Вкладники «БТА Банку» ризикують втратити заощадження через фінансування компанією російських терористів

Через війну економіка України зазнає значних «сейсмічних» коливань. Не виняток і банківський сектор. Нещодавно Володимир Зеленський підписав закон, що дозволяє націоналізацію системно важливих банків без додаткової капіталізації фінустанов. Документ, припускають експерти, прописаний саме під «Альфа-Банк Україна», материнська компанія якого належить підсанкційному російському олігарху Михайлу Фрідману. Схожа доля може чекати і на «БТА Банк», яким володіє тісно пов’язаний із Росією казахський бізнесмен.

Хороший приклад для сумнівних бізнесменів

Російські акціонери «Альфа-Банку Україна» нещодавно заявили про готовність докапіталізувати його на 1 млрд доларів. Більше того: власники не проти подарувати акції нашій державі, якщо таке рішення прийме українська влада.

Щедрість акціонерів фінансової установи пояснюється дуже просто: співвласник банку — російський мільярдер Михайло Фрідман — в числі інших небідних земляків перебуває під санкціями РНБО. Тому і хоче позбутися окремих активів, а разом з тим зробити «жест доброї волі» у бік України.

— Приватні інвестиції — це найкращий варіант… Але, якщо уряд чи Національний банк приймуть рішення, що «Альфа-Банк Україна» повинен контролюватись державою чи іншим акціонером, ми готові безоплатно передати акції, — написав Фрідман.

Олігарх додає, що у жовтні в Брюсселі заплановані зустрічі представників банку із регуляторами ЄС щодо можливості докапіталізації фінансової установи на 1 млрд доларів за рахунок заморожених санкціями коштів.

— Якщо у нас буде можливість інвестувати в банк та відновлення України — ми підтверджуємо свою готовність, у разі ж прийняття рішення щодо націоналізації «Альфа-Банку Україна» запевняю, що процес передачі банку новому власнику відбудеться максимально комфортно, — пише Михайло Фрідман.

Рятуючись від санкцій, Михайло Фрідман спільно із бізнес-партнерами продають і російського мобільного оператора Beeline, при цьому поки що залишаючи частку акцій українського Kyivstar, яка їм належить. Та цілком вірогідно, що невдовзі Фрідман позбудеться і цієї частки українського бізнесу.

Проте, приклад російського мільярдера — піти на співпрацю з Україною та ЄС, щоби зменшити вплив санкцій на власний бізнес — поки що не хочуть наслідувати інші олігархи з країн колишнього СРСР. Котрі продовжують вести бізнес у Росії, фінансуючи терористичну діяльність держави-агресора, паралельно маючи активи і у нашій країні. Одним із таких діячів є казахський бізнесмен Кенес Ракішев — рейдер, родич Нурсултана Назарбаєва та давній друг Рамзана Кадирова.

Ракішев входить у довіру Нурсултана Назарбаєва

Кенес Ракішев — давній друг Рамзана Кадирова

Дружба казахського мільйонера з російськими терористами може зіграти злий жарт із вкладниками «БТА Банк (Україна)», яким володіє Ракішев. Фінансову установу теж можуть націоналізувати без докапіталізації, що може негативно вплинути на вкладників банку. То хто такий Кенес Ракішев, через якого ризикує постраждати ще один український банк з іноземним капіталом?

Казахський мільярдер та російські гроші

43-річний уродженець Алма-Ати Кенес Ракішев є одним із найвпливовіших казахських бізнесменів. Він володіє «БТА Банком», чиї філіали працюють і в Україні, а також є «гаманцем» експрезидента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.

1999-го Ракішев одружився із Асель Тасмагамбетовою, таким чином увійшовши до клану середньої доньки тодішнього президента Казахстану Назарбаєва. Родинні зв’язки дозволили Кенесу Ракішеву зблизитися з одним із зятів казахського лідера, мільярдером Тимуром Кулібаєвим.

Ракішев з дружиною

Відтоді кар’єра нашого героя пішла вгору. У 2002 Ракішев став начальником Управління зовнішньоекономічних зв’язків ЗАТ «КазТрансГаз», а через рік — віце-президентом компанії. Згодом отримав посаду заступника директора з експорту ЗАТ ТД «КазМунайГаз» (фірма Кулібаєвих, через яку родина контролює експорт та переробку нафти). У 2004 році Ракішев — вже генеральний директор ТОВ «Меркурій» (одна з фірм Кулібаєвих), а з 2006-го — голова ради директорів «SAT&CO» (ще одна компанія Кулібаєвих, згодом викуплена Ракішевим).

2008 року бізнесмен через офшорну компанію купив у принца Ендрю, сина королеви Єлизавети ІІ, особняк Саннінгхіл-Парк, що в англійському графстві Беркшир.

