Ціна нереформованої прокуратури. Платитимемо далі?

На кінець 2013 відповідно до фінансового звіту компанія SLAV AG Андрія і Сергія Клюєвих мала річний оборот у 200 млн. євро. Ці кошти були замороженні в Австрії, як такі, по яким була підозра здобутті їх корупційних шляхом. 5 березня 2015 року, зважаючи на бездіяльність української сторони (Генеральної прокуратури), санкції було знято і Клюєви можуть безперешкодно вести бізнес викраденими в України коштами.

Цього ж дня було знято санкції з активів Віктора Януковича-молодшого, Олени Лукаш та Дмитра Табачника. Відповідальність за злочинну бездіяльність у напрямку повернення корупційнийх коштів та зняття санкцій з тих, хто нажив їх корупційними шляхами відповідно до аналізу експертів Центру протидії корупції лежала повністю на Генеральній прокуратурі на чолі з Віталієм Яремою, а відтак і на Президенті України, який призначає Генерального прокурора. І процес розмороження триває…

Зараз у нас небезпека втрати понад 137 млн. євро заарештованих у Швейцарії, 17 млн. у Великій Британії, а також активи понад 50 підприємств, 17 банків (детальніше в інфографіці Центру протидії корупції) через те, що постасталінська нереформована прокуратура неспроможна забезпечити захист національних інтересів українців та оперативно провести слідство та довести провину корупціонерів у судді.

І в цей час, Верховній раді України пропонувалося минулого тижня банально відкласти виконання вимог наших європейських партнерів щодо реформування прокурорського тоталітарного монстра. Пояснення унікальне – ми не встигаємо, бо з кінця квітня прокуратура мала б працювати по-новому, а для цього ні Махніцький, ні Ярема свого часу нічого не зробили, а Шокін банально не встигає. Абсурд.

І це при тому, зо з 2 квітня у парламенті зареєстрований законопроект 2404-1, який не лише вирішує проблему термінів втілення реформи ГПУ, а й стимулює реформування. Експерти Реанімаційного Пакету Реформ звертаються до Президента України з рекомендацією не допустити заморожування реформи прокуратури а віддтак і подальшого розморожування активів корупціонерів. Наголошуємо, що зважаючи на відповідальність за призначення Генерального прокурора, Президент несе повну політичну відповідальність як за ефективність прокуратури загалом, так і за справи повернення корупційних коштів зокрема.

Шановний Петре Олексійовичу!

Висловлюємо Вам свою повагу і звертаємося з проханням висловити державницьку позицію щодо важливого кроку на шляху України до європейського співтовариства, а саме набуття чинності новим Законом України “Про прокуратуру”, ухваленого 14 жовтня 2014 року.

Прийняття Закону про прокуратуру стало черговим етапом у тривалому та складному процесі побудови в Україні європейської правової держави і виконання взятих ще у 1995 році зобов’язань перед Радою Європи. Законопроект отримав схвальну оцінку Венеціанської комісії. Ухвалений Закон створює передумови для перетворення прокуратури на демократичний інститут, функції якого відповідатимуть принципам верховенства права. Законом закладено дієві гарантії професіоналізму і незалежності прокурорів, а також запроваджено контроль громадськості над конкурсними процедурами відбору кандидатів на посаду прокурора та участі представників громадянського суспільства у розгляді скарг на незаконні дії прокурорів. Зважаючи на істотні зміни системи, законом було передбачено шестимісячний перехідний період, який мав забезпечити плавну трансформацію прокуратури до нової, більш прогресивної моделі.

Водночас з жовтня 2014 року керівництво прокуратури не здійснило необхідних для підготовки реформи заходів. Зокрема, не було вирішено питання добору кадрів для формування місцевих та регіональних прокуратур, формування органів прокурорського самоврядування. Таке зволікання отримало відповідну негативну оцінку з боку суспільства та, в тому числі, призвело до звільнення Верховною Радою Генерального прокурора.

Однак попри це, деякі політики пропонують вирішити проблему із запровадженням реформи найпростішим шляхом – відстрочити набуття чинності Закону про прокуратуру. Такий підхід неприйнятний, оскільки він створює ризик того, що реформа прокуратури не буде реалізована ані через рік, ані через два. Більше того, наслідком такого рішення стане недемократичне і непрозоре формування спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що негативно вплине на ефективність роботи Національного антикорупційного бюро України. А це, в свою чергу, призведе до чергового сплеску недовіри суспільства до керівництва Генеральної прокуратури.

Існує побоювання, що набуття Законом чинності у квітні цього року, призведе до суттєвих складнощів у роботі прокуратури, що негативно відобразиться на рівні боротьби зі злочинністю та захисті прав громадян. Профільні експерти переконані, що виходом із вказаної ситуації має бути ухвалення спеціального закону щодо перехідного періоду реформи. Такий законопроект вже зареєстровано у Верховній Раді України за номером 2404-1 від 02.04.2015 “Про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” (щодо приведення у відповідність з європейськими стандартами, забезпечення перехідного періоду реформування органів прокуратури і усунення неузгодженостей) “. Цей законопроект чітко встановлює строки для реалізації всіх заходів, необхідних для запуску повноцінної реформи прокуратури, а також механізми забезпечення діяльності прокуратури відповідно до європейських стандартів, враховує рекомендації Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи щодо покращення якості реформи прокуратури.

Виходячи з викладеного, просимо Вас, шановний Петре Олексійовичу, посприяти завершенню важливого етапу реформування органів прокуратури. Просимо Вас запобігти відтермінуванню набуття чинності Законом України “Про прокуратуру”, та підтримати законопроект 2404-1 який запустить реформу прокуратури.

Ярослав Юрчишин Експерт з питань адвокації Реанімаційного Пакету Реформ, член правління “Transparency International Ukraine”