Человек не терпит насилия!

Голові Служби безпеки України

Голові Служби безпеки України

Шановний Олександр Григорович, вище керівництво СБ України яке передало Вам управління, завжди відносилось до своїх підлеглих з великою турботою. Тому, розставляючи керівників підрозділів, на сам перед «ставилась вимога» в бездоганному виконанні завдань, ……..але на превеликий жаль ніхто з них не замислювався, що ставлячи деяких людей (де юре) на посаду, — вони посадили їх (де факто) на «ТРОН».

ЦАРЬ и сия Киевской Руси — «ОСЯ»
Особистість Осі займаній посаді ВІДПОВІДАЄ, таке рішення екс Голови. Але це було тільки перше рішення. Слідом за ним пішли й інші, та вони вже були не Голови, а ЦАРЯ. Мабуть така довіра вищого керівництва, затьмарила цю світлу голову, тому процес мислення і діяльності вже не мав зворотного процесу. Все життя минуло перед його очима як мить, всі злети, падіння. І він одразу зрозумів, як всім потрібно не тільки працювати а й жити в цілому.

КАР’ЄРа
Все починалося тільки з посмішок, але згодом Ося зрозумів, що потрібно переходити до більш надійних і перевірених методів. Та нажаль, взявши до рук «кнут і пряник» він так і досі не зрозумів, куди що тулити. Забув Ося і «друзів», які підставляючи йому спину ледь не поплатилися «життям». «Постійні образи керівників при їх підлеглих, втручання в роботу інших підрозділів, вирішування кому скільки отримувати», це лише маленька частинка його діяльності, за яку він не одноразово отримував зауваження від вищого керівництва. Але, у Осі своє бачення,- ЦАРСЬКЕ. Не зрозуміло й досі яким чином можливо віддавати вранці наказ, відповідно з його баченням виконання, в обід робити зауваження,щодо нього, а на вечір дати догану, за те що виконали його так, як було наказано вранці. Чи може хтось живе у форматі «3D», а інші про це не здогадуються. Не можливо зрозуміти людину, яка постійно живе лише своїм психічним станом, а до стану інших просто байдуже. І в решті решт, чому чиїсь безглузді забаганки для інших повинні бути – життям. Тому КАР’ЄРа для Осі,- це тонесенька грань, між задоволенням та психічним захворюванням. Та навіть кваліфіковані спеціалісти, далекі від думки, що він це хоч колись зрозуміє.
Шановний Олександр Григорович, питання про бездоганне виконання завдань ніколи не ставилось і не буде, але потрібний адекватний людський фактор, а не лише психічний…

З повагою до Вас ЦСО «А»

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

114 ответов

  1. Неее!!! просто надоел он всем уже.много чести… да и успокоился немного(до нового ЗАГОВОРА, а он не за горами…). или кто-то стрельнет, или почудиться.. все может быть началом нового БООНАСЬЕ.Будь здоров , Ося.

  2. Да…как-то оставили Осю без внимания. А зря, у Оси грандиозные планы. Как славный Илья Муромец 15 долгих лет пролежал он в своем загашнике, практически не высовываясь. За это время Ося стал мудрым и всезнающим и по праву заслуживает ранга- главный СОВЕТУН! И вот на сцену выходит БААЛЬШОЙ Юзя с Баальшими перспективами и Бальшими связями. Ну как тут не воспользоваться ситуацией… Ося тут как тут. Как главный советун, рекомендун и шахматун Ося берет Юзю в оборот. Под Осиным крылом и опекой Юзя может добиться БААЛЬШИХ вершин и про Осю не забудет .А там, глядишь и пойдет молва об осиной мудрости по всем заветным местам, что нам-Осе и нужно. Так и запишут потом потомки: ОСЯ +ЮЗЯ = …….

  3. Шифровальщик-херов , нам , людям с переферии ваши погонялы вообще не очем не говорят . Хотите , чтобы нормальные опера достойно воспринимали ваши-наши проблемы , пишите более понятно. С ув. горотделовцы

  4. А какой здесь к чертям шифр!? Кто в теме, тот знает, что Ося-Павлик Осичанский, а Юзя –Сережа Ющенко , которого выпихивают на повышение. И Сережа уже всецело проникся шизой о тайных заговорах Павлика и о прослушке во всех кабинетах и поэтому эти два заговорщика каждый день обсасывают ситуацию в Центре, свои планы и перспективы, шатаясь по территории ЦСО .Высоко метят! Но самое прикольное, что Пашуля уже пытается навести мосты с теми, кого хаил вместе со своим протеже Андрюшей Супруном буквально меньше года назад. Страхуется Иуда. Как там выборы закончатся!? Все могут понадобиться, всем можно быть полезным! Подонок двуличный!!!

