Человек не терпит насилия!

«Щури рятують шкуру, але є нюанс»: із Росії почалася втеча воєнних злочинців, що засвітилися в Україні

вагнер в Україні

Росія стала ізгоєм для всього цивілізованого світу після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Армія РФ загрузла у війні і зазнає колосальних втрат, а дії очманілого диктатора послужили спусковим гачком для представників владної вертикалі. З Росії вже почали тікати не тільки вони, а й воєнні злочинці, є і прецедент: вперше серед них виявився один із командирів ПВК «Вагнер» – приватної армії Путіна, яка «відзначилася» своїми звірствами в Сирії та Україні.

Хто з російських перебіжчиків вже запросив притулок у Європі, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

«Кувалдою» по Пригожину

Ватажок «вагнерівців» Євген Пригожин, чиї головорізи відзначилися воєнними злочинами в Сирії, а потім і в Україні, вважав, що впіймав бога за бороду, проте останнім часом щось пішло не так.

Заміна командувача російського угрупування військ в Україні Сергія Суровікіна (якого щосили просували Пригожин разом з Кадировим) на главу Генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова – яскравий тому приклад. А тепер «особистий кухар Путіна» отримав новий удар під дих – причому вже від своїх.

З Росії втік один із командирів відділення «вагнерівців» Андрій Медведєв. Він нелегально перетнув кордон із Норвегією в районі смт Нікель (Мурманська область РФ).

''Щури рятують шкуру, але є нюанс'': із Росії почалася втеча воєнних злочинців, що засвітилися в Україні

За його твердженням, він мало не з боєм прорвався через кордон, а потім звернувся до норвезьких правоохоронних органів та запросив політичний притулок.

За словами Медведєва, за час служби в ПВК він став свідком багатьох страт і розправ служби безпеки цієї терористичної структури над «вагнерівцями». Тепер «командир», що втік з Росії (у тому числі і страченого кувалдою Євгена Нужина), готовий давати свідчення як проти ПВК, так і особисто Пригожина.

«Вихід» силовиків

Раніше стало відомо про втечу за кордон співробітника контррозвідувального підрозділу ФСБ Росії. Емран Наврузбеков вже запросив у Польщі політичний притулок і дав свідчення про злочини «рідної» спецслужби – зокрема на території України. До речі, саме небажання вирушати до нашої країни і спричинило втечу ФСБвця.

А ось інші «фігуранти» встигли засвітитися на території нашої країни. Серед них – російський десантник Павло Філатьєв, який втік до Франції. Там він демонстративно порвав свій паспорт, військовий квиток та посвідчення «ветерана», після чого звернувся по політичний притулок.

Цьому «демаршу» передувало написання Філатьєвим книги про те, що відбувається у російській армії. Але не варто забувати, що перебіжчик є безпосереднім учасником окупації частини Київської області навесні 2022 року, і він, безперечно, повинен відповісти за свої злочини.

Ще один російський окупант, який вибрав «кляту» Європу, – Микита Чібрін, який служив у 64-й окремій гвардійській мотострілецькій бригаді ЗС РФ. Військовослужбовці цієї бригади причетні до злочинів під Києвом – у м. Буча.

Чібрін, який провів на території нашої країни понад чотири місяці, тепер стверджує, що «жодного разу не стріляв». Окупант уже заявив, що готовий дати свідчення у міжнародному суді та розповісти про те, що відбувалося в Україні. Наразі колишній російський військовослужбовець перебуває в Іспанії.

На думку співрозмовника OBOZREVATEL в українській розвідці, сьогоднішня публічність перебіжчиків говорить про одне: вони вирішили використати шанс.

«Всі ці відеосвідчення – спроба росіян максимально засвітитися і викликати резонанс. По суті, на таке цінні перебіжчики не підуть – після втечі вони ведуть максимально потайливий спосіб життя. Проте вищеописані випадки не варто сприймати і як щось незначне. Всі фігуранти відкрито говорять про воєнні злочини РФ, а про це мають знати як їхні співгромадяни, так і західна аудиторія. І це можливо лише завдяки розголосу у ЗМІ. Не зайвим будуть їхні свідчення і в міжнародному суді», – вважає офіцер.

У той же час, на його думку, дуже важливо не героїзувати цих росіян як деяких борців із системою: «Щури рятують власну шкуру, але є нюанс. Вони самі – злочинці, які тепер намагаються виторгувати собі відносно безпечне життя».

Ставка на перебіжчиків

Тим часом західні спецслужби роблять ставку на російських дипломатів та розвідників. Прикладів такого ефективного вербування в історії чимало.

Протягом Холодної війни найбільші прориви розвідки було забезпечено саме російськими перебіжчиками. Наприклад, співробітник посольства СРСР у Канаді Ігор Гузенко передав інформацію про наміри Сталіна збудувати ядерний арсенал.

Агент радянської розвідки Олег Пеньковський викрив наміри Кремля перед початком Карибської кризи на початку 1960-х років – він передав тисячі фотокопій секретних документів та характеристики розміщених на Кубі ракет.

Співробітник 5 відділу ПГУ КДБ (який займався розробкою методики терактів та саботажу на території противника у разі можливої війни) Олег Лялін здав мережу радянських шпигунів у Великій Британії та США у 1971 році. Завдяки йому з Британії було вислано 105 радянських «дипломатів».

«ОБОЗРЕВАТЕЛЬ»

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

Один ответ

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

НОВОСТИ