31 августа в деле Тимошенко появился новый неожиданный свидетель, выступление которого наносит удар по всей системе обвинений, выстраиваемой Генеральной прокуратурой. Депутат ПР Юрий Болдырев сделал без преувеличения сенсационное заявление на пресс-конференции в Киеве. Победа на парламентских выборах 2012 года, которую планируют Виктор Янукович* и Партия регионов, должна быть весомой и убедительной. Но она не может быть полной, если цифра, которую собираются написать сформированные из верных людей окружные комиссии и Центризбирком, не будет признана руководством США, Евросоюза, России и мирового сообщества. Однако после скандального осуждения лидеров оппозиции расчет на признание результатов Западом имеет призрачные шансы. Главным нарушением за рубежом называют устранение от выборов лидера «Батькивщины».
31 августа в деле Тимошенко появился новый неожиданный свидетель, выступление которого наносит удар по всей системе обвинений, которую выстраивает Генеральная прокуратура. Депутат ПР Юрий Болдырев сделал без преувеличения сенсационное заявление на пресс-конференции в Киеве:
“Я буду свидетельствовать, что от Щербаня фамилии Тимошенко я не слышал. Он мне сказал, что: “Они уже все решили”, имея в виду, что его (Щербаня) убьют. Я спросил: “Кто они?”. “Лазаренко”. Щербань считал, что убийство Ахатя Брагина заказал Лазаренко, и следующим будет он сам. Об этом мне Щербань говорил осенью 95-го года, а осенью 96-го года его убили, но я не слышал фамилии Тимошенко в этом контексте”, — рассказал Болдырев о своем общении со Щербанем.
Эти показания радикально меняют картину свидетельских показаний в деле. Как известно, в настоящее время основным обвинением против Тимошенко первый заместитель Генпрокурора Ренат Кузьмин* называет заказ лидером БЮТ убийства донецкого бизнесмена Евгения Щербаня 16 лет назад. В качестве доказательств в деле присутствовали только слова двух свидетелей — сына Щербаня Артема и бизнес-партнера Павла Лазаренко Петра Кириченко. Они не были свидетелями заказа убийства — они лишь слышали, как им, якобы, говорили об этом. Руслана Щербаню об угрозах со стороны Тимошенко якобы рассказал сам отец. Однако доводы Кузьмина разбивает представитель действующей власти и друг Евгения Щербаня. Который также может доказать свои близкие отношения с убитым бизнесменом. Таким образом, вся хрупкая паутина обвинения, с такими трудностями выстраиваемая Ренатом Равильевичем, рвется под ударом самой Партии регионов.
Первый заместитель Генерального прокурора Ренат Кузьмин взял на себя личное обязательство перед президентом. Он гарантировал, что во-первых, у него хватит воли посадить Юлю. А во-вторых, что собранные им доказательства тяжких преступлений для европейцев окажутся неоспоримыми.
“Дело об исполнителях убийства Щербаня было расследовано, направлено в суд, и по нему есть приговор. Дело по заказчику выделили в отдельное производство, расследовали сотрудники центрального аппарата Генпрокуратуры, установив причастных к организации и финансированию этого заказного преступления. Мы намерены выдвинуть Юлии Тимошенко обвинения в соучастии в нем” — заявил Кузьмин в августе 2012-го.
У Рената Равильевича жесткие сроки — «разоблачение» Тимошенко должно состояться до конца октября, до выборов. Каковы перспективы его работы? Ставки для Кузьмина необычайно высоки. Кузьмин имеет практически неограниченные полномочия решения вопросов в ГПУ и личный доступ к президенту Януковичу. Провал обвинений в организации убийства Щербаня для Кузьмина означает личное фиаско. Значит, доказательная база останется весьма сомнительной для общественного мнения как в Украине так и за рубежом. Значит, обязательства Кузьмина найти против Тимошенко убойный компромат останутся пустыми словами.
А ведь какие силы брошены на решение задачи! Следственно-оперативная группа по Тимошенко под руководством Кузьмина войдет в историю как самое большое по численности подразделение, созданное в Украине для расследования одного дела. Это несколько сот человек, из различных ведомств и служб. Наши источники позволяют получить представление, в каком направлении действует Кузьмин в настоящее время, и сможет ли он выполнить взятые на себя обязательства перед президентом Януковичем.
О том, на чем будет основано обвинение против Тимошенко, Кузьмин рассказал еще год назад: “В материалах американских уголовных дел против Лазаренко есть интересная информация. Допрошенный прокуратурой США свидетель по делу Лазаренко прямо сказал, что киллер за убийство Щербаня получил деньги со счетов Лазаренко и Тимошенко. Свидетель ссылается на разговор с заказчиком, который сказал: “Юля заплатит”, имея в виду заплатит за убийство… Эти материалы находятся в США… Как и свидетели, которые давали эти показания американским прокурорам”.
Свидетель, о котором говорит Кузьмин — это Петр Кириченко, бизнес-партнер экс-премьера Павла Лазаренко. Тот человек, который непосредственно руководил финансовыми операциями и проводками компании «ORPHIN S.A.». Именно эта фирма аккумулировала поступления от многих бизнесов, с которых получал свою долю Лазаренко, и направляла их туда, куда решал Павел Иванович. В частности, на счета «Матроса» — криминального авторитета Александра Мильченко, который согласно приговору Луганского апелляционного суда организовал убийство бизнесмена и политика Евгения Щербаня. (При этом стоит отметить очень шаткую доказательную базу и против самого «Матроса». Поскольку Мильченко к тому времени не было в живых, суд обвинил его на основании показаний свидетеля, который якобы слышал об этом от другого свидетеля. Оба этих свидетеля в настоящий момент погибли. Один из них — прямо в камере Донецкого СИЗО)..
Таким образом, для доказательства причастности Тимошенко к заказу убийства следствие должно: а) получить необходимые свидетельские показания от Кириченко; б) подтвердить факт оплаты демонстрацией перечисления средств со счетов компаний Тимошенко на Мильченко.
