Денис Ярославский: «Якщо не зміниться ситуація, ми втратимо не лише країну, а й усю репродуктивну частину населення.»

Тепер, коли Збройні Сили витримали першу хвилю, та дочекалися прибуття в сектор підкріплення, можно перевести подих, та розглянути події що відбулися.

Газета The Guardian, посилаючись на джерело, повідомила, що Британська розвідка попереджала українську владу про наступ рф в Харківській області, — «тому, коли о 5 ранку минулої п’ятниці від 5 до 10 тисяч російських солдатів перетнули кордон у двох ключових точках, можна було очікувати, що напад буде швидко відбитий», — також видання пояснює, що зупинити стрімке просування рашистів завадили непідготовлені оборонні лінії.

На Вовчанський напрямок 57-му бригаду (точніше частину її батальйонів) перекинули за кілька днів до цієї хвилі вторгнення. Вона мала стати на другу лінію, але, як виявилося, першої лінії яку весь цей час тримав інший рід військ (поки не озвучуватиму), просто не було.

Незважаючи на те, що ворогу вдалося закріпитися у місті, його план захопити Вовчанськ за 3 доби рухнув!

Титаничними силами всього 4-х неповних, вимотаних у боях під Куп’янськом батальйонів 57-ї бригади, вдалося відбити першу хвилю російсько-терористичної атаки що переважала за чисельністю та озброєнням у рази.

Справедливості заради, слід відмітити прибувших на допомогу бійців НГУ «Хартія», та невеликі групи інших організмів. Колись я розповім вам про чисельну співмірність обох сторін і ви зрозумієте весь Героїзм того, що відбулося…

Але зараз не про це.

9 травня близько 11.00 бійці підрозділів ударної аеророзвідки 57-ї бригади своїми очима спостерігали, як перші ворожі мотолиґи (МТ-ЛБ) з піхотою на броні спокійно прорвали «СТІНУ ЯЦЕНЮКА» і без проблем перетнули державний кордон, провівши спешування піхоти кілька разів поспіль.

Таке ж безперешкодне перетинання кордону сталося на Гоптівському та Стрілечівському напрямку в бік Харкова (відео де солдати ров спокійно пересуваються по «підготовленим мінним загородженням» бачила вся Україна).

Я поки не підіймаю питання, чому Яцинюк не замінував свій паркан з рабиці, але чому це не зробили зараз… за два роки з часу звільнення?…

На Липецькому напрямку відсутність першої лінії загороджувальної оборони на своїй сторінці у Facebook підтвердив і боєць 125 ТРО, яка несла бойове чергування на ділянці (Глибоке-Зелене) з літа 2023 року. Правда через 2 години на бійця натисли і він видалив свій пост, а командування 125 ТРО назвало це ворожим ІПСО, ну тут все зрозуміло…

Критичність ситуації ми осознали, коли ДРГ противника чисельністю від відділення до взводу почали заходити в місто і розосереджуватися по будинках на окремих вулицях. Все це ми бачили у Бахмуті… наслідки відомі кожному.

Подальші події спостерігала вся країна…

Я впевнений, що саме завдяки цій публікації нам вдалося привернути до проблеми увагу СТАВКИ та Верховного Головнокомандувача, що своєю чергою, дало можливість максимально оперативно покращити наші позиції на Вовчанському напрямку.

Дякуємо командуванню Сил Оборони за це.

Тепер про саме головне!

Реакція не лише місцевої влади, але і деяких центральних владних телеграм-каналів здивувала нас!

Замість того, щоб слухати військових на місцях, вони розпочали небачену кампанію з дискредитації та звинувачення у поширенні ІПСО. Дивитися на це було дико, через те, що ми, на відміну від них, були у самому центрі бойових дій. Ми знали онлайн не лише те, що відбувається, а й розуміли, як розвиватимуться події, якщо негайно нічого не змінити.

Після хвилі обурення суспільства, офіційні прес-служби місцевих влад перейшли до нової стратегії, пояснюючи неможливість проведення будівельних робіт поблизу державного кордону через обстріли. Правда при цьому, вони промовчали про те, що ворог, захоплюючи нові рубежі під шквальним вогнем нашої арти, протягом тижня викопує і мінує те, що вони не змогли зробити за 2 роки.

Отже, такими заявами, вони самі підтвердили, що ніякої першої лінії загороджень ніхто ніколи не створював (чи виділялися кошти та засоби для першої лінії, нехай встановлює слідство).

Бачачи те, що відбувається, всі з ким я за цей час спілкувався, прийшли до невтішного висновку.

Українська державна модель управління на регіональному рівні нічим не відрізняється від російської.

Керівники на місцях приховують або викривають інформацію яка надходить до Києва, про свої провали в управлінні. При цьому вони подавляють будь-яке просочення реальної картини подій.

Керівники центрального рівня, які часто є кураторами регіональних ставлеників, ще більше згладжують реальність, приносячи Першій особі лише позитивну інформацію. Таким чином в намаганні самозбереження створюють для неї паралельну реальність, що не відповідає подіям у реальному секторі.

Приховуючи недоліки вони знаходять будь-які пояснення, як щодо відсутності мінних загороджень, так і зубам дракона, що чомусь лежать з літа 23-го року на обочині дороги під Липцями. Що вже говорити про фірми прокладки БОМЖів, через які закуповувався ліс на десятки мільйонів гривень…

Розуміючи з чим ми всі зіштовхнулися, я прошу лише про одне і сподіваюся, завдяки вашій підтримці нас почує Президент!

Я знаю, що Народні депутати безперечно виділяють місцевим бюджетам будь-які суми для зміцнення обороноздатності країни. Однак ми бачимо, що сталося в Харківській області, і не дай Боже, така ж ситуація приховується від Вас у Сумській, де буде наступна хвиля нападу. Ми знову втрачаємо території та людей, а Вам показують зразкові «Потьомкінські» ДОТи, третьої лінії, підбадьорюючи, що все зміцнено до самого кордону ЦЕ НЕ ТАК!

Будь ласка, спілкуйтеся з бійцями на місцях, отримуйте інформацію від них, а не в папках звітів. Між реальною та подаваною Вам інформацією прірва!

Якщо не зміниться ситуація, ми втратимо не лише країну, а й усю репродуктивну частину населення.

Повірте — це крик про допомогу знизу!

Маю честь

фото: ранковий Вовчанськ.

Денис Ярославский