  5. Еще один Юзя в Виннице есть — копия вашего . Сколько их вообще ? Наверное зашифрованная информация . Знать-бы количество , чтобы патронов хватило.

  6. Голові Служби безпеки України
    Якименку Олександру Григоровичу
    01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33

    Громадянина України
    Демчишина Олега Вікторовича
    10025, м. Житомир,
    вул. Кибальчича, 2/4, бл. «А», кв. 7,
    тел. № +38(067)411-12-13

    ЗАЯВА
    про проведення службового розслідування стосовно
    співробітника ДГЗ СБ України
    Миколаєвського О. М.

    Відповідно до вимог Наказу СБ України № 547 від 16.07.2008 р. «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Службі безпеки України», прошу провести службове розслідування стосовно співробітника ДГЗ СБ України Миколаєвського О. М., який своїми діями ввів в оману керівників різних рангів СБ України, сфальсифікував документальні матеріали, приховав факт втратили документів суворої звітності і перевищив свої службові повноваження шляхом службового підроблення та самоправства.
    Так, в період з листопада 2011 р. по вересень 2012 р. під час проходження військової служби в СБ України, відповідно до вимог Конституції України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Житлового кодексу Української РСР та Наказу СБ України № 792 від 06.11.2007 р., я неодноразово звертався до житлово – побутової комісії УСБУ в Житомирській області з клопотанням про надання дозволу на виключення приміщення, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Кибальчича, 2/4, блок «А», кв. 7, з числа службових з метою подальшої приватизації вказаної квартири моєю родиною у складі чотирьох осіб з двома неповнолітніми дітьми для подальшого поліпшення житлових умов за власні кошти.
    В ході розгляду мого первинного клопотання, на протязі майже трьох місяців члени ЖПК уважно вивчали матеріали моєї справи квартирного обліку, після чого пунктом 1 протоколу № 1 житлово-побутової комісії УСБУ в Житомирській області від 24.02.2012 р. було ухвалено:
    — клопотати перед Департаментом господарського забезпечення СБ України про надання згоди на виключення з числа службових житлових приміщень Управління СБ України в Житомирській області трикімнатної квартири № 7, будинку 2/4 блок «А» по вул. Кибальчича м. Житомира, в якій проживає сім’я капітана Демчишина О.В. у складі чотирьох осіб:
    Демчишин Олег Вікторович, 1974 р.н., — заявник,
    Демчишина Євгенія Олександрівна, 1978 р.н., — дружина,
    Демчишина Валерія Олегівна, 1998 р.н., — дочка,
    Демчишин Вадим Олегович, 2007 р.н., — син,
    підстава: рапорт Демчишина О.В. від 12.12.2011 р.
    Зазначене рішення ЖПК мені було оголошено на засіданні житлово-побутової комісії 24.02.2012 р., куди мене було запрошено.
    Після цього, ЖПК УСБУ в Житомирській області ще декілька місяців дуже уважно вивчала матеріали моєї справи квартирного обліку, а також інших осіб, які відповідно до наказу начальника Управління СБ України в Житомирській області полковника Андрієнка В.М. № 55/ДСК від 19.10.2005 р. «Про надання службових приміщень», отримували разом зі мною службове житло, а саме – трикімнатні квартири, за адресою: м. Житомир, вул. Кибальчича, 2/4, бл. «А», кв. 7, на родини у складі трьох чоловік і вже скористались своїми правами на приватизацію вказаних приміщень відповідно зазначених вище нормативно – правових актів України.
    ЖПК УСБУ в Житомирській області об’єктивно врахувала всі вимоги Конституції України, виконання якої гарантоване Президентом нашої держави, однак, свідомо надала на погодження співробітникам ДГЗ СБ України, оновлену справу квартирного обліку Демчишина О.В., в якій наявні тільки оновлені документи датовані березнем – квітнем 2012 р. без врахування зобов’язань УСБУ в Житомирській області надати родині Демчишина О.В. вказане вище приміщення для постійного проживання шляхом приватизації, які знаходились в справі мого квартирного обліку, заведеної 04.05.2000 р., і яка є документом суворої форми звітності.
    Встановлено, що моя справа квартирного обліку від 04.05.2000 р. була викрадена за наказом заступника голови ЖПК УСБУ в Житомирській області Паламарчуком О.М., який погодив вказане саме з Миколаєвським О.М. (в ході неодноразового спілкування практично з всіма членами ЖПК УСБУ в Житомирській області всі одноголосно заявили, що Головченко А.М. внаслідок якоїсь особистої неприязні до мене, як керівник до підлеглого, фактично викрав мою справу квартирного обліку, яка знаходилась у нього на розгляді. З метою приховування цього факту, саме Головченко А.М. ініціював проведення ЖПК під час мого перебування на стаціонарному лікуванні, де доповів на комісії неправдиві відомості щодо житлових норм та норм приватизації, свідомо не доповівши про наявність у мене довідки з відділу приватизації державного житлового фонду, яка свідчить, що Демчишин О.В. не повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді і йому належить чек на суму в 1,12 грн., що еквівалентно 6,22 кв.м. житлової площі) разом із наявним там витягом з наказу СБ України, що має гриф обмеження доступу «ДСК», а замість неї на адресу ДГЗ СБ України була направлена новосформована у 2012 р. проста підбірка поновлених документів.
    Виконавець листу ДГЗ СБ України № 19/10-4268 від 05.09.2012 р. Миколаєвський О.М., свідомо надав на підпис свого керівника документ, який містить в собі ознаки окремих порушень Житлового кодексу Української РСР, на який він сам же і посилається, та Конституцією України, виконання якої гарантується Президентом нашої держави.
