Что-то не слышно новостей по данному проишествию.
Или на этом сайте Юлькиных козачков не обсуждают?
Эти твари тероризируют весь город уже лет семь(это только то что я знаю).
Люди реально боятся.
Раньше там была ОПГ одного сеночка чиновника.
А сейчас как посмотрю и сами ибранники не брезгуют.
Машина оставленная в Голованевском лесу(даже грибниками)сгорает через 4-5 часов если её не убирают.
Вот такая петрушка.
Важное
2 апреля, 2024
14 марта, 2024
11 марта, 2024
324 ответа
ПроФФесоре! А тобі не здається, що там була в засаді “Рука МаЦкви із ГРУ чи ФСБ”?
Три пальця об аЦфальт, що в того Олійника покійного стріляв або Сацюк, або Крижановський… Це ж їх робота, підставляти славетних справжніх патріотів України, таких, як Лозінський чи Ковальський з Горбатюком… Та ще й Турчинова Сашка, гади підставили. Точно! Такий постріл міг зробити тільки офіцер ГРУ. А в подальшому сам покійник так разів десять все на одну і ту ж кулю нахилявся і ….придумай дальше сам:-))))) Слава Україні, і її Генпркуратурі в обличчі Кузьмна Рената, що так скоро винайшла оцих ГРУшників! Ура!!!!
О-о, Гоцмане. Організуй Крижановському Валіку явку з повинною. Тоді точно допитають. Не буде Валік пороги оббивати посольства та просити Медведька,щоб допитав.
Чи то ти так хоч з тіні вийти, а то вже про твою душу геть забули? :))
Службою безпеки України на виконання доручення Генеральної прокуратури України розшукується підозрюваний у скоєнні особливо тяжкого злочину громадянин Лозінський Віктор Олександрович, 06.04.1963 р.н., уродженець с.Голованівськ Голованівського району Кіровоградської області, зареєстрований у м. Києві, бул. Лесі Ураїнки, 9, кв. 60.
Якщо вам відомо про місце перебування Лозінського В.О., просимо звертатися до Служби безпеки України за телефоном довіри: 8 (044) 253-32-14. Анонімність гарантується.
Прес-центр СБ України
Если в отношении Лозинского В.А. возбуждено уголовное дело по признакам ч.2 ст.121 УК Украины, то он подозревается не в совершении убийства, а в причинении умышленного тяжкого телесного повреждения, совершенного группой лиц, повлекшего смерть потерпевшего. Это не особо тяжкое преступление (особо тяжким считается, если санкция — СВЫШЕ 10 лет л/св, а санкция ч.2 ст.121 УК — от 7 ДО 10 лет л/св), а тяжкое. От этого потерпевшему не легче. Я имею в виду, конечно, близкого погибшему родственника, которого, надеюсь, уже признали в порядке ч.5 ст.49 УПК потерпевшим по делу. Исчерпывающий перечень близких родственников содержится в п.11 ст.32 УПК.
Вполне бы успешно справились в качестве представителя потерпевшего по делу такие мастера своего дела как Андрей Федур, Ярослав Зейкан, Вадим Володарский, Татьяна Монтян и другие настоящие адвокаты. Только с помощью подобных метров адвокатуры можно аккумулировать уголовный процесс. Иначе — могут загубить “мастера по решалову” настоящее дело.
В моей адвокатской практике как-то было, что прокурорский “важняк”, проработавший длительное время в следствии, забыл признать потерпевшим человека, на жизнь которого покушались — преступники намеревались его застрелить, сделать контрольный выстрел в голову и перерезать ему горло. И дело в суд было отправлено через надзирающего за следствием прокурора без вынесения постановления о признании потерпевшим и гражданским истцом.
Соучастник убийства заявляет, что в Олийныка стрелял Лозинский
Начальник Голованевского РО УМВД Михаил Ковальский, задержанный по делу о гибели Валерия Олийныка, дал следствию показания о том, что группа причастных к происшествию лиц состояла из четырех человек, а стрелял по потерпевшему непосредственно народный депутат Виктор Лозинский. Об этом «Зеркалу недели» сообщили достоверные источники в следственной группе Генеральной прокуратуры.
По информации источников, Михаил Ковальский начал давать показания в четверг, 2 июля.
В частности, Ковальский заявил о том, что в происшествии, кроме него самого, Виктора Лозинского и прокурора Голованевского района Евгения Горбенко, был еще один участник, а если быть точным — участница.
Кроме того, Ковальский сообщил, что выстрелы по Валерию Олийныку, ставшие причиной его смерти, производил Виктор Лозинский.
