Про колишніх друзів — корупціонерів у Покровську

Історія про двох колишніх друзів, двох злочинців та корупціонерів – Добряка та Андрійченка. Що про них відомо?

Андрійченко Сергій Сергійович – кримінальний авторитет, колаборант на прізвисько «Чикян», народився 26 серпня 1980 року в місті Донецьк. З 2005 року торгував наркотиками на території Донецької області, у 2011 році Сергій Андрійченко став стежити за регіоном, до якого увійшли м.Красноармійськ та Червоноармійський район (нині Покровськ), Димитрів, Селідово та Новогродівка. Тоді став бізнесменом, отримавши у володіння великі підприємства в регіоні. Став Президентом федерації боксу м. Червоноармійська, у розпорядженні якого близько 150 спортсменів відповідної кваліфікації (борці та боксери). З того часу отримав зв’язки серед депутатів, що дало змогу впливати на голів міськрад. Андрійченко є власником телевізійного каналу «Капрі».

Водночас Андрійченко досить давно був знайомий із нині начальником Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області Сергієм Вікторовичем Добряком. Колись їх пов’язували справжні дружні взаємини, два брати – акробати, можна було б так їх охарактеризувати. Один займався справжнім криміналом, від зброї до наркотиків, інший злочинністю, що менш кидається, а саме житлово-комунальне господарство, капітальні ремонти будівель, споруд і т.д. та супутні фінансові махінації на всьому цьому. Все загалом допомагало двом тодішнім друзям активно працювати та заробляти свій кримінальний гаманець, оскільки під їхнім контролем перебували практично всі основні прибуткові точки на Донеччині.

Однак, згодом, після призначення Сергія Добряка на нинішню посаду, дружба між товаришами почала поступово розсипатися. Добряк сів у тепле місце, де планомірно встановив свої правила, а амбіції «Чикяна» стали йому лише заважати та ставити палиці у колеса. Дедалі більше Андрійченко почав прагнути влади, бачачи так званий «успіх» Добряка. Заздрість захопила його свідомість, з’явилося бажання досягти висот, тим самим залишивши Добряка далеко позаду. На сьогоднішній день «Чикян» активно претендує на посаду, що займає Добряк, підмовляє людей, щоб ті виступали проти нинішнього голови, пробує різні варіанти для зміщення того з займаного місця. Власне, від колишньої дружби фактично нічого не залишилося, а лише заздрість і злість один на одного, озираючись на взаємний успіх у злочинних махінаціях.

            Але для простого народу, чи є сенс у цих кримінальних розбираннях? Людям потрібна нова людина, здатна налагодити життя громадян у Покровську. Що Добряк бандит у владі, що Андрійченко… особливої різниці не буде від їхньої рокіровки. Обидві ці особи насамперед думають про особисту вигоду, а не про суспільство. Залишається лише вірити у краще, що рано чи пізно кримінал піде з життя міста, а в керівництві будуть чесні та доброчесні люди, які сумлінно працюють на загальне благо для міста та населення. А поки що залишається лише терпіти, та тим більше в такі важкі для країни часи…