З
часів здобуття Україною незалежності ми пережили кілька історичних
періодів. Але схоже, ми ходимо по замкненому колу: починали з анархії і
закінчуємо нею. Біда в тому, що і колишній, і чільний Президент
керуються одними морально-етичними принципами. Вседозволеність – ось
їхній метод управління державою і суспільством.
Проте завжди знайдуться свої Вашингтони, де
Голі,(навіть Піночет, сьогодні в Україні буде не зайвим), які не
зможуть спокійно спостерігати за тим, як «герої» впевнено плюндрують
державу, і саме вони боротимуться до останнього, аби справедливість і
чесність одержали переконливу перемогу.
Україна потребує людей готових до рішучих, навіть
радикальних дій. Перш за все – поставити всі крапки над «І» у
кримінальних справах часів кучмізму, які так і лишаються нерозслідуваними.
Адже саме Кучмина зграя вчинила найбільш небезпечні
злочини проти України, і саме вони брутально пограбували людей. Саме
вони, плюючи нам в очі, купують найдорожчі будинки в світі.
Бандити повинні сидіти у тюрмах, а не керувати державою.
Парадоксально, але керівництво держави, яке за
визначенням мало би піклуватися про імідж держави, ставить особисті
інтереси вище міжнародного іміджу України.
І у тому, що Україна не користується особливою
повагою в світі, винні саме ці люди. Президент дає гучні обіцянки, за
якими нічого не стоїть. Візьмемо до прикладу резонансні справи
Єльяшкевича та Гонгадзе, розкрити які Ющенко обіцяв ще у 2005 році під
час виступу у ПАРЄ. І що ми бачимо зараз? Через не розкриття цих справ
над Україною сміються і не вважають її серйозним партнером у світовій
спільноті. Щоб змінити все це, Президент має чітко уловлювати, кому і
про що він заявляє. Він міг би домовитись з Бушем про розкриття цих
справ і не висміювати Генеральну прокуратуру привселюдно. Польські
експерти стверджують, що ні Ющенко, ні його команда не виробили
послідовної професійної та виваженої стратегії розвитку України, що в
свою чергу ганьбить Україну як державу і її народ. «Ідеали Майдану
давно лишилися в минулому, про ті обіцянки ніхто й не згадує», —
впевнені аналітики. Але чому високопосадовці дозволяють паплюжити
Україну? Тому що ми, прості люди, дозволяємо їм це робити. Політики
повинні нести відповідальність за свої слова і дії, а ми повинні чітко
контролювати цей процес. Ми не мусимо терпіти зрадників у своїй
державі. Тут повинен бути механізм відсторонення керівництва країни від
влади, якщо вона бездіяльна. Ми не повинні чекати ще п’ять років з
надією на те, що будуть зміни.
Коментуючи звіт ПАРЄ, Мирослава Гонгадзе звернула
увагу на те, що назва звіту є дуже промовистою: «Про розслідування
злочинів, скоєних високопосадовцями під час президентства Л.Кучми в
Україні» і справа Гонгадзе у цьому контексті розглядається як символ.
Це дійсно ганьба для нас, адже Рада Європи вимагає
від України те, що ми повинні були зробити самостійно ще декілька років
тому за власною ініціативою. Чому до цього часу Україна не провела
фоноскопічну експертизу моїх записів? Адже Ющенко міг би у
домовленостях із Бушем і на офіційному рівні вирішити все за п’ять
хвилин, щоб ФБР (це та експертна установа, яку визначила Рада Європи
для проведення фоноскопічної експертизи моїх записів) все ж таки
провело дану експертизу. Що зробив уряд, у тому числі за прем’єрства
Тимошенко? Адже Міністерство Юстиції – це підлегла урядові структура, і
тому фахівці Мінюсту теж могли б на міждержавному рівні з Міністерством
Юстиції США це питання давно вирішити. Також слід зауважити, що
Юридичний комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи міг зробити
набагато більше. Як мінімум, він міг би простимулювати ФБР і ще вчора
зробити дану експертизу. Парадоксально, але вона могла б повернути
країні десятки мільярдів доларів, та керівництву країни, схоже, це не потрібно?