О ключевой роли Кириченко Кузьмин сказал в августе 2011 года. Но как получить его показания? Ведь Кириченко как свидетель по делу Лазаренко находится в США, где он получил защиту и гражданство? Будет ли он рисковать своим благополучным статусом, чтобы снова становиться героем нового уголовного дела?
Очевидно, нет. Но Кириченко не потерял связей с Украиной, и за эти ниточки его оказалось возможным притянуть. Здесь осталось значительное количество имущества, на которое наложен арест. В августе 2011-го Служба безопасности проводит операцию по выманиванию Кириченко на родину. По различным каналам в США передается информация о снятии ареста с киевских квартир Кириченко. Они исключаются из базы отягощений. Находятся брокеры, которые в разгар кризиса и остановки рынка недвижимости предлагают интересные цены на эти квартиры. По интересному совпадению, купить квартиру у главного свидетеля по делу Тимошенко решила… жена народного депутата Владимира Пилипенко, который находится в хороших рабочих отношениях с Ренатом Кузьминым, главным расследователем дела.
4 сентября в Киев прилетает супруга Кириченко Изабелла. Она должна была встретиться с брокером, чтобы оформить сделку и получить деньги. Это была ловушка. С квартиры не был снят арест. Гражданку США задержали сотрудники СБУ, и по смехотворному обвинению, будто она желает продать квартиру, находящуюся под арестом, поместили в СИЗО СБУ.
Цель была достигнута. Петр Кириченко вышел на связь. Ему были озвучены весьма простые условия — показания в обмен на жену. Сделка состоялась. В ноябре 2011-го состоялась серия допросов Кириченко по телефону.
Протоколы допросов попали в распоряжение «Украинской правды». Желание освободить жену из-под стражи развязало Кириченко язык, и он «вдруг» вспомнил такие подробности причастности Тимошенко к убийству Щербаня, о которых ни разу не вспомнил на многодневных допросах американской Фемиды, за все три года следствия в США.
Если на суде против Лазаренко Кириченко во всех грехах обвинял своего друга и делового партнера, то после ареста жены Кириченко начал говорить только о Тимошенко. “Гроші Мільченку перераховував за вказівкою Лазаренка в зв’язку з тим, що коли ЄЕСУ зайшло на газовий ринок Донецької області, в Тимошенко виникли проблеми, і їй була потрібна допомога кримінального авторитету. Коли вона отримала газові контракти, вона пішла в Донецький регіон, і там у неї хтось щось забрав. І, звісно, в неї виникли проблеми, була небезпека її життю, і їй знадобився кримінальний дах”.”Сума 3 мільйони доларів була переведена на рахунок Мільченка в банку на Антигуа. (…) Там були проблеми, що Лазаренко не давав мені команди переводити ці гроші. Мені декілька разів дзвонив Мільченко. Я так розумію, що в Лазаренка були гроші, але він чомусь не платив. Я думаю, що він чекав, коли Тимошенко переб’є цю суму, яку треба було заплатити окремо Мільченку. Я казав, що Мільченко весь час дзвонить, непокоїться, Лазаренко відповів, що передай, нехай не хвилюється, Юля заплатить” — заявил Кириченко ГПУ.
Слова свидетеля полностью опровергаются проводками по счетам фирмы«ORPHIN S.A.» Первый платеж криминальному авторитету был осуществлен еще до того, как фирма «Somolli Enterprises Ltd», которую ГПУ связывает с Тимошенко, начала перечислять какие-либо средства на счета Кириченко.
Как отметила «Украинская правда»: «Далі Кириченко розповів, що коли наприкінці 1997 року “Матрос” помер, його дружина подзвонила Кириченку. Вона повідомила, що Кушнір буде замість Мільченка кришувати Лазаренка та Тимошенко.
“Він розповідав, чим може допомогти. Говорив, що у нього є бригада, що Тимошенко може не турбуватися. Всі проблеми, які можуть виникнути в Тимошенко, він зніме” , — переказав Кириченко зміст своєї розмови з Кушніром. У неуважного читача може скластися враження, що вбивство Щербаня і було цим “зняттям проблеми” . Але це не так — згадана розмова відбувалася не “до”, а через рік “після” цього злочину в Донецькому аеропорту (и была ли эта беседа вообще? — Авт.).
Крім того, в показах Кириченка незрозуміло ще одне. Якщо “Матрос” і Кушнір захищали саме Тимошенко від неприємностей у Донецькій області, то чому з ними розраховувалася не вона, а Лазаренко? Та ще з таким відтермінуванням платежу? Адже Мільченко отримав гроші в останні місяці перебування Лазаренка при владі».
Изабеллу Кириченко выпустили, и она улетела в США. Но, очевидно, что показания Кириченко не оказались исчерпывающими для следствия. Вернее, для того результата, который ожидает от следствия Кузьмин. О том, что Кузьмин обеспокоен недостаточностью улик и свидетельств против Тимошенко, показал тайный визит самого Рената Кузьмина и трех сотрудников Генеральной прокуратуры в США в июле 2012 года. Как говорят источники «Цензор.Нет», поездка проходила в режиме секретности. Украинская делегация старалась не расшифровать свои цели перед американскими властями, и посещение было оформлено по старым, недипломатическим визам. В Сан-Франциско Кузьмин встретился с Кириченко и предложил ему сделку — более подробные признательные обвинения против Тимошенко якобы в обмен на… снятие ареста со всего недвижимого имущества Кириченко в Украине, и возможность его беспрепятственно реализовать.
Вот список недвижимости, принадлежащей Кириченко в Киеве согласно Реестру отягощений имущества Минюста:
1. Кв. №7 по улице Рейтарской, 28 в Киеве, общей площадью 147,43 кв.м.
2. Соседняя кв. № 8 в том же доме, общей площадью 157,7 кв.м. Обе квартиры фактически принадлежат панамской фирме «GHP Corporation» (Панама), собственником которой является Петр Кириченко.
