До нашої редакції попали матеріали, які за результатами прискіпливого аналізу, складають історію, яку неможливо уявити, та яка при цьому активно розгортається прямо зараз в Одесі.
За сприяння раніше судимого та добре відомого в Одесі персонажа Олександра Подобєдова та його “ручних тітушок” відбулася спроба силового захоплення ключового логістичного вузла зернового експорту України — терміналу “Олімпекс”.
Олександр Подобєдов
Мало того, ця спроба ще й відкидає зловісну тінь російського втручання. За нашими відомостями, в епіцентрі протистояння навколо контролю над найбільшим зерновим терміналом «Олімпекс» виявився замішаний громадянин Російської Федерації — Важа Джаши та його компанія Trans-Oil Group. Саме Важа диригував діями Подобєдова, та саме його компанія повинна була встановити контроль над терміналом “Олімпекс”.
Ми отримали в розпорядження документи явно вказують, що Джаши є власником російського паспорта серії 45216 № 32916, виданого в червні 2021 року підрозділом МВС Росії по Москві. Цей факт наводить на погані думки про потенційні цілі такого закордонного залучення та ризики для безперебійного функціонування критично важливого порту в умовах воєнного часу.
Важа Джаши
За даними інсайдерів, Джаши був первісно залучений американськими інвесторами — фондами Argentem Creek Partners та Innovatus Capital Partners — у їхній боротьбі за встановлення контролю над «Олімпексом».
Але історія перейшла в таку фазу, де Важа Джаши взяв активне керування над процесом захоплення термінала “Олімпекс” у свої руки, американським фондам транслює своє власне бачення процесу, та заводить своїми діями ситуацію в ще більший глухий кут.
Чому саме обрали Важу Джаши та чому він впевнений в тому, що вдасться як “заплутати” своїх американських наймачів та й провернути всі заплановані “схеми”?
Атака на одеський порт — не перша в “українській карʼєрі” Джаши.
Чому “українській”? Річ у тому, що Важа Джаши раніше сприяв проросійському політичному крилу в Молдові, та будував свої схеми там.
За даними слідства які ми отримали зі власних джерел, низка комерційних структур, що розташовуються на території Ренійського морського торговельного порту, виявилися втягнутими у сумнівні фінансові схеми.
У центрі скандалу — ПрАТ «Ренійський елеватор» та його “тіньовий бенефіціар”, громадянин РФ Важа Джаши.
За версією правоохоронців, це підприємство разом з іншими портовими операторами виводило частину доходів у неврахованій «чорній» касі. Значні суми готівкових грошей передавалися самому Джаши та його російським діловим партнерам.
Під час нещодавнього обшуку на території «Ренійського елеватора» були вилучені десятки тисяч доларів, євро та гривень, а також документація, що вказує на можливі порушення. На думку слідства, ця готівка могла бути призначена для фінансування протиправної діяльності, що підриває конституційний лад України.
Про це свідчать кваліфікації злочинів у порушеній кримінальній справі — фінансування дій проти конституційного ладу, підробка документів і легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом. Суд вже наклав арешт на вилучене майно для збереження речових доказів.
Слідство продовжує з’ясовувати дивовижні подробиці «ренійської» фінансової кухні та коло осіб, причетних до можливого виведення капіталів на користь російських бенефіціарів, що мають ділові інтереси в українському порту.
На додачу до свого паспорта та походження, Важа Джаши має крайнє темне минуле, ПрАТ «Ренійський елеватор» та схеми повʼязані з ним — лише верхівка айсберга. Не перший “схемний проєкт” в карʼєрі Джаши.
До того ж на території термінала “Олімпекс” станом на зараз, за раніше укладеними контрактами, перебуває велика кількість зернових культур, власниками якої є цілий перелік третіх осіб. Задачею Важи Джаши є не тільки встановлення контролю на терміналом, але й незаконне заволодіння цим товаром з метою його подальшого переправляння на підконтрольний йому «Ренійський елеватор».
Ці дії вже призвели до початку ряду кримінальних проваджень щодо незаконного привласнення майна третіх осіб та рейдерського захоплення діючого підприємства.
