Коли в березні цього року колони російських окупантів стояли на околицях Києва, мало хто ставив питання, чому деяких військових об’єктів, розташованих на стратегічних напрямках, і які могли б зупинити ворога далеко від столиці, просто не існувало на картах. Але сьогодні, коли розбитий ворог уже давно втік з Київщини, Чернігівщини та Сумщини, розібратися в цьому просто необхідно. Тим більше, що за зникненням стратегічного полігону стоїть фігура одіозного прокурора Чернігівщини Сергія Василини.

Як так сталося, що майже 800 га землі Батуринського полігону та військової частини, що були розташовані на стратегічній трасі М02 або ж “московській трасі”, на момент російського вторгнення були уже “роздерибанені”, а їхнє цільове призначення було змінено з “земель оборони” на землі сільськогосподарського призначення? При чому без жодного погодження з Міністерством оборони.

Варто зазначити, що землі Батуринського полігону використовувалися військовими ще з XIX століття, але у 2018 році Чернігівська обласна державна адміністрація надала дозвіл на розроблення проєкту щодо відведення земельної ділянки  полігону площею 778  га та передачу її у комунальну власність Батуринській громаді.  Однак, через відсутність проекту землеустрою земля не була передана громаді.

Втім, ситуація почала стрімко мінятися в 2021 році одразу після призначення прокурором Чернігівської області Сергія Василини. Чернігівська обласна державна адміністрація розпочала дії із вилучення цих земель та зміни їхнього цільового призначення. Результатом цього стала безоплатна передача понад 500 га земель у приватну власність фізичним особам для ведення особистого селянського господарства.

При чому усі зазначені дії із землями полігону провадилися з цілковитим ігноруванням вимог закону.  Чернігівська ОДА вилучала землі державної власності та змінювала їх цільове призначення, не маючи на це передбачених Земельним кодексом України повноважень. Крім того, ці дії не погоджувалися з Міністерством оборони України, як це передбачено Законом України “Про використання земель оборони”.

Більше того, за інформацією наших джерел з Чернігівської ОДА, протягом трьох років Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернігів та одна з військових  частин неодноразово зверталися до Чернігівської ОДА про віднесення земель колишнього військового полігону до сфери управління Міноборони України. Але тодішнє керівництво Чернігівської ОДА, хоч і було проінформоване про необхідність передачі земель військового полігону у користування військовим, але ці звернення вперто ігнорувало. Певно чиновники робили так, оскільки мали свої плани та високу матеріальну зацікавленість в “дерибані” майже 800 га землі.

За відсутності жодних законних підстав Чернігівська ОДА протягом 2021 року видала розпорядження про надання 333-ом фізичним особам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність по 2 га земельних ділянок із складу земель полігону, а також затвердила 253 проекти землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок у  власність для ведення особистих селянських господарств.

Прикметно, що відповідні протиправні розпорядження від Чернігівської ОДА видавав заступник Голови Олександр Савченко. Не дивно, що того ж 2021 року він був затриманий працівниками Державного бюро розслідувань за підозрою у шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах або організованою групою, коли разом із спільниками вирішив організувати продаж престижного готельного комплексу Чернігова за істотно заниженою вартістю.

Отож, Чернігівська ОДА  протиправно вилучила понад 500 га державних земель та безоплатно роздала їх фізичним особам для ведення особистого селянського господарства. Але насправді ніякі дрібні власники землі полігону так і не отримали, адже усе що відбувалося було черговою корупційною схемою, розробленою за активної участі прокурора області Сергія Василини, який уже давно заробив собі реноме людини, що використовує службове становище не для служіння закону, а для збагачення свого “родинного бізнесу”.

Одразу після призначення на Чернігівщину Василина здійснив зухвалу оборудку з видобутком піску в області. За допомогою кримінальних проваджень обласний прокурор зробив так, що жодна компанія в області просто більше не могла видобувати пісок. На розчищене місце він завів підконтрольну йому фірму “Святий грааль 777”, яка стала монополістом з постачання піску на Чернігівщині та могла робити це за суттєво завищеними цінами. Робилося це настільки нахабно, що прокуратуру у штучному створені “пісочної кризи” в Чернігові публічно звинувачував навіть мер міста Владислав Атрошенко.