Як казахська влада «віджимала» «БТА» у колишніх власників

У 2009 році уряд Казахстану провів націоналізацію «БТА», що на той момент був найбільшим кредитним банком Казахстану, і першим за обсягом своїх інвестицій у Росію, Україну та Білорусь. Для цього створили холдинг із управління державними активами «Фонд Самрук-Казина», якому передали контрольні пакети найбільших держкомпаній. На чолі фонду став мільярдер Тимур Кулібаєв, і цей холдинг поглинув 78% акцій «БТА» (до 2014 року довівши пакет до 97%). Фактично банк, яким нині володіє Кенес Ракішев, був «віджатий» із використанням усіх державних важелів.

Націоналізація «БТА» включала і поглинання його дочірніх банків у країнах СНД — у тому числі українського «БТА Банку», одним з акціонерів якого був Андрій Портнов (заступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича, антимайданівець, симпатик Росії і колишній куратор судової системи). І хоча поглинання української «доньки» «БТА» затяглося на кілька років, воно значно прискорилося після того, як у 2013 році в Казахстані головою ради директорів банку призначили наближеного до родини Назарбаєвих Кенеса Ракішева.

2014 року раніше націоналізований «БТА» вирішили знову приватизувати. І його новими власниками стали «Казкомерцбанк» (контрольований Тимуром Кулібаєвим) та власне Кенес Ракішев, які отримали по 46,5% акцій. «Казкомерцбанк» відкрив «БТА» кредитну лінію на суму 7,5 мільярда доларів для погашення своїх проблемних кредитів. Потім, у 2015 році Ракішев став співвласником «Казкоммерцбанку», за рік збільшивши свій пакет акцій з 16 до 71%. Фактично, нарощування виражалося у тому, що Ракішев «видавлював» із банку інших акціонерів, викуповуючи чи «віджимаючи» їхні частки.

До речі, Кенес Ракішев не лише повністю поглинув український «БТА Банк», а й мало не залишив Україну без Дніпропетровського військового шпиталю — ключового тилового об’єкта спочатку при проведенні АТО, а згодом — і повномасштабної війни, в якому проходять лікування майже половина всіх поранених на полі бою захисників нашої держави. У 2007 році тодішній міністр оборони України Анатолій Гриценко заклав шпиталь (всі будівлі та територію) до «БТА Банку», і після прострочення кредиту заклад перейшов у власність фінустанови. У 2016 році Кенес Ракішев переписав цей шпиталь вже на казахський «БТА». Це не дозволяло українському Міноборони навіть капітально відремонтувати шпиталь, адже будівлі вже фактично належали закордонній компанії.

Хочеш відбілити заплямовану репутацію? Іди у медіа

У середині 2016 року, за оцінкою рейтингового агентства Fitch, балансова вартість проблемних активів «Казкомерцбанку» перевищила розмір його капіталу на 6 млрд доларів. Щоб переконати всі зацікавлені сторони у своїй платоспроможності, Кенес Ракішев розвинув бурхливу медійну активність. Він запевняв, що нібито вклався у дуже успішні стартапи, які обіцяють казковий прибуток. Наприклад, у нікому не відомий проєкт, що мав стати «вбивцею Uber», виробництво бойових роботів, розробку «розумних» окулярів тощо. Мільярдер також презентував «інноваційний» смартфон вартістю $14 тис. за штуку. Все для того, щоб відвести увагу від проблемних банківських активів.

У 2017 році Фонд проблемних кредитів Казахстану (100% державні кошти) виділив 7,5 мільярди доларів для погашення таких кредитів «БТА». За умови, що цю суму потім буде перераховано «Казкоммерцбанку» в рахунок погашення кредитної лінії, відкритої для «БТА». Таким чином, недоїмка у 7,5 мільярди доларів, що виникла після виведення з «БТА» грошей вкладників та коштів рефінансування, була закрита за рахунок держави, і обидва банки («БТА» та «Казкоммерцбанк») відновили свій позитивний фінансовий баланс.

Відразу після цього Кенес Ракішев продав «Казкоммерцбанк» «Народному банку Казахстану» (НБК), відомому також як «Халик Банк» або «Halyk Bank». Головним акціонером НБК є Холдингова Група «АЛМЕКС» (майже 90% акцій), якою повністю володіє подружжя Кулібаєвих. Причому Ракішев навіть не продав актив, а передав його у власність за символічну плату в 1 тенге (кілька копійок за курсом НБУ), просто віддавши всі акції босу.

У грудні 2017 року Кенес Ракішев став найбільшим акціонером зареєстрованої у Великій Британії (головний офіс — у Лондоні) російської золотодобувної компанії Petropavlovsk, купивши у мільярдера з РФ Віктора Вексельберга та АТ «Меткомбанк» 22,42% акцій компанії. Угода відбулася через підконтрольну Ракішеву кіпрську компанію Fincraft Holdings Ltd.