    Зокрема, передостанній абзац вказаного вище документу свідчить, що «…жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 кв.м. жилої площі…при цьому враховується жила площа…що перебуває у приватній власності громадян», після чого у останньому абзаці вказано, що «…буде суперечити…в частині норми забезпечення жилою площею».
    Таке самоправне трактування Миколаєвським О.М. чинного законодавства України свідчить про перекручування та підтасування ним норм законодавчих актів нашої держави в частині норм забезпечення житлом та норм приватизації, зокрема, зроблений вірний акцент на ст.ст. 47 і 48 Житлового кодексу Української РСР, однак не враховано, що – відповідно до мови оригіналу:
    — ст. 47 — норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метра на одну особу.
    Коментар:
    Коментована стаття встановлює розмір норми житлової площі на одну особу. Вона являє собою розрахунковий норматив забезпеченості житловою площею в громадському та державному житловому фонді на одну особу. При цьому у даному випадку йде мова про розмір житлової площі — без урахування площі нежитлових приміщень (кухонь, коридорів, комор і т. п.). Слід також враховувати, що у ряді випадків законодавство використовує не норму жилої площі, а загальну площу житлового приміщення. Так, відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 р. приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.
    — ст. 48 — жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
    Коментар:
    Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків мають громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію Закону “Про приватизацію державного житлового фонду”, тобто до червня 1992 р. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
    Таким чином, внаслідок недодання уповноваженим ЖПК УСБУ в Житомирській області довідки – списку з відділу приватизації державного житлового фонду м. Житомира, яка була викрадена разом із моєю справою квартирного обліку, стало хибне сприйняття ДГЗ СБ України ситуації щодо питання законності приватизації родиною Демчишина О.В. трикімнатної квартири № 7, будинку 2/4 блок «А» по вул. Кибальчича м. Житомира.
    Зокрема, Миколаєвський О.М. свідомо «не дочитав» закінчення аб. 1 ст. 48 Житлового кодексу Української РСР – «…якщо ними не використані житлові чеки…», хоча він достоменно знав про наявність у викраденій в справі квартирного обліку Демчишина О.В. довідки про право доприватизації житлового фонду України, що в свою чергу призвело до неврахуванням Вашим підлеглим норми, що стосується питання у праві доприватизації особою невикористаної частки розрахункових площ приміщень, коли вступає в силу рішення Конституційного суду України № 15-рп/2010 від 10.06.2010 р. у справі за конституційним зверненням громадянки Власової Г.І. щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», в аспекті питання, чи мають право громадяни України двічі брати участь у приватизації державного житлового фонду.
    Вказаним рішенням Конституційний Суд України вирішив:
    «1. В аспекті конституційного звернення положення пункту 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06. 1992 р. N 2482-XII, згідно з яким кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз, необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо:
    — громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю;
    — у власність наймача і кожного члена його сім’ї передано загальну площу однієї квартири (будинку), що перевищує встановлену санітарну норму, з оплатою вартості надлишкової загальної площі приватизованого житла;
    — у власність наймача і кожного члена його сім’ї передано загальну площу житла, меншу ніж встановлена санітарна норма, а залишок житлового чека використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду;
    — весь житловий чек використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.
    Приватизація загальної площі в кількох квартирах (будинках) державного житлового фонду в межах встановленої санітарної норми та номінальної вартості житлового чека не є повторною».
    Виходячи з вищевикладеного, приватизувавши 10.09.1996 р. (до прийняття на військову службу в СБ України, під час навчання в Державному Харківському аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут») 17,59 кв.м. загальної площі в двокімнатній квартирі 185 по вул. Польова площа, 15, м. Житомира, та не повністю використавши житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, Демчишин О.В. разом із родиною є громадянами України, які не реалізували право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду.
    При цьому, моя дружина, дочка та син взагалі не приймали участі у приватизації державного житла, тобто є громадянами України, які також не реалізували право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду.
    Таким чином, житлово-побутовою комісією УСБУ в Житомирській області було правильно встановлено, що моя родина має право на приватизацію 94 кв. м. (4 особи х 21 кв.м. на одну особу + 10 кв.м. на сім’ю) загальної площі, та було враховано, що одноосібно сам наймач частково використав своє право на 17,59 км.м. при приватизації у 1996 р.