До речі, дефіцит піску завдав серйозного удару і по можливостям відновлення руйнувань в Чернігові, і по здатності міста облаштовувати оборонні споруди під час війни. Але Василину це, схоже, не надто обходило.

Власне, свій корупційний слід Василина залишив не лише на Чернігівщині. Під час роботи в Запорізькій обласній прокуратурі, як з’ясували журналісти-розслідувачі, будівельні компанії дружини Василини вигравали майже усі тендери на державні та комунальні замовлення. Є до Василини і інші корупційні претензії з боку громадськості, але той, схоже, щодалі то діє все більш безоглядно.

Що стосується схеми з дерибаном військових земель Батуринського полігону, то суть її полягала в тому, що 333 нових приватних власника невеличких земельних ділянок, навіть не збиралися займатися веденням підсобних господарств на безкоштовно отриманих у власність ділянках.  Напрочуд швидко ці земельні ділянки були відчужені на користь інших приватних осіб, серед яких годі й віднайти представників місцевого селянства. Чисто математично те, що 333 людини одночасно вирішили продати свої земельні ділянки виглядає надто малоймовірно. Швидше за все ми маємо справу з фіктивним оформленням земель через паї людям. Втім, з цією схемою ще мають остаточно розібратися компетентні органи.

Врешті ділянки масово, за договорами купівлі-продажу, були відчужені на користь дуже обмеженого кола фізичних осіб-землевласників. Головним покупцем, “консолідатором” цих земель стала підставна особа. І зараз ці ділянки “в чорну”, без договорів оренди та будь-яких інших правових підстав обробляються і використовуються для ведення прибуткового товарного сільськогосподарського виробництва. На цих ділянках зростають соняшник, кукурудза та інші сільськогосподарські культури. А кошти від їх вирощування й реалізації вочевидь проходять повз державний та місцеві бюджети, поповнюючи тіньові статки організаторів й учасників цієї злочинної схеми.

Зрозуміло, що подібне не могло залишитися без уваги суспільства. І органи місцевого самоврядування, і громадські організації почали писати чисельні звернення в прокуратуру щодо очевидного розкрадання земель військового полігону. Але, оскільки прокурор області Василина і був головним ідеологом такої схеми, то реакція прокуратури на ці звернення виявилася цілком передбачуваною. Звісно, для форми “фактове” кримінальне провадження було зареєстроване, втім ніяких конкретних дій з розслідування цієї ситуації та спроб повернення землі у власність держави ніхто і не думав вчиняти. Чернігівською прокуратурою не було подано жодного судового позову, не витребувано з незаконного володіння жодного гектару роздирибанених земель полігону.

Як результат землі стратегічного військового об’єкту використовуються для збагачення обмеженого кола осіб близьких до прокурорського високопосадовця. І за все це українському суспільству під час війни доводиться платити життями своїх найкращих людей. І так триватиме й надалі, якщо влада та правоохоронні органи не будуть врешті очищені від ділків на кшталт Василини.

Сергій Остапенко
«ОЛИГАРХ»

В тему:

Серйозний дефіцит піску в Чернігові, який зупинив у місті, що постраждало від російських обстрілів, відновлювальні роботи і ремонт доріг, був створений штучно. І зроблено тим, хто за напрямом своєї служби, мав робити зовсім протилежне – не створювати кризи, а їх ліквідувати.

Сьогодні вже очевидно, що за зникненням піску стоїть прокурор Чернігівської області Сергій Василина. Власне, у Чернігові про це, якщо не знає, здогадується багато хто. Недаремно мер міста Владислав Атрошенко ще у вересні прямо вказав на винних у “пісковому локдауні”. За його словами, дефіцит піску – результат розбірок поліції та прокуратури з бізнесом, що, як вважає мер, безвідповідально.

І сперечатися із мером у цій ситуації досить складно. Адже серйозні проблеми з піском у Чернігові почалися ще влітку минулого року, одразу ж після того, як прокуратура відзвітувала, що за результатами розгляду заяви однієї з громадських організацій відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного видобутку піску у с. Неданчичі – єдиному місці в області, де вже багато років добувають пісок для виробництва бетону. При цьому прокуратура вилучила на “місці злочину” спеціальну техніку компаній, що видобувають пісок, і оперативно домоглася арешту техніки та земельних ділянок, де проводилися роботи.

