Я все це давно написав і дуже не хотів публікувати. Бо ж у такий важкий час треба передусім піднімати дух, а не говорити неприємні речі. Але й промовчати також не можна.
«Виграти війну, програти мир» — цю формулу вже кілька місяців активно використовує понад десяток українських політологів та журналістів; мені не вдалося встановити авторство, хоча, схоже, хронологічно вперше формула прозвучала з вуст Девіда Вільямса, який перефразував вислів з виступу Урсули фон дер Ляєн на конференції з відновлення України в Луґано, а вона походить аж із доктрини Трумена 1947 року.
При прогнозуванні майбутнього завжди в полі зору з’являється так званий інерційний сценарій — найбільш ймовірний сценарій, який настає, якщо суб’єкти нічого не роблять, аби перейти на інші, кращі, бажаніші, менш імовірні сценарії, які потребують активного втручання.
Я хочу, щоб ми усвідомили інерційний сценарій.
У мене нема сумнівів щодо нашої перемоги у війні. Там також не все просто (росія зазнала поразки, але Україна ще не перемогла, і нині росія робить все можливе, щоб поразка була взаємною, бо це виправдовує її власну поразку; детальніше описано тут). Але на війні принаймні зрозуміло, що робити, і не лише на тактичному рівні (ЗСУ б’є ворога, весь народ підтримує й допомагає), а й на рівні стратегії (див. Маніфест сталого миру «Світ після нашої перемоги»). Отже, робимо що треба й наближаємо нашу перемогу.
З цієї точки дивимося далі. Який стан справ маємо одразу після перемоги?
1. Ми перемогли. Перехід від війни до миру набагато складніший за перехід від миру до війни. Країна втратила сотню тисяч кращих людей. Країна лежить у руїнах, деякі міста зруйновані вщент, в окремих регіонах справжня гуманітарна катастрофа. В бюджеті величезна діра, адже економіка сильно скоротилася. Наші найкращі люди, військові повертаються додому виснажені, в першому пріоритеті для них відновлення здоров’я й облаштування. Так само виснажена значна частина активної меншості тих, хто невпинно працював на перемогу в тилу. Все суспільство уражене важкою травмою.
2. Реформи не зроблені — вони «не на часі», та ніхто особливо й не збирався їх робити. Україна не виконала взяті на себе зобов’язання, відповідно не отримує ні достатніх грошей на відновлення від міжнародних партнерів та донорів, ні членства в Євросоюзі. Українська політична верхівка наполягає і на грошах, і на членстві («спочатку євроінтеграція, потім реформи», «переможців не судять», «ви нам винні, бо ми вас врятували» тощо), але міжнародних партнерів ця риторика не переконує. По-перше, вони не забули численні попередні обмани. По-друге, вони бояться появи нової когорти олігархів, що постануть на розкраданні їхніх грошей, а їм потім відповідати перед своїми виборцями. По-третє, нікому в ЄС не потрібна велика країна, яка є проблемою, а не можливістю.
3. Відновлення країни поставлене на паузу. Завершення воєнних дій і воєнного стану актуалізує питання про повернення чи неповернення тих, хто виїхав: європейські уряди будуть м’яко виштовхувати тих, хто не вкорінився, та стимулювати вкорінюватися тих, хто може (адже всім потрібні освічені працьовиті люди). Перед мільйонами сімей стоятиме вибір: жінки з дітьми повертаються додому до чоловіків чи чоловіки приєднуються до своїх сімей. Рішення ухвалюватиметься відповідно до оцінки ситуації на той момент.
4. В Україні нема достойно оплачуваної роботи, адже робочі місця у приватному секторі потребують приватних інвестицій, а державний сектор і так перевантажений. Умови для створення власного бізнесу не витримують порівняння з сусідами (значна частина бізнесів вже релокована в країни центральної та східної Європи). Школи та лікарні, без яких життя неможливе, відновлюються в мінімальних обсягах. Щойно звільнені території і вщент зруйновані міста потребують величезних коштів просто для початку життя. Інфляція, втримана у 2022-2023 завдяки міжнародній допомозі, починає розкручуватися — адже за відсутності донорських грошей на відновлення держава буде вимушена включити друкарський верстат, щоб відбудувати хоча б критичну інфраструктуру.