Источники сообщают, что сейчас следствие проверяет достоверность этих показаний.
Как пишет «Зеркало недели», 2 июля в интервью Генеральный прокурор Александр Медведько сообщил, что следствие рассматривает версию о том, что группа лиц, причастная к гибели Олийныка, состояла более чем из трех человек.
«Три лица, о которых мы говорим, — милиционер, прокурор и народный депутат — были. Но мы не исключаем, что были еще и другие лица. Поэтому мы работаем в этом направлении. Создана следственно-оперативная группа, в которую входят работники прокуратуры, Службы безопасности. Мы отрабатываем в том числе и версию, согласно которой были не только эти три лица, но и другие», — заявил Генпрокурор.
Напомним, 3 июля защитник подозреваемого в совершении преступления руководителя районного отдела милиции Голованевского района Михаила Ковальского Ярослав Грызодуб заявил, что на месте инцидента присутствовало четвертое, не установленное на сегодня для следствия лицо.
Не устану повторять: хозяином расследования должно быть лицо, у которого находится в производстве дело. Многое зависит (положительный результат в поиске истины) от надзирающего за ходом следствия прокурора, который в идеале прошёл хорошую следственную школу и считает своей задачей не угождение начальству, а соблюдение законности при собирании доказательственной базы, где в итоге должна быть ДОСТАТОЧНАЯ СОВОКУПНОСТЬ ДОСТОВЕРНЫХ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ. И версия в конце концов должна быть подтверждена лишь одна. Для нормальных следаков это аксиома.
Отечественные реалии таковы, что журналистское расследование не обходится без “достоверных источников в следственной группе”. Значит кто-то из членов СОГ или иных правоохранителей,имеющих доступ к материалам дела, совершает преступление, предусмотренное ч.2 ст.387 УК (Разглашение данных досудебного следствия). Есть надежда, что руководитель СОГ использует прессу из тактических соображений. Именно руководитель СОГ вправе решать вопросы, связанные с объёмом информации, подлежащей огласке, т.к. он же, прежде всего, и отвечает за конечный результат расследования. При этом, именно журналистское сообщество призвано создать условия в рамках закона, чтобы расследование по любому делу было объективным, полным и всесторонним.
На расследование данного уголовного дела бросили “ублюдочного” следака Сережу Дзигору. Теперь ждем появления новых участников и всевозможного отбеливания виновников. Редкий взяточник и подлец. Но числится в когорте “заказных ублюдочных следаков” ГПУ.
В свое время за подтасовку фактов по УД получил трубой по голове и был уволен из прокуратуры. Работал следаком на Подоле. Но после того, как его “крыша” Вася Драган опять затащил его в прокуратуру, начал понимать, что от него требуется.
Свидетель. Не важно, какого цвета кошка. Главное, чтобы она ловила мышей. Судя по вашей тональносты тот Дзигора на правильном пути.
полно доказив:
задержали в дали от дороги в охотничем хозяйстве. Значит искали кто у них промышляет на их зверушку и найдя бомжа, расстреляли его со злости.
Эти внезапно разбогатевшие жлобы порядочность никогда не имели и вдобавок потеряли чувство реальности перед выборами. Вот теперь они получат по полной программе.
У меня вопрос. Чего Лозинский и компани, а это все таки 3 юриста, просто побросали пистолеты на землю возле Олийника, типа это его ? Почему они не вложили хотя бы один из них ему в руку и не произвели выстрел ? Ведь все они понимали как процессуально будет разворачиваться кипишь ? Почему об этом не подсказала следственно-оперативная группа, ведь все ее члены по мнению ГПУ заангажированы и врут . Кто нибудь проводил по смывам с рук Олийника экспертизу на предмет наличия уксуса или мыла, почему только ионы металов и порох искали ? Я не без греха, сам много раз делал подставы, но и знаю как из таких ситуаций выбираться. То какая линия защиты у Лозинскаго и компани, честно говоря вызывает недоумение и улыбку. Кроме того адвокат Лозинского — бывший прокурорский сотрудник ( работал следаком в Киеве при Кузьмине — когда последний был прокурором Киева ), а бывших не бывает — все они тупые и привыкли только договариваться но это не тот случай. Так что адвокат у Лозинского уже заангажирован де факто, де юре бывший подчиненный Кузьмина .