Одруження на впливовій людині — не привід відмовлятися від оргій

Потужне бізнесово-рейдерське життя казахського мільярдера Кенеса Ракішева знайшло відображення і в житті особистому. Бізнесмен відомий далеко за межами рідної країни як поціновувач оргій із фотомоделями та акторками світового рівня. Але в деяких випадках дівчаткам, яких «замовляв» Кенес для сексуальних утіх, ледь виповнювалося п’ятнадцять років. Зокрема, влітку 2012 року російський сутенер Петро Лістерман відправив казаху портфоліо 15-річної Олени Селезньової та 17-річної Аліни Марасик. Обидва варіанти привели Кенеса Ракішева у захват, про що він і написав у відповідь. За моделей, що особливо сподобалися, Кенес Ракішев викладав по 100 тисяч доларів плюс «преміальні».

У жовтні 2014 року олігарх оплатив зустрічі в Лондоні з двома актрисами-початківцями — Челсі Перейрою і Тієррою Карлсон. Перша згодом з’явилася у фільмі «Форсаж-7». Та статеві зв’язки одруженого бізнесмена сплили на поверхню. Тож після цих секс-скандалів Ракишев вирішив повернутися до перевіреної коханки Жанни Кім. З якою теж втрапляв у кримінальні історії.

Наприкінці 2015 року біля ресторану жінки, кошти на відкриття якого виділяв Кенес Ракішев, під час перестрілки було вбито двох людей. Сталося це через «війну» між двома бізнес-леді — Жанною Кім та Фатімою Місіковою. Конфлікт розрісся через невиконання зобов’язань з боку Місікової, яка затягнула роботу з ремонтом у ресторані Жанни. Тоді Кім звернулася до Ракішева за допомогою. Той надіслав на розбірки своїх людей. На аудіозаписах, наданих Кім для розслідування справи, неодноразово звучить ім’я Кенеса Ракішева. Також жінка називала елітного російського правоохоронця Едуарда Буданцева та його помічників, котрі і взяли участь у перестрілці, «людьми Кенеса». Та пізніше Кенес Ракішев знайшов кошти для примирення сторін, у тому числі із сім’ями загиблих під час інциденту охоронців однієї з бізнес-вумен.

Спецтехніка для російських окупантів та дружба з терористами

Кенес Ракішев також брав участь у створенні у Казахстані заводу з виробництва машин «Arlan Marauder» (MRAP). Один із цих військових автомобілів був помічений в окупованому Маріуполі на початку квітня 2022 року. Ним керували чеченські терористи, лояльні до президента Росії Володимира Путіна.

Бронемашина «Marauder» була розроблена південноафриканською оборонною компанією «Paramount Group», але версія, сфотографована в Україні, виготовлена казахською компанією «Paramount Engineering» — спільним підприємством «Kazakhstan Engineering» та «Paramount Group».

Кенес Ракішев увійшов до складу правління «Казахстан інжиніринг» ще у 2014 році і вважається засновником спільного підприємства з «Paramount Engineering». Він також займався будівництвом заводу з виробництва бронемашин «Арлан» у Казахстані в 2015 році.

Ракішев також має дружні стосунки з посіпакою Путіна, терористом та українофобом Рамзаном Кадировим. Казахський мільярдер свого часу запропонував чеченському ватажку фінансувати будівництво розкішного палацу Кадирова у Грозному та навіть організував приліт актора Жан-Клода Ван Дамма на святкування дня народження столиці Чечні. На святкування також приїхали голлівудська зірка Хіларі Суонк та британський співак Стінг. Кадиров навзаєм нагородив Ракішева «Орденом Кадирова» за дружбу.

Кенес Ракішев також товаришує з Моше Хогегом, ізраїльським бізнесменом, звинуваченим у шахрайстві, та опальним сином президента США Джо Байдена Хантером, схильним до оргій та вживання наркотиків.

На початку нинішнього року Ракішева допитували казахські правоохоронці у зв’язку з його підтримкою Армана Джумагельдієва — гангстера, відомого у злочинному світі Казахстану як «Дикий Арман». Джумагельдієва заарештували у січні за підозрою в організації заворушень у Казахстані.

Де українські санкції?

Попри таку насичену кримінальну біографію, дочірня компанія казахського олігарха — АТ «БТА Банк» (Україна) продовжує працювати у нашій державі. Потім кошти, що обертаються у місцевій фінансовій установі, йдуть у материнську компанію, що у Казахстані. А звідти спрямовуються на підтримку російських терористів та їхніх злочинів на території України.

При цьому Кенес Ракішев продовжує перебувати у «тіні», бо не внесений до санкційних списків ані нашої РНБО, ані ЄС. Тож нічого не заважає ділку на виведені з України гроші фінансувати, наприклад, терористичні загони посіпаки Путіна Рамзана Кадирова. Примітно, що поки офіційний Казахстан в обличчі президента Токаєва дистанціюється від Росії, окремі представники держави продовжують вести бізнес на території країни-агресора та водити дружбу з тамтешніми діячами.
Але найближчим партнером та покровітелем Ракішева в Україні є Сергій Льовочкін — найбільш тіньова нєрпа української влади. Хочеться вірити, що українська правоохоронна система таки зверне увагу на скандального родича Назарбаєва і введе проти нього та його активів персональні обмеження, зупинивши бізнес на крові. Але коли це станеться?