Судья Олег Хрипун — довольно известная личность в судебной среде. Он много лет работал во всех звеньях хозяйственного судопроизводства, и, судя по делам которые он рассматривал, можно сделать вывод, что находился он на хорошем счету у руководства суда. Об этом сообщает портал “Politica-Ua.com” со ссылкой на автора Артура Воронцова.
Довольно странным образом подавляющее количество дел, которые попадали к судье Хрипуна, были связаны с большим бизнесом, предметом спора в них были миллионы гривен, или имущественные права на значительные суммы (даже дело “Криворожстали” с АрселорМитталДуйсбург ГмбХ №54 / 125 не прошло без участия О. Хрипуна). Ни для кого не секрет, что в украинском судах от стоимости иска рассчитывается не только размер государственной пошлины за подачу иска, но и размер взятки уплачиваемой судье за принятие нужного решения. Поэтому за время своей деятельности на должности судьи хозяйственного суда Киева, Олег Хрипун имел прекрасный шанс обогатиться не хуже крупного бизнесмена.
Автомобили марки “LEXUS” и “VW Touareg” на которых передвигается судья, стоят около 80 000 долларов США каждый, загородный дом стоит больше нескольких миллионов долларов США, только земельные участки, оформленные на него и его родственников, считаются гектарами, что не совсем соответствует зарплатным возможностям судьи.
Хотя смеем предположить, что Олег Хрипун может позволить себе еще 10 таких автомобилей и домов, поскольку, как предполагают наши источники в судейских кругах, его реальные доходы давно превышают сумму в 50 миллионов долларов. Также источники утверждают, что основное количество своих валютных накоплений судья Хрипун держит в оффшорных компаниях, зарегистрированных на него и его жену на Кипре и других оффшорных зонах, а новые квартиры и дома оформляет на подставных подконтрольных лиц. А в последнее время, после его переизбрания в апреле 2014 года на должность Председателя Киевского апелляционного хозяйственного суда и откупа от люстрационного комитета, по слухам, финансовые поступления коррупционера Олега Хрипуна выросли в несколько раз, что связано со стремительным карьерным ростом уже при новой революционной власти Майдана.
Да, именно во времена клана Януковича, в мае 2013 г., после Хозяйственного суда Киева, Олега Хрипуна перевели в Высший хозяйственный суд Украины, а впоследствии он был назначен председателем Киевского апелляционного хозяйственного суда. Последнее назначение вообще очень интересное, поскольку на этой должности Хрипун сменил печально известного “кассира темного правосудия” Артура Емельянова, которого сведуще люди называют изобретателем системы тотального контроля судей хозяйственных судов и человеком, который ввел систему списков с заранее определенными результатами рассмотрения для 90% хозяйственных дел.
Фигура Артура Емельянова широко известна в юридических кругах, а, следовательно, нет никакого сомнения в том, что оставляя должность председателя Киевского апелляционного хозяйственного суда, на свое место он должен был поставить человека преданного ему на 100%, и который будет продолжать его дело и помогать держать систему хозяйственных судов за горло. Лучшей кандидатурой оказался именно Олег Хрипун. Будучи личным другом Артура Емельянова и Сергея Кивалова, Хрипун продолжил дело начатое предыдущим руководством ВХСУ. Самое интересное в данной ситуации то, что даже после свержения режима Януковича, отставки Емельянова (который, по слухам, даже предлагал взятки в размере 5 млн. долларов, чтобы остаться на своем посту) и Татькова, Олег Хрипун все равно остался председателем Киевского апелляционного хозяйственного суда, и продолжает выполнять команды Артура Емельянова. Объяснение такой ситуации может быть в том, что новое руководство ВХСУ в лице Председателя Богдана Львова, решило сохранить систему тотального контроля над решением дел в хозяйственных судах, и использует для этого услуги Емельянова, Хрипуна и других доверенных лиц. Одновременно такие доверенные лица продолжают вести свои дела на просторах хозяйственных судов, защищая интересы группы Татькова, Новинского и других представителей окружения клана Януковича.
