Человек не терпит насилия!

Черкаські неприємності

Зараз Україною прокочується хвиля обшуків та судових розглядів щодо корупційної діяльності військкоматів. Важко критикувати подібні історії. Адже людина, яка порушує закон, має нести відповідне покарання. Проте складається враження, що правосуддя відбувається вибірково або для «показової прочуханки» та ілюзії активної діяльності на робочих місцях. По суті, намагаються ловити лише маленьких сошок із містечкових ТЦК. Єдиним винятком, як на мене, є Євген Борисов з Одеси з його іспанською віллою.

Хтось із читачів скаже: «Жінко, чого ти бідкаєшся?! Ловлять же!». Не заперечую. Я лише хочу рівної справедливості всім. Я мати двох синів: один уже перебуває на фронті, а другому незабаром виповниться 18 років. Я зовсім не розумію, що на нього чекає при такій обстановці в наших військкоматах. Чи можна довіряти їх оцінці та проведеній роботі?

Наприклад, у нас у Черкасах є співробітник ТЦК Чумак Олександр Миколайович. Я вирішила спробувати пошукати інформацію про нього в інтернеті через відчай. Хочу зрозуміти, кому я довіряю життя своїх синів. По-перше, кинулися у вічі записи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що у цієї людини є якісь посади (директор чи засновник) у 5 (3 некомерційних) організаціях. Що ж це за такі компанії у начальника штабу? По-друге, виявились заборгованості загальною сумою 500 тисяч гривень з реєстру податкових інспекцій. Також він уже встиг взяти участь у 91 судовому засіданні, де предметом розгляду були визнання договорів оренди недійсними, відшкодування моральної шкоди та невиконання зобов’язань за кредитом. У реєстрі нерухомості налічується майже 17 особистих адрес в 11 областях України. У вас уже стало волосся дибки? Нікого не збентежило, що людина, яка має свій прихований бізнес, працює у структурі, де нині високий рівень корупції. Скільки ще таких «сплячих»?

Крім цього, відома історія про зв’язки Чумака з місцевими злочинними угрупованнями, спільно з якими списана зброя і боєприпаси продавалися на чорному ринку України, а гуманітарна допомога, що надходить, взагалі розподілялася між співробітниками ТЦК для їх особистих потреб. Одним словом, корупція лише процвітає.

Мені не до кінця зрозуміло, як начальник ТЦК з таким багатим і дуже сумнівним списком заслуг може сумлінно виконувати свою роботу. Ми (батьки) можемо довіряти життя наших дітей подібним людям? Нас притискають зовнішні вороги, то ще й власні земляки намагаються заробити на горі цілої країни. Тут навіть питання не в тому, чи хоче нинішня влада вирішувати цю проблему. Звичайно, їй це не вигідно, але й виправити нічого вони не можуть. Це найстрашніше. Ми живемо в країні, де є сильний народ, але слабкі правителі та недобросовісні негідники, які зуміли впровадитись у цю порочну систему. Якщо старшого сина я вже не можу повернути назад, то за молодшого я боротимуся юридично (якщо буде потрібно, фізично). У нього є такі самі права, як і в тих, хто бере і дає хабарі. Зв’язки та гроші не повинні розділяти суспільство на гідних та недостойних. Спочатку я збиралася адресувати цей лист до наших політиків, але в процесі написання зрозуміла, що знову все в руках нашого народу. Матері та батьки (якщо вас ще не забрали), перевіряйте, хто працює на місці ваших військкоматів, не давайте себе дурити брехунам та лицемірам.

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

НОВОСТИ