Чи є життя в підрозділі ДОД?

Доброго дня, шановне співтовариство! Є достовірна інформація що в одному з підрозділів ДОД відбуваються дуже дивні речі…
Цікавить ваша думка щодо ситуації, яка буде наведена нижче:
Справа в тому, що керівництво одного з Управлінь живе в абсолютно вигаданому світі дивних ілюзій, і під час військового стану ефективно протистоїть виключно особовому складу підрозділу.
На думку вищих чинів Управління, війна в Україні вже закінчилась, а в когось можливо і не починалась, адже як можна пояснити той факт, що ще влітку у всіх співробітників підрозділу було вилучено табельну зброю, призначену для захисту себе, своєї родини та громадян України… далі, в грудні місяці, було вилучено службові посвідчення спіробітників, плюючи на всі норми чинного законодавства, таким чином роблячи кожного зі співробітників абсолютно безправним… Спілкування з особовим складом ведеться російською мовою, що є порушенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови, як державної», та це є просто ганебно по відношенню до тих хто захищає основи нашої державності в бою з ворогом… Дії даних осіб не піддані людській логіці, адже перевірка бірок на шафах, чи блокнотиків в тривожних валізах під час війни не є першочерговим заннятям в такий час… До того ж по кілька разів на день відбувається постійний контроль особового складу та їх місця перебування… Навіщо і кому все це передається????
Дивно чути і про «клани» і «класи» співробітників, на які було поділено підрозділ, тут і так звані «вигідні люди» і «свої» і «наближені» тобто заохочуються всі «справжні» чоловічі якості…і не дай Бог комусь бути не згодним з рішенням керівника, чи задати різке для нього питання — тут відразу чорний список, санкції і відповідне відношення як до зрадника…
І в цей колектив ще обов’язково потрібно привезти кандидата… Цікаво, хто ж захоче йти на військову службу, якщо дізнається хоч частинку того, чим живе підрозділ?

Як довго все це триватиме? Чи є життя в такому підрозділі?
Сумно, соромно і страшно чути про речі які відбуваються в колективі офіцерів , які повинні працювати як одне ціле, в боротьбі зі спільним ворогом…
Але і дякую, за те, що такого керівника немає на фронті, інакше підрозділ був би приреченим…