Интересно отметить, что 5 июля 2011 Высший совет юстиции рассматривал вопрос об освобождении Хрипуна А.А. с должности судьи за нарушения им судейской присяги.
Вопрос об увольнении Хрипуна с должности судьи был возбужден из-за выявления ряда его решений, которыми последний обязал КГГА заключить договора аренды земельных участков с коммерческими структурами на условиях выдвинутых последними. Таким образом, судья единолично решил вопросы отвода земельных участков в пользу нескольких российских компаний, фактически устранив КГГА от этого процесса. Но, несмотря на очевидность нарушения судейской присяги, Высший совет юстиции оставил Олега Хрипуна на должности судьи, отклонив представление о его увольнении. В судейских кругах гуляет информация, что за Хрипуна в той ситуации лично просили Артур Емельянов, Виктор Татьков и нынешний судья Конституционного Суда Украины – Мельник Николай Иванович. Последний, между прочим, является давним приятелем Хрипуна, решал через него не одно дело, и без сомнения лично заинтересован в том, чтобы он оставался в должности председателя Киевского апелляционного хозяйственного суда.
Нынешняя коррупционная деятельность во времена “возвращение доверия к судам” Олега Хрипуна ничем не отличается от того, чем занимался его предшественник Артур Емельянов во время антинародного режима Януковича. В СМИ есть много доказательств того, как соратники Емельянова, находясь на должностях помощников судей и секретарей судебного процесса разносили кабинетами судов фактически приказы, как и каким образом, решать то, или иное дело. В приемной Хрипуна еще находятся сотрудники Емельянова и Татькова, которые продолжают вести списки “денежных” дел. Особенно циничной выглядит практика продажи услуг по решению дела в случаях, когда в важных спорах ни одна из сторон не вышла на руководство суда. В таких случаях люди Артура просто звонят одной или другой стороне по делу и предлагают так-называемые “юридические услуги”, после оплаты которых клиент гарантированно получит необходимо решение суда. Все это продолжает происходить и сегодня под прикрытием нового руководства хозяйственных судов. Остается только догадываться, какие теневые обороты взяток делят между собой новые и старые функционеры системы хозяйственных судов Киева и Украины. По самым скромным подсчетам это сотни миллионов долларов ежемесячно, а потому на фоне таких заработков любые судейские дома и автомобили являются лишь верхушкой айсберга …
Вопрос продолжения преступной деятельности коррумпированного рейдерского правосудия освещает издание “Деловая столица“, обращая внимание на то, что уже больше чем полгода продолжает действовать команда Януковича, которая сохранила возможность контролировать вынесения решений практически по каждому резонансному хозяйственному спору.
Верный слуга клана Януковича – Виктор Татьков работает в Высшем хозяйственном суде Украины с 2010 года. Все знают, что в Киев с поста председателя Донецкого апелляционного суда его позвал именно Виктор Янукович, который начал тогда подстраивать под себя судебную власть. И именно Татьков, при помощи своих помощников (Емельянова, Хрипуна) за четыре года руководства самым хлебным судебным ведомством обеспечивал представителям “семьи Януковича” нужные решения по всем хозяйственным спорам. Легитимируя, среди прочего, и рейдерские захваты “регионалами” бизнеса конкурентов по всей стране.
После победы Евромайдана, когда возник вопрос о необходимости смены руководства ВХСУ, карьерный путь Татькова, казалось бы, должен вполне закономерно закончиться уголовным производством и скамьей подсудимых. Но Виктор Иванович и его правая рука в ВХСУ Артур Емельянов отделались отставкой с поста руководителя и заместителя суда соответственно. А их помощник Олег Хрипун вообще удержался и переизбрался на должности Председателя Киевского апелляционного суда! Впрочем, и это кадровое решение никоим образом не изменило их положение в системе третьей ветви власти. Ведь судебный тандем из обоймы Януковича не только остался в ВХСУ, но и сохранил в целостности всю подконтрольную ему команду.
