Випадково чи ні, але саме зараз, коли Генпрокуратура чаклує над плівками Мельниченка, а точніше, сьогодні, 01.04, зранку, «Обком» виявив під дверима редакції дивний пакет. У ньому лежав звичайний цифровий диктофон і візитівка, на якій було нашкрябано всього три слова: «Нестор КОРОВІЦИН, майор». Прослухавши файли в диктофоні, ми були просто вражені й довго міркували, чи варто оприлюднювати ці безсумнівно сенсаційні записи. Та все ж вердикт обув однозначний: звісно ж, варто. Ба більше – це наш безпосередній журналістський обов’язок перед суспільством. Отже, ось наші розшифровки цих записів без зайвих цензурних купюр:
ЕПІЗОД 1
Голос, схожий на голос Президента Віктора ЯНУКОВИЧА (далі – ЯНУКОВИЧ): Здоров, кум!
Голос, схожий на голос Генерального прокурора Віктора ПШОНКИ: Здоров, давно не бачились.
ЯНУКОВИЧ: Ага, ти ж заходив ще аж як Онопенка, як то кажуть, (нерозбірливо)…
ПШОНКА: Да, здоровий бичара.
ЯНУКОВИЧ: Качок, мать його. Як сім’я, як син?
ПШОНКА: Та там же, де і твій! (обидва регочуть)
ЯНУКОВИЧ: Слухай, тут таке діло є. Ти Піню знаєш? Єсть тут один такий, меценат, блядь. Представляєш, бере бичачу голову, таку вже (нерозбірливо), щоб засмерділася, і під скло її шурує. І показує всім: глядіть, тіпа, яка я утончьонна натура!
ПШОНКА: Ізвращенєц.
ЯНУКОВИЧ: Во-во! Я оце понімаю, якщо меценат, то як Люська. Пішла собі в Донецьку на балєт, сіла скромненько, сидить не пиздить. І всім харашо. А цей же ж, блядь… Мільйони, представляєш, на оце тратить. За три такі голови пів-вертольота можна купити!
ПШОНКА: Так може, це його, потрясти чуть-чуть?
ЯНУКОВИЧ: Та такого хєр потрусиш. Не та, як то кажуть, нація. У нього телеканалів півпульта, почнеш трусити – то такий вой піднімуть, шо оно мнє на хуй нє нада.
ПШОНКА: Так а шо ж дєлать?
ЯНУКОВИЧ: Тесть у нього нєнадьожний. За ним такий хвіст тягнеться… ще з тих врємьон, як я губернатором був. Ох попив з мене крові, паскуда. Дзвонить, каже: я оце, Вікторфедорович, зараз фільм такий дивився, там ще Стінг, тіки не співає, а тіпа директор бару. І такі там ружжа були, такі ружжа… І так ніби нічого й не каже, а сам панімаєш: як завтра йому ті ружжа не принесеш – то знову, блядь, в завгари. Бєспрєдєл же був полнєйший, даже в Донбасє спокойно нє продохньош. Я халдєя в магазин, той каталог приносить, я глянув – йо-майо, блядь! Я за ето ружжо трі завода в області Рінату отдал, шоб дєнєг собрать! Пріньос, а етот, блядь, ламаєцца: «Да как можна, да я же нє імєл в віду…» А я токо кулакі в карманах сжимаю: я б тєбя, суку, щас… Подонок, бля, висшей мєри. Рижий, бля, рижий!
ПШОНКА: Я тєбя понял. У мєня щас в прокуратурі – я з Донецька привіз – такі орли єсть, шо ні моралі, ні мазгов. Швєци такі, шо всьо шо хочеш кому хочеш сошьют і на закон їм поїбать. І ще одного майора я сьогодні на роботу взяв внєштатно – він під дверима якраз жде, я позову. (чути скрип дверей) Миколо!
(входить невідомий)
ПШОНКА: Чуєш, Миколо, тут таке діло єсть.