Бабло побеждает зло и заменяет мозги.
glum
Вполне вероятно что таким ошибкам способствовало:
а) алкогольное опьянение
б) расчет замять все на уровне района
в) нерасторопность вызванной группы
glum
олейника не могли завалить без его вины. Такие жлобяры как кампашка Лозинского даром не способны дверь открыть, а не то, что человека убить. За что в селе убивают-за кражи. значит олейник таки был с ТТ и промышлял на зверя с бомжовской голодухи.
В этой истории неясности еще только начинаются: Голові Верховної Ради України Литвину В.М
Голові Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Єфремову О.С.
Голові Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Швецю В.Д.
Голові Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Калєтніку І.Г.
КОЛЕКТИВНЕ АДВОКАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ
захисників Лозінського В.О., Горбенка Є.О., Ковальского М.І.
Як нам стало відомо з засобів масової інформації, зокрема з інформації інтерентет-порталу «Обозреватель» (http://obozrevatel.com/news/2009/7/2/310635.htm), 01.07.2009р. за вихідним номером 01-11 вих-09 до Верховної Ради України надійшло Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та взяття під варту Народного депутата України Лозінського Віктора Олександровича.
Після ознайомлення з текстом зазначеного подання, фотокопія якого розміщена на згаданому інтернет-порталі, стає очевидним, що воно лише за назвою може вважатися процесуальним документом органу досудового слідства, але не за своєю суттю. Цей документ фактично є довідкою про хід досудового слідства по кримінальній справі і аж ніяк не може вважатися процесуальним документом з огляду на наступне. Фактично, лейтмотивом загаданого документу є «притягнути Лозінського В.О. до відповідальності попри здоровий глузд та докази».
Так, першим доводом слідчого про причетність Лозінського В.О. до вбивства Олійника В.А. є те, що будучи допитаним в якості свідка Лозінський В.О. «…заперечує участь у вчиненні злочину, проте переконливих доводів на свою користь не навів…» (аркуш № 3). Тобто, фактично, слідчий, всупереч вимогам ст. 62 Конституції України, ст. 22 Кримінально-процесуального кодексу України перекладає обов’язок доведення своєї невинуватості на підозрюваного. Та всупереч принципам кримінального процесу України відсутність доказів непричетності визнає підтвердженням вини.
Крім того, за твердженням слідчого, доказом причетності Лозінського В.О. до вчинення злочину також є неспроможність Лозінського В.О. пояснити слідству обставини, за яких Олійнику В.А. були заподіяні численні вогнепальні поранення нижніх кінцівок з ушкодженням кісток гомілки, кровоносних судин середнього й дрібного калібру (аркуш №3). Тобто, за такою логікою досудового слідства, винною може визнаватися будь-яка особа, яка не може привести «переконливих доводів на свою користь» та «пояснити слідству обставини» події. Слідству навіть не приходить на думку те, що Лозінський В.О. не може пояснити обставини заподіяння потерпілому вогнепальних поранень з причини, що йому просто не відомі обставини їх спричинення.
Також обґрунтовуючи подання, слідчий вказує, що Лозінський В.О. 27.06.2009р. телефоном запрошувався до Генеральної прокуратури України на 28.06.2009р. для надання свідчень у справі, однак на запрошення не з’явився, про причини не повідомив. Здається досить сумнівним, що Старший слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України із стажем слідчої роботи більше десяти років не знає вимог статті 166 Кримінально-процесуального кодексу України «Порядок виклику свідка для допиту», якою чітко встановлено, що свідок викликається до слідчого повісткою, яка вручається під розписку свідкові, а також телеграмою або телефонограмою, але аж ніяк не телефонним дзвінком. Оскільки інших «механізмів виклику» Лозинського В.О. до слідства не приведено, вважаємо, що слідство взагалі не робило спроб запросити Лозінського В.О. до Генеральної прокуратури України до 20 години 02.07.2009р.
Що стосується підтвердження вини Лозінського В.О. у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження Олійнику В.А., що спричинило смерть останнього, вина Лозінського В.О., за твердженням слідчого, підтверджується показаннями свідків, висновками експертиз та іншими зібраними у справі доказами. Таке твердження слідства є упередженим, суб’єктивним та надуманим з наступних підстав.
Показання свідків Андрєєва С.В., Шеремета С.М., Рудого М.І., Штуки О.А. (аркуш №3) – членів слідчо-оперативної групи Голованівського РВ УМВС України, які затримували Олійника В.А., не спростовують, а навпаки підтверджують показання Лозінського В.О., дані ним в якості свідка. Крім того, слідчий, наводячи в поданні показання зазначених свідків лише частково, приховує важливу частину інформації цих осіб про те, що Олійник В.А. в процесі затримання чинив супротив працівникам міліції, здійснивши постріли у їхній бік з вогнепальної зброї.