3. Кв.№5 в том же доме на Рейтарской, 28 общей площадью 145,6 кв.м., которая оформлена на американскую фирму «Dugsbery Inc», подконтрольную Кириченко.
4. Кв. № 5 по улице Ярославов вал, дом 4 в Киеве, общей площадью 304,95 кв.м, которая принадлежит лично Петру Кириченко.
Общая рыночная стоимость 755 кв.метров этой элитной недвижимости в центре столицы, по существующим оценкам риелтеров, составляет на сегодняшний день от 3 до 5 миллионов долларов США.
Судя по заявлениям первого заместителя Генерального прокурора, Кириченко не смог отказаться от этого предложения. По нашим данным, Петр Кириченко дал добро на личное участие в процессе против Тимошенко.
Это согласие, по замыслу ГПУ, будет иметь ключевое значение для легитимизации обвинений против Тимошенко на Западе. Для всех очевидно, что показания Руслана Щербаня о заказе убийства его отца, Евгения, по заказу Тимошенко не могут служить надежной уликой.
Но участие в процессе Кириченко позволит Кузьмину обеспечить подтверждение слов Щербаня вполне статусным свидетелем. Официальный разоблачитель Лазаренко, располагающий видом на жительство в США, чье участие в операциях Лазаренко было установлено американским судом. Тем более если показания Кириченко и Щербаня будут подтверждать друг друга в деталях и взаимно дополнять.
Однако совершенно неожиданно всю шаткость заявлений Щербаня и Кириченко опровергла сама Партия регионов в лице Болдырева!
Не прогнозируемые для Генпрокуратуры последствия также создает позиция властей США. Петр Кириченко получил вид на жительство согласно контракту с Федеральным бюро расследований. Власти США не давали ему разрешения на несанкционированные контакты с зарубежными следственными органами. После встречи с Кириченко МИД Украины получил от госдепартамента США в августе ноту протеста — о недопустимости проведения следственно-оперативных действий на своей территории, не согласованной с официальными властями. В ответ украинские дипломаты заявили, что Кузьмин, находившийся с частным визитом, «инспектировал консульские учреждения» в Калифорнии.
Таким образом, показания Кириченко должны стать главной уликой против Тимошенко. Но сможет ли их дать Кириченко, если власти США сочтут его поведение нарушением условий соглашения с американским правосудием?
Как во времена знаменитых процессов Вышинского, царицей доказательств в деле Тимошенко должно стать признание свидетелей. Дело в том, что схема расчетов между структурами Лазаренко и Мильченко не может служить доказательством.
Во-первых, показания Кириченко получены под давлением, с помощью шантажа, не смогут стать убедительным свидетельством.
Во-вторых, попытка Кириченко представить главным организатором работы коррупционного тандема Лазаренко-Кириченко Юлию Тимошенко выглядит довольно абсурдно. Поскольку полностью противоречит показаниям Кириченко в американском суде. Лазаренко получил приговор благодаря свидетельствам Кириченко, что именно Павел Иванович был главой преступной организации, вымогавшей деньги у бизнесменов и отмывавшей их затем на оффшорных счетах.
В-третьих, документально доказать можно только одно — что именно Кириченко осуществлял платежи на Мильченко и его супругу Снитко.
Во-четвертых, определить происхождение средств, которые поступили на счета Кириченко, и которые он затем перечислил Мильченко, невозможно. Есть установленные противоречия по времени и срокам перечисления средств.
В-пятых, в деле нет данных, что на счета Мильченко поступили деньги от контролируемых, по данным следствия, Юлией Тимошенко компаний — и прежде всего от «Somolli Enterprises Ltd».
В-шестых, в деле есть данные, которые позволяют допустить факт перечисления средств на счета Мильченко по указанию Лазаренко, но полных доказательств этой версии следствие добыть не смогло.
В-седьмых, анализ материалов относительно перечисления средств различными компаниями на счета фирм, контролируемых Кириченко, показывает — некоторые из этих компаний не являлись оффшорами, а имели вполне благополучную на Западе репутацию. Деньги на счета Кириченко поступали в качестве коммерческих договоренностей, и доказать какую-либо связь между движением этих денег и преступной деятельностью, в частности, убийством Щербаня, невозможно.
И восьмое. Показания депутата ПР Юрия Болдырева уже не позволяют строить дело только на свидетельствах, полученных от Руслана Щербаня и Кириченко. Имиджевая кампания Кузьмина и промо-тур по странам ЕС с презентацией дела Тимошенко рассыпается, как карточный домик. Слово против слова. Будут ли убедительными для украинского и мирового общественного мнения обвинения против Тимошенко, выбитые группой Кузьмина из Кириченко и Руслана Щербаня? А без наличия хотя бы элементарных документов эти слова не стоят ничего. Как и обязательство Кузьмина доказать причастность Тимошенко к убийству Щербаня.
Но самым скандальным станет не просто предвыборный провал обвинений Кузьмина. Первый замгенпрокурора накануне выборов покажет всему миру методы действий украинской власти против оппозиции. Вместо амбициозной попытки устранить с политической арены главного оппонента Виктора Януковича, Ренат Кузьмин готовит скандал, от которого украинским властям будет очень тяжело отмыться.
Красноречивым показателем отношения Запада к этому делу является позиция Евросоюза. Комментируя поездки Кузьмина в Европу и его пиар-акции по рекламированию «преступлений» Тимошенко, а также деятельности Кузьмина, посол ЕС Жозе Мануел Пинту Тейшейра заявил:
— Я лично не думаю, что эти инициативы могут иметь значительное влияние. Те, кто действительно интересуется отношениями с Украиной, отслеживают события в вашей стране. Поэтому их эти инициативы (Кузьмина) не могут ввести в заблуждение.