Голос, схожий на голос НЕВІДОМОГО: Та я в курсі, справу вам треба на Куч…
ЯНУКОВИЧ: От же ж, блядь! Вітя, під диваном провєрь!
ЕПІЗОД 2
ЯНУКОВИЧ (розмовляє по телефону): …І ще я хотів у Вас, Володимире Михайловичу, спитати: прізвище Гонгадзе Вам щось говорить? …Та нє-нє, я нічо, я так просто, як кажуть, поцікавився. (кладе слухавку) Ході тепер і бойся, осіна драная! (звук потирання долонь і задоволене хихотіння)
(скрип дверей)
Голос, схожий на голос заступниці голови Адміністрації Президента Ганни ГЕРМАН: Чи можу я зайти до місця несення своєї служби на благо невдячного народу вельмишановного богоподібного гонорового Його Високості пана Президента Лідера Віктора Федоровича Януковича?
ЯНУКОВИЧ: (задоволено) Ти поки вимовила, могла й так уже зайти, принести стілець і сісти. Але я на тебе не ображаюся.
ГЕРМАН: Ясновельможний пане, сьогодні у нас репетиція Вашого спілкування з народом.
ЯНУКОВИЧ: От блядь, я й забув. Ой, Ганя, вибач, шо я так прі тєбє.
ГЕРМАН: Та нічого, пане Лідер, мені навіть навпаки приємно – адже з Ваших вуст навіть обсценна лексика ллється солодким лінгвістичним нектаром і ідіоматичною амброзією на килим опада…
ЯНУКОВИЧ: Харош, у мєня аж жопа зачесалась.
ГЕРМАН: Може, мені на неї подмухати?
ЯНУКОВИЧ: Харош, я сказав.
ГЕРМАН: Як скажете, пане. Отже, репетиція спілкування з народом…
ЯНУКОВИЧ: Тю, я шось не зрозумів. Мнє шо, з тобою репетувать? А дє народ?
ГЕРМАН: А народ уже своє відрепетирував. Читають так, що аж від зубів відскакує. Особливо оце у них вдається: «Здоров’я Вам, Вікторе Федоровичу! Ми Вас так любимо!…»
ЯНУКОВИЧ: Шо, нєбось, ти научіла?
ГЕРМАН: Це найменше, чим я могла Вам віддячити за ту ласку, якою Ви щомиті щедро обдаровуєте весь наш багатомільйонний народ…
ЯНУКОВИЧ (тихо): Блядь, шоб у тєбя, как говорят, язик на морозє к автобусу пріліп…
ЕПІЗОД 3
Голос, схожий на голос колишнього Президента Віктора ЮЩЕНКА: Вітаю Вас, колего!
ЯНУКОВИЧ: Подозрєваємий Кучма тєбє колєга! (регоче)
ЮЩЕНКО: Я до Вас зі щирою душею, а Ви отак… (схлипує)
ЯНУКОВИЧ: Та шучу я, Вітян, шучу! Здоров! (чути глухі удари від дружнього поляскування по спині та стишені зойки ЮЩЕНКА)
ЮЩЕНКО: Ви ж знаєте, як мені болить, коли Ви таке кажете…
ЯНУКОВИЧ: Та ладно, не обижайся! Шо ж я тєбя, кормільца, как говорят, да в прокуратуру? Там уже й так мєст нєт! (регоче)
(ЮЩЕНКО ввічливо підхихикує)
ЯНУКОВИЧ: День сьогодні – просто красота! Сонце світить, дуби ростуть. Так і хочеться жартувати й шутіть. О, придумав! Ща рушничка под’їбьом!
(звук набирання номера на дисковому телефоні)
ЯНУКОВИЧ: Добрий дєнь, Владімір Міхайловіч. Ви нє подскажетє, де я можу знайти майора Миколу Мельниченка? Мені Пшонка казав, що він по Вашій справі проходить, то може, ви з ним бачились? (пауза, кладе слухавку) Гагага, ти не повіриш, Вітьок, він як почув, захрипів весь так, що аж трубку вироніл!