Цей вибухонебезпечний конфлікт лише підкреслює крихкість ситуації навколо одеського порту — ключової ланки в ланцюжку експорту українського зерна. Будь-яка дестабілізація в цій сфері загрожує катастрофічними наслідками не лише для України, але й світової продовольчої безпеки.
Разом з цим, зробімо два кроки назад та подивимося що саме стало передумовою подій, які розгортаються в Одесі.
АКТ I — Історичний екскурс
“Олімпекс Купе Інтернейшнл” (OLIMPEX COUPE INTERNATIONAL) оперує стратегічно важливим зерновим терміналом в Одеському порту, одному з трьох на півдні України, активному в рамках “зернового коридору” та входить в GNT Olimpex Holding (GNT Group), кінцевими бенефіціарними власниками якої є бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко.
Цей термінал має стратегічне значення для глобальної продовольчої безпеки, оскільки зерно, яке залишає порт Одеси, стало критичним аспектом у переговорах між Україною, Росією та світовими лідерами для запобігання світової продовольчої кризи.
АКТ II — Кредит
GNT Group у 2019 році взяв кредити у двох американських інвестиційних фондів — Argentem Creek Partners (ACP) на суму 75 млн доларів та Innovatus Capital Partners на 20 млн доларів. При цьому в заставу були передані корпоративні права на компанію-оператора термінала, вартість яких у 2.4 разів перевищувала суму кредитів та складала $176,6 млн.
Кінцевою датою погашення зобовʼязань було визначено грудень 2021 року, а потім продовжено до березня 2022 року, що було цілком зрозумілими та прийнятними умовами для цього стратегічного українського бізнесу.
Історія внесла свої корективи.
Перша фаза: кінець 2019 року — початок 2020 року — пандемія COVID-19, яка спричинила масову світову кризу та істерію. Захворюваність, смертність, закриття кордонів, масові звільнення, локдауни, порушення всіх логістичних звʼязків та як наслідок фінансова криза й скорочення доходів стали першим ударом для багатьох бізнесів по всьому світу, до слова — зокрема й американських. Логічно припустити, що ця криза значною мірою вплинула й GNT Group та їх можливість виплачувати по своїм зобовʼязанням.
Вплинула, але не зупинила діяльність, й тим паче не зупинила GNT Group у своїх намірах розрахуватися по всіх боргах.
Друга фаза: початок 2022 року — повномасштабне вторгнення РФ на територію України. Паніка. Хаос. Нерозуміння що робити далі. Найбільше активні військові дії на початку повномасштабного вторгнення та дестабілізація ситуації в країні вплинули на можливість адекватного оперування “Олімпекс Купе Інтернейшнл” зерновим терміналом на території порту. Обмеження воєнного стану та комендантська година, зокрема, зробили свій негативний вплив в безперебійність процесу перевалки та відвантаження культур на території термінала.
Сукупно ці події внесли свій “вклад” як у фінансову стабільність GNT Group та й в адекватну діяльність самого підприємства в цілому. Складний період, в який панівна кількість українських бізнесів потребувала особливих умов та прийняття ситуації, що склалася.
Саме в цей період, американські “партнери” та кредитори GNT Group не тільки не увійшли в ситуацію та не погодилися на адекватні бізнес перемовини, а й вирішили скористатися нею з метою тотального рейдерського захоплення активів компанії.
Це при тих фактах, що компанія є активним бізнесом, з понад 25 річною історією, в якому активно працює понад 700 людей та який до повномасштабного вторгнення не мав жодних проблем, в тому числі юридичних.
АКТ III — Війна
GNT Group неодноразово декларувала свою готовність погасити свої зобов’язання перед кредиторами та повідомляла їх про це.
Володимир Науменко, як кінцевий бенефіціар GNT Group звертався до кредиторів та ініціював реструктуризацію заборгованості, до цього процесу долучився ряд третіх осіб з пропозиціями провести переговори щодо купівлі-продажу прав вимог за кредитними зобов’язаннями, що виникли. За підтримки цих третіх осіб GNT Group завжди комунікувала активну позицію до відкритості до публічного діалогу задля розвʼязання ситуації що склалася.
