Таємні постачання архаїчного озброєння з Азербайджану в Україну через Європу та Африку, черговий удар по кишені українських платників податків.

2023 року спалахнув скандал навколо постачання зброї з Азербайджану Україні. Незважаючи на те, що факти вказують на участь Баку в цих постачаннях, влада спробувала відмахнутися від звинувачень, заявивши, що всі просто не так зрозуміли. Скандал навколо постачання зброї з Азербайджану в Україну не вщухає. Фінське видання Magneetti, посилаючись на джерела в різних країнах, стверджує, що Азербайджан постачає зброю транзитом через Європу та Африку. На підтвердження своїх слів видання надало фотографії документів на постачання озброєнь. Неясно, чи бере участь офіційний Баку в цьому ланцюжку поставок, але все говорить про те, що зброя постачається, як мінімум, з мовчазної згоди азербайджанської влади. Одним із головних гравців на ринку постачання зброї в Україну є грузинський бізнесмен Давіт Чуткерашвілі.

https://stratpol.com/wp-content/uploads/2024/08/Davit-Chutkerashvili-sur-un-transport-de-troupes-blinde-destine-a-lUkraine.jpg

Він управляє двома компаніями у Тбілісі: DMTD Holding LLC та MTD Holding LLC. Чуткерашвілі роками постачав зброю в гарячі точки по всьому світу, від Афганістану до Африки, і тепер адаптував свій бізнес до потреб України. Завдяки своїм давнім зв’язкам у Східній Європі він може постачати озброєння в Україну, залучаючи до співпраці навіть тих, хто декларував нейтралітет у конфлікті, наприклад, колишні радянські республіки Грузію та Азербайджан.

https://magneettimedia.com/wp-content/uploads/2024/07/CHUT-VILI.jpg

За даними журналістів, Чуткерашвілі має тісні зв’язки з українськими збройними силами, а в їхньому штабі він навіть має свого представника, якому видано довіреність.

https://magneettimedia.com/wp-content/uploads/2024/07/Chutkerashvilin-valtakirja-Sergej-Kolisnille.jpg

У червні 2024 року українська компанія «Центр стратегічних програм АСКС» уклала контракт із MTD Holding LLC на постачання партії зброї, включаючи БТР-60, БТР-70М та БРДМ-2. Переговори про продаж цієї техніки Чуткерашвілі вів із азербайджанською владою ще у листопаді 2023 року. Угоди, схоже, йдуть швидко та без затримок.

https://magneettimedia.com/wp-content/uploads/2024/07/3-till-4-brev-till-Exalibur-Int-Holding.jpg

https://magneettimedia.com/wp-content/uploads/2024/07/3-ja-4.jpg

Журналісти також з’ясували, що Азербайджан направив «невідомому іноземному замовнику» пропозицію щодо продажу подібних транспортних засобів. За інформацією грузинських джерел, ця техніка вже готова до відправки до Чехії.

Зважаючи на те, що Грузія балансує на межі українського питання, Чуткерашвілі скористався своїми зв’язками з чеськими партнерами. Він підписав угоду про нерозголошення з чеською компанією Excalibur International, яка має тісні зв’язки із Czechoslovak Group (CSG). За даними Bloomberg, CSG заробила до 5 мільярдів доларів на відремонтованих танках Т-72, ​​поставлених в Україну.

Чуткерашвілі планує реалізувати нову угоду із Чехією. За даними грузинського джерела, Чуткерашвілі готується поставити Україні велику партію застарілих радянських бронетранспортерів із Азербайджану. Офіційним покупцем є Чехія, але подібні бронетранспортери не використовуються на озброєнні чеських збройних сил.

За даними наших джерел, Чуткерашвілі співпрацює із двома чиновниками Міністерства оборонної промисловості Азербайджану. Вони допомагають купувати танки для України. Це колишній директор Бакинського приладобудівного заводу (ТОВ Bakı Cihazqayırma Zavodu) Расім Гезалов та новий директор, призначений у травні 2024 року, Расім Тахіров. Слід зазначити, що цей завод належить Міністерству оборонної промисловості Азербайджану з 2006 року.