Юрий Бутусов, “Цензор“
18 ответов
Свидетельские показания не Артема Щербаня,а Руслана!!!Какие б версии убийства Щербаня не поднимали на поверхность,а от связки с убийством Пола Тейтума уйти будет сложно..Кужель ранее за Итеру интереснее назаявлялась…”Я была в комисси по “ЕЭСУ”,…могу и не молчать”!..Молчит-место на ОО обязывает…
“Много шума из ничего” — комедия У. Шекспира. Ой! Не все так гладко в стане оппозиции, если ни о чем говорящая фраза Ю. Бондарева, вызвала такое волнение, небывалую суету и небывалый эмоциональный всплеск у автора публикации. Наконец — то, вопреки постулатам криминалистики, доказательственному праву и методике расследования заказных убийств, депутат Верховной Рады одной фразой раскрыл тайну, скрытую за “семью печатями” — Голова ЕЭСУ не причастна к убийству Щербаня То ли еще будет по мере приближения выборов?
Это все понятно. Не понятно одно- почему Штаты и Европа не закроют при очередном посещении Хамом одной из цивилизованных стран. Чем Лазаренко отличается от Януковича.Ведь престпуления нашего вождя полностью задокументированы четвертой властью- Ливеле Альтком нефтевышки Межигирье Евро, ЮБК, заказ по Тимошенко Луценко. Все подтверждено документально и имеется серьезная свидетельская база по каждому гос. преступлению совершенному Хамом и его близким окружением. Что останавливает цивилизованных . Неужели они думают что этот недонарод проявит просвещенность и будет защищать Хама. Вот просто не понятна двойная мораль цивилизованных.Лазоренко сидит….хам на воле….
Панама слабая страна
Слабая не слабая,но страна,а он лидер.Они считают что это наше внутреннее дело,т как
их интересы это затрагивает косвенно и со своими жуликами они разберутся сами.Они ожидают от нас сигналов,а их нет.Все одобрямс и вопли сделайте все за нас.Такого не
бывает.Нас могут просто изолировать и мы задохнемся как крысы в банке.Учите историю
международных отношений.
А мне кажется,что ключевой фразой заявы Болдырева есть эта:- “Щербань считал, что убийство Ахатя Брагина заказал Лазаренко”.Снимая таким образом подозрения не с Тимошенко а с тезки Кузьмина.
Черновецький,довгий,і та губата ж більше вкрали,ніж тимошенко,і не сидять! А кузьмін чому не порушить справу?
Самое козырное в тексте — ссылка на “Украинскую правду”, как на документальное подтверждение. И это пишут со всей важностью. А ведь сами знают всю журналистскую кухню — где, когда, кого, за сколько можно сделать или белим-пушистым или маньяком-душегубом. Прав тот форумчег, который говорит, что у ОО настолько дела неважны, что хватаются даже за слова 17-и летней давности.
“… Есть показания бывшего вице-президента корпорации «ЕЭСУ» и ее финансового директора Александра Гравеца. На допросе по новому месту своего жительства в Израиле он подтвердил, что деньги, заплаченные убийцам, были совместными средствами Юлии Тимошенко и Лазаренко и поступали от фирмы «Сомолли», черпавшей доходы из газового монополизма ЕЭСУ…”-очевидно это и стало причиной почему Гравца ГПУ не допросила по факту хищения в 1996 году моей э/энергии по поддельным документам и поставки ее на два меткомбината,подконтрольные “ЕЭСУ”.Возобновление раследования уголовного дела по этому факту (49-1254 -хищение в особо крупных размерах должностными лицами “ЕЭСУ” и НДЦ Минэнерго ) может навредить “договоренностям” ГПУ с Юлиными компаньонами и спутать карты…
Ирынюк, шолом! Показания Гравца — это круто!! Напишы, плиз, какому следственному органу Гравец дал такие показания.
…на первой же очной ставке в ГПУ по хищению моей э/энергии я задам Гравцу и этот Ваш вопрос…К счастью,следакам осталось уже немногих допросить-Гравца,Юлю,Л.(друга президента одной маленькой,но очень гордой страны),пару экс-зампредов СБУ…”как писала «Сегодня», по словам источника в прокуратуре, в распоряжении ГПУ есть свидетельские показания помощника Лазаренко Петра Кириченко, а также финдиректора ЕЭСУ Александра Гравеца, которые подтверждают, что именно со счетов Тимошенко шли деньги бандитам, которых обвинили в убийстве Щербаня.”…Насколько я помню,израильского офицера,допрашивавшего Гравца по поручению нашей ГПУ, зовут Х.Ф….Повторюсь:я лично убежден,что Щербаня валила та же группа товарищей,что и Пола Тейтума в Москве в этот же день несколькими часами позже.Уж кто-кто,а амеры наверняка это знают,ведь убили их бизнесмена,да еще и вхожего в Правительство США ;наверняка и спутниковой съемкой донецкого аэропорта обладают от 03.11.96г…Думаю,раскрыть ,при желании,эти преступления даже нашей ГПУ не сложно,ведь даже я в одиночку смог установить ,что за взрывом моей машины под Дебальцево несколькими месяцами ранее в 96м стоит группа украинских силовиков,которым силовики из братской России доверили простое дело зачистить следы бизнесдеятельности на Украине ПСО “Стройиндустрия” (Байконур).
Все це слова,а потрібні факти.Якщо фіндиректор каже про перерахування коштів то вини
кає питання звідки йому відомо що це була оплата послуг кілерів,а не банальне зняття
готівки.В кримінальній справі подібні відомості мають бути спростовані аба підтвердже
ні і лише після цього вони стають фактами та доказами винності чи невинності підозрю
ваємого.Не неси пургу.