    Враховуючи, що загальна площа квартири за адресою: м. Житомир, вул. Кибальчича, 2/4, бл. «А», кв. 7, відповідно до технічного паспорту, виданого Житомирським обласним державним підприємством по технічній інвентаризації (ксерокопія додається), становить 76,5 кв.м., комісія правильно визначила, що у разі надання для постійного проживання шляхом виключення зі складу службових вказаного вище житла, родина Демчишина О.В. отримає на 0,09 кв.м. загальної жилої площі (94 кв.м. – 17,59 кв.м. = 76,5 кв.м.) більше за встановлені норми, що, однак, не суперечить вимогам вищевказаних нормативних актів України, так як відповідно до наявної з відділу приватизації державного житлового фонду довідки сам Демчишин О.В. не повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді і йому належить чек на суму в 1,12 грн. який я можу використати в рахунок оплати вказаних вище 0,09 кв.м., і становить 6,22 кв.м., що не суперечить вимогам чинного законодавства України.
    Під час неодноразового спілкування з членами зазначеної вище ЖПК, мені було повідомлено та доведено, що вони керувалися лише вказівками ДГЗ СБ України в особі Миколаєвського О.М. який, як з’ясувалось, і є винуватцем окремих протиправних дій по відношенню до мене та членів моєї родини.
    Зазначене підтверджується тим, що 08.11.2012 р. мною отримано лист (№ 19/10-Д-8/7-5169 від 02.11.2012 р., виконавець Миколаєвський О.М.), який цілком підтверджує висновки ЖПК УСБУ в Житомирській області та свідчить про фальсифікації та надання мені неправдивих відомостей виконавцем вказаного документу.
    Так, абзац 4 зазначеного вище листа – «…буде суперечити вказаним вимогам нормативно-правових актів України, у частині норми забезпечення жилою площею…» — вказане не відповідає дійсності і містить в собі ознаки фальсифікації при цитуванні нормативно-правових актів України, на які йдеться посилання у документі, як в самоправному трактуванні Миколаєвським О.М. різних норм житла та приватизації, так і нехтуванням ним вимог Конституції та Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
    Окрім цього, виконавець документу Миколаєвський О.М. самоправно не врахував, що при розрахунку вартості надлишкової загальної площі квартири (будинку), що приватизується, береться проіндексована середня вартість одного квадратного метра загальної площі у житлових чеках у розмірі 18 коп. (Державний Комітет України з питань житлово-комунального господарства лист № 4/2-696 від 04.10.2002 р.), а відповідно до наявної з відділу приватизації державного житлового фонду довідки (додавалась в первинній заяві) Демчишин О.В. не повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді і йому належить чек на суму в 1,12 грн. який він може використати в рахунок оплати 6,22 кв.м. надлишкового службового житла.
    Свідоме замовчування виконавцем документу факту розгляду ним не справи квартирного обліку Демчишина О.В., а простої підбірки оновлених довідок, ймовірно на користь третіх осіб, а також факт ігнорування Миколаєвським О.М. вимог Конституції України, гарантом якої є Президент нашої держави, свідчить про зневагу до вищого законодавчого акту України, що може в подальшому призвести до негативних наслідків сприйняття суспільством іміджу СБ України в цілому з-за однієї особи Миколаєвського О.М.
    Зазначене вище свідчить про наявність в діях Миколаєвського О.М. окремих складових посадового злочину, зокрема:
    — стаття 356 КК України «Самоправство», в частині вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином …, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина;
    — стаття 365 КК України «Перевищення влади або службових повноважень», в частині перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян;
    — стаття 366 КК України «Службове підроблення», в частині складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів;
    — стаття 367 КК України «Службова недбалість», в частині невиконання або неналежного виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян,
    в зв’язку із чим прошу провести службове розслідування стосовно Миколаєвського О.М., та повідомити письмово про результати перевірки.
    Окрім цього, з метою подальшого залучення представників Генеральної прокуратури України та Уповноваженого Президента України по правах людини у справі по незаконній відмові мені та членам моєї родини у праві приватизації, подальшого висвітлення її у ЗМІ, та використання доказів у Європейському суді з прав людини, прошу Вас письмово повідомити мені:
    1. Чому при прийнятті протиправного рішення по відмові мені та моїй родині у праві приватизації службового приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Кибальчича, 2/4, бл. «А», кв. 7, громадянин Миколаєвський О.М. самоправно поправ вимоги Конституції України, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виконання яких гарантовано Президентом нашої держави;
    2. Чому громадянин Миколаєвський О.М. не доповів керівництву СБ України про надання йому на розгляд замість викраденої справи квартирного обліку Демчишина О.В., новосформовану у 2012 р. просту підбірку поновлених документів, і не повідомив про наявність у дійсній справі квартобліку наявність гарантій УСБУ в Житомирській області у праві подальшої приватизації Демчишиним О.В. зазначеного у заяві службового приміщення.
    Зважаючи на не завжди коректну роботу окремих поштових відділень «Укрпошти» по доставці кореспонденції, прошу надати на мою адресу письмову відповідь по заяві замовним листом з письмовим увідомленням про його отримання.