В условной системе “Львов-Хрипун-Емельянов-Татьков”, Олег Хрипун занимает значительное место, поскольку именно после решений Киевского апелляционного хозяйственного суда вступают в силу решение Хозяйственного суда г. Киева и всей Киевской области! Вопрос, чтобы остаться на должности Председателя Киевского апелляционного хозяйственного суда Хрипун, решил очень быстро, возможно, как с помощью денег, так и с помощью своих друзей –соучастников. Среди них Емельянов и Львов, которые влияли на коллектив судей, голосовавших за Хрипуна, запугивая их или покупая их голоса. Вопрос согласования с люстрационным комитетом назначения на должность Председателя Олега Хрипуна эта команда судей-рейдеров решила очень быстро и просто. Вопрос – как? Путем обычного подкупа?
При клане Януковича во время своей деятельности в Высшем хозяйственном суде в 2013 году Олег Хрипун в составе первой судебной палаты принимал дела исключительно необходимые Татькову и Емельянова. Вот почему он рассматривал такое ??малое количество дел в отличие от других судей ВХСУ (всего 132 дела, в то время как другие рассмотрели более 200-250 дел).
Возвращаясь к результатам деятельности Председателя Киевского апелляционного хозяйственного суда Олега Хрипуна именно как судьи, надо отметить, что он входил в состав тройки судей апелляционного суда, замешанных в скандальных денежных делах. За такие решения принято платить деньги, а сами решения принимались за пределами или на грани хозяйственной юрисдикции и с необходимостью прямого нарушения положений действующего законодательства и кодексов Украины.
Возможно, так, например, было и в шумном рейдерском скандале по отбору у предпринимателей ресторана “Лотос” в Киевском Гидропарке. Это делалось руками Инспекции государственного архитектурно-строительного контроля и мантиями хозяйственного суда Киева и Киевского апелляционного хозяйственного суда. В составе тройки судей в качестве председательствующего тройки был Олег Хрипун. Конечно же, после такого “правосудия”, с многочисленными нарушениями процедур и норм действующего законодательства, построен ресторан с земельным участком, который перешел под контроль друзей скандального судьи. “Судебную справедливость” было быстро установлено.
Дорогие земли Конча-Заспы на Киевщине, очевидно, тоже не проскочили мимо рук судьи. Предполагают, что он помог своим банковским друзьям получить в собственность недвижимое имущество в г. Козин.
Работая ранее в Киевском хозяйственном суде, Хрипун, предположительно, мог быть вовлечен в схемы захвата баз отдыха, таких как спортивно-оздоровительная база “Довбычка” в Днепровском районе Киева.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1644603
http://olexsandrdyadyk.livejournal.com/3939.html
К сожалению, сейчас в стране не работает ни один из двух ключевых органов в системе контроля судебной ветви власти. Высший совет юстиции уже лишился старого состава, но еще не определился с новым. В частности, судебный корпус, по квоте которого назначаются три представителя, несколько месяцев не может выбрать своих кандидатов в Высший Совет Юстиции. Еще часть уже избранных членов совета юстиции никак не примет присягу. В таком же неработающем состоянии и Высшая квалификационная комиссия судей. Таким образом, судебная система осталась без всякого надзора вообще. То есть Виктору Татькову, Артуру Емельянову, Олегу Хрипун, Богдану Львову и им некому даже вынести выговоры, не говоря уже об увольнении.