5. Ситуація погіршується, але не викликає протесту: в Україні зазвичай протестують проти несправедливості, а не проти погіршення умов життя, і стається це внаслідок раптових подій, а не повільного «варіння жабки на слабкому вогні». Та й нема кому протестувати: активна меншість виснажена, а ще, можливо, розколота штучними чварами. Підконтрольні медіа та дописувачі соцмереж клеймлять будь-яку критику влади як підрив національної єдності. До речі, російська пропаганда також нікуди не поділася, навіть якщо росія вже починає колапсувати під впливом військової поразки.
6. Контроль над всіма правоохоронними органами (включаючи антикорупційні), над парламентом та медіа належить одній невеликій групі людей. Олігархи, які зазвичай в українській історії підтримували політичний плюралізм заради власних інтересів (і тим самим в окремих випадках грали позитивну роль), внаслідок війни фактично зійшли зі сцени. Реформа децентралізації відкочується назад, місцеві лідери поставлені перед вибором: присягнути центральній владі чи бути репресованими, принаймні обмеженими у можливостях та облитими брудом, і вже точно не маючи ресурсів на відновлення.
7. Політична верхівка отримує повний контроль над життям в розореній країні й не розуміє, що задля відновлення треба цим контролем частково поступитися. Діалог між українською владою та міжнародними партнерами нагадує діалог між автопілотом та автовідповідачем. В кращому випадку євроінтеграція рухається за сценарієм «Дитячий садок», хоча правильно було би назвати його «Orban.ua» — ми стаємо схожими на велику Угорщину, де формально є демократія, вільний ринок та верховенство права, а фактично контроль над політикою, економікою та медіа зосереджений в руках одного клану, який протиставляє свою країну Європі та роздає трохи грошей вдячним патерналістам обмін на незмінну підтримку (ймовірність, що таку країну радо приймуть в ЄС, невелика). В гіршому випадку маємо російський по суті сценарій «Вбити дракона і стати драконом», що означає посмертну перемогу путіна.
8. На цьому тлі згортаються ключові реформи попередніх років, а люди, що їх втілювали, ризикують потрапити до в’язниці (подібні кейси добре відомі від початку 2023). За кулісами цієї сцени стоять персонажі, близькі до російських спецслужб (всі прізвища відомі). Корупційна вертикаль замикається нагорі, антикорупційні органи під контролем, наглядові ради зруйновані, громадські організації або куплені (не завжди за гроші, часто за доступ до медіа та у владні кабінети), або виштовхані на маргінес. Придворні позитивні блоґери пояснюють народу простою мовою, чому так і треба.
9. Найбільш політично небезпечною групою є популярні військові та волонтерські лідери. Найпопулярніші та найактивніші з них «знімаються з дошки» кримінальними процесами щодо перевищення повноважень, порушення правил та ухвалення рішень, що завдали матеріальних збитків державі (думаю, ви прекрасно розумієте, наскільки в час війни офіцери та генерали перевищували повноваження, а волонтери порушували правила). Виснаження суспільства, величезний незадоволений запит на справедливість та усвідомлення масштабу наших втрат вимагають помсти хоч комусь. Протести маргіналізуються, заяви про вищість правосуддя над справедливістю в умовах низької правової культури не чутні.
10. Оскільки міжнародні партнери не надали ні грошей, ні членства в Євросоюзі, народу оголошується, що Захід нас кинув, злив й обманув. Ця зрозуміла й очевидна теза добре пояснює бідність та розруху, безробіття та зростання цін. Наступні 25 років українці переживають гостру образу за таку поведінку Заходу. Ми перетворюємося на націю ображених переможців, нездатну зробити висновки (їх роблять або переможені, або успішні переможці). Тут приходить Китай із дуже вигідними пропозиціям кредитів… Західні інтелектуали мудро качають головами, повторюючи фразу «Україна ніколи не змарнує шансу змарнувати всі шанси». Так минає покоління. Все, що буде після цього, — то вже інше покоління, інша історія.