Це я розумію…Конечно,в те годы Юля могла где-то что-то ляпнуть в адрес Щербаня,но я считал и считаю,что Щербаня и Тейтума убили одни и те же люди…По колличеству закладок в моих уголовных делах 0219 и 49-1254,по воспросам,задаваемым мне на беседе работниками ГПУ,видно,что они слабо владеют ситуацией не только финансовой тех лет,но и общественно-политической…Они будут что-то пытаться слепить из тех бумаг,которыми набита Генпрокуратура до них,а не выяснять причины противостояния Кобзона-Кислина в Донецке,значит вряд ли выйдут за сюжетную линию сказки “уголовное дело 64-4453”…К тому же,не стоит слепо верить мифу,что Кузьмин ненавидит Юлю.Мож и обиделся,что не стала она президентом и не сделала его,как обещала,генеральным,но в ГПУ,как во времена Васильева (следак по особо важным Мельничук угрожал мне уголовкой за “клевету на Юлию Владимипровну”),так и сейчас намекают,что мне лучше бросить мою затею по Юльке,а то докажут,что у меня в 96м “не было нужного объема э/энергии”.Это они смогут,ведь по делу проходит руководство НДЦ Минэнерго,которому покупало элитные квартиры несуществующее в Украине ПСО “Стройиндустрия”…Но и Юля может пойти разменной монетой в сложных геополитических разборках,типа “экстрадиции Бута”,так что будет создана еще ни одна дорогостоящая следственная группа в ГПУ…Чо та фильм вспоминается наш советский:”-карету можешь починить?”-да,к вечеру!”-“..а за неделю?-“..нее,тут помощник нужен!”…
МИКОЛА ОБИХОД: УБИВСТВО ЩЕРБАНЯ. РОЛЬ КАЛІФОРНІЙСЬКИХ КОРОБОК
У Генеральній прокуратурі України документи кримінальної справи Лазаренка-Тимошенко, на відміну від баченого Сергієм Лещенком американського досьє, знаходяться не в 5-и коробках з-під ксероксу. Вони зберігаються в Головному управлінні з розслідування особливо важливих справ у ретельно підшитих і пронумерованих 8-и тисячах томів. Серед них – і матеріали щодо оплати вбивства Євгена Щербаня.
Пальма першості у вилученні документів стосовно джерел та руху цих коштів у банках Кіпру, Антигуа, Польщі і інших країн належить першопрохідцям — українським слідчим. Є визнаним фактом, що в ті часи – по прокурорській хронології «до Піскуна» — американці у своїх розслідуваннях відставали від українських колег на два роки.
А тому ГПУ володіє більш об’ємним і аналітично опрацьованим ще у той час масивом документів щодо ланцюгу грошових трансферів, пов’язаних з замовленнями на вбивства Щербаня та інших осіб. Мається на увазі — порівняно із вмістом п’яти каліфорнійських коробок з-під ксерокса, які слугували основним джерелом інформації для журналіста «УП» С.Лещенка.
Повернемось до сумнівів Лещенка з приводу поставленого ним же запитання – чи платили Лазаренко з Тимошенко кіллерам?
На жаль, у зв’язку з обмеженістю використаних джерел він добросовісно помиляється у деяких своїх висновках.
Так, на думку Лещенка, йому вдалося всього за три тижні перебування у Каліфорнії, користуючись американськими матеріалами, виявити невідповідність реальним документам версії заступника Генпрокурора Кузьміна про платежі одному з безпосередніх організаторів вбивства Щербаня Мільченку-«Матросу» та його дружині з рахунку багамської компанії Петра Кириченка «OrphinS.A.» в антигуанському банку «EuroFedBank» коштами, які надходили від кіпрської фірми Юлії Тимошенко «Сомоллі Ентерпрайзес».
Зрозумілий натяк з боку професійного журналіста, але все таки аматора у слідстві, на неспроможність слідчих з особливо важливих справ розібратись у тих же обставинах цієї справи за 15 років її розслідування.
Цього докору у професійній неспроможності українські слідчі не заслуговують. Хоча б з урахуванням розкриття та успішного розслідування тих же вбивств Євгена Щербаня і Вадима Гетьмана, що було дуже нелегкою справою навіть для професіоналів.
Не кажучи вже про викриття і зруйнування на межі 2000-их років саме їх зусиллями злочинної фінансової імперії тріумвірату Лазаренко-Кириченко та ще однієї особи, названої самим С.Лещенком, зі щупальцями-філіями по всьому світу.
Цей спрут розростався як ракова пухлина на тілі України, висотуючи з її економіки життєві соки, які через безліч таємних каналів вимивались за межі України, перетворюючись в зелені асигнації і багатомільйонні вклади на персональних і підконтрольних законспірованих рахунках, у приватні компанії та власні офшорні банки, особисті палаци та вілли за кордоном.
Дійсні масштаби кримінального спруту «пташок гнізда Дніпропетрова», як називали в 90-их роках представників клану Лазаренка, на жаль, не охоплені вмістом 5-и скромних коробок з-під ксерокса в американському суді – адже такі масштаби не були метою розслідування американських слідчих, прокурорів та суддів.
А ті кілька тисяч томів незавершеної української кримінальної справи, які знаходяться під семи замками в Генпрокуратурі України і містять майже все про діяльність ненажерливих «пташок»з Дніпропетровська, схоже ще довго будуть викликати нічні кошмари у багатьох діячів українського істеблішменту.
У кінці 90-их – на початку 2000-их років правоохоронна система, певною мірою зберігши тоді за інерцією силу, інтелект і некорумповані кадри від радянських часів, ще спромоглася частково перемогти цього монстра, який народився і на очах міцнів в цю нову епоху варварського перерозподілу і накопичення капиталів.
На жаль, це була остання і тимчасова перемога правоохоронців– з багатьох причин.
Звернемось до фактів. Вони, як відомо, вперта річ.
Факт перший.Найсерйозніший, на думку Лещенка, контраргумент проти версії Кузьміна – це банківська роздруківка самого антигуанського «Єврофедбанку» про рух коштів на рахунку компанії «OrphinS.A.», яку він знайшов в одній з каліфорнійських коробок і навів у додатку до своєї публікації.