Приведені в поданні показання свідка Стоянова С.М. (аркуш №4) – головного лікаря Голованівської центральної районної лікарні, та свідка Лісової Н.В. (аркуш №4) – фельдшера швидкої медичної допомоги Голованівської районної лікарні, також повністю підтверджують показання Лозінського В.О.
Крім того необхідно зазначити, що наведені в поданні показання Лісової Н.В. (аркуш №4) про те, що Лозінський В.О. та Ковальський М.І., доганяючи Олійника В.А. на автомобілі, зачепили його, а також, що Олійник В.А. внаслідок отриманих ушкоджень самостійно рухатися не міг, суперечать висновку експерта №570 від 28.06.2009р. (аркуш №5) про те, що «ушкоджень, специфічних і характерних для утворення внаслідок якого-небудь виду автомобільної травми, при проведенні експертизи трупа не виявлено» та про те, що «після заподіяння ушкоджень потерпілий міг здійснювати активні дії».
Наведені в поданні покази свідків Пустовіт Б.Ф., Бевзюка М.М. та Любчинського В.Р. про погрози вбивством з боку Лозінського В.О. є голослівними, оскільки, за даними адвокатів, відповідними заявами до правоохоронних органів про вчинення Лозінським В.О. протиправних дій не підтверджуються. Крім того, дані свідки упереджені, бо їм цілком закономірно забороняють полювати в державних угіддях, що їм не подобається.
Що стосується висновків експертиз, як підтвердження вини Лозінського В.О. у вчиненні злочину, необхідно зазначити, що, по-перше, ні підозрюваним по даній кримінальній справі, ні їх захисникам взагалі невідомо нічого про проведення досудовим слідством експертиз, хоча у відповідності з вимогами статті 197 Кримінально-процесуального кодексу України, при призначенні експертизи слідчий повинен ознайомити підозрюваного (обвинуваченого) з постановою про призначення експертизи, а також у відповідності зі статтею 202 Кримінально-процессуального кодексу України матеріали експертизи після її проведення пред’являються підозрюваному (обвинуваченому). Ця норма закону існує саме для того, щоб особи, відносно яких ведеться розслідування, могли клопотати до призначення та проведення експертиз про постановку перед експертом окремих запитань та заявляти можливі відводи.
Крім того, з тексту подання невідомо, коли саме та за якою процедурою проводились змиви з рук трупа Олійника В.А.; не враховано, що сама конструкція револьверу, вилученого у Олійника В.А., виключає можливість прориву порохових газів, окрім як через дульний зріз, оскільки не має механізму автоматичної екстракції гільз та рухомого затвору, так само як і стартовий пістолет, набої якого можуть взагалі не містити порохового заряду, а лише піротехнічну суміш, про що відомо кожному криміналісту-початківцю, (за інформацією зі ЗМІ, у Олійника В.А. було знайдено револьвер та стартовий пістолет).
Також слідством чомусь не враховано, що ні на руках, ні на одязі Лозінського В.О., Горбенка Є.О., Ковальского М.І. дослідженням не виявлено слідів пострілу, чи застосування зброї, хоча про відсутність таких слідів в загиблого знає вся країна. До того ж жоден з них не мав зареєстрованої гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї.
Підтвердження вини Лозінського В.О. у вчиненні злочину протоколами огляду місця події від 17.06.2009р. та 27.06.2009р. та протоколом огляду трупу від 17.06.2009р. не витримують ніякої критики взагалі. Зазначені процесуальні документи підтверджують факт та подію злочину, але аж ніяк не винність конкретної особи.
Крім того сам хід досудового слідства відбувається з численними процесуальними порушеннями та з порушенням права на захист Лозінського В.О., Горбенка Є.О. та Ковальского М.І.
Так, по-перше, виклик на допит в якості свідка особи, яка фактично підозрюється у вчиненні злочину (як це було у випадку з Лозінським) є грубим порушенням Конституції України та Кримінально-процесуального законодавства України, оскільки свідок має право на відмову від дачі показань лише відносно себе, членів своєї сім’ї та близьких родичів та несе кримінальну відповідальність за таку відмову чи дачу завідомо неправдивих доказів, натомість у підозрюваного відмова від дачі показань та дача завідомо неправдивих показань є способом захисту від обвинувачення. Тобто, допит фактично підозрюваного у якості свідка є порушенням права на захист.