З того часу ні хитко ні валко триває слідство, а ось компанії, які видобували пісок і постачали його в місто втратили будь-яку можливість працювати, що і призвело до серйозного дефіциту піску і тому, будівельні роботи в місті ведуться з величезними затримками, а то й зовсім стоять місяцями.

Чи видобуток піску в Наданчичах був незаконним – питання юридично досить складне. Факт у тому, що довгі роки пісок видобувався, компанії працювали і серйозних претензій до них у правоохоронців не було, але після приходу на посаду обласного прокурора Сергія Василини всякий видобуток піску під приводом його незаконності та арештів став абсолютно неможливим, але не для всіх.

Справа в тому, що Василина зовсім не випадково зацікавився питанням видобутку піску на Чернігівщині. Він, хоч усе життя працює в прокуратурі, паралельно має прибутковий будівельний бізнес. Як це заведено у наших правоохоронців, свій бізнес Василина записав на кохану дружину Ольгу, на яку записані й автомобілі сім’ї – КІА Sportage 2017 року випуску та MINI Cooper 2019 року, та інше майно. Також Ольга Василина є бенефіціаром двох будівельних компаній АКБ “ПІВДЕНЬ-БУД” та ТОВ “КІФА-БУД”, зареєстрованих у Запорізькій області, де до призначення до Чернігова Сергій Василина обіймав керівну посаду в обласній прокуратурі. Там фірми його дружини регулярно вигравали тендери та отримували підряди на роботи за бюджетні кошти.

Тож до будівництва, де без піску ніяк, прокурор Василина має безпосереднє відношення. Що ж сталося на будівельному ринку Чернігівщини після початку “піскового локдауну”? Пісок – зник, а ціни на той, що з’являвся на ринку, помітно зросли. Якщо до блокування прокуратурою видобутку піску ціна за тонну становила близько 150 грн., то після ціна на пісок почала доходити до 450 грн. за тонну.

Крім того, на ринку Чернігівщини практично нізвідки взялася компанія ТОВ “СВЯТИЙ ГРААЛЬ 777”, яка дуже швидко стала майже монополістом із постачання піску. При цьому важко не звернути увагу, що ця компанія має всі ознаки фіктивності. Вона зареєстрована лише у 2020 році, її статутний капітал становить лише 1000 грн, до того ж у власності компанії немає жодної спеціальної техніки та ліцензії на видобуток піску.

Крім того, компанія ТОВ “СВЯТИЙ ГРААЛЬ 777” під своєю старою назвою ТОВ “ГАРАНТ ВІВАТ” фігурує у кримінальних провадженнях за фактами економічних злочинів.

Те, що “СВЯТИЙ ГРААЛЬ 777” з’явилася у Чернігові не випадково і ця поява пов’язана з діяльністю прокурора Сергія Василини стало зрозумілою після того, як з’ясувалися деякі обставини формальної власниці компанії. Згідно з реєстрами власником та бенефіціаром 50% ТОВ “СВЯТИЙ ГРААЛЬ 777” є така собі Світлана Вікторівна Васильєва уродженка міста Харцизьк Донецької області, звідки родом і Сергій Василина. Більше того, дівоче прізвище громадянки Васильєвої – Василина.

Таким чином, вимальовується цілком чітка і досить типова для нашої корупційної дійсності картина. Прокурор Василина, ініціювавши кримінальне провадження та накладення арештів на компанії, що займалися видобутком піску в єдиному місці, де це можливо робити у великих обсягах у Чернігівській області, прибрав з ринку всіх можливих конкурентів, щоб завести підконтрольну собі фірму, яка без конкуренції тепер може постачати пісок за явно завищеними цінами.

Відмінний бізнес-план, який однак має всі ознаки зловживання владою в корисливих цілях та інших корупційних злочинів, які мають вкрай негативні наслідки для прифронтового Чернігова і негативно позначаються на обороноздатності країни в цілому.

Схоже, антикорупційним органам України настав час звернути увагу на Чернігівщину та місцевого прокурора, поки той у своїй пристрасті до збагачення не нашкодив країні в умовах воєнного часу ще більше.

Сергій Остапенко
«ОЛИГАРХ»