Брудні афери керівника Центру Державного земельного кадастру Андрія Тарнопольського

Здивування викликало повідомлення від 22 квітня 2014 на офіційному сайті Держземагентства «Сергій Рудик: земельний кадастр – основа для інтеграції інших кадастрів в Україні» (http://land.gov.ua/usi-novyny.html?view=item&id=107380:serhii-rudyk-zemelnyi-ka dastr-osnova-dlia-intehratsii-inshykh-kadastriv-v-ukraini&catid=120:top-novyny).
У новині сказано, що під час робочої зустрічі в Держземагентстві обговорено практичні результати пілотного проекту щодо створення національної інфраструктури гепросторових даних (НІГД) у Фастівському районі Київської області на базі Державного земельного кадастру. Очільник земельного відомства акцентував увагу колег на тому, що земельний кадастр є основою для можливої інтеграції усіх державних кадастрів в Україні.
Далі йдеться про переваги НІГД та унікальне програмне забезпечення, методологію, технології, що дозволяють реалізувати державні програми щодо створення національної інфраструктури геопросторових даних. Головним спеціалістом, судячи по фото, виступив генеральний директор Центру ДЗК Андрій Тарнопольський, який до свого призначення в Центр ДЗК у 2011 році, з 2003 року (!) працював заступником та першим заступником начальника Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.
Виникає почуття, що повертаємся у минуле, де знову під прикриттям красивих слів та високих ідей приховується бездіяльність, розкрадання коштів та порушення законодавства, а Андрій Тарнопольський знову повторює те, що звучить вже багато років. Взагалі від новин на сайті Центру державного земельного кадастру саме почуття, що нічого в країні не змінилося, нічого не відбувається і навіть керівник не тільки не зміниться, а й продовжує переконувати всіх, що головне домовитись з тим хто його призначає, а бюджет підприємства і кошти, що надходять з державного бюджету, можна й надалі використовувати безкарно на власний розсуд.
Так ще 28 вересня 2013 року тодішній глава агентства Сергей Тимченко повідомив , що «Законопроект об инфраструктуре геопространственных данных, разработанный Государственным агентством земельных ресурсов Украины, поступит на рассмотрение Верховной Рады до конца осени» та пообіцяв «показать результаты Фастовского пилотного проекта широкой общественности» (http://zn.ua/UKRAINE/zakonoproekt-ob-infrastrukture-geoprostranstvennyh-dannyh- postupit-na-rassmotrenie-rady-do-konca-oseni-129956_.html).
За інформацією видання «Аграрний тиждень. Україна» від 4 вересня 2013 року Голова Держземагентства України Сергій Тимченко та генеральний директор Центру ДЗК Андрій Тарнопольський домовились про співпрацю у створенні національної інфраструктури геопросторових даних з відділом зарубіжного економічного співробітництва Японського банку міжнародного співробітництва (http://a7d.com.ua/novini/13177-kiyiv-toko-domovilis-pro-spvpracyu-u-stvorenn-na conalnoyi-nfrastrukturi-geoprostorovih-danih-ukrayini.html).
Як говориться, спробуйте у цих різних за датами повідомленнях знайти відмінність — ніякої,. Тому незрозуміло — Що цей Центр робив півроку? Куди витрачалися кошти? Чи отримав Центр ДЗК інвестиції або кредити? Чи дійсно інформаційна система Центру ДЗК надійна, вдосконалена та відповідає вимогам законодавства? Де конкретика крім загальних слів? Скільки грошей ще треба Центру ДЗК? Кому потрібна ця інфраструктура даних? Скільки вона коштуватиме, скільки років буде будуватися і як окупляться витрати? І нарешті, які ще витрати Центру ДЗК будуть оплачувати пересічні громадяни? Якщо відповідей нема – то всі ці презентації є приховуванням збитків держави та окозамилюванням.
Між тим, ситуація з адмініструванням державного земельного кадастру далека від проголошених досягнень, а поширені заяви Андрія Тарнопольського про начебто спроби вкрасти базу даних кадастру або блокувати роботу системи, в тому числі з боку самого Держземагентства, дають підстави задуматися про те «на кому шапка горить».
Програмне забезпечення кадастру, підконтрольне лише працівникам Центру ДЗК, працює постійно з перебоями, виправлення помилок у кадастрових відомостях практично не проводяться, а вимоги законодавства в частині доступу до даних кадастру, зокрема до відомостей про координати поворотних точок земельних ділянок, не виконуються, що призводить до збільшення вартості землевпорядних робіт для громадян, створення передумов для нових помилок та відверто корупційних проявів з боку працівників Центру ДЗК.
Більшість функцій, передбачених чинним законодавством про державний земельний кадастр так і залишились лише на папері і не реалізовані в автоматизованій системі. В результаті, відомості про обмеження у використанні земель та інформація про інші об’єкти земельного кадастру, крім земельних ділянок, відсутня, а на публічній кадастровій карті значна частина земельних ділянок, не відображена.
За супроводження програмного забезпечення комп’ютерної програми «Національна кадастрова система», автором якого до речі зареєстрований сам Андрій Тарнопольський, Центр ДЗК отримує кошти, які мають використовуватися виключно на здійснення заходів щодо ведення та функціонування, в тому числі адміністрування Державного земельного кадастру. Але, це програмне забезпечення працює нестабільно і відновити його роботу, у разі виходу з ладу, неможливо, оскільки саме Центр ДЗК і персонально Андрій Тарнопольський залишають на нього свої права.
При цьому, за рахунок вказаних бюджетних коштів, передбачених для здійснення заходів з адміністрування Державного земельного кадастру Державним підприємством “Центр державного земельного кадастру”, яке є госпрозрахунковим та здійснює господарську діяльність і отримує прибуток, закуплено засіб для аерофотознімання іноземного виробництва, в той час як такі засоби виробляються в Україні — державним підприємством «Геосистема», яке також входить до сфери управління Держземагентства. При цьому, фахівців з аерофотознімання, Центр ДЗК не має, а ця аерофотокамера через рік-два морально застаріє.
Таким чином більше 2 млн. доларів бюджетних коштів витрачено всупереч порядку використання бюджетних коштів, встановленому законодавством.
І все це в тій ситуації коли і так мізерні заробітні плати працівників Центру ДЗК на місцях хронічно затримуються, а сама країна переживає кризу.
Лише одна ланка в Держземагентстві та Центрі ДЗК працює на відмінно – це інформаційні та PR акІЇ, за допомогою яких старий директор Центру ДЗК продовжує триматись як незмінний та незамінний «прффесіонал», який продовжує «вихід з кризи та боротьбу з корупцією і шахрайством». Напевно Андрій Тарнопольський про все вже «презентував» та вважає, що реальних змін не відбудеться і він контролює ситуацію.
Проте, змінилось українське суспільство і воно буде контролювати діяльність Голови Держземагентства, який має контролювати Центр ДЗК і має нести повну відповідальність за законність та ефективність роботи всієї системи підприємств та органів земельних ресурсів.