Чи зможе Білорусь уникнути долі колонії імперської Росії: підсумки «Білоруської Платформи»

У середу, 8 лютого 2023 року, у прес-центрі Укрінформ відбувся круглий стіл на тему: «Білоруська Платформа: публічна розмова про майбутнє». Організовувала круглий стіл Громадська організація «Агентство розвитку демократії та інформаційних свобод».

Через дії режиму самопроголошеного президента Олександра Лукашенка Україна та Білорусь опинилися по різні боки фронту розв’язаної кремлем війни. З північного сусіда Республіка Білорусь перетворилася не просто на джерело загроз для України, а на плацдарм з якого нападають на нашу державу.. Після вступного слова та подання учасників модератор надав слово відомому в Україні білоруському волонтерові, керівнику Благодійного фонду «Вільна Білорусь» Олексію Францкевичу.

«Ті з білорусів, які були в цей момент в Україні і опинилися в місцях вторгнення, також були евакуйовані. Хтось волонтерив та допомагав іншим евакуюватися. Як я, наприклад. Хтось узяв зброю до рук і став разом з українцями давати відсіч імперіалістам, як чоловік присутньої тут Олени Гергель – Василь «Сябро» Парфєнков, який загинув у бою з росіянами під Лисичанськом. Або присутній лідер Молодого Фронту – Денис Урбанович, який уже тричі встиг побувати у шпиталі.

Всім білорусам, які воюють в Україні проти спільного ворога, зрозуміло, що тільки після завдання поразки імперії, можна буде деокупувати Білорусь, звільнити всіх політв’язнів і провести демократичні вибори, щоб народ міг обрати інше майбутнє для Республіки Білорусь», – наголосив. Олексій Францкевич.

Такий глибокий відступ у передісторію процесів, що передували проведенню круглого столу, перед відповіддю на запитання, що задаються організаторами, керівник Благодійного Фонду «Вільна Білорусь» пояснив необхідністю поглянути на них під його кутом зору.

Щоб Білорусь не була джерелом погроз комусь, потрібно, щоб наша країна перестала бути домініоном Російської імперії.. І тут є лише два шляхи:

Перший: об’єднати наші зусилля, щоб допомогти Україні у боротьбі проти нашого спільного ворога, Російської імперії. І після заподіяння кремлю поразки деокупували Білорусь.

Другий: організувати рух опору всередині Білорусі, спрямований на звільнення країни від російських окупантів та злочинного маріонеткового режиму Лукашенка, який виконує функції тимчасової військової адміністрації, – заявив Олексій Францкевич, перейшовши до відповідей на питання, які на початку круглого столу озвучив модератор дискусії.

«Лише деокупація Білорусі та створення умов для демократичного розвитку нашої держави будуть тими умовами, які гарантують, що Республіка Білорусь більше не стане нікому загрозою, ставши країною із добросусідською політикою щодо сусідніх держав.

Якщо говорити про перший сценарій, то рецепт для двох народів простий – докласти всіх зусиль для завдання військової поразки армії РФ. Йти добровольцями до ЗСУ, волонтерити і донатити… Все це вже роблять українці та багато білорусів… З нашого боку ми, звичайно, могли б більше… Але тут, з одного боку, потрібна сприяння Україні для зняття арештів з рахунків, щоби більше донатити, спростити волонтерам рух країною і через кордон, а також бити готовими прийняти всіх бажаючих добровольців до ЗСУ. З іншого боку, білоруським діячам слід об’єднуватись навколо ідеї перемоги над спільним ворогом, а не намагатися боротися за лідерство у процесі.. Це багато білорусів сьогодні демотивує. Але це загальнолюдська порок, який кожен має боротися в собі… Упевнений, що й ми, білоруси, це зможемо зробити…

Якщо говорити про другий сценарій – організацію руху опору всередині Білорусі – то тут все складніше. Вважайте, що там зараз такі умови як у Донецьку, Луганську чи Севастополі.. Це окупована територія з усіма умовами, що з цього випливають.

Підпільний рух можливий лише за підтримки ззовні. Але це ми можемо говорити тільки про диверсії та досягнення дрібних бойових завдань. Деокупація можлива, якщо ті білоруси, які зараз перебувають у вимушеній еміграції, матимуть підтримку від союзників для боротьби з окупантом. Починаючи з підготовки та навчання, закінчуючи білоруським ленд-лізом.