(дикий регіт ЯНУКОВИЧА, ввічливе підхихикування ЮЩЕНКА)
ЮЩЕНКО: Колего, у мене до Вас є одне, можливо, дещо надто амбітне прохання…
ЯНУКОВИЧ: Шо – дорожню карту тобі акцептіровать? Гагага! (регоче)
ЮЩЕНКО (схлипує) Ви ж знаєте, як мені болить…
ЯНУКОВИЧ: Та ладно, ладно, заспокойся! Кажу ж, день хороший, усі пошуткувати тягне. Шо там у тебе?
ЮЩЕНКО: Мені б оце у Каневі, на стежках нашого Великого Кобзаря, 6 соток під пасіку… Отам на горі, щоб я міг цей дух нашого українства споконвічний відчути… 6 соток, більше не треба. Бо Ви ж знаєте, як мені…
ЯНУКОВИЧ: 6 соток? Да говно вопрос! Тю ти, я уже думал, у тєбя чєрєпкі покралі, такой ти смурной. Шоб я для тебе 6 соток пожалів? Ти ж мені он яке Межигір’я, как говорят, забацал! Так шо буде тобі пасіка, якщо там іще не всю гору мені під віртальот заасфальтували, гагага.
ЮЩЕНКО: Глибоко Вам вдячний, бо ви ж знаєте…
ЯНУКОВИЧ: Ох і день хароший! Весна! Скоро жінки почнуть роздягатися! …Йо-майо, уже через 20 хвилин, треба ж бігти! Вітьок, у нас тут із корешами зайвий квиток на стриптиз лишився, катай з нами.
ЮЩЕНКО: Та в мене ж дружина…
ЯНУКОВИЧ: Та вона американка, вона паймьот!
ЕПІЗОД 4
ЯНУКОВИЧ: Ну що, всі реформатори зібралися, можна починати. У кого які ідеї щодо нових реформ?
Голос, схожий на голос віце-прем’єра Сергія ТІГІПКА: Я би запропонував ввести новий податок на інвалідність. Урядові аналітики розрахували, що у зв’язку з підвищенням пенсійного віку багато жінок будуть симулювати, щоби отримати пенсію за інвалідністю і такий спосіб усе ж ухилитися від відпрацювання законної панщини на благо Батьківщини. Ввівши цей податок, ми одночасно отримуємо ресурс для виконання захищених соціальних статей бюджету і підвищуємо престижність роботи до старості.
Голос, схожий на голос прем’єр-міністра Нікалая АЗАРОВА: Я подтрімую ету прапазіцию. Бюджету катастрофічєскі нє хватаєт коштов для провєдєнія зімовой Олімпіади 2022 рока, мєждународного фєстіваля дєльфінов-шпалоукладчіков і урочістава празднованія річніци третьєва прієзда в Украину патріарха Кірілла.
Голос, схожий на голос уповноваженого Кабміну з питань дерегуляції Михайла БРОДСЬКОГО: Всєх расстрєлять, сукі, ногі отрєзать!
ЯНУКОВИЧ: Моня, шо ж ти так к людям? Ми ж на них працюємо…
БРОДСЬКИЙ: Зажралісь, підараси! Всєм в борщ по каплє ціаніда!
АЗАРОВ: Міхайло, ну щьо Ві в самом-то дєлє?
БРОДСЬКИЙ: Уууу, гади!
ТІГІПКО: Михайле Юрійовичу, Ваша пропозиція цілковито нераціональна. Поміркуйте самі: якщо всіх розстріляти, з кого ми збиратимемо податки на… на… ну ось хоча би Віктору Федоровичу на гелікоптери?
ЯНУКОВИЧ: І правда, Міша, шо-то ти нє прав.
БРОДСЬКИЙ: Ага, етіх пєрєстрєляєш! Всьо равно гдє-то кто-то да останєцца, заработаєт і закрисіт!
АЗАРОВ: Міхайло, а за што Ві іх усє ж так нє любітє?