По-друге, з 27.06.2009р. до 02.07.2009р. слідчим не надано жодного побачення захисникам Ковальського М.І. та Горбенка Є.О., не дивлячись на численні скарги, клопотання та заяви, які надсилались телеграфом, передавались на особистих прийомах керівникам Генеральної прокуратури, подавались через громадську приймальню та вручались особисто слідчому. Два клопотання, направлені телеграфом, взагалі в слідчому управління Генеральної прокуратури відмовились отримати.
Викладені відомості свідчать про перешкоджання діяльності адвокатів, про порушення встановлених законом гарантій їх діяльності, а саме: 1) мати побачення з підзахисним без обмежень в кількості і тривалості (п. 1 ч. 2 ст. 48 КПК України), 2) заявляти в справі клопотання (п. 8 ч. 2 ст. 48 КПК України), що, в свою чергу, є кримінально караним діянням, передбаченим статтями 374 та 397 КК України.
02.07.2009р. було надано разовий дозвіл на побачення із затриманими, тобто на теперішній час захисники знову позбавлені можливості мати побачення з підзахисними (на зустріч з Ковальським М.І. та Горбенком Є.О.)
Як стало відомо від Ковальського М.І., 30.06.2009р., у той час, коли його адвокат знаходився в слідчому управлінні Генеральної прокуратури України, чекаючи аудієнції слідчого, Ковальський М.І. був доставлений з приміщення ІТТ ГУ МВС України в м. Києві та утримувався понад сім годин у кабінеті старшого слідчого Дзігори С.В. №107 та в кабінеті заступника Генерального прокурора Кузьміна Р.Р. у слідчому управлінні Генеральної прокуратури. При цьому на запитання захисника, де знаходиться підозрюваний Ковальський М.І., слідчий Дзігора С.В. заявив адвокату, що йому це не відомо, але він спробує з’ясувати.
Своєму адвокату Ковальський М.І. повідомив, що Дзігора С.В. та Кузьмін Р.Р. примушували його до дачі показань потрібних слідству та погрожували Ковальському М.І. погіршенням його становища по справі.
Так, зокрема Ковальський М.І. зазначив наступне:
«… слідчий весь час говорив про те, що якщо не докажуть вину, то знайдуть злочин по моїй службовій діяльності … також притягнуть до відповідальності опер. Групу, яка виїжджала та лікарів…Далі пропонував дати покази по програмі захисту свідків … покази, які я дав його не влаштовують»
«З 15:00 до 16:30 говорив з Кузьміним, який сказав, що їм все відомо, і тільки я один можу розраховувати на більш-менш м’який вирок, якщо розкажу правду … сказав, що злочин на контролі у Президента і ми не вийдемо, поки його не розкриють … сказав, що є домовленість у Верховній Раді, що з Лозінського знімуть недоторканість – вже є 300 голосів депутатів».
По-третє, як зазначалося раніше, досудове слідство приховує матеріали, зокрема, в порушення ст. 98-2 КПК України, відмовляється надати копію постанови про порушення кримінальної справи відносно Лозінського В.О.
Протягом 5 діб захисниками подано слідству близько 30 клопотань, звернень та скарг, на які не отримано жодної відповіді, що суперечить зокрема ст. 129 КПК України, згідно якої вказані документи повинні розглядатися у триденний строк.
Такі дії слідства вочевидь свідчать не про бажання встановити істину по справі з метою виявлення винних та їх покарання, а про відпрацювання сценарію щодо притягнення до відповідальності заздалегідь «призначених» винними осіб – Лозінського В.О., Горбенка Є.О. та Ковальского М.І., ігноруючи при цьому необхідність перевірки інших версій загибелі Олійника В.А.
Так, затриманий Ковальський М.І. повідомив, що зі слів слідчого в матеріалах кримінальної справи є докази можливої участі в інциденті сторонньої особи, більш того вказана особа була встановлена слідством, в її помешканні було здійснено обшук та знайдено набої до мисливської зброї з гільзами, аналогічними тим, які було знайдено на місці події.
Але ця версія чомусь «не цікавить» слідство, оскільки, вочевидь, не має ніякого політичного забарвлення. Крім того, як відомо із ЗМІ, колишній голова Голованівської РДА Іван Кучер, якого було знято з посади за сприяння Лозінського В.О., а згодом засуджено до 3 років ув’язнення за зловживання владою та службовим становищем, ще на початку червня 2009 року у присутності різних свідків заявляв, що дуже скоро станеться подія, яка сколихне всю Україну.
