Щодо корупційної діяльності начальника Генерального штаба Збройних Сил України ЗАМАНИ В.М.

Інформаційно-аналітична довідка щодо службової діяльності начальника Генерального штаба Збройних Сил України ЗАМАНИ В.М.

Генерал-полковник Замана В.М. проходив військову службу на посаді начальника Генерального штаба-Головнокомандуючого Збройних Сил України (далі – НГШ ЗС України) з 18.02.2012 року по 20.02.2014 року.
За час перебування на посаді НГШ ЗС України генерал-полковника Замани В.М. правоохоронними органами в діях останнього виявлені системні ознаки корупційних правопорушень щодо використання займаної посади у цілях особистого збагачення, в тому числі близьких родичів та третіх осіб.
Використовуючи своє службове положення та пов’язані із цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді майна, переваг, пільг, послуг, генерал-полковник Замана В.М., впливав на призначення близьких йому осіб на відповідальні посади у ЗС України; сприяв щодо продовження окремим особам терміну військової служби понад встановлений граничний вік; наданні службового житла; направленні у довгострокові закордонні відрядження.
1. Так генерал-полковник Замана В.М., використовуючи надані йому службові повноваження, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді будівництва власного котеджу, сприяв щодо залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі полковника Моіна Д.Б., військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату (далі – Запорізький ОВК), який досяг граничного віку перебування на службі 20.04.2012 року.
В свою чергу військовий комісар Запорізького ОВК полковник Моін Д.Б. за рахунок будматеріалів, які виділялися і закуповувалися через комерційні і державні підприємства для потреб Запорізького ОВК, організував для генерал-полковника Замани В.М. будівництво котеджу на території Азово-Сівашського заповідника (смт. Кирилівка вул. Федотова Коса (територія бази відпочинку “Любава”)). Зазначений будинок має два поверхи, дах будинку виготовлений з зеленої металочерепиці, стіни оздоблені пластиком, обладнаний вісьма кондиціонерами. У бесіді з адміністратором бази громадянином Гнатюк І.В. встановлено, що зазначений будинок належить громадянці Замані.
Довідково:
АТ “Мотор Січ” було оплачено виготовлення метало-пластикових виробів на суму 15 тис. грн. для Запорізького ОВК;
ПАТ “Банк Кредит Дніпро” перераховано 10 тис. грн. для придбання вікон та кондиціонерів для Запорізького ОВК.
При цьому у Запорізькому ОВК, згідно звітних документів, вищезазначене майно (кошти) за обліком не рахується і в натурі відсутнє.
2. Обіймаючи посаду НГШ ЗС України, генерал-полковник Замана В.М., використовуючи у особистих цілях своє службове становище, за допомогою військової техніки та особового складу військових частин А 3838, А 1317 проводив будівництво дачного будинку у с. Рудня Козелецького району Чернігівської області. Безпосередньо організацією будівництва вказаного будинку займався начальник навчального центру № 169 «Десна» генерал Танцюра, син якого будує дачу поряд з будинком генерал-полковника Замани В.М.
3. Будучи НГШ ЗС України та використовуючи в особистих інтересах пов’язані із цим можливості генерал-полковник Замана В.М., сприяв щодо призову на військову службу у ЗС України та призначення на посаду інженера відділу супроводження Інтернет порталу МО України Центру інформаційних систем головного інформаційно-телекомунікаційного вузла ГШ ЗС України своєї племінниці Барабашук О.В. При цьому остання отримала військове звання «Лейтенант» через два місяці після присвоєння їй звання «молодший лейтенант». З 3.09.2013 року по 1.03.2014 року старший лейтенант Барабашук О.В. знаходилась у відрядженні у Республіці Польща на курсах англійської мови без врахування службової необхідності.
Через два роки після призову на військову службу у ЗС України, генерал-полковник Замана В.М. лобіює прийняття рішення Міністром оборони України (від 26.11.2012 року № 303/4/15/1646) про забезпечення старшого лейтенанта Барабашук О.В. квартирою № 87 по вул. Довнар-Запольського, 9 у м. Києві.