БРОДСЬКИЙ: Зажралісь, ублюдкі! Пірожниє в «Каліну» уже жрать нє ходят – ім грєчку подавай! Матраси нє покупают – на полу спят, худєют, шоб ніхто в правітєльствє нє замєтіл, скоко оні, сукі, жрут по ночам!
ЯНУКОВИЧ: Ублюдки.
АЗАРОВ: Покідкі.
ТІГІПКО: Підараси.
ЕПІЗОД 5
ЯНУКОВИЧ: Шо там у нас, как говорят, по фракциям?
Голос, схожий на голос голови фракції ПР Олександра ЄФРЄМОВА: Пріростаєм, Віктор Фьодоровіч.
ЯНУКОВИЧ (роздратовано): А що, точніше ніззя? А ну, вруби Чечетова.
(лункий звук, наче лопатою вперіщили по дерев’яній шпаківні)
Голос, схожий на голос заступника голови фракції ПР Михаила ЧЕЧЕТОВА: Сто восємьсят дєвять целих ноль-ноль десятих дєпутатов во фракции, дорогой лідєр Віктор Фоьодоровіч, готови служить Вам вєрой і правдой!
ЯНУКОВИЧ (задоволено): Отак от, Саньок, учись, чьотко і понятно, як в армії!
ЄФРЄМОВ: Так Ви ж вродє в армії нє тово (нерозбірливо)…
ЯНУКОВИЧ: Нічо-нічо, там тоже всьо чьотко і понятно. А скіки там у повєрженного протівніка?
ЧЕЧЕТОВ: Сто п’ять пріспєшніков расхітітєльніци государствєнного імущєства мєшают устанавлівать стабільность опитной командє профєсіоналов!
ЯНУКОВИЧ: Шото до хєра. В одну камеру не влізуть. Ну Ви ж там работаєтє?
ЄФРЄМОВ: Ну конєшно, встрєчаємся, разговори разговаріваєм.
ЯНУКОВИЧ: Ех… Разговори! Я от по молодості робив так: брав судью, прив’язував за яйца..
ЧЕЧЕТОВ: Вот ето да, Віктор Фьодоровіч!
ЄФРЄМОВ: Так дєпутати ж еті самиє… нєдоторканиє!
ЯНУКОВИЧ: Судді про себе теж так думали… Ти давай цей, щоб позафракційниє, как говорят, теж до нас вступали.
ЄФРЄМОВ: Понімаєтє, Віктор Фьодоровіч, оні же там разниє. Етот там… Ляшко… Слухі пойдут всякіє… шо ми з Вамі тоже… вот прямо здєсь січас… вот на етом діванє…
ЯНУКОВИЧ: А ну кончай! Фантазьор… Да, то западло. Шо ж ним робить? О! Ідєя заїбісь! Гагага!
(звук набирання телефонного номера і регіт)
ЯНУКОВИЧ: Володимире Михайловичу? Президент турбує. …да, да, спасібо. Тут є один такий депутат, Ляшко. Да-да, я знаю. Так він каже – ні в яку фракцію не хочу, а тіки до Литвина. Каже, нравишся ти йому. Так ти ж помогі чєловєку, пріюті, обогрєй… Да, да, я понімаю, а шо ж дєлать – коаліція крєпчать должна. Ну а тєм болєє тєбє-то всьо равно уже трєніровацца нада, жопу охранять. В зонє ж, как говорят, скоро прігодіцца… (кладе слухавку) Тю, от ето у старіка нєрвішки ні к хуям стали…
ЕПІЗОД 6
ЯНУКОВИЧ: Ну і на хуя ти мені всьо ето рассказал? Вот стоіш тут переді мною, от шо ти от мєня хочеш? Ти сам нє можеш разобрацца? Ну харашо, ну от я його сюди визвал. (говорить по селектору: «Давай, впускай його!»)
