Чому не саджають за неповернення кредитів?

Капітал банку різко зменшився. Мабуть, списали на збитки щось токсичне, і збиток зріс до 3,5 млрд грн за вересень.

Водночас посипалися нормативи. Це показники, за якими НБУ контролює усі банки. Якщо нормативи порушені, банк має бути визнаний неплатоспроможнім. У нього має бути запроваджена тимчасова адміністрація. Це прямий шлях до ліквідації.

Саме така ситуація в «Ексіму». Але тимчасової адміністрації у ньому — немає.

Адекватність регулятивного капіталу «Ексіму» (норматив Н2) має бути не нижче 10%. Але на початок жовтня вона впала до 6,79%.

Порушено також норматив адекватності основного капіталу (Н3). Він з жовтня на рівні 3,41% замість мінімально дозволених 7%.

Якби «Ексім» належав олігарху, вже почалося б цікаве. Спочатку олігарх пішов би до НБУ домовлятися. НБУ призначив би до банка свого представника та наклав обмеження на операції. Той би «не помітив», як олігарх виводить останні мільярди. Врешті решт, все одно дійшло б до визнання банку неплатоспроможнім. Зважаючи на розмір «Ексіму», його б… націоналізували.

Але шо робити, коли він вже належить державі? Націоналізувати державне? – Це дотепно, але й тільки. Нижче державного банка вже не впадеш.

Тому ані НБУ, ані Мінфін не кажуть ані слова про те, що в «Ексіму» проблеми. Тихенько так тягнуть час, бо чекають на виділення грошей з бюджету. Чекають нових мільярдів, які мають приховати результати роботи «ефективних менеджерів».

У виправдання менеджерів можна було б сказати, що зараз війна. Можливо, десь у об’єкт влучила російська ракета. Тож збитки є логічними.

Але це виправдання – вже «на потом», як у анекдоті. А зараз закон має працювати зрозумілим чином. Державний ти банк чи приватний – тримай рівень капіталу. Не витримуєш – у банк має бути введена тимчасова адміністрація.

Проте закон – не працює.

Діяльність «ефективних менеджерів» ніхто не перевіряє. НБУ не цікавить, що порушені нормативи. Ніхто не хоче цих проблем. Ну подумаєш, нормативи.

—

Тепер про те, що насправді відбувається з банком.

За останні рокі «Укрексім» списав безнадійних кредитів більше, ніж на 30 мільярдів гривень. В тому числі, за ІІІ квартал 2021 року — на 1,76 млрд грн, за ІІ квартал — на 10,8 млрд грн, за І квартал — на 585 млн грн (за весь 2020 рік — на 16,9 млрд грн).

Списані кредити далі продаються, нехай за копійку. Після цього ті кредити – вже проблема нового власника, держава вмиває руки. Стік строк позову, плюс ніхто не хотів проблем. Навіщо? Можна видати мільярди, потім списати мільярди – і попросити в держави нові мільярди.

Один з великих боржників, що не повернув гроші, — Петро Порошенко. Але він не єдиний.

28 жовтня 2021 року «Укрексімбанк» виставив на продаж вимоги щодо кредитів на 55 млрд грн. П’ятдесят п’ять мільярдів!!!

Серед боржників багато відомих у минулому публічних політиків та бізнесменів: «Завод напівпровідників» та «Укрпідшипник» братів Клюєвих (12,4 млрд грн), «Богдан Моторс» Порошенка та Свинарчука (1,67 млрд грн), «Веста» Дзензерських (3 ,16 млрд грн), «Дельта Банк» Миколи Лагуна (454 млн грн) та багато інших. Також серед мертвих нині позичальників — «Креатив», «Райз-Максимко», АТЕМ, «Амстор», «БТК «Таврія» та багато інших.

Ви чули, щоб в Україні хтось сидів у в’язниці через неповернення кредитів на мільярди? Я теж не чув.

Отже, керувати державними банками — це просто такий бізнес. Видаєш кредити кому сказали у президента; потім робиш вигляд, що вимагаєш гроші назад; потім «не вдалося», і ти списуєш ці кредити. За це «ефективні менеджери» отримують величезну зарплату та премії. А чергова влада – «пиляє» мільярди.

—

Що тепер робитиме «Ексім»? Сидить тихо і чекає, коли уряд знову дасть грошей. Адже держава «має врятувати державний банк».

Ще у 2020 році я підрахував, що за весь час існування державні банки (без «Привату») отримали з держбюджету $15 мільярдів. Із «Приватом» – $20 мільярдів. Ці гроші – зникли.

Прогнозую, що уряд гарантовано надасть «Укрексіму» нові гроші у капітал. Це буде не готівка, а державні облігації, які банк перетворить у живі гроші.

Після цього «ефективні менеджери» нададуть кредит черговому «Порошенкові». А за кілька років кредит визнають поганим – і спишуть. А потім попросять в держави ще мільярди.

Висновок: цей процес неможливо вилікувати. Кожна нова влада призначатиме своїх «ефективних менеджерів», які будуть пиляти державні гроші. Тож, державні банки можна лише продати. Нехай навіть за копійки. Бо інакше платитиме бюджет.

Сергій Лямець