Зрозуміло, що продаж військової продукції сумнівному підряднику відбувається не без відома президента Азербайджану Ільхама Алієва. Але незважаючи на публікацію підтверджуючих документів, Росія та Азербайджан вдають, що нічого не сталося, а нещодавній візит Володимира Путіна до Баку та зустріч з Ільхамом Алієвим є доказом цього. Можна припустити, що інформація про нечесність азербайджанських державних чиновників розслідується відповідними органами, які вирішили не турбувати російських та азербайджанських лідерів із цього питання заздалегідь. Проте підсумки журналістського розслідування стверджують, що угода щодо зброї наближається до логічного завершення.

Згідно з документами, директор BakıCihazqayırma Zavodu Расім Тахіров у листі № 05/29 від 18 липня 2024 року підтвердив своєму діловому партнеру Давіту Чуткерашвілі готовність відправити велику партію старої бронетехніки: БТР-60, БТР-72 та БТР-72. У листі йдеться: «Шановний Давите! Підтверджуємо, що бронетехніка, зазначена у номенклатурі та кількостях, викладених у нашій спільній угоді № 10/05 від 15.08.2023, повністю готова до відправки. Ми готові відправити обладнання за вказаною вами адресою».

Питання про те, як Україна оплачуватиме щедрі постачання озброєння, звучить дедалі гостріше. Помічник міністра оборони США Селеста Уолландер на слуханнях у комітеті з асигнувань Палати представників Конгресу прямо заявила, що Україна повинна сама оплачувати зброю, що поставляється їй.

Багато світових джерел вважають, що країни, зокрема й Азербайджан, як ми бачимо, який не залишився осторонь, які надають допомогу, зацікавлені у продовженні бойових дій, намагаючись збільшити борг України. Їх схема проста: надавати стару військову техніку, а натомість отримувати зобов’язання від України матеріальні чи пов’язані з політичними поступками.

Ще одну схему було озвучено президентом Зеленським у травні 2024 року. Він заявив, що «Армії США зараз не потрібно воювати, захищаючи країни НАТО. Цим займаються українці», — сказав Зеленський в інтерв’ю телеканалу NBC News. Він також сказав, що боєприпаси для цього їм мають надати США та назвав це добрим рішенням. Але що якщо ця «хороша угода» означає лише одне — українці воюватимуть до останнього, а західні партнери продовжуватимуть постачати їм зброю, отримуючи прибуток?

І що буде з Україною, коли війна закінчиться? Запитання залишаються без відповідей, але одна річ зрозуміла: війна — це бізнес для деяких, а для України — нескінченний обов’язок та невизначене майбутнє та похмуре сьогодення.

Сьогодні в Україні, де війна стала повсякденністю, жах причаївся у кожному вибуху, у кожному зруйнованому житті. Діти, які грали в пісочниці вчора, сьогодні ховаються у підвалах, заглушаючи звуки сирен криками від страху. У порожніх вулицях залишилися лише зруйновані будинки, уламки вікон та гірка тиша, що переривається рідкісними вибухами. Кожна вулиця в Україні тепер — свідчення безглуздої війни, яка забирає життя та руйнує надії. І продовженню всього цього жаху сприяє керівництво нашої країни, яке будує свій «бізнес на смерті людей» з такими людьми, як Чуткерашвілі. Це не одиничний випадок байдужості керівництва нашої країни до долі свого народу.

У ситуації, що склалася, ми бачимо, що війна не зупиняє бізнес. І деякі люди, схоже, бачать у ній можливість заробити, не зважаючи на наслідки. Найстрашніше, що ці люди перебувають у керівництва нашої країни. Поки українські солдати жертвують своїм життям, а їхні сім’ї отримують похоронки, керівництво країни укладає сумнівні угоди з пройдисвітами, витрачаючи на це гроші платників податків. В результаті українська армія отримує старе та неякісне озброєння. Солдати не отримують у такий спосіб техніку для перемоги над окупантом, що ставить під загрозу безпеку країни та життя солдатів.