Конечно, возникает вопрос, как могло случиться, что после Майдана и гибели сотен украинских патриотов, рейдерское правосудие клана Януковича в лице Хрипуна-Львова-Емельянова-Татькова удачно и безболезненно прошло люстрацию, получило доверие новой власти и продолжает обогащаться коррупционным путем. Неужели ради этого погибали сотни молодых мужчин и женщин, наших соотечественников!? Не изменив в себе отношение к коррупции, наша родная страна навсегда может остаться в преступных клановых схемах. Обязанность каждого настоящего патриота Украины встать на борьбу с таким “черным рейдерским правосудием”
10 ответов
Хрипун очень приятный и подрядочный человек, и скорее все его продвижения по службе были связаны именно с личностными качествами. А заказчик статьи спит и видит себя на его месте. Я думаю все судьи в системе хоз, админ судов брали взятки, но этот человек скорее всего примет новые правила украинской реальности и поставит во главу верховенство права, а не личные интересы
Хрипун надзвичайно порядна і справедлива людина, яка завжди стояла на державницьких позиціях. Зрозуміло, що автори статті яким він заважає качати бабки через рішення судів зроблять усе для того, щоб спаплюжити його імя та професійні якості. Я впевнений що у нинішній Україні це не пройде. А Хрипуну бажаю триматися та не піддаватися на провокації.
Порада одна: стаття написана або замовлена тими, хто постійно крутиться поряд, а на справді роблять свою чорну справу.
Дуже приємно, що в Україні виходить Інтернет-видання ord-ua.com, у якому можна розсекретити будь-якого крутого чиновника, навіть прокурора. Це завдяки редакції, яка не опускається до вихолощення викладених фактів. Матеріали автора друкуються в повному обсязі, через що — реальність: видання саме відвідуєме. У цьому інформаційному випуску нехай закарпатці, Президент України Порошенко та Генеральний прокурор Ярема дізнаються, хто керує обласними, районними прокуратурами та грається з людськими долями. Можливо, після цієї публікації хтось зупинить прокурорський хаос, який витворяє відряджений до Виноградівщини прокурор Владислав Братюк, про якого неодноразово друкувала закарпатська обласна газета «Правозахист». Особливо це актуально, коли за посаду прокурора області розпочалася справжня війна. Не встигло крісло охолонути після Олега Сидорчука, друга та соратника Владислава Братюка, а вже за омріяну посаду йде несамовитий торг серед сильних світу цього і не лише. Отже, повернемося до нашого героя.
Цар царята та царівна
Хочу зауважити, що Братюка в районі бояться, як небесної блискавки або смерті з косою. Тільки американські зелені з Владислава Петровича роблять лагідне ягнятко. Таке горе для району дісталося від колишнього прокурора Закарпатської області Бенци Ю.Ю. Це його найрідніше фінятко, якого заслали назавжди до нашого району. Він на посаді Тячівського районного прокурора з 2004 року. Цей «царьок» наступного дня, як переступив поріг Тячівської райпрокуратури, знайшов окремі особи, які в м. Тячів купили йому двоповерховий будинок. При цьому деякі копійчата для покупки залучили з районної ради, хоча попередникам-прокурорам ніколи нічого не дарували.
З наступного дня «царювання» у Тячеві Братюк бере водія Михайла у свої руки, тобто дає йому зрозуміти, що його, як миленькі, будуть возити слухняні помічники, крім Рошинця, бо він не керує автомобілем. Штатного водія прокуратури «царьок» зобов’язує возити малих «царят» до садочка та школи, підвозити та знаходити чисті екологічні продукти. А дружина Михайла змушена бути нянькою та прибиральницею у будинку, де «царює» не тільки Братюк, а й його сімейка.
П’яні гонки та його свора
Братюк добре розумів, що йому потрібна група підтримки, щоб мав з ким приготувати шашлик та не в одиночку насолоджуватися французьким коньячком. І одного разу «куций» підстеріг, як «царьок» добряче спожив оковитої, яка посадила його п’яним за кермо, де і скоїв дорожньо-транспортну пригоду, у якій ледь не загинула людина. Однак службового розстеження не наступило, оскільки Братюк розпорядився, щоб скоєне ДТП оформили на водія. А чого б і не скористатись? Михайло числиться водієм у Тячівській районній прокуратурі…
Неможливо навіть припустити собі, що би творилося в Україні, як би всі були такі, як Братюк. Тоді не потрібно ні суду, ні міліції. На Тячівщині серед білого дня можна завалити людину, зґвалтувати, скоїти будь-який злочин, який міститься у кримінальному кодексі, і за скоєне вам нічого не буде. Для такого випадку цей «цар» у вуздечках біля себе тримає начальника міліції, начальника служби безпеки та має своїх радників, які за скоєні злочини організовують і заносять у кабінет прокурора зелені американські. Навіть, якщо злочинці не мають повної суми, надається відстрочка. Щоб мали змогу реалізувати майно. Від прокурора є повна гарантія – він пацан свого слова: якщо отримав бабло, кидалова не буде.