Особливість інерційних сценаріїв (нагадаю, інерційний — це найбільш ймовірний сценарій, який настає, якщо суб’єкти нічого не роблять) завжди полягає в тому, що вони сформовані трендами, які дуже добре проглядаються. Це ж альтернативні сценарії формуються активними діями суб’єктів, непоміченими чи новими трендами та «чорними лебедями» (джокерами), а інерційний завжди добре видимий. Божі млини мелють повільно, і через це раптових подій майже не буває — все, що сталося з нами протягом десятків років, було передбачено тими, хто спостерігав за трендами.
Тому, якщо вам не подобається написане, варто спочатку пройтися по пунктах і спитати себе, з якими конкретно пунктами ви не згодні через те, що описані там тренди ви заперечуєте. І потім оцінити, наскільки ваші заперечення впливають на всю картину. І подумати, що саме ви можете зробити.
Зазвичай інерційний сценарій нікому не подобається, викликає відразу й огиду. Для того він й існує, щоб мотивувати до його відвернення. Адже хороші (бажані) сценарії потребують наполегливих та скоординованих зусиль активної меншості — тих соціальних сил, які здатні подивитися в майбутнє й діяти заради його поліпшення. Активна меншість завжди визначає напрямок розвитку, а пасивна більшість — його швидкість. Але активна меншість може бути виснажена, розпорошена, розколота, обезголовлена, принижена, витіснена з публічного простору. І тоді інерційний сценарій майбутнього розгортається так, як його формують потужні тренди сьогодення.
Було би правильно завершити текст закликом до спільної роботи та нарисом плану дій, щоб перейти з рейок інерційного сценарію на бажаний. Але я тут поставлю крапку. Бо ми ще не пройшли етап усвідомлення, не дійшли до етапу, коли розуміння стану справ спонукає до рішень та дій. Пам’ятаєте цикл полковника Бойда «спостереження — оцінка — рішення — дія»? Щоб відсахнутися від прірви, треба спочатку в неї зазирнути. Ласкаво просимо, зазирайте.
Валерій Пекар
Продовження
63 ответа
Судячи по коментарях, люди як не думали так і не стали думати.
Текст про «сферичного коня в вакуумі» — автор абсолютно не орієнтується в міжнародній ситуації, і ігнорує імовірне повоєнне існування рашки.
Це схоже на правду, якщо ігнорувати все, що сталося з 24.02.2022. Для реальності Мінських угод — саме то)
Тут не врахувований один важливий момент, пов‘язаний з самою війною і її глобальними наслідками: якщо Захід допустить розвал нашої держави навіть після розгрому руснявого войска, рашка все одно виграє — бо навіть через свій розгром свого доб’ється.
І Захід цей момент чудово розуміє, тому буде нас тягти за руки-ноги, гнати копняками, але змусить вичухатися.
+ для Заходу це грандіозний бізнес-проект: відбудова цілих наших наших регіонів, дешева робоча сила, можна з нуля будувати заводи і робити бабло — так Захід собі поверне гроші, які вбухали в нас.
Це бізнес, фішка, на якій спеціалізується Захід, і він свого не упустить, вже вклавши сюди стільки ресурсу.
Тим же Західним політикам буде ще важче це пояснити своїм виборцям потім, якщо вже використовувати аргументацію з тексту.
Але автор абсолютно не шарить, як працює Захід насправді — він пише так, ніби там скрізь такі самі шланги, як і в нас)))
Порошенко зупинив навалу орків у 2014, розпочав відбудовувати ЗСУ, замінував Чонгар, відновив регламенти підтримки працездатності комплексів ППО, реанімував ракетну програму України, стабілізував економіку країни, виборов для церкви Томос та пробив безвіз для України. Слава гетьману Порошенку!
Сегодня, 11 марта, наблюдаются огромные очереди на выезде из Донецкой и Луганской областей. Коллаборанты массово выезжают в Кацапстан.
На сегодняшний день имеем информацию об огромных очередях на выезд из Донецкой и Луганской областей населения в сторону РФ. Те коллаборанты, которые там помогали оккупантам, сейчас стоят в очередях, чтобы быстро сбрызнуть с территории этих областей.
Кто хотел сьебался ещё в 2014-2016.Остались бедолаги у которых тут какоеникакое жильё,какаято копеечка и которым тупо некуда и незачто ехать.