Про замовний характер досудового слідства по справі також свідчить наступна заява прес-служби Президента України: «Президент України констатує, що … неприйнятною є ситуація, коли двоє з трьох учасників надзвичайної ситуації отримали статус підозрюваних, а третій – народний депутат від Блоку Ю.Тимошенко – статус свідка…Президент наголошує, що у згаданому злочині не повинно бути білих плям. Усі учасники мають бути покарані, незважаючи на ранги та політичний статус». Тобто Президентом завчасно визначено, хто має опинитись за ґратами, а відтак – в якому напрямку має працювати слідство.
Крім того в ЗМІ систематично з метою маніпулювання громадською думкою розповсюджується як невстановленими джерелами, так і керівництвом Генеральної прокуратури України, інформація про хід досудового слідства, висновки експертиз, покази свідків тощо, яка в офіційному порядку, в порушення чинного законодавства, не надається адвокатам.
Згідно з ч. 1 ст. 218 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до ч. 3 ст. 80 Конституції України Верховна Рада за поданням слідчого надає згоду на затримання чи арешт народного депутата.
При внесенні до Верховної Ради України подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та взяття під варту Народного депутата України Лозінського Віктора Олександровича слідчим допущено чисельні порушення встановленого порядку підготовки та внесення такого подання.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 218 Регламенту Верховної Ради України, подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата, ініціюється відповідно органами досудового слідства і судовими органами. При цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання.
Стаття 149 КПК України містить вичерпний перелік запобіжних заходів, серед яких зазначається взяття під варту та затримання підозрюваного як тимчасовий запобіжний захід, яке застосовується з підстав і в порядку, передбачених статтями 106, 115, 165-2 цього Кодексу.
У поданні про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та взяття під варту народного депутата України Лозінського В.О. старший слідчий з особливо важливих справах ГПУ С.В.Дзігора просить Верховну Раду України дати згоду як на затримання народного депутата України Лозінського В.О., так і на взяття його під варту.
Тобто, в одному поданні слідчий просить застосувати одразу два запобіжні заходи, що суперечить ч. 1 та ч. 2 ст. 218 Регламенту Верховної Ради України, згідно якої щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання.
Враховуючи це, зазначене подання про надання згоди на затримання та взяття під варту народного депутата Лозінського В.О. суперечить ч.1 та ч.2 ст.218 Регламенту Верховної Ради України, є недоопрацьованим та юридично незакінченим й суперечливим документом, у зв’язку з чим має бути повернуте Генеральній прокуратурі України на доопрацювання.
Враховуючи це, керуючись п. 4 ст. 220 Регламенту Верховної Ради України, згідно якої у разі відсутності достатніх доказів щодо обґрунтування подання Голова Верховної Ради України має право повернути його разом із вмотивованим висновком комітету Генеральному прокуророві України з пропозицією подати додаткові обґрунтування, є всі правові підстави для повернення подання Генеральному прокуророві України з пропозицією подати додаткові обґрунтування.
Слід також врахувати, що відповідно до ст. 219 Регламенту Верховної Ради України, Голова Верховної Ради України пропонує народному депутату, щодо якого внесено подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт, подати протягом п’яти днів письмові пояснення комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, і доручає зазначеному комітету надати висновок щодо подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата згідно із законом.
Відповідно до ст. 221 Регламенту Верховної Ради України, Верховна Рада розглядає на пленарному засіданні внесене подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата, у визначений нею день, але не пізніше семи днів з дня подання відповідного висновку комітетом.
Оскільки подання слідчого Генеральної прокуратури України датоване 01.07.2009р., а встановлений ст. 219 Регламенту Верховної Ради України п’ятиденний термін для дачі письмових пояснень комітету народним депутатом України закінчується 06.07.2009р. і станом на 03.07.2009р. ще не сплив, то зазначене подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата не може бути розглянуте на засіданні Верховної Ради України 03.07.2009р.
Питання про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата Лозінського В.О. не включалось у порядок денний позачергової сесії, в зв’язку з чим відсутні правові підстави для розгляду даного питання Верховною Радою України на своєму засіданні 03.07.2009р.
Враховуючи усе викладене в сукупності,
просимо:
1. Розглянути на засіданні Верховної Ради України це звернення та врахувати наведену у ньому інформацію.
2. Повернути подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та взяття під варту Народного депутата України Лозінського Віктора Олександровича до Генеральної прокуратури України на доопрацювання.
3. Створити тимчасову слідчу комісію з метою розслідування обставин загибелі Олійника В.А.
адвокат Бергельсон Ю.Б.
адвокат Гризодуб Я.Д.
адвокат Денисюк Р.Б.
адвокат Портянко С.П.
адвокат Портянко П.П.