Очевидно, що за умов широкомасштабної війни в Україні це питання обговорюється з «офіційним Києвом». Без підтримки України другого сценарію ніхто у світі його не підтримає», – наголосив керівник Благодійного Фонду «Вільна Білорусь».

Питання Білорусі ключове для майбутньої безпеки регіону – співзасновник Центру Білоруських Комунікацій

Український політолог, кандидат філософських наук, співзасновник Центру Білоруських Комунікацій Максим Плешко, який узяв слово після Євгена Магди, наголосив і на тому, що Україна у взаємодії з Білоруссю, Литвою та Польщею протягом багатьох століть були фронтиром Європи, починаючи з часів Київської Русі, через Велике князівство Литовське та Руське та закінчуючи Річчю Посполитою. І доки ми не будемо в кооперації між собою, Україна та Країни Балтії будуть під загрозами східної навали.

Представник штабу Полку Кастуся Калиновського Андрій Шеучик наголосив на цінності, що на круглому столі зібралися луди, яким цінне білоруське питання. На його думку, важливо, щоб з українського боку було сформовано позицію з цього питання. Полк не може займатися самодіяльністю, оскільки він діє в рамках українського законодавства та має рухатися в рамках логіки політичної стратегії України.

У полку Кастуся Калиновського наголошують на необхідності ухвалити стратегію відносин з Білоруссю в Україні.

Про це заявив представник штабу полку Андрій Шеучик під час круглого столу на тему «Білоруська Платформа: публічна розмова про майбутнє» в Укрінформі.

Як повідомляв Укрінформ, білоруський добровольчий батальйон Збройних сил України імені Кастуся Калиновського сформовано у березні 2022 року для захисту від російського вторгнення у складі Іноземного легіону в Україні.. Названо на честь національного героя Білорусі, одного з керівників національно-визвольного повстання білорусів, поляків, литовців та українців 1863-1864 років.

Через небажання вступати у війну проти України білоруських офіцерів змінюють на росіян – Денис Урбанович

Білоруський доброволець із Полку Кастуся Калиновського, який воює в Україні, вважає, що майбутнє Білорусь має визначати білоруський народ. Він має визначитися, чи прагне союз із РФ чи інтеграцію з Україною та Країнами Балтії.

До широкомасштабного вторгнення Росії в Україну настрої були дуже проросійськими. Це був, на його думку, результат тривалої русифікації та пропаганди, організованої у Білорусі Олександром Лукашенком. Після використання території Білорусі як плацдарму для наступу до Києва ситуація почала змінюватися. Білоруси почали солідаризуватися з Україною. Панівними є антивоєнні

Начальник головного управління з інформаційної політики Міністерства культури та інформаційної політики України Олександр Макабрій на початку свого виступу наголосив, що не може висловити офіційну позицію України щодо порушених питань, оскільки відповідна політика у процесі формування.

Пан Макабрій як власна думка висловив стурбованість відсутністю розуміння з ким працювати, адже є багато різних суб’єктів з різними позиціями, як Вільна Білорусь, Полк Кастуся Калиновського, Офіс Світлани Тихановської та інші.

Водночас він, а також його колега, головний спеціаліст відділу проектної роботи та моніторингу головного управління з інформаційної політики Олексій Третьяков-Гродзевич зазначив, що платформа, яка могла б з’явитися на базі проведеного круглого столу, могла б створити майданчик на якому. можна було б синхронізувати позиції та виробити спільну стратегію.

Ми готові сідати за стіл та домовлятися з іншими силами про загальний план дій – радник Світлани Тихановської та соратник Зенона Позняка

Коли взяли слово політичний радник Світлани Тихановської Олександр Добровольський та член команди Зенона Позняка білоруський політолог Павло Усов, обидва поділися тим, що роблять їхні команди для підготовки боротьби проби агресії Росії та висловили готовність узгоджувати свої дії з українською стороною на загальному майданчику.

В решті тез учасників круглого столу ви можете ознайомитися на сайті Укрінформ, переглянувши запис .

Підсумовуючи все сказане під час круглого столу, його організатор Юрій Федоренко сказав: «To be continue!». Керівник Агентства розвитку демократії та інформаційних свобод наголосив, що жвава дискусія та апеляція багатьох учасників до необхідності узгодити позиції свідчить про необхідність продовжувати подібні заходи.. Пропозиція Олексія Францевича про те, щоб зробити Білоруську Платформу не темою обговорення, а майданчиком для постійної взаємодії, йому сподобалася, і він висловив готовність до спільної організації таких заходів. На цьому учасники подякували один одному та розійшлися.