Я не виправдовую Генеральну прокуратуру, але
починаючи з 14 травня 2007 року (саме тоді, коли генпрокурор Піскун
погодився на те, щоб сама Рада Європи відібрала експертів для
проведення фоноскопічної експертизи записів) і по сьогоднішній день
(див.додатки) прокуратура зробила все, що від неї залежало, для того ,
щоб ФБР провело необхідну експертизу.
Питання також до журналістів: Чому ви не обурюєтесь
тим що ФБР ігнорує прохання ПАРЄ та ГПУ в проведенні експертизи записів
на яких задокументовані злочини, скоєні високопосадовцями (Кучмою,
Литвиним, Деркачем….)під час президентства Л.Кучми в Україні???
Так хто ж насправді ганьбить Україну?
Микола Мельниченко
додаток 1
додаток 2
ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ
01601, м. Київ-11,Різницька, 13/15
28.05.2008
Прем’єр-міністру України
Тимошенко Ю.В.
Шановна Юліє Володимирівно!
Генеральною прокуратурою України продовжується
досудове розслідування у кримінальній справі № 60-1241 за
обвинуваченням Пукача О.П. у перевищенні влади і службових повноважень
при обтяжуючих обставинах стосовно журналіста Г. Гонгадзе та
громадського діяча О. Подольського, умисному вбивстві за попередньою
змовою групою осіб Г. Гонгадзе та щодо підбурювачів і організаторів цих
злочинів за ч. З ст. 166, п. «і» ст. 93, ч. 1 ст. 166, ч. 2 ст. 166, ч.
2 ст. 145 КК України 1960 року, ч. З ст. 364 КК України.
Згідно з Резолюціями Парламентської Асамблеї Ради
Європи № 1239 (2001), № 1262 (2001), № 1346 (2003), № 1466 (2005), та
постановами Верховної Ради України № 2154-ІП від 21 грудня 2000 року та
№ 2970-III 10 січня 2002 року для об’єктивності до проведення експертиз
оригіналів записів розмов щодо журналіста Г. Гонгадзе, зроблених
Мельниченком М.І. упродовж 2000 року в кабінеті Президента України
Кучми Л.Д., і звукозаписуючих пристроїв мають бути залучені іноземні експерти.
Упродовж 2007 та поточного року, останній раз листом
№ 17/1/1-9310-01 від 14 травня 2008 року, Генеральна прокуратура
України зверталась до Парламентської Асамблеї Ради Європи — доповідачки
у справі про вбивство Г. Гонгадзе Комітету з юридичних питань і прав
людини Сабіни Лойтхойзер-Шнарренбергер, діючого аташе з юридичних
питань Посольства США в Україні Джеймса Стівена Девідсона, посла
Сполучених Штатів Америки в Україні Вільяма Тейлора, директора
Департаменту з юридичних питань Міністерства юстиції США Мері Еллен
Варлоу із клопотанням про підбір і визначення персонального складу
експертів, їх участь у слідчих діях із свідком Мельниченком М.І. і
проведенні фоноскопічних експертиз.
Однак досі часу питання про персональний склад
експертів залишилось не вирішеним, відповіді на клопотання до
Генеральної прокуратури України не надходили.
Ураховуючи особливу важливість для розслідування та
широкий громадський резонанс справи, Генеральна прокуратура України
просить використати можливості та повноваження відповідних Міністерств
Кабінету Міністрів України і відповідно до Договору про правову
допомогу у кримінальних справах між Україною та Сполученими Штатами
Америки від 22.07.1998 вжити можливих заходів щодо прискорення
вирішення за нашими клопотаннями ‘ питання про визначення персонального
складу експертів Федерального бюро розслідувань Сполучених Штатів
Америки для участі у проведенні вказаних експертиз.
З повагою
Виконувач обов’язків
Генерального прокурора України С. Винокуров
http://melnychenko.com.ua/2008/07/01/majjbutn__u_nashikh_rukakh.html