    «____» вересня 2013 р. _________________________ Олег Вікторович Демчишин

  7. Судді Корольовського районного суду
    м. Житомира
    Бондарчуку В.В.
    10014, м. Житомир, Майдан Соборний, 1

    Позивача по цивільній справі
    № 296/2679/13-ц 2/296/1657/13
    Демчишина Олега Вікторовича
    10025, м. Житомир,
    вул. Кибальчича, 2/4, бл. «А», кв. 7
    тел. моб. № (067)411-12-13

    Заява
    про витребування доказів
    (в порядку ст. 137 ЦПК України)

    В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира знаходиться справа № 296/2679/13-ц 2/296/1657/13 за позовом Демчишина О.В. до УСБУ в Житомирській області про визнання права на житло, скасування свідоцтва про право власності та перереєстрації права власності на житло.
    Враховуючи, що початку розгляду справи № 296/2679/13-ц 2/296/1657/13 по суті на даний час не було, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України, прошу до початку розгляду по суті заявлених позовних вимог витребувати докази по вказаній справі, які мають суттєве значення для подальшого прийняття рішення (ухвали, постанови) по суті.
    Зокрема, надані до суду заперечення проти мого позову (подані представником УСБУ в Житомирській області С. Маликом 06.08.2013 р.) по справі № 296/2679/13-ц 2/296/1657/13, містять в собі протиправно трактовані зазначеним представником УСБУ в Житомирській області положення вимог ст.ст. 47 і 48 ЖК УРСР, що стосується розрахунків норм жилої площі для різних категорій військовослужбовців СБ України і вирізняють «своїх» та «чужих».
    В зазначених вище т.зв. «запереченнях» йдеться посилання на документ ДГЗ СБ України, в якому представлені розрахунки незрозумілих норм розрахунків площ, однак не враховано, що УСБУ в Житомирській області при наданні дозволів окремим співробітникам на приватизацію службових приміщень вміняло інші норми як житлової так і загальної норм, що не стало підставами для відмови зазначеним особам у розслужбовленні житла СБ України та його подальшої приватизації.
    Окрім цього, під час спілкування з членами житлово-побутової комісії УСБУ в Житомирській області Осіпчуком Сергієм Петровичем, Зубрицькою Катериною Анатоліївною та Чижевським Сергієм Віталійовичем, вказаними особами мені було зазначено, що відмова надати мені житло для постійного користування є протизаконною і ініційована головою житлово-побутової комісії Кучеруком Михайлом Миколайовичем та його заступником Паламарчуком Олегом Миколайовичем.
    Також вищевказаними членами житлово-побутової комісії мені було повідомлено про факти надання дозволів на приватизацію службового житла особам з числа співробітників УСБУ в Житомирській області та членам їх родин із значним перевищенням норм як житлової площі так і приватизаційної на особу, а також без погодження питань про розслужбовлення житла з центральними підрозділами СБ України.
    Зокрема:
    1. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 56908 від 25.12.2007 р., виданого відділом по приватизації державного житлового фонду в м. Житомирі, приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Кибальчича, 2/4, бл. «Б», кв. № 36 (бувше службове житло СБ України), загальною площею 76,2 кв.м. (жила площа – 47,92 кв.м.) належить на праві власності співробітнику УСБУ в Житомирській області Євдокимову Олексію Васильовичу та членам його родини: Євдокимовій Ользі Юріївні, Євдокимову Юрію Олексійовичу та Євдокимовій Марії Олексіївні, в частках 1/4 на кожного.
    Окрім цього, відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 39191 від 11.06.2001 р., виданого відділом по приватизації державного житлового фонду в м. Житомирі, громадяни Євдокимов Юрій Олексійович, Євдокимов Олексій Васильович та Євдокимова Ольга Юріївна скористались своїм правом на приватизацію державного житлового фонду і володіють по 1/3 частки кв. № 4, що знаходиться у м. Житомирі по вул. Шевченко, 12 Б, і має загальну площу 39,3 кв.м. (жила площа – 26,3 кв.м.).
    Таким чином родина Євдокимових стала власником 115,2 кв.м. загальної площі державного житлового фонду України, з якої жила площа становить – 74,22 кв.м.
    2. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 59194 від 03.12.2008 р., колишній начальник відділу власної безпеки УСБУ в Житомирській області Шимон Петро Михайлович з використанням службового становища приватизував службове житло, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Кибальчича, 2/4, бл. «Б», кв. № 45.