Заході, Володя, ось дивись – жалуються на тебе, кажуть, матюкався, бєсчінствовал прямо на дороге. (чути нерозбірливе мугикання) Ну от, Толя, от я тобі його привів. Давай. Давай уїби його. Шо не можеш? Шо ти не можеш? Я кажу, взяв і уїбав. Я бачу, що здоровий, так ти теж не мальчик – одна морда більше важить, ніж він увесь. Ну і шо, шо депутат? Ти міністр, тобі по хуй! Блядь, ти мєнт чи не мєнт? Ну давай, я держу його – їбаш уже! Отак! А тепер у печінку. (звуки ударів) Ну от! Що, мир? Мир. А то тіки нити – ландики, хуяндики. Ні хуя в цій країні без Президента не робиться…
ЕПІЗОД 7
ЯНУКОВИЧ: Я оце вчора говорив із Поповим – про Київ там, про землю, про фірми комунальниє… От ти скажи мені, Льоня, от я уже сидів два раза, а ти – ні одного. Так, блядь, кто із нас після цього дебіл і Космос?
Голос, скожий на голос мера Києва Леоніда ЧЕРНОВЕЦЬКОГО: В має в любімом городє Кієвє начінают цвєсти каштани. Ви любітє каштани?
ЯНУКОВИЧ: От же ж паскуда. Такого в ГПУ спробуй допитай – вся слідча група повіситься…
Голос, схожий на голос мера Харкова Геннадія КЕРНЕСА (миролюбно): А Ви єму уши і нос отрєжтє…
ЯНУКОВИЧ: Ладно, ето потом. Уже після Євро. Треба ж буде якогось терпілу знайти, якщо криша «Олімпійського» вдруг Суркісу на голову йобнеться…
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ: Какіє же люді всьо-такі злиє. Любітє друг друга!
Голос, схожий на голос харківського губернатора Михайла ДОБКІНА: Я тя щас возлюблю… Сідіт тут, как попугай, откуда-то вєщаєт…
Голос, схожий на голос донецького губернатора Анатолія БЛИЗНЮКА: Хлопци, кончайтє ето дєло, ми ж для сєрьйозной бєсєди собралісь, футбол, нацпроект, так сказать, умикни країну і уйобуй, пока нє поймалі.
ЯНУКОВИЧ: Вот-вот.
БЛИЗНЮК: Значіт, таке прєдложеніє по Донєцкой області: смьоту подготовкі к Євро збільшуєм у три з половіной раза – тіпа бензин подорожав, гречка для строітєлєй і всьо такоє. 90% отката – лічно Вам, Віктор Фьодоровіч.
Голос, схожий на голос віце-прем’єра Бориса КОЛЕСНИКОВА: Дєдушка, а ти нє охуєл с такімі откатамі? Мой «Альтком» за какіх-то 300% рентабельності ішачіть нє собіраєцца!
КЕРНЕС: Да, 300% — ето маловато, давай по новой, Толя, всьо хуйня.
ДОБКІН: Вот імєнно, ми от з Гєшей на лавочках і то больше заработаєм.
ЯНУКОВИЧ: Ех, пацани, умєєтє Ви работать і нє краснєть! А я от свого часу два раза…
БЛИЗНЮК: Та нє пєрєживайтє ви так. Он з Межигорьєм же навчилися? Тут главноє, когда пріпрьот, красіво так отморозіцца. Тіпа на дауна впасти. От Ви мої інтерв’ю чіталі? А Гепу з Допой на ютюбі відєлі? А етот, блядь, коріфєй-отморозок…
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ: Рідна мати мояяяаааа…
БЛИЗНЮК: Во-во, пєсню спєть можна!
ЯНУКОВИЧ: А ето ідєя!
БЛИЗНЮК: Ну я же нє в прямом смислє.
ЯНУКОВИЧ: Нє-нє-нє, спою!
КОЛЕСНИКОВ: Віктор Фьодоровіч, ну Ви же взрослий чєловєк, лідер партії, Президент…
ЯНУКОВИЧ: Сказав – спою, значіть, спою. От на першому ж телеефірі, коли з народом общатись – візьму і спою!