Зміст цієї роздруківки для нього (не для українських слідчих – київські «важняки» вилучили цей документ в Антигуа 12 років тому — ще до американців) здався певним відкриттям: «… кошти від Тимошенко на цей рахунок OrphinS.A. почали надходити тільки через сім днів – перша сума 2 мільйони 998 тисяч доларів надійшли 27 травня, а платіж Мільченку було здійснено на тиждень раніше – 20 травня. Станом на цю дату грошей Тимошенко на Антигуа ще в принципі не було…».
В той же час Лещенко зазначає –«…На той момент, коли Мільченку було перераховано перший транш (тобто 20 травня 1997 року 500 тисяч доларів – Авт.), в банку зберігалося лише 1,1 мільйон – це приватні кошти Лазаренка і Кириченка, за які вони купили цю антигуанську установу. Отже, це – перший факт, який суперечить словам Кузьміна, сказаним в ефірі каналу «Інтер»: «Гроші, майже 3 мільйони доларів, на рахунки кіллерів надійшли від фірм, що належать Лазаренку і Тимошенко»…».
Чи справедливий такий висновок? Відповідь на це питання– на поверхні.
Так, згідно вже згаданої роздруківки про рух коштів, в антигуанський EuroFedBankна рахунок компанії «OrphinS.A.» 15 травня 1997 року надійшли 1 мільйон 99 тисяч 970 доларів, котрі журналіст Лещенко назвав приватними коштами Лазаренка і Кириченка, за які вони нібито купили цей банк в Антигуа.
Але трохи раніше в цій же статті він же вказав на дійсний час купівлі Єврофедбанку — Лазаренко і Кириченко «…в серпні 1997 року купили 67% цього самого банку за 1,1 мільйона доларів…».
Отже, не може бути і мови, що ці кошти у травні 1997 року надійшли як розрахунок за купівлю банку, тим більше, що надійшли вони не на рахунок продавця банку, а на рахунок кириченківської фірми «OrphinS.A.».
Також у роздруківці чітко видно, що саме з цих 1 099 970 доларів частина — 500 тисяч доларів перерахована 20 травня 1997 року на рахунок Олександра Мільченка-«Матроса» – посередника у замовленні і одного з безпосередніх організаторів вбивства Щербаня групою Кушніра.
Тобто ні в якому випадку ці півмільйона доларів не були витрачені на оплату купівлі «Єврофедбанку».
Тим паче, що українськими слідчими встановлено зовсім іншу офшорну компанію, що оплатила купівлю для Лазаренка та Кириченка антигуанського банку. Вичислені банківські рахунки, з яких та на які в дійсності відбулося перерахування цієї оплати — вони не мають відношення до операцій на рахунку фірми «OrphinS.A.».
Ці відомості повинні бути і в каліфорнійських коробках, оскільки американці теж сумлінно перевіряли цю цікаву для них обставину. Але чомусь вони лишились поза увагою українського журналіста, який в Сан-Франциско отримав доступ до означених коробок.
Чому досвідчений журналіст взагалі оминає питання, звідки надійшов на рахунок фірми «OrphinS.A.» в Антигуа цей мільйон з хвостиком?
Українські слідчі ще у 2000 році прослідкували шлях надходження 15 травня 1997 року згаданих 1 мільйона 99 тисяч 970 доларів на рахунок фірми «OrphinS.A.» в «EuroFedBank».
Виявилось, що ці гроші перераховані Петром Кириченком із Польщі. Джерело перерахування — ще один кириченківський рахунок тієї ж багамської компанії «OrphinS.A.» в банку «AmericanBankinPoland» (Варшава).
Як відомо, на згаданий рахунок в польський банк надійшло з банку «BankofCuprus» від кіпрської фірми Юлії Тимошенко «Сомоллі Ентерпрайзес» понад 43 мільйони доларів.
Ці відомості не є великою таємницею, оскільки фігурують в опублікованих у засобах масової інформації документах.
Ось і відповідь на основний сумнів С.Лещенка.
Це саме той ланцюжок грошових перерахувань від Лазаренка і Тимошенко, який сьогодні – у 2011 році має на увазі заступник Генерального прокурора України Р.Кузьмін.
Відомо – і це підтверджено неспростовними, у тому числі з кіпрського банку, документами, які вже давно опубліковані у ЗМІ — що у 1992-97 роках Юлія Тимошенко, її чоловік Олександр Тимошенко та Олександр Гравець були співвласниками кіпрської компанії «Сомоллі Ентерпрайзес» і розпорядниками її рахунків у кіпрському банку «BankofCuprus».
А багамська компанія «OrphinS.A.», яка за документами оформлена на Кириченка, та її рахунки в різних банках світу фактично управлялись через останнього Лазаренком, як про це неодноразово свідчив у США сам Кириченко і що підтверджується реальними фактами та обставинами справи. Докази цього у вигляді свідчень у квітні 2004 року Кириченка перед журі присяжних наведені і Лещенко в його публікації.
Послухаймо цікаву розповідь Петра Кириченка про надходження коштів на рахунки компанії «OrphinS.A.» групі американських та українських прокурорів 25-27 квітня 2001 року на допиті в Сан-Франциско, протокол якого опубліковано в газеті «Правда Украины» («Почему не расследуется причастность Тимошенко к убийству Щербаня?», 4.10.2011, http://prawda.org.ua):
«…132. Які економічні підстави платежів на рахунки компаній «OrphinS.A.» до варшавського та женевського банків в 1996 році коштів від компанії «SomolliEnterprisesLimited» з кіпрського банку «BankofCyprus»? Як Вами були використані вищевказані кошти?
(Відповідь – Авт.) Я так розумію, що це були кошти Юлії Тимошенко для Лазаренка… Кінець кінцем, кошти перераховувались на рахунки Лазаренка (наприклад, NIHPROта CARPO)…
Чи мала компанія «SomolliEnterprisesLimited» які-небудь договірні відносини з компанією «OrphinS.A.» чи іншими належними Вам чи Лазаренку П.І. компаніями? Якщо так, то в чому ці відносини полягали, що було предметом договорів та як були проведені розрахунки за цими договорами?