Для того, щоб творити таке, прокурору необхідні свої слідчі. З одним Братюку поталанило. Тут як тут — слідчий Ігор Турок. Цей відкриває та закриває кримінальні справи не за законом, а як потрібно Братюку. Якщо Ігор Турок колись би «проснувся», то його враз утримає те, що він сам скоїв дорожньо-транспортну пригоду, у якій покалічено дівчину. Заслуга Братюка, що його слідчий не опинився на лаві підсудних. Тепер не потрібно сумніватись, що цей «боржник» до останнього буде служити небезпечному «царьку». Тим більше, що рятуючи екс-коханку (суддю Бліщ з Рахова) екс-прокурора області Сидорчука – Ігор Турок готовий засудити навіть колег по правоохоронній діяльності, вигадуючи справи та йдучи на відвертий злочин.
Прокурорські новації
Тячівський район один із найбільших в Україні, і за штатним розкладом потрібно два слідчих, хоча Братюку достатньо й одного. В прокуратурі кримінальні справи тільки відкриваються та закриваються. Для цього достатньо одного слідчого — досудове слідство в Тячівській прокуратурі не проводиться.
В прокуратурі був справжній слідчий Іван Росоха, який раніше працював слідчим в обласній прокуратурі. Я мала розмову з ним. Росоха мені розповідав, що неодноразово Братюк його в кабінеті по дві години маринував за справи, які були в його провадженні, та вимагав зелених.
Іван Росоха виявився порядною людиною, кваліфікованим слідчим, і Братюку він стояв поперек горла. Тоді «царьок» продумав усе до крапки, замовив ДТП, яке мав скоїти Василь Вурста з смт. Дубове. Так і було. Цей злочинець автомобілем наїхав на дорозі на Росоху і той опинився в реанімації.
Братюк і не гадав, що слідчий виживе. Він дав Рососі І.І. після реанімації один день вийти на роботу, а наступного — на своєму автомобілі відвіз до свого хрещеного батечка Юрія Бенци, який був на посаді прокурора Закарпатської області, де Івана Росоху за п’ять хвилин було звільнено.
Хочеться вірити, що в ході чисельних судових процесів Росоху поновлять на посаді. Але я припускаю, що це така ймовірність, як те, що Братюка посадять за грати.
50 кримінальних справ
Мені вдалося зібрати інформацію через помічників прокуратури: Дьолога, Романа та колишнього заступника прокурора Михайла Юрійовича Багари, який більше пропрацював на посаді прокурора, ніж Братюку від роду. Вони розповіли, що в прокуратурі понад 50 кримінальних справ незаконно порушено проти керівників. До прикладу: Братюк спочатку вимагав від колишнього голови Вільхівської сільської ради Бенци В.М. 50 тисяч доларів. Той відмовився, і побував за ґратами. Тепер не секрет, що у Бенци В.М. в судовому порядку всі кримінальні справи закрито, оскільки в його діях відсутній будь-який злочин. За це Братюк повинен був би знаходитись в колонії суворого режиму, а він до цих пір «царює» в прокурорському кріслі.
Ви добре пам’ятаєте, як Братюк полював за колишнім головою Грушівської сільської ради паном Мельником. Зараз Мельник в адміністрації, і при зустрічі прокурор лізе цілувати мельтони, як дяк в церкві перед молитвою, вірою священною.