ДОБКІН: Віктор Фьодорич…
ЯНУКОВИЧ: Бля буду!
(звук набирання телефонного номера)
ЯНУКОВИЧ: Володимир Михайлович, драстуй! Ми оце з хлопцями про футбол говорим, так хочемо тебе спитати: ти к якому «Євро» встигнеш із тюрми вийти?…
(із слухавки чути гучний стук чогось важкого об підлогу)
ЯНУКОВИЧ: Чуєш, Льоня, ти все одно без роботи сидиш, зганяй в Феофанію, відвези від мене цвєти і полотєнце – він їх любить.
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ: …і рушниик вишиваний на щастя, на долю далаааа…
ДИВ. ТАКОЖ: Скотина Бродский, сучка Юлька, жид Суркис, бл..дь Азаров, бу-бу-бу Янукович и все-все-все
Юрко КОСМИНА, “Обком”
33 ответа
Для первого апреля вроде уже поздновато, хотя “гуморезка” знатная.
По сути низкопробный дешевый хуторянский юмор.
Пане Юрку, це геніально! Блискуча сатира найвищого літературного гатунку, і, що важливо, достатньо “присмачена” реальним найсучаснішим політфактажем… Дуже приємно знову, хоч на цей раз віртуально, зустрітися із Вами на такому рівні хоч на “Обкомі”, хоч в нас на ОРД. Наснаги!
А зі мною чому не узгодили гумореску? Я є батько жанру подібного для вух дуже приємного! От пі*араси, забули за мене, як же ж можна? Хутко дзвоніть мені вбачення просіть і цілуйте ручки!
Я эту верхушку не выбирал, а к народу так и относятся, только может без матов, хотя Янукович и перед камерами во время 1 предвыборной компанией гнул матюки.
КАйзеру, -то якби ж то вибрані, а то ж ряжені.
Біда в іншому, що ми сидим і нічого не робим!
Персонажи в этом “фэнтези” отвратительные по жизни. Но и данное творчество
“гениального писаки” ничего, кроме разочарования не вызывает. Абсолютно согласен с мнением “Кайзер Сьози”.
Н-да, чтой-то с йумором у некоторых… Ну ладно, як кажуть, на вкус и цвет… Как известно, всем в стране рулят Тягнибок с Юлькой и Яценюком. А, и Ющенко, ну канєшно. Шо касается Дона, он токо один из, через запятую. Скромный представитель проклятой верхушки, упомянут после Тягнибока (о да! вот кто всему голова!) и Юльки (по традиции). И попробуйте усмотреть тут симпатии к Гаранту, даже и не думайте. Разве что в служебное время.
Kortes-у
Я имел ввиду, что подобные пасквили можно писать о любом из “лидеров” Запада, Востока, всех цветов радуг, но это не то, что красит настоящих людей. Как у Цоя — “…лучше тысячи слов крепость руки…” И если хочется написать, что-то острое и по делу — уж лучше о любом делать это без языка… не знаю, как и назвать, чтоб никого не обидеть. “Жатвы много -а делателей мало”, в этом проблема. И не Гаранта, я восхваляю… Людей жалко, которые вместо дел и борьбы уходят в экранно-бранное творчество. Имел ранее много бесед с “ораторами” такого типа, но диспут остывает при вопросе — “а что ты лично конкретно делаешь?”
Высокохудожественно. матюков, правда, маловато, а то было бы острее.. . Но и так хорошо для взыскательной публики. Вот только разницы между автором и изображаемыми персонажами при такой подаче не видно.
Кайзеру.Усугубляет ситуацию то,что эта низкопробная писанина 1.публикуется 2.исходит от имени сми 3 находит отклик и вызывает какую то дискуссию.хотя есть и положительный аспект:определяется художественный и литературный вкус коментаторов и их духовный мир.Вам решпект!))
Ложь откровенная, не уверен, что есть вообще такой майор Коровицин или как там его. Звучит как диалог по языку в восьмом классе. Даже если логически подумать, если даже есть такой майор откуда у него такой компромат, у тех людей, которых записали есть служба безопасности, охрана, которые бы не допустили бы появления таких записей.
