Все ж є користь в моніторингах НАЗК. Час від часу там трапляються цікаві кейси. Хтось позичає грошей на три життя середнього чиновника і купує елітне авто, а хтось забуває вказати олігархічну рідню… Є й досить посередні історії на перший погляд, якщо не знаєш контексту. Наприклад, як повідомляють ЗМІ, моніторинг НАЗК виявив, що заступник керівника Головного управління з контррозвідувального забезпечення об’єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Андрій Носач придбав елітну нерухомість у Києві – квартиру в житловому комплексі «Джек Хаус» та на додачу до неї два паркомісця.
І відразу починають виникати запитання. Перше: мінімальна ціна на квартири у цьому ЖК стартує від 400 тисяч доларів. Чи не мають дисонувати такі суми вартості нерухомості в “Джек Хаус” із законним доходам офіцера СБУ п.Носача? Чому, як стверджують розслідувачі, сама купівля не відображена у його декларації? Кажуть, що “Джек Хаус” взагалі є своєрідним “знаком якості” для різного роду статусних силовиків та наближених до них осіб. Це як ознака касти, належність до певної аристократичної категорії, показник особистого успіху.
Нас зацікавило повідомлення про Носача тим, що він фігурує в трьох історіях про які ми, у свій час, писали: а) у новітній історії Носач відомий тим, що був заступником скандально відомого фігуранта розслідувань БІгус Інфо Артема Шила (це окрема цікава тема про кришування операторів грального ринку); б) як людина, яка мала стосунок до групи генералів-гебістів часів Януковича Андрія Кміти та Володимира Верхогляда (епоха пізнього Януковича); в) ймовірними зв’язками з кримінальними авторитетами Володимиром Манукяном та Вадимом Казарцевим («Князь»), (вартує окремого розслідування).
Варто відразу вказати, що генерала Носача складно назвати частим фігурантом новинних стрічок. Своє кар’єрне сходження у Службі Андрій Носач розпочав у третьому управлінні, яке займалося бандитами, наркотиками тощо. Розслідувачі вважають, що не останню роль в його службовому зростанні зіграв колишній начальник Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави СБУ Андрій Кміта. Той самий, якого на Івано-Франківщині підозрювали в спробі приборкати силою Майдан в 2013/2014 рр. Пізніше вже дружина Кміти фігурувала в справах про те, що постачала у тюрми неякісну їжу за завищеними цінами. В 2020 році журналісти Slidstvo.info пов’язували компанії «Фінінтертехнологія» і «Кариота» з Мариною Ставською, яка є дружиною Кміта. Сама справа тягнеться ще з 2020 року, а в 2023 та на початку 2024 рр відбулися якісь слідчі рухи, обшуку і все таке.
Кміта пішов зі служби, а Носач опинився в управлінні К в Києві. Пройшов політичну реабілітацію в АТО. Ніби справді воював. Потім, попрацював заступником начальника УСБУ Запорізької області та до 2017 року повернувся в центральний апарат та очолював Третє управління. У тому ж 2017 р. Носача призначили головою Харківського УСБУ.
Оглядачі стверджують, що приїзд Носача в Харків був особистим проханням тоді голови АП, а пізніше – члена ОПЗЖ Ігоря Райніна. Метою призначення було встановлення, так би мовити, неформального контролю над Харковом, де домінував мер Кернес. Варто віддати належне Носачу, але він завдання виконав досить швидко.
Кульмінацією став успішний штурм міськради активістами спортивної статури та кидання заступника Кернеса у сміттєвий бак у 2018 році. Кернес тоді заявив, що люди, які увірвалися в мерію, були людьми Носача, проте конфлікт невдовзі був врегульований заявою міської ради, у якій стверджувалося, що інформація щодо участі Носача та СБУ виявилась неправдивою і між СБУ та Кернесом вже все добре. Місто поділили.
І тут знову виникають питання: як може пояснити п.Носач, що за нього в Харкові зміцнили позиції братки з горлівсько-єнакіївське угруповання, яке увійшло до Харкова після 2014 року? Лідером його був «Армен Горлівський», а його правою рукою Володимир Манукян. Це угрупування називали причетними до збору «тітушок» на Майдан в 2014 році. Зокрема, саме до афільованих з “Горлівським” структур ніби входив й Джалал Алієв, якого підозрюють у вбивстві журналіста «Вестей» Веремія. Як зазначають розслідувачі, представники групи Манукяна швидко і не без підтримки місцевої “контори”, увійшли в якості топ-менеджерів на кілька харківських ринків і торгових центрів, а також в управління Південно-Західної залізниці.
Вадима Казарцева («Князя», помер у 2020 році в Німеччині) та Володимира Манукяна («Мантуса») неодноразово бачили на офіційних і не дуже заходах разом із очільника обласного СБУ Носачем та Ігорем Райніним. На фото, яке у 2016 році опублікував Юрій Бутусов, Казарцев сидить за спиною у Райніна на якомусь заході.
У січні 2019 року журналістка Христина Бердинських опублікувала 2 фото, на який Андрій Носач (на той момент — голова СБУ області) проводив час разом із керівництвом області, обласної поліції та людиною, якого називають кримінальним авторитетом- Володимиром Манукяном. Однак, як повідомляють наші співрозмовники, знайомство Манукяна і Носача відбулося набагато раніше призначення останнього на Харків.
Сам Манукян фігурує в постачання продуктів харчування та пального терористам “ДНР” у період 2014-2019 рр. Наразі один зі слідів, що залишився від цих оборудок – кримінальне провадження 22016101110000010, відкрите СБУ по ч. 1 ст. 258-5 КК України («Фінансування тероризму»). У провадженні фігурує ТД САН ОЙЛ, мережа заправок, яка була створена у 2014 році пулом «авторитетних» донеччан, в тому числі – Манукяном.
Ще однією цікавоє темою щодо Манукяна — це його контакти з Арменом Саркісяном (Арменом Горлівським), який зараз виконує роль «смотрящєго» на окупованих росією територіях, бере участь у комплектації російських каральних підрозділів та ідентифікується ГУР МО як один із спадкоємців Пригожина. Неодноразово фіксувалася інформація, що “Армен Горлівський” займався розпилом на метал захоплених росіянами українських заводів на окупованих територіях і, навіть, створив армянський батальйону «Арбат» на підтримку “днр”.
Варто зазначити, що пан Манукян вжив неабияких зусиль, аби зачистити негативні згадки про себе у медіа та реєстрах. Втім, вдалося не все. Особливо негарно вийшло з компаніями ТОВ ШАХТІНВЕСТПРОМ та ТОВ ДОНЕНЕРГОПРОМ ЛТД. Обидві ще у 2014 році перереєстровані за «законодавством» днр. Зараз компанії є у реєстрах юридичних осіб рф. При цьому в ШАХТІНВЕСТПРОМ, зареєстрованому в рф, директором є та сама особа, що була директором в українській ШАХТІНВЕСТПРОМ до 2014 року.
Тому виникає справедливе питання: Чи планує заступник керівника Головного управління з контррозвідувального забезпечення об’єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму перевірити хоча б ці два бізнеси свого доброго знайомого по Харкову? Кажуть, що Артем Шило був проти призначення Андрія Носача на посаду. Лише втручання якихось вищих сил на Банковій звело правильно зірки на небі для такого варіанту. Чи буде проведено відповідна перевірка по звіту НАЗК? Чи все ок з відповідністю посадам усіх причетних? Може варто трохи перетрусити цю управу? Джерело: https://censor.net/ua/b3519629