Моя думка, що Мельник колись віднесе Братюку передачу в СІЗО, а за те, що невинна людина 3 роки знаходилась у розшуку, Братюк буде боятися навіть жити на цьому світі.
Око в 50 тисяч доларів
На Тячівщині майже всім відомо, що майор міліції Негря Іван Михайлович 31.12.2009 року перебував на службі. Його керівництво доручило йому біля 23-ої години перевірити сільську раду, де в піст сільський голова Рошко В.М. та горе-приватний підприємець Голубка П.П. вчинили «караоке» у п’яному стані. Ці нелюди по-звірячому побили міліціонера.
І що ви думаєте? «Царьок» Братюк терміново з’являється в прокуратурі, забуваючи, що на місце злочину він був зобов’язаний виїхати та очолити слідчо-оперативну групу. А він очолив оперативну групу, до якої ввійшли два колишні заступники Тячівського РВ УМВС – Кузьма та Грулю, яких «царьок» зобов’язав домовитися в лікарні, щоб злочинців після «караоке» визнати тверезими. Це їм вдалося. Тільки тоді, як родичі майора та він особисто закидали телеграмами Генеральну прокуратуру України та Міністерство Внутрішніх Справ, проти злочинців Рошка та Голубки було порушено кримінальну справу за статтею 345 ч.3 ККУ, за якою передбачене покарання до 12-ти років позбавлення волі.
Після отримання хабара Братюк зробив усе, щоб злочинців звільнити з-під кримінального покарання. Для цього цей небезпечний прокурор дає прокурорські вказівки слідчому Бодні, і слухняний недосвідчений підлеглий тяжкий злочин перекручує на статтю про необережність: ніби Рошко притулився до майора міліції, і тяжкі тілесні ушкодження виникли від цієї брудної брехні, а фермер-свинар Голубка зовсім не причетний до цього тяжкого злочину. Особисто спілкувалася з Негрею І.М., який вірить, що вони стануть сліпими від Божого покарання. «Царьку» Негря бажає, щоб і його діти ходили сліпими, а Братюк щоб виносив до онкодиспансеру на ліки стільки доларів, скільки отримав від Голубки.
Не пройшло багато часу, як Братюк замовив Тячівським пацанам налякати Бодню. Але пацани так його налякали, що Бодня опинився на лікарняному ліжку, а Братюк заробив бабло за те, що пацани перебільшили.
Смерть дівчини на совісті Братюка
Випадково зустрілася в Буштині з пані Марією, яка розповіла, що її 14-річну доньку автомобілем збив Василько Пітух із Грушева. В ході досудового слідства злочинця під варту не взято, оскільки вияснилось, що цей пацанчик мав бабло, а на Братюка зелені – як на наркомана марихуана. Кримінальну справу розглядав Тячівський районний суд. Судові засідання тривали півроку. Державне обвинувачення підтримував прокурор Василь Рошинець, який мав намір, щоб суд покарав винного, згідно з вимогами КК України. Як тільки прокурор дізнався, що ця родина при зелених американських, то в останню хвилину Рошинця безпідставно відсторонив від справи. Братюк особисто пішов підтримувати державне обвинувачення, і за тяжкий злочин просив убивцю покарати умовно. Мати покійної судове рішення оскаржила до Верховного Суду України, а Братюку просить, щоб його дітям Бог дав такої долі, яку отримала її покійна донька.
Такі дивні рішення тячівці отримують кожного дня. «Царьок» усім вихваляється, що районом керує він.
Прокурорський «касир»
Хочу, щоб за межами району знали, що посаду голови Тячівської РДА посів принциповий досвідчений працівник Михайло Шелевер. Тільки тячівців дивує, чому він не позбувся цієї небезпечної людини, через яку найбільший район в Україні втрачає свою репутацію. Михайле Івановичу, прокиньтеся та женіть цього «царька» з району, щоб читач зрозумів, що у Тячеві не все так погано!
