Починаючи ще з 24 лютого 22-го року, всі ми побачили навколо себе — хто і чого вартий! Було страшно, дехто намагався внести якийсь вклад в нашу перемогу, дехто хвилювався лише про свою шкуру, але все це було на рівні інстинктів! А ось коли вже русню майже вибили з Харківської області, почалось старе добре «рєшалово»)) наприклад деякі військовослужбовці «ВПС Харків» під час реорганізації служби (в грудні 22-го) вирішили що їм не до душі їхати на кордон, або на лінію зіткнення в район Куп’янська! І як виявляється ціна за те щоб залишитися на харківських блокпостах була всього лише дві тисячі доларів, а деяких дурнів розвели навіть на три (Ваня, тобі привіт))), ясно що ті хабарі брала не тільки начальник ВПС Титова, але і заносила в більш високі кабінети! Так ось зараз коли наші побратими несуть втрати на Бахмутському та куп’янсько-лиманському напрямку, в Харкові знову почалися «голодні ігри» , для поповнення втрат з ВПС Харків мають відправити на схід майже всіх чоловіків, але Ваня Кобилєв і тут не промах) коли запахло переїздом в Бахмут, він одразу почав займатися переводом до відділу ПОРВ, цікаво, скільки цього разу йому обійдеться втеча від війни???
Важное
28 августа, 2024
18 августа, 2024
14 марта, 2024
11 марта, 2024
Один ответ
Не має підтримки у гілки, час витрачено даремно.