Відповідно до акту службового розслідування від 30.10.2013 року встановлено, що під час звернення до Міністра оборони України про виділення службового житла старший лейтенант Барабашук О.В. порушила вимоги ст.ст. 110, 111 Дисциплінарного Статуту ЗС України та не представила ґрунтовних пояснень щодо потреби у забезпеченні службовим житлом. Крім того на даний час існує значна кількість військовослужбовців рапорти яких зареєстровані у журналі реєстрації рапортів щодо надання службових жилих приміщень у м . Києві та термін проходження служби яких набагато більший ніж у старшого лейтенанта Барабашук О.В.
4. Генерал-полковник Замана С.В., користуючись своїм службовим положення сприяв призову на військову службу у ЗС України та призначенню на посаду своєї доньки від першого шлюбу Шевченко Є.С., яка будучи вагітною, в порушення вимог ст. 73 Наказу МО України від 14.08.2008 року № 402 «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України», була прийнята на військову службу із запасу (звання молодший лейтенант) на посаду — старшого офіцера відділу фінансового та соціального забезпечення Полтавського ОВК, ШПК – майор з присвоєнням звання лейтенант. При цьому, через декілька днів була оформлена у декретну відпустку.
5. З метою одержання неправомірної вигоди у вигляді майна, переваг, пільг та послуг, генерал –полковник Замана В.М., через свою довірену особу полковника Рибачука С.В., начальника відділу Західного оперативного командування погоджував всі призначення на відповідальні посади військовослужбовців у Західному регіоні; спонукав керівників військових комісаріатів до надання йому різних матеріальних благ (коштів, будівельних матеріалів).
У 2012 році Рибачук В.С. за матеріальну винагороду, яку у подальшому передав Замані В.М., організував направлення під час чергової ротації до Ліберії 10 військовослужбовців 80 окремого аеромобільного полку СВ ЗС України.
6. У 2012 році генерал-полковник Замана В.М., користуючись своїм службовим положенням призначив на посаду заступника начальника Генерального штабу ЗС України (з питань матеріально-технічного забезпечення) генерал-майора Безпальчука В.В.
Довідково:
У 2005 році під час перебування Безпальчука В.В. на посаді начальника 169 НЦ ВС ЗС України у ході проведення бойових стрільб з танків у нічних умовах внаслідок порушення правил безпеки загинули військовослужбовці ЗС України. У зв’язку з цим Безпальчук В.В. був виведений у розпорядження Міністра оборони України та у березні 2006 року звільнений з лав ЗС України.
Упродовж 2008-2009 р.р., як цивільна особа, обіймав посаду начальника одного з відділів Департаменту надлишкового військового майна та земель МО України, де сприяв керівнику згаданого Департаменту у організації штучного заниження залишкової вартості майна оборонного відомства, що реалізовувалось відповідним комерційним структурам.
За вказане призначення, Безпальчук В.В. «віддячував» Заману В.М. матеріальними благами, які отримував реалізовуючи підконтрольним комерційним структурам надлишкової військової техніки та металобрухту за заниженими цінами та завдяки проведення децентралізованих закупівель майна на невигідних для держави умовах.
7. Користуючись покладеним на Генеральний штаб ЗС України завданням по організації виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.08.94 № 595-р щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства та ліквідації наслідків нафтохімічного забруднення територій військових об’єктів, генерал-полковник Замана В.М. допустив на військові об’єкти підконтрольні йому: підприємство «МИРОТВОРЕЦЬ» Білоцерківської міської громадської організації «Громадська єдність» та ПП «ЮрЕко», за що в подальшому отримував від керівників вказаних фірм різні матеріальні блага.
Таким чином, обіймаючи посаду НГШ ЗС України та фактично одноособово керуючи ЗС України, генерал-полковник Замана В.М. на перше місце поставив особисте збагачення та одержання хабарів, переваг, пільг, послуг для себе та своїх близьких родичів, знайомих та довірених осіб.