Формальною причиною для тотальної юридичної атаки на GNT Group та активи групи стали заяви інвестиційних фондів про глобальну готовність до переговорів по реструктуризації, але про принципову неможливість цього процесу із-за, нібито, приховування операційної діяльності та спотворення фактів про зникле зерно, що було предметом застави за кредитними зобовʼязаннями.
На додаток, майже одночасно Argentem Creek Partners та Innovatus Capital Partners випустили заяви в яких звинуватили бенефіціарів групи бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко шахраями.
На думку нашої редакції дуже важко складається позиція про “готовність до переговорів по реструктуризації”, яку “приправили” тезами про те, що бенефіціари бізнесу з яким вони нібито готові вести переговори — шахраї та махінатори.
Фіксуємо. Стратегічний український зерновий бізнес, який оговтується від повномасштабного вторгнення сусідньої держави-агресора, паралельно докладає максимум зусиль для роботи в рамках “зернового коридору” (який постійно підпадає під ворожі обстріли, які тиснуть додатковим вантажем відповідальності та додають проблем непростому процесу ведення бізнесу під час війни), заявляє своїм, стратегічним американським “партнерам” про готовність реструктуризувати заборгованість, проводить перемовини з третіми особами для розвʼязання ситуації, що склалася, зокрема, пропонує провести спільні переговори та обʼєднати зусилля для пошуку покупця на активи та публічно декларує про готовність виплачувати кредиторам частину щомісячного прибутку підприємств.
АКТ IV — Рейдери
Замість пошуку компромісу, американці довго шукали, хто візьме на себе процес по рейдерському захопленню термінала. Це взявся робити Важа Джаши, про якого ми розповіли на початку цієї статті. Формальним приводом для силового входу на територію підприємства стала заміна директора на арбітражного керуючого в рамках судового процесу про банкрутство. До цього теж була зроблена велика кількість юридичних, але абсолютно нікчемних дій.
При чому проти GNT Group розгорнули судові процеси відразу в пʼяти країнах — Україні, Великобританії, Кіпрі, Швейцарії та ОАЕ це не випадковість, а заздалегідь спланована “акція”.
На підставі юридично слабких протоколів перенесли адресу реєстрації підприємства у Львів, відкрили процедури банкрутства. Повертаючись до формального приводу для силового захоплення — зміни директора на арбітражного керуючого. Важливо розуміти, що ухвала суду про таку заміну зараз оскаржується у встановленому порядку, а відповідно до даних ЄДРПОУ, директором підприємства залишається Марченко Віталій.
Такі агресивні дії демонструють повну відсутність бажання знайти компроміс. Замість цього бачимо публічну позицію «корпоративних рейдерів».
Акт V — Висновки
У світлі усіх описаних подій і обставин, над якими ми провели аналіз, стає очевидним, що у кредиторів інші мотиви, ніж просте повернення коштів.
Дії Argentem Creek Partners та Innovatus Capital Partners вказують на те, що їм не стільки цікаве погашення боргу, скільки контроль над Одеським терміналом та іншими стратегічно важливими активами.
Але найнебезпечніше в цьому те, що процес розвʼязання ситуації довірили громадянину РФ Важі Джаши. Саме він ставить це “кіно”, в якому американці на їх превеликий жаль мають не роль глядача та замовника, а вже самі стали жертвою хитрих схем Джаши.
Разом з цим за інформацією, яка стала доступна нашій редакції, GNT Olimpex Holding (GNT Group), кінцевими бенефіціарними власниками якої є бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко до цього часу готові перегорів, та публічно це декларують.
Натомість поки що па даному етапові Важа Джаши тільки й може, що декларувати американцям, що він візьме під контроль підприємство. Насправді ситуація розгортається таким чином, що GNT Group та Олімпекс успішно, крок за кроком, відстоюють свої позиції в судах. У Важи залишається дуже мало важелів впливу та можливостей. Оглядаючи ситуацію, здається, що він не тільки завів в оману американців, але й сам успішно загубився посеред своїх “схем”.