Это и есть свобода слова, шутки, свобода выбора и т. д.
Наконец-то, вот и произошла засветка сценаристов всех касетных скандалов на Украине.Написали не подумавши, этот сайтик, открыл свое истинное лицо,а пани Виктория,которая не Андреева,тут как тут. Влупили по своим.
Млять, ну что за люди дремучие… Сайт Обком — это сайт Обком. А 1-е апреля — это 1-е апреля. А майор Коровицын — ну, прикольно в общем. Пане лютый, Вы какой-то деревянный, ей-Богу. Таким и Google не помогает. Хуже только пан знающий, которому видится какая-то засветка. Каких-то сценариев. Будьте проще, панове. Это всего лишь стёб.
Лютому.понимаете это такая шутка,современный провинциальный фольклер,хотя выводы правильные
Пане поляк, будьте так любезны пояснить, что Вы имеете в виду под словом “провинциальный”? Если Вас не затруднит, приведите пример современного “непровинциального” юмора.
Неповинцыальный юмор — пльонки майора Мельниченко.
Примерно такой,ув. Кортес,как у пана Работяги)))
Спасибі Юрку Космині за гумор високого гатунку.
А в Бразилии, трейдеры платят фермерам деньги под будущий урожай, а у нас?
Юрко,+5,молодец!
-Пан “Сльозы”:”Сказано в Писании — как распознать человека? “… по плодам его…”.
-Вы,наверное,хотели сказать:”по делам его”?Ведь “плоды” жизнедеятельности человека — это экскремент.Если вы льёте “Сльозы” по поводу прочитанного,то как вас должен развеселить пенсионный и коммунальный кодексы?)))Сотворенные персонажами данной статьи пана Юрка Космины.
очень даже шутка кстати к 1 апреля, молодцы, повеселили людей
Уважаю “ОБКОМ”!Начинаю день с этого сайта новостей и перед просмотром вечерних новостей просматриваю его.Статьи -передовички всегда очень актуальны,а главное-честны и оригинальны.Почитал эти записи на самом “ОБКОМЕ” и получил массу положительных эмоций,ну а мнение администраторов президента-не интересно и смешно.
Мне импонирует то ,что два таких ярких и творческих коллектива общаются и обмениваются классными мыслями и статьями.Низко склоняю голову перед людьми болеющими за нашу Отчизну!
P.S.Голубая хня-покормить собак и ничего не трогать,ишь раздухарились пидары.Сделай меня щучкой,сделай меня лебедем….Коман бэби..я тебя шнырём забацаю…АНУСОМ Першим Кровосисочным.
!!!
Развеселил:-)
В Писании: человека распознают по его делам, как дерево по плодам. У каждого в нашей жизни свои плоды. Тут все спорили, хвалили, ругали, а !!! верно подметил, что у многих все плоды жизни — лишь “экскременты”:-) Судя по этому произведению и удачному комментарию так и есть:-). Повторюсь, что хотелось бы видеть этих людей реально, видеть их реальные плоды жизни, а то у многих в плодах действительно одни “экскременты”:-)
Жаль !!! , ведь же видно судит по себе;-)
а кто-то подумал, что этот шедевр могут читать дети
А в Бразилии разработали и внедрили в производство целый комплекс биотоплива, страна стремительно набирает вес в мировой политике.
И с каких это пор В.Ф.Янукович разговаривает на украинском языке? Он ведь его не знает! Ерунда полная….
На гавне (экскрементах) и хлеб родит.
Вернулись. Хлеб. Хлеба и зрелищ. Не хлебом единым жив человек, а еще и Словом.
Скоро Ваш Главный Экскрементарий Юрко хлебом взошедшим своим вытеснит Шекспира, Достоевского, Гоголя, Шевченко и будет унесен экскрементопоклонниками в золотом паланкине, в страну Грин Бджольных Оваций!
Народ, теряющий культуру — обречен.