(Відповідь – Авт.)Ніяких…».
І, нарешті, ще одне зауваження – в безготівкових розрахунках, які поділені на кілька етапів банківських перерахувань, на відміну від фізичної передачі конкретного пакунку з конкретною обумовленою готівковою сумою в один прийом, є необов’язковим проходження всього шляху розрахунку від особи «Ікс» до особи «Ігрек» одними і тими ж грошима.
Так, особою «Ікс» може бути перераховано зі свого рахунку кошти як хабар або як оплату за вбивство для особи «Ігрек» на банківський рахунок посередника «Зет» у Швейцарію, а надалі таку ж суму посередником «Зет» перераховано із зовсім іншого, непов’язаного з попереднім, підконтрольного йому рахунку (наприклад у Сінгапурі) на банківський рахунок кінцевого одержувача «Ігрек».
Застосовуються схеми, коли перераховані на посередницький рахунок кошти витрачаються на інші цілі, а надалі через певний час обумовлена попередніми домовленостями грошова сума перераховується одержувачу з посередницького рахунку з нових, сторонніх надходжень на нього.
Можливі інші подібні варіанти.
Таким способом передбачливо розривається ланцюг перерахувань, по якому можуть пройти допитливі слідчі.
Не забуваймо, що такими операціями займаються талановиті люди, з яких в українських реаліях виходять, як бачимо, навіть прем’єр-міністри та здібні політики.
Але суть грошової операції і її юридична кваліфікація від цього не міняються – хабар є хабар, оплата за вбивство є оплата за вбивство – проте навмисно заплутуються сліди і набагато ускладнюються можливості слідства встановити реальний хід подій.
Факт другий. Що стосується другого платежу — 10 вересня 1997 року 979 тисяч доларів на банківський рахунок Мільченка, то у Лещенка лише один, дещо несерйозний, за відсутністю інших, аргумент щодо непричетності Юлії Тимошенко до оплати Мільченку посередництва у вбивстві Щербаня — «…рахунок OrphinS.A. на Антигуа, з якого отримував кошти «Матрос», в цей період поповнювався не однією Тимошенко…».
Це дійсно так.
Водночас підкреслимо — це все-таки визнання того неспростовного факту, що банківський рахунок Кириченка, з якого перераховані гроші посереднику між Лазаренком та Кушніром, до цього перерахування був поповнений Юлією Тимошенко.
Звісно, під тягарем наявності банківських документів з уже згаданих американських коробок про саме таке походження цих коштів напередодні їх подальшого перерахування знаменитому «Матросу».
Ніщо, у тому числі сумніви журналіста, не завадили Кириченку за вказівкою Лазаренка перерахувати 10 вересня 1997 року 979 тисяч доларів саме з числа коштів, до цього переведених на антигуанський рахунок «OrphinS.A.»,як зазначає сам Лещенко – від Тимошенко, на рахунок Мільченка-«Матроса».
Це підтверджує сам Кириченко та визнав Апеляційний суд Луганської області.
Це має на увазі у своїх висловлюваннях і заступник Генпрокурора Кузьмін на підставі матеріалів кримінальної справи початку 2000-их років.
Багатомільйонні перерахування коштів на антигуанський рахунок компанії «OrphinS.A.» — підтверджуючи їх переведення саме від Юлії Тимошенко через підконтрольні їй рахунки — Лещенко приводить у своїй публікації. Вони вражають масштабами – це десятки мільйонів доларів.
Ось тут і слід ще раз замислитись над словами Лазаренка, сказаними Кириченку: «…Юля заплатить…», враховуючи всі інші згадані вище прив’язки Павла Івановича, у контексті вбивства Євгена Щербаня, до Мільченка та кілерів Кушніра, що об’єктивно таки існують.
У тому числі згадаймо причини першої зустрічі Лазаренка і Мільченка з цього приводу, зі слів Кириченка: «…поскольку существовала смертельная угроза Юлии Тимошенко…».
Не можна не звернути увагу на ще деякі незбагненні речі.
Дещо дивно звучить запитання загартованого у журналістських розслідуваннях автора: «…Чому другий платіж він (Лазаренко — Авт.)знову здійснив за посередництва Кириченка з рахунку OrphinS.A.? Адже Лазаренко міг безболісно платити вже напряму зі свого рахунку – благо, вони на той момент контролювали банк…».
З точки зору здорового глузду нещодавньому прем’єр-міністрові європейської держави (лише 2 місяці тому у липні 1997 року Лазаренко звільнений з поста керівника уряду) платити за вбивство зі свого персонального рахунку напряму на банківський рахунок одного з організаторів вбивства, відомого на весь колишній СРСР кримінального авторитета «Матроса» — нерозумно.
Адже той перебував на відповідних обліках і в центрі уваги МВС та Інтерполу завдячуючи своїй славі патріарха бандитського руху.
Це двічі нерозумно, коли є можливість приховати свою особу шляхом перерахувань з чужих рахунків. Павло Іванович – не ангел, але і не божевільний.
Міркування журналіста про незвичність того, що з посередником Мільченком розрахувались через півроку після вбивства, а не авансом або одразу після вбивства – всього-навсього міркування, думки вголос, а не серйозний аргумент.
Навряд чи С.Лещенко досконально володіє (звідки порядній людині знати це?) практикою стосунків і розрахунків за вбивство між замовниками, посередниками і кіллерами. Такі речі не робляться по шаблонній інструкції і в кожному конкретному випадку може бути свій спосіб розрахунків, який залежить від різних обставин (взаємних стосунків, довіри, залежності, маскування розрахунків тощо).
Факт третій. Власне бачення за наслідками журналістського розслідування автор виклав таким чином: : «…Перше – Тимошенко розраховувалася з Лазаренком, направляючи кошти на транзитний рахунок Кириченка. Друге – Кириченко платив з цього транзитного рахунку кошти «Матросу». Але за що він їх платив – невідомо. Чи платив він їх саме з тих грошей, які прийшли від Тимошенко – також невідомо…».