    Загальна площа зазначеного вище приміщення становить 81,48 кв.м., а жила – 48,55 кв.м., і приватизована в рівних частках Шимоном Петром Михайловичем та Шимон Наталією Іванівною, без врахування раніше приватизованого та відчуженого ними житла по місцю колишнього проживання у Волинській області.
    3. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 61154 від 05.03.2010 р., виданого відділом по приватизації державного житлового фонду в м. Житомирі, приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Кибальчича, 2/4, бл. «А», кв. № 24 (бувше службове житло СБ України), загальною площею 79,53 кв.м. (жила площа – 43,12 кв.м.) належить на праві власності співробітнику УСБУ в Житомирській області Журанкову Олександру Валерійовичу та членам його родини: Журанковій Людмилі Петрівні та Журанкову Артему Олександровичу, в частках 1/3 на кожного.
    Окрім цього, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.07.2001 р. (№ 1-1162) виданого 2-ою нотаріальною конторою м. Житомира, громадянин Журанков Олександр Валерійович є власником приміщення у м. Житомирі, за адресою: вул. Черняхівська, 75, загальна площа якого становить 106,4 кв.м.
    Таким чином Журанков Олександр Валерійович одноосібно до моменту приватизації службового житла володів 106,4 кв.м. жилого приміщення і отримав у власність від держави службове приміщення з перевищеннями норм як жилої так загальної площ.
    Під час спілкування з членом житлово-побутової комісії Чижевським Сергієм Віталійовичем, останній також повідомив, що при виключенні з числа службових приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Кибальчича, 2/4, бл. «А», кв. № 30, 02.06.2010 р. відділом приватизації м. Житомира було видане свідоцтво про право власності на житло № 61284 від 02.06.2010 р.
    Зазначене свідоцтво, за словами Чижевського С.В., було видане без погодження з ДГЗ СБ України в порушення вимог України від 06.11.2007 р. № 792 із перевищенням норм житлової площі, вказану інформацію також підтвердив член житлово-побутової комісії Заєць Дмитро Васильович.
    Таким чином, за словами Чижевського С.В., голова житлово-побутової комісії Кучерук М.М. та його заступник Паламарчук О.М., незважаючи на соціальні ініціативи Президента України, діяльність якого спрямована на забезпечення конституційних прав та свобод громадян нашої держави, протиправно відмовили у приватизації житла лише моїй родині, позбавивши права на житло двох моїх неповнолітніх дітей.
    В якості доказів по справі № 296/2679/13-ц 2/296/1657/13 є документальні матеріали, що свідчать про вищевикладене і їх наявність надасть можливість суду об’єктивно оцінити створені СБ України прецеденти при наданні надлишків службового житла зазначеним вище особам та законно вмінити такі норми для моєї родини, враховуючи наявність невикористаного для приватизації державного житлового фонду житлових чеків, зокрема, це такі документи:
    1. копія свідоцтва про право власності на житло № 56908 від 25.12.2007 р.;
    2. копія свідоцтва про право власності на житло № 39191 від 11.06.2001 р.;
    3. копія свідоцтва про право власності на житло № 59194 від 03.12.2008 р.;
    4. копія свідоцтва про право власності на житло № 61154 від 05.03.2010 р.;
    5. копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.07.2001 р. (№ 1-1162) виданого 2-ою нотаріальною конторою м. Житомира;
    6. копія свідоцтва про право власності на житло № 61284 від 02.06.2010 р.
    Всі вищеперераховані копії зберігаються у відділі приватизації державного житлового фонду управління ЖКГ Житомирської міської ради, що знаходиться за адресою: 10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2.
    Зазначені вище докази, які також наявні в житлово-побутовій комісії УСБУ в Житомирській області, я не можу самостійно отримати оскільки вони ретельно приховуються Кучеруком М.М. та Паламарчуком О.М., які приховують їх не тільки від мене, а й від начальника Управління генерал-майора Наумова О.В., зловживаючи довірою останнього.
    Враховуючи вищевикладене, з метою реалізації соціальних ініціатив Президента України, діяльність якого спрямована на забезпечення конституційного ладу в нашій державі, на виконання вимоги ст. 129 Конституції України – судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: 2. рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також відповідно до ст. 137 ЦПК України, —