2 липня 2009 року
Господа адвокаты, позвольте вам возразить-в предъявленном обвинении речь идет не об оценке доказательств-а о подозрении. Не нашли следов пороха на руках убитого-вот основная причина подозрения. Остальное дело суда. Поэтому спор со следователем вы проигрываете.
не враховано, що сама конструкція револьверу, вилученого у Олійника В.А., виключає можливість прориву порохових газів, окрім як через дульний зріз, оскільки не має механізму автоматичної екстракції гільз та рухомого затвору, так само як і стартовий пістолет, набої якого можуть взагалі не містити порохового заряду, а лише піротехнічну суміш, про що відомо кожному криміналісту-початківцю, (за інформацією зі ЗМІ, у Олійника В.А. було знайдено револьвер та стартовий пістолет). Також слідством чомусь не враховано, що ні на руках, ні на одязі Лозінського В.О., Горбенка Є.О., Ковальского М.І. дослідженням не виявлено слідів пострілу, чи застосування зброї, хоча про відсутність таких слідів в загиблого знає вся країна. До того ж жоден з них не мав зареєстрованої гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї.
эти вопросы вместе с вопросом досудебного ареста должен разрешить суд-поэтому задержание для направления в суд может быть обоснованным при наличии доказательства, что до Лозинского был доведен вызов следователя, а не предложение или намек или другое. Однако тот факт, что СМИ гудят на весь мир, а Лозинский с вещами не под дверью ГПУ говорит, что он противится вызову на допрос. Что дает основание на задержание у камэру на 3-е суток до судебного решения вопроса дальнейшего задержания.
но если Лозинский боится политической расправы путем следствия против него-то такое обвинение следствию должно быть рассмотрено в первую очередь. Так как государство обязано защищать граждан от такого рода политических расправ. И Лозинскому должна быть обеспечена возможность добровольной явки прямо в суд.
Там вообще куча несовпадений в показаниях. Чьи свежие гильзы аккуратным рядком возле сволов следаки нашли? Олийнык поддбросил?
Интересные коменты! Особенно поражают умники комментирующие возможные причины отсутствия следов пороха на руках убиенного! А пистолет ТТ тоже пороховых газов не выбрасывает? Как раз то с него и нашли стреляные гильзы! Да и наличие ранений у Олийныка. Один выстрел в бедро, второй картечью ниже колен, а потом еще добивали прикладом по голове не менее трех раз, разбили все руки, которыми он пытался закрыть голову от ударов. А сломаное ребро и колотая рана в боку? Какие нахрен политические заказы? Собралась банда с милицейской, прокурорской и депутатской корочками и начала вершить суд! Тоже мне нашли киллера! Ментовские в подбросах оружия явно переглули палку! Аж три ствола и нож подбросили ! Надо было еще калаш и ПЗРК “Игла” подбросить!
Прохожему
Согласен полностью, пошел откат. В средствах массовой информации все больше грязи на убиенного. Не удивлюсь, если в конце концов окажется, что он сам себя застрелил, потом оторвал ногу и отрезал голову.
Когда гремят пушки, рогатки (присяжные, присяжнюки)не должны вмешиваться. Вышеизложенная аргументация адвокатов заслуживает, мягко говоря, внимания. Если уголовный процесс пойдёт и далее таким же образом (имею ввиду чинимые защитникам препоны в реализации ими своих профессиональных прав и обязанностей), то настоящее дело будет загублено, как когда-то дело по обвинению Бориса Колесникова. Тогда благодаря адвокатскому мастерству А.Федура, в сочетании с дилетантизмом следователя Я.Такташова, расследование по делу было признано проведённым с грубыми нарушениями уголовно-процессуального законодательства.(Яша,без обид, ты, конечно, не Вова Пазюк, но всёже,всёже,всёже…). При всём этом, не исключаю, что В.Лозинский действительно не виновен. НУЖНО ДОКАЗАТЬ ВИНУ, А НЕ НАЗНАЧАТЬ ВИНОВНЫХ.
Экс-начальнику милиции, участвовавшему в охоте Лозинского, накинули еще 2 месяца
Печерский районный суд Киева 6 июля избрал содержание под стражей сроком на 2 месяца как меру пресечения для бывшего начальника райотдела милиции Голованевского района Кировоградской области Михаила Ковальского, задержанного по подозрению в нанесении умышленных тяжелых телесных повреждений, которые повлекли гибель жителя этой области Валерия Олийныка.
Об этом журналистам сообщил представитель Генеральной прокуратуры.
Он отметил, что избрание меры пресечения для бывшего прокурора Голованевского района Евгения Горбенко еще рассматривается судом.