Погодимось з першим. Вірним є і друге.
Але те, за що Кириченко їх платив, якщо навіть і не знав справжнього призначення перерахованих за вказівкою Лазаренка на рахунки «Матроса» і його дружини цих коштів, — однозначно слідує з матеріалів судового процесу 2003 року у Луганську – за вбивство Євгена Щербаня. Так вирішив і суд.
Чи платив він їх саме з тих грошей, які прийшли від Тимошенко – на це питання ми відповіли вище.
Підсумуємо. Насамперед, попри неточності стосовно справи Щербаня, ця публікація цінна тим, що автор один з небагатьох спробував відтворити грандіозну, а відтак гнітючу, в дусі середньовіччя, картину «кормління» діючого (адже з травня 1996 по липень 1997 року Лазаренко обіймав посаду Прем’єр-міністра України) керівника уряду України за рахунок багатомільйонних надходжень коштів від комерційних структур, у тому числі від дніпропетровської корпорації «Єдині енергетичні системи України».
Зокрема, за справедливою оцінкою Лещенка: «… Банк був потрібен Лазаренку і Кириченку (придбаний ними у свою власність в Антігуа – Авт.), щоб відмивати кошти… Фактично, EuroFedBankстав казначейством для мільйонів Лазаренка, перевалочним пунктом для його грошей… Гроші лилися рікою. Це були як кошти Лазаренка, переведені з Європи, так і розрахунки від Тимошенко, які обвинувачення в США трактувало як хабарі…».Додамо – і не тільки від неї.
Саме цю картину і вражаючі своєю зухвалістю дії потонулих в корупційному болоті обох колишніх керманичів уряду України уже багато років слідчі та прокурори намагаються винести на суд – як офіційний, так і моральний — української громади, ошуканої популізмом та дезінформацією з боку Лазаренка, Тимошенко і їх прибічників.
Що стосується найважливішого питання, чи платила Тимошенко свідомо і за попередньою домовленістю за вбивство Щербаня – а це у випадку підтвердження означало б її співучасть у вбивстві — наведемо нещодавні слова того ж заступника Генерального прокурора Р.Кузьміна:
«…Так ми й не говоримо, що вона замовила вбивство і його сплатила. Ми говоримо про те, що нами встановлено, що гроші кіллерам надійшли з рахунків Лазаренка і Тимошенко. У нас є свідчення посередника, який під час переговорів з кіллером сказав: «Цю частину заплатить Юля». Ми зобов’язані перевірити ці свідчення, а нам твердять, що це політичне переслідування…» («Українська правда», 20.12.2011).
Отже, на це питання відповість слідство. І це вірно з точки зору Закону. Тільки воно може встановити істину при наявності таких запитань і фактів, які вказані вище.
Є надія, що йому вдасться уже в нові часи професійно довести цей сюжет з Тимошенко до логічного завершення.
Погано лише те, що із-за участі у політичних ігрищах попередників Р.Кузьміна давно відомі свідчення Петра Кириченка щодо Юлії Тимошенко багато років не відпрацьовувались слідчим шляхом для остаточного встановлення її справжньої ролі у справі про вбивство Щербаня. Як наслідок – втрачено багато часу і можливостей для досягнення істини.
Це – результат безпринципності та бездіяльності тих керівників Генеральної прокуратури, внаслідок «підняття яких з колін завдячуючи Юлії Тимошенко» у 2005 році було законсервовано на довгі роки розслідування її дійсного місця в трагедії Євгена Щербаня.
“ОБОЗРЕВАТЕЛЬ” 06.02.2012 г.
Житель г. Антрацит Луганской обл. Анатолий Иринюк.
Простой житель шахтерского городка ,в одиночку,сделал больше,чем толпа прокурорских и СБУшников:поймал за руку Юльку с компашкой на хищении в особо крупных размерах в составе преступной группы должностных лиц “ЕЭСУ” и НДЦ Минэнерго!!!И это невзирая на многолетнее противостояние огромной толпы прокуроров,СБУшников,работников КРУ,налоговой,МВД…Невзирая на то,что именно “правоохранители” зачищали за Юлькой,жгли ее документацию и фабриковали по мне уголовки…А 8000 томов 49-800 -шоб доить Юльку и писать мемуары,так и не признаваясь почему не смогли посадить Пашину партнершу со времен залета с валютой на таможнях!И не посадили б по сей день,и свой должок с МО РФ замутила бы через векскеля “Босфора” через НАК “Нефтегаз”,если б не разозлила своего бывшего соратника-Валеру Хорошковского.Счас волосики вырывает по всему телу,аж до синяков,шо ляпнула за “напомажену истоту”….
Сам факт,что при немалых деньгах и связях,Евгения Щербаня уже нет в живых,наталкивает на мысль,что покойный плохо работал с информацией.Поетому ему могли внушить что угодно,тем самым уводя внимание заранее от реальных и опасных врагов…Ни чего сенсационного в заяве Болдырева нет…Мне самому многократно,даже через близких и друзей, многократно пытались втюхать различную дезу,направить гнев на “ложные объекты”…Проверять иногда сложно,больше всего требуется ВРЕМЕНИ,но не зря умные люди говорят-“хочешь сделать хорошо-сделай сам”…И еще они же утверждают:”…если не можешь понять в чем дело-значит дело в ДЕНЬГАХ!”…Как только отошел от зарабатывания больших денег,начал анализировать прошлую жизнь,собирать доказательства-увидел свою прошлую жизнь совсем иной:если раньше за очень многих знакомых,незадумываясь,готов был отдать на отрезание не то,что палец,но и голову,то после увиденного,услышанного,прочитанного,…..Так что иногда стоит остановиться,сменить темп,просто посидеть на берегу Днепра….
Да пилять.Западная єлита формировалась тисячоліттями , на принципах Noble Bloodline ,а тут …..суки повбивати вас мало.