Ну приедут оны на россию,и? Жилья нет,прописки нет,мед.полиса нет,работы нет.А если ещё семья?
13-28 ето их проблемы , они сами выбрали свою судьбу . Как говорится , проблемы негров шерифа не *бут!
Куля в лоб так куля в лоб
Сеня,пидор,где забор?
Якщо бувбы 24.02.22 забор — кацапыб не пройшлы
А ты выблядок гроши вкрав та зараз в маями по казино с бухими негритянками шляешься та кокаин нюхаешь
Люмініва кружка зі мною!
Все будет Парашенко. Только с НАБУ распетляюсь. Безлер, кореш памаги!!!!!!!.
От не понимаю я этих мамлочек и жён.Тупо запрятать гденибудь на даче от военкоматских,понимеают ведь что на убой забирают.Отдают как котят без сантиментов.
14-45 Оркосамки возмущаются не тем, что их самцы поехали убивать украинцев и разрушать города Украины, ,а недовольны тем, что оркам не хватает оружия, боеприпасов и времени на военную подготовку!
Мамочек етих чмобиков успокоит новенькая белоснежная Лада, а жон утешит в постели какой-нибудь Рафик или Асланбек.
Пэдро має бути присутнім на мітингу в Грузії обов’язково!!!! Бо Пєдро пройшов два Майдани, один з яких зробив з Пэдра — Сивого Хетьмана
2014-2015
1) «Котел» в Иловайске — «Минск-1»
2) «Котел» в Дебальцево — «Минск-2»
Мне 200 лямов до конца жизни хватит».
запись разговора кума Ермака нардепа Коле Тищенко и его друга нардепа Негулевского.
На видео слышно, как нардеп от «Слуги» Негулевский делится планами подмять под себя Минэкологии, спиздить еще $200 млн и свалить из страны в Азию.
В Германии охранник-чеченец жестоко избил украинского военного за форму ВСУ
Инцидент произошел в гостинице Roomers. 23-летний чеченец жестоко избил украинца, приехавшего на реабилитацию после ранения. Причиной стало то, что военный пришел в гостиничный бар в форме ВСУ.
Украинец после избиения попал в госпиталь с поломанной челюстью и сотрясением мозга, теперь ему необходима операция.
баян!
18-39 охранником-чеченцем уже занимается Чеченская диаспора Германии, которая находится в оппозиции к кадыр-овцам. Как сказал представитель диаспоры — этому чеченцу не позавидуешь. Он попал на деньги, уголовное дело и презрение чеченской общины.
Чеченцу сломали нос!
21-41 иди нах дебил
Путина нужно кончать. Россия проиграла войну. Началось разложения россии на улусы. В Украине предложили переименовать россию на московию.
Дебил кацапский, а ты понимаешь, что тебе жопа?
Война войной а за газ заплати…
Коля Помада контролирует контрабанду в Закарпатье
Коля не дорос, чтобы меня контролировать
Порошенко зупинив навалу орків у 2014, розпочав відбудовувати ЗСУ, замінував Чонгар, відновив регламенти підтримки працездатності комплексів ППО, реанімував ракетну програму України, стабілізував економіку країни, виборов для церкви Томос та пробив безвіз для України. Слава гетьману Порошенко!
Бої йдуть на заводі АЗОТ в Бахмуті, але сини Парашенко Михайло Та Олексій тримають оборону незважаючи на нехватку бк
Тримаймо кулаки за синів Хетьмана ✊
Пидар поцелуй их в сраку
теперь ЛЕКЦИЯ дебилам у власти относительно норм Конституции и Закона о гражданстве.
Кстати… предлагаю штрафовать на 200 тыс. у.е. каждого, кто ПИЗДИТ про «призупинення», «хуинення» и «передринення» громадянства… У НАС РЕС ПУБЛИКА.
1. Подвійне громадянство НЕ ЗАБОРОНЕНО законодавством України. Від слова взагалі. Не має жодного акту законодавства, де було б написано що подвійне громадянство це порушення чи навіть що це погано.
У нас серед політиків «модно» посилатися на ст. 4 Конституції України, де йдеться про принцип ЄДИНОГО ГРОМАДЯНСТВА, але це ніякого відношення до наявності кількох громадянств в однієї особи НЕ МАЄ.