А каким по Вашему мнению должен быть адвокат?
Субьектом процеса, который защищает права подследственного (подсудимого), или человеком, который всеми возможными и невозможными методами (Вы догадываетесь, о чем я говорю) ОТМАЗЫВАЕТ своего клиента, даже, если тот заведомо виновен (не бейте за такую формулировку).
Сердцевиной всего уголовного процесса является собирание доказательств — это самое главное в уголовном деле. Цель этого производства — установление истины по делу. Постулатом (основным принципом) уголовного судопроизводства является то, что обвинительный приговор может быть признан законным и справедливым ТОЛЬКО НА ОСНОВЕ ДОСТАТОЧНОЙ СОВОКУПНОСТИ ДОСТОВЕРНЫХ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ. При этом следует иметь в виду, что согласно ст.62 Конституции Украины обвинение не может основываться на предположениях, а также на доказательствах, полученных незаконным путём. Все сомнения относительно доказанности вины лица истолковываются в пользу этого лица. (Это не пустые слова. ТАК ДОЛЖНО БЫТЬ!!! И я не считаю юристом того, кто к этим словам относится несерьёзно).
Я за введение самого строгого наказания, кроме следователей, прокуроров и судей, и для “отмазывателей” из адвокатского сообщества, так как такие юристы вредят торжеству справедливости, будучи сведующими в правовых вопросах, нарушая при этом законность.
Но дело, которое изобилует следственными ошибками, пробелами, нарушениями процессуального и материального закона в доказательственной базе — это, образно говоря, “больное дело”, которое не должно иметь перспективы для вынесения обвинительного приговора. Подобное дело просто обречено стать добычей “санитара” уголовного процесса — ЗАЩИТНИКА. Эффективным приёмом нейтрализации действий любого по степени мастерства или хитромудрости адвоката может быть только одно: БЕЗУКОРИЗНЕННОЕ СОБЛЮДЕНИЕ ВСЕХ ТРЕБОВАНИЙ ЗАКОНА ПРИ СОБИРАНИИ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ. Таким образом, добросовестные адвокаты играют важную роль в предотвращении судебных ошибок, когда к ответственности привлекается невиновный или наказание не соответствует совершённому преступником деянию. Я не берусь участвовать в качестве защитника в неперспективных делах. Или берусь, если есть смягчающие ответственность обстоятельства. Для этого существует своя метода определения таковых перспектив и указанных обстоятельств. У Вас достаточно понимаемая формулировка,у нас теперь даже народные избранники именно так и выражаются по подобному поводу: “отмазывать своего клиента” или “парешать па-рыхламу”. НАрмАльнА! :)))
Татовцев рассмешил: “”“”Я за введение самого строгого наказания, кроме следователей, прокуроров и судей, и для “отмазывателей” из адвокатского сообщества, так как такие юристы вредят торжеству справедливости, будучи сведующими в правовых вопросах, нарушая при этом законность”“”“.
А я считаю, что ответственность следователей, прокуроров и судей должна быть прямо пропорциональна выдвинутым обвинениям против признанных в конечном итоге невиновных людей.
А то получается, что следак и прокурор могут творить беспредел, и быть, как Нардепы, непоподответственными Законам. Чхать они хотели на Конституцию и ее Гаранта. Особенно следаки из ГПУ.
Извините, уважаемый Народ, за то, что не смог донести до Вас своё видение ситуации с наказанием за взяточничество нерадивых правоохранителей и судей, а вместе с ними и деляг от адвокатуры! Думал, положу Вам в рот пищу для размышления, а разжуете Вы уже сами. Ан нет — не получилось.
Лозинский скрылся от правосудия. Господин Татовцев, если человек знает, что его подозревают в совершении преступления и он скрывается от правосудия — он в таком случае нарушает закон? Или, “не пойман — не вор”?
Про мыло и уксус — возможно ? Подобный фортель прокуратура Москвы когда то выкидывала, вымагая денежки.
Лозинский скрылся не от правосудия, а от досудебного следствия. Да и потом, где Вы увидели в Украине беспристрастное следствие и правосудие? Они отсутствуют напрочь. Тем более, когда данное дело дорученно расследовать следаку, которому давно пора вшей в Макошино кормить. Следак Дзигора — сугубо заказняковый ублюдок из ГПУ. Как скажут, так и вбачивать будет. Любит взятки.
Ничего удивительного не станется, если завтра Генпркурор скажет омыть Лозинского и всю команду — отмоет хоть и помоями, но сделает невиновными.