Велика честь та хвала Івану Івановичу Ковачу. За сім років він, мер Тячева, зробив з цього населеного пункту місто європейського зразка. Шановний! Вас поважають у столичних кабінетах. Мені ж стало відомо, що Ви небезпечного «царя», тобто Братюка, взяли з собою до столиці та познайомили цього хабарника з заступником Генерального прокурора України Михайлом Івановичем Гаврилюком. Краще б Ви його викинули на перевалі — народ Вам усе життя був би вдячний, що Тячівщина позбулася цього відрядженого прокурора, погонялово якого в обласній прокуратурі було «касир».
День починається з «жнив»
Шановні читачі, до Вашої уваги наступна історія, від якої вуха в’януть. «Царьок» зібрав біля себе слухняних приватних підприємців, що з села Руське Поле, яким навішав локшину на вуха. Справа в тому, що Генеральний прокурор України Пшонка доручив Братюку побудувати для нього в цьому селі віллу. За рік підприємці допомогли «царьку» звести будиночок на 400 м2. При цьому Братюк запевнив, що поки він у Тячеві, то за ґрати не потрапить жодний тячівець, за винятком сліпого, кульгавого або бездомного. «Царьок» слово стримав, і «горний ворон» їздить порожнім. Колись він був переповнений, а зараз Тячівське ІТТ постійно без затриманих. «Царьок» розпочинає робочий день із інформації, чи потрапив за ніч хтось до рук міліції, після обіду «несе битий небитого». Братюк усе рішає і гадає, що він усе життя буде царювати та ніколи не помре.
Шановні читачі, доводжу до Вашого відома, що в прокуратурі Братюк набрав команду і кожен має ролі: хто проводить ремонт замків, хто на Ужгород готує сумки з ковбасою. Роман збирає інформацію по кафе, хто що говорить про прокурора, а вдень закривається в кабінеті і до обіду відсипається. У нього в кабінеті є навіть маленька подушка. Прокурор Дьолог – це довірений помічник, однокурсник Братюка. До відома читачів, Дьолог до 7-го класу навчався у Солотвинській спецшколі. Він тільки в 4-му класі почав пізнавати букви. У колишнього голови Тячівської РДА Василя Банка є фото усього класу. Нам тільки не вдалося дізнатись, до якої школи ходив Братюк, але видно, що долари рахує добре. У Братюка зараз одна мета: як позбутися Тимківа — першого конкурента на заступника. Прокурор- «царьок» собі вибрав на зама Юру Беламута. Цей молодий Братюку відвалив немалу суму, але прокурор знає потроху зелені відробляти. Для Беламута — квартира, а Рошинець і Тимків по 30 км кожного дня доїжджають на роботу. Їм квартира не світить. Читачі, але це не головне, якщо в прокуратурі рота помічників, яких Братюк так залякав, що вони не мають права і закашляти, не кажучи вже, аби про щось пікнути.
Вони його нехай терплять, а ми, громадяни, заслуговуємо на справжнього прокурора району, який буде керуватись ст. 21 Конституції України, а не доларами, та жити за поняттями. Можливо, хтось у районі знайдеться та відправить цю публікацію Президенту та Генеральному прокурору України. Думаю, що досить цьому хабарнику сидіти в прокурорському кріслі. Громадяни не будуть терпіти такого нахабного прокурора.
Я не боюся поставити свій підпис, 2 роки збирала факти і докази. Боюся одного, щоб Братюк не підпалив прокуратуру, і порушені та закриті кримінальні справи щоб не згоріли. В грудні вже була спроба підпалити прокуратуру, але пожежна бригада вчасно приїхала і врятували прокурорські кабінети та кепські справи
Прокуратуру нужно вычистить практически всю и на первое время создать при новой прокуратуре некий НАРОДНЫЙ КОНТРОЛЬ. Ведь именно прокуратура призвана осуществлять надзор над законностью, представлять и отстаивать интересы государства. Так что увольнять нужно либо за участие в преступном сообществе. Либо за полную профнепригодность, когда сотрудники прокуратуры не в состоянии идентифицировать нарушения закона, в первую очередь своими коллегами-сослуживцами. И жизнь наладится.
