27
березня 2008 року, в залі МРЕВ-2, вул. Туполева, 17, я зустрівся
віч-на-віч з начальником МРЕВ-2 майором міліції Півненко Ігорем
Вікторовичем, який мав до моєї особистості неприязні відносини,
починаючи з 1997 року.
В 1997 році я, будучи майором міліції, працював інспектором агітації
пропаганди відділу ДАІ Московського району м. Києва. Рухаючись по
окружній дорозі зі служби на своєму автомобілі «Москвич 2140» мною було
помічено грубе порушення ПДР «створення аварійної ситуації» водієм
іншого «Москвича..». Останній мною був зупинений і оштрафований з
видачею штрафної квитанції в розмірі 10 гривень. Як виявилося, в
пізніше, це був батько в той час лейтенанта міліції Півненко Ігоря
Вікторовича.
Затамувавши з цього приводу злобу на мене і побачивши мене в залі
МРЕВ-2 27 березня 2008 року в 11-00 Півненко І.В. запросив мене до
свого службового кабінету. Я зайшов. Разом з нами до кабінету зайшов
чоловік в цивільному. Побиття в його присутності.
Без будь-яких попереджень, майором міліції Півненко І,В. мені були
нанесені тілесні ушкодження (ударами ніг в пах і по ногах, а в голову
відпрацьованими ударами рук). При нанесенні ударів Півненко І.В.
викрикував: « Ти урод, мразь, пам’ятаєш кільцеву дорогу і мого
батька!». Так по збігу обставин, 1998 році ГУ УДАІ випустило календар з
моїм фото. Лейтенант міліції Півненко І.В. приніс цей календар до себе
додому, де мене угледів його батько і сказав синові, що це той майор,
який мене оштрафував на кільцевій дорозі.
З того часу, я так розумію, злоба затаїлася у молодого лейтенанта на
той час і теперішнього — майора. Хочу підкреслити, що удари ногами і
руками наносились професійно, відпрацьовано з легкістю, в нього ж
наболіло. В пориві гніву він викрикував: « На цьому світі тобі після
нашої зустрічі не жити. Я за 50 доларів домовлюсь з людьми, які тебе
живцем закопають у землю».
Виходячи з вище викладеного вважаю, що майор міліції Півненко І.В. дискредитує світле ім’я працівника міліції.
Своїми діями майор міліції Півненко І.В. наніс мені фізичну та моральну біль, а також моральне страждання моїй сім’ї.
Я 25 років працював в МВС м. Києва, є ветераном Внутрішніх справ,
ветераном ДАІ, членом ради ветеранів полку ДПС. Маю державні нагороди.
Після зустрічі з майором міліції Півненко І.В. стан мого здоров ’ я
значно погіршився. 28 березня 2008 року я звернувся в поліклініку ГУ
МВС м. Києва до хірурга-травматолога, невропатолога, окуліста. При
обстеженні виявлені гематоми нижніх кінцівок. Мені видали листок
непрацездатності серія ВАД № 319058. Після цього я звернувся в
Шевченківське рай управління міліції, де від мене зареєстрували заяву
КУЗП №7713 та дали направлення на судмедекспертизу (пер. Бондарський,
7А), яку я пройшов під № 2043 від 28.03.2008 року.
Прошу Вас винести по цій скарзі єдино правильне рішення, захистити мене
і мою сім’ю від погроз майора міліції Півненко І.В. та разом надати
мені відповідь.
Заява про побиття була подана до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.
Києві 28 березня 2008 року, відправлена до Святошинського РУ ГУ МВС
України в м. Києві 2 квітня 2008 року (вих. № 59/2394).