Принцип Єдиного громадянства детально розшифрований у статті 2 Закону України «Про громадянство України» Ця ж стаття по суті визнає, що громадяни України МОЖУТЬ мати іноземне громадянство:
«Стаття 2. Принципи законодавства України про громадянство
Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:
1) єдиного громадянства — громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;»
2. Що НЕ МОЖЕ людина, яка має подвійне громадянство (одне з яких українське):
— працювати на державній службі (пряма заборона, визначена п.6 ч.2 ст. 19 ЗУ «Про державну службу»);
— перетинати державний кордон України за іноземним паспортом (стаття 2 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»
ВСЕ! Якщо знаєте інші заборони для особи з подвійним громадянством — напишіть плз, але із посиланням на конкретну статтю конкретного акту законодавства.
3. Так, якщо іноземець клопоче про реєстрацію або прийняття до громадянства України за ст. 8 та 9 ЗУ «Про громадянство України» — він подає зобов’язання про вихід з іноземного громадянства протягом 2 років, але це не є забороною на подвійне громадянство.
4. Так, відповідно до ст. 19 ЗУ «Про громадянство України», добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття є підставою для втрати громадянства, але якщо уважно подивитися історію питання, реальне оформлення втрати без фактичної згоди або бажання особи — це одиничні випадки, оскільки оцю «добровільність» неможливо довести без офіційної інформації від іноземної країни. Наявність іноземного паспорта точно не є доказом.
П.С.: лишение гражданина Украины украинского гражданства согласно Конституции возможно ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО по ЛИЧНОМУ обращению гражданина Украины и больше НИКАК.
Привет Трускавцу.
Хочешь двойное гражданство ДНР с ЛНР? Так выходи с украинского.
Потери ВСУ превышают 250 тыс пишет American Thinker. Автор считает, что это приводит США и НАТО к безрассудной политике по Украине, так как замалчивать российские успехи крайне опасно.
Украинские потери почти наверняка находятся на невыносимом, неприемлемом для Киева уровне. Ближайшие к истине предположения располагаются где-то в диапазоне от 250 тысяч погибших военнослужащих ВСУ, что на несколько порядков больше, чем у России, которая к тому же располагает гораздо большим по численности населением. Украина сейчас теряет целое поколение своей молодежи мужского пола. И все только для того, чтобы задержать ослабление глобальной гегемонии США.
Порочные, растерянные, преступно-безрассудные дилетанты, осуществляющие политику США и намеренно затягивающие этот разрушительный и чрезвычайно опасный конфликт, равнодушны к разорению Украины и массовой гибели ее молодых людей, которые являются просто пушечным мясом для тех, кто ходит по коридорам государственного департамента и Пентагона. Точно так же, как безразличны они к тем немыслимым последствиям, которые могут стать финальным исходом этого военного конфликта.
Вообще-то он никогда не должен был произойти, если бы предложение Киссинджера и многих других политиков о нейтральной Украине, не входящей в НАТО, было принято США в 2021 году, как разумно требовала Россия. И если бы Украина прекратила бы свою восьмилетнюю, спонсируемую США битву в Донбассе с русскоязычным и русским населением, а также осуществляла бы выполнение соглашений Минск-2.
Нейтральная Украина, никаких систем вооружений США в пределах Украины, прекращение безжалостного преследования Киевом населения Донбасса… и результат: никакого военного конфликта.
Но военно-промышленный комплекс США хотел этой прокси-войны и получил ее. Цель: обескровить и ослабить Россию в трясине, подобной Вьетнаму.
Таким образом, согласно диким фантазиям американских неоконсерваторов, одна из двух наций, способных сказать «нет» Америке, исключалась бы из шорт-листа стран, мешающих их мечтам о единоличной гегемонии США на планете Земля.