    ПРОШУ СУД:

    Витребувати в якості доказів по справі № 296/2679/13-ц 2/296/1657/13 від УСБУ в Житомирській області (матеріали зберігаються в житлово-побутовій комісії Управління) оригінали та копії (для порівняння тотожності) облікових справ квартирного обліку громадян: Євдокимова Олексія Васильовича, Шимона Петра Михайловича, Журанкова Олександра Валерійовича та Сатира Сергія Юрійовича, в повному об’ємі;
    Витребувати в якості доказів по справі № 296/2679/13-ц 2/296/1657/13 з відділу приватизації державного житлового фонду управління ЖКГ Житомирської міської ради наступні документальні матеріали:
    копію свідоцтва про право власності на житло № 56908 від 25.12.2007 р.;
    копію свідоцтва про право власності на житло № 39191 від 11.06.2001 р.;
    копію свідоцтва про право власності на житло № 59194 від 03.12.2008 р.;
    копію свідоцтва про право власності на житло № 61154 від 05.03.2010 р.;
    копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.07.2001 р. (№ 1-1162) виданого 2-ою нотаріальною конторою м. Житомира;
    копію свідоцтва про право власності на житло № 61284 від 02.06.2010 р.;

    всі наявні матеріали (клопотання, рішення, довідки, погодження) щодо підстав розслужбовлення службового житла за адресами у м. Житомирі:

    вул. Кибальчича, 2/4, бл. «Б», кв. № 36;
    вул. Кибальчича, 2/4, бл. «Б», кв. № 45;
    вул. Кибальчича, 2/4, бл. «А», кв. № 24;
    вул. Кибальчича, 2/4, бл. «А», кв. № 30.