Хватит писать про Хрипуна всякую ересь! Кто-нибудь успокоит эту гниду-писателя!? Здохни падла!
Олег Хрипун один з небагатьох чиновників які постійно допомагають волонтерам та безпосередньо добровольчим батальйонам в зоні АТО. При чому робить це без афішування та пафосу. Особовий склад зведеної роти «Афганської сотні» батальйону «Айдар» та «95» висловлює велику повагу та слова вдячності за принципову позицію Хрипуна О.О. Реальні кроки може робити тільки принципова та порядна людина. Обливати брудом – тільки пагінь та зрадник!!!
Пане Олеже ще раз Щиро дякуємо Вам за врятування життів поранених бійців «Айдару» та допомогу іх сім’ям.
З повагою до Вас – бійці батальйону «Айдар» та «95».
А еще этот “хороший” человек, своим решением, обязал НАК НАФТОГАЗ выплатить Олегу Дубине 3 млн. долларов премии. Это за подписание “Юлиных” контрактов с Путиным. Как-раз в то время когда стране нечем платить за газ. А еще он выносил решения против Укрзализныци и других госпредприятий обязывая выплачивать коммерсантам огромные суммы фактически бюджетных денег. Это все есть в реестре судебных решений и проверяется за 10 минут. Так что нечего его защищать, тюрьма по нему плачет!!!
Хороший человек — не профессия. О чём спор? Есть подтвержденные источники доходов у Хрипуна, которые позволяют покупать указаные в статье ценности? Если, да — то и пусть наслаждается. А если нет — расстрелять вместе с семьей.
Бойцу Айдара: Хрипун — сволочь. Об этом свидетельствуют судебные решения еще в Киевском Хоз суде.
Если интересно — могу прислать ссылку. То, что он вам деньги дает — хорошо. Это он грехи искупает. Но “такие люди — просто погань, “побеленные гробы, которые сверху выглядят красиво, а внутри полны мертвечины и гнили”.
Львов и Хрипун это судьи с БОЛЬШОЙ БУКВЫ, закон для них превыше всего. Видимо автору статьи очень хочется занять их места, или ему мешают зарабатывать деньги через эти суды, или простая человеческая зависть, поэтому он и льет грязь.
Хочу обратиться к автору комментария «Юристу», вы разницу между Апелляционным судом города Киева и Апелляционным хозяйственным судом города Киева вообще понимаете, или для вас это одно и тоже, но это разные суды. Так вот решение по “НАК НАФТОГАЗ” выплатить Олегу Дубине 3 млн. долларов премии за подписание “Юлиных” контрактов с Путиным, вынес Шевченковский суд города Киева, а Апелляционный суд города Киева оставил это решение в силе, причем тут Апелляционный хозяйственный суд города Киева и ХРИПУН НЕПОНЯТНО, это все можно найти в реестре судебных решений, на кого вы рассчитываете юрыст, кто ваша аудитория? Дальше горе – юрыст пишет: “А еще он выносил решения против Укрзализныци и других госпредприятий обязывая выплачивать коммерсантам огромные суммы фактически бюджетных денег”, выходит из логики, долг платить не надо, УКЗАЛИЗНИЦЯ никому ничего не должна, что еще раз подтверждается, статья эта заказная, и заказ этот очень грязный и выполнен непрофессионально, ни одного проверенного факта, юрыст мне очень жаль ваших клиентов. Вот юристов, профи как Хрипун и Львов у нас в стране очень мало, и я горжусь что такие люди есть.
Автору статьи хочется сказать словами бандита Петра Ручникова из фильма «Место встречи изменить нельзя» — «Вам бы книги писать”, да и суд Божий еще никто не отменял.
СЛАВА УКРАИНЕ!