Исход этого полностью спровоцированного США военного конфликта может сильно отличаться от того, что подогревает влажные мечты американских неоконсерваторов. Россия, похоже, вполне комфортно переживает санкции США, поскольку в
Азии появляются новые покупатели ее энергоносителей и других жизненно важных ресурсов. Российский рубль остается сильным, и 80% ее населения, по-видимому, поддерживают свое правительство. А вот экономика Европы, особенно Германии, находится в свободном падении, поскольку стоимость сжиженного природного газа из США многократно превышает стоимость демонизированного российского трубопроводного газа. К тому же, страны БРИКС активно разрабатывают новые торговые маршруты и способы оплаты товаров в Азии и на Глобальном Юге, минуя доллар, что угрожает ему как мировой резервной валюте.
Все это, а также риск ядерной войны с Россией, которая на самом деле вот уже в течение 30 лет остро чувствует угрозы, исходящие от агрессивного поведения ВПК США по отношению к ней, предопределили следующие действия Запада.
Этот говнофэйк можно публиковать лишь в газете «ПРАВДА» или на сайтах кацапских пропагандонов.
Белгород-Днестровский морской торговый порт был продан на аукционе за 220 млн гривен.
Под шумок. По цене дома в Марбелье — морской порт
Готов купить дороже? Так я продам!
Уже продали, можешь свою жопу продать, воин ты дивана и одеяла
Мгагага
Я могу свой член твоему рту в аренду сдать Мгагагаага Мгагага Мгагагаага
Так!
Кто там пиздит против распродажи Родины этим пидорам под шумок войны?
Ща сука они всех перепишут и на утилизацию нах!
ЗЕЛЕНСКИЙ… ты это видел? Это опухшее ебало Тищенко Помады, что уебало на НГ в Тайланд решать вопросы как спрятать одного хуя, что решил ограбить страну на 200 лямов зелени… в Азии…
Зе… я может и враг конечно… но поверь… эта скотина тебя сгноит… а я … просто оппонент.
Зе… спроси… что у Коли Помады с таблом.
Народ достоин своих Слуг
Мгагагага 👍👍👍👏👏👏
Твоя жопа достойна члена осла МГААААА
Я твою маму ебу и дальше иду
Мгагага
14-56 тебе на морду насрали — ты поел и дальше жрёшь МГААААА
Ты «молочный брат» Саши Курары !
Все о чем предупреждал Залужный на ставке, теперь публично озвучили в Западных СМИ. WSJ: У ВСУ большие потери в Бахмуте из-за проблем с доставкой боеприпасов и вывозом раненых
«Украинские войска несут большие потери в Бахмуте, особенно сейчас, когда дороги с твердым покрытием для подвоза боеприпасов и эвакуации раненых больше не доступны, а альтернативные грунтовые дороги непроходимы из-за грязи для многих колесных машин», — пишет Wall Street Journal.
Несмотря на призывы отступить, звучащие с Запада, Зеленский на прошлой неделе «удвоил усилия по удержанию Бахмута». По оценкам генерала Сырского, ситуация на этом фронте остается сложной, а штурмовые части «Вагнера» атакуют с нескольких направлений, стремясь сломить оборону.
Так бухни на радостях стекломоя и уходи в запой.
Небольшой и неполный список сдававших Херсонскую область:
— руководитель СБУ по Херсонской обл. — С.Криворучко.
— генерал А.Науменко – работал начальником внутренней безопасности СБУ.
— первый помощник руководителя Херсонского СБУ (агент ФСБ), подполковник И. Садохин.
— руководитель Представительства СБУ по Крыму, который размещался в Херсонской и Одесской областях — А. Кулинич.
— начальник отдела контрразведки Херсонского СБУ – Г. Семелетов.
— зам. начальника отдела защиты национального имущества государства Херсонского СБУ — А. Гутор.
— отдела контрразведки Херсонского СБУ – С. Говоруха.
Все задержаны или находятся под следствием.
Так страну СБУ сдавала, а не «пятая колонна».
Подключайтесь на наш стрим прямо сейчас.
Принимаем донаты в рублях и гривнях
MI-6 передали новые разведданные в Офис Президента и Генштаб о том, что российские войска совместно с ЧВК Вагнер готовятся замкнуть котел вокруг Бахмута. Кремль дал указание Шойгу не допустить Украинское контрнаступление на восточном фронте и перебросить дополнительные силы под Бахмут, чтобы превратить оперативное окружение в котел.
Залейся боярский и пускайся в пляс