    Додаток: квитанція про сплату судового збору.

    21.08.2013 р._____________________________________________О.В. Демчишин

  8. ПРОСРАЛИ УКРАИНУ , СРАНЫЕ опера СБУ , с мента боролись , за бутылку ловили А САМИ ЗА $$$$$ ПРОДАВАЛИ УКРАИНУ !

  9. Если бы на пацан, который орет “не того бьете”, лежать Паше в госпитале очень долго. За своих пацанов он наверное точно также стеной стоит. Хотя из того, что говорят его ребята, можно понять что такого дурака в руководстве управлением еще не было. А то как Паша рукопашкой владеет на видео видно четко. Полный бездарь, а не командир. Его от титушки и отличить не получится 🙂

  10. Посмотрел видео. Ох*ть можно. Все чем Паша кичился были рукопашка и седьмая тема. На видео вижу охранника супермеркета который хочет построить толпу 🙂 Если такие люди командуют то что можно ждать от рядовых бойцов? Ему нужно фильм про Чапая пересмотреть и понять где место командира в бою. Пусть сначала хоть так научится. А ведь наверно в Альфе себя героем представляет? Когда он на базе с ума сходил и народ задрачивал это еще пол беды, но ведь при таком “руководстве” как на майдане могут и потери начаться…

  11. за собой смотрите!!
    Кроме него никто не решился машину отбивать!
    Просто он был один!
    если бы рядом были настоящие бойцы с его подразделения, то эта толпа разбежались бы в пять минут. .!!!

  12. А что, в СБУ такой как Ося один? И не один, и не два…Много их. Но, как говорил один из персонажей из х/Ф “Бриллиантовая рука” — Так надо!

  13. Да если бы не ребята из его подразделения, был бы он через 2 минуты инвалидом. А то, что он бездумно бросился на машину говорит еще раз о его самодурстве и безтолковости. В толпе работать не умеет, да и других не учит. Из за его дурости подразделение да и вся контора могли пррогреметь над всей страной или даже европой. Смотрите видео, его начали тащить на сцену. Да, пиздец какая картинка была бы на CNN.

  14. Да если бы не ребята из его подразделения, был бы он через 2 минуты инвалидом. А то, что он бездумно бросился на машину говорит еще раз о его самодурстве и безтолковости. В толпе работать не умеет, да и других не учит. Из за его дурости подразделение да и вся контора могли пррогреметь над всей страной или даже европой. Смотрите видео, его начали тащить на сцену. Да, пиздец какая картинка была бы на CNN.

  15. Да если бы не ребята из его подразделения, был бы он через 2 минуты инвалидом. А то, что он бездумно бросился на машину говорит еще раз о его самодурстве и безтолковости. В толпе работать не умеет, да и других не учит. Из за его дурости подразделение да и вся контора могли пррогреметь над всей страной или даже европой. Смотрите видео, его начали тащить на сцену. Да, пиздец какая картинка была бы на CNN.

  16. Извиняюсь перед профессионалами способными защитить Родину — якименко извинитесьред украинцами через бездарность и они рассмотрят вашу о ветственность перед Родиной.

  17. настоящий опер всегда найдет выход из любой ситуации!!
    А Паша, на секундочку, два десятка лет совершенствовал свой профессионализм!!
    Так что, для него это простая, если не сказать, стандартная ситуация, из которой он бы с легкостью вышел и без этого озверевши кричащего дурака в красном капюшоне!!!!

  18. настоящий опер всегда найдет выход из любой ситуации!!
    А Паша, на секундочку, два десятка лет совершенствовал свой профессионализм!!
    Так что, для него это простая, если не сказать, стандартная ситуация, из которой он бы с легкостью вышел и без этого озверевши кричащего дурака в красном капюшоне!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также

ДСНС чи МНС

Шановні рятувальники! Ця тема призначена для комплексного обговорення проблем та пропозицій! Хто на вашу думку був би гідний очолити службу?

ДЛЯ ОКПП

Що еліта мовчите? А де прес-служба, а де ця блядь? Показушно-брехлива зі своїм фотоапаратом? Яка вміє тільки про псів писати……

В Україні обговорюють статтю Путіна

На провідному експертному інтернет-телеканалі «UkrLife.TV» методолог, радник Офісу президента і політолог розповіли, що вони думають про висловлювання російського президента у…
НОВОСТИ