Митники пишуть вірши

Нарешті подих не стискає,

Не бачу автопарк його

Коли із кавою стою я

В ЦА, з дівчатами, смішно 

Прийшов з дешевими понтами

Ходив як цар, богема, босс

Як зняли Пашу — стоп цунамі

Забивсь як псіна, у куток 

Рулив безбожно, всюди нюхав…

Де б гроші рідненькі украсть

Побудував? Чи вкрав він трохи?

Авжеж, така вже в нього масть. 

Залишив кодло після себе

Всі все уміють, най гуде

Віджати метри він у Львові

Не зміг, хай Бог нас береже 

Хай збереже від ось такої

Тупої, наглої чухні

Що обіцяє і не діє

Що грабувати нас прийшли 

Не награбує, всі все бачать

І розуміють — ось касир

Касир, що довго не протягне

Злама їм шию — буде мир. 

І тих, що клонував він шоблой

Тих, що перевзулися уже

Надію маю — не візьмуть їх, 

Всіх крис потоплять, Щуцький де? 

Якщо не втоплять — то продовжить

Герой понтовий воровать

Всі фірми, що будують, роблять

Проценти будуть віддавать 

І знову Митниця у сраці

І знову дзвонять, просять всі

Залишити команду Дави

Не можна хлопці, гній дави! 

Хіба не соромно колеги

Дивитись на тупе життя

Життя безмозглих долбодятлів

Підуть хай всі у небуття 

Про прибирання? Ні, не чули

І про ремонти? Рот закрий

А чому щьоки так надулись?

Так вони меньші за «пузирь» 

Війна в Країні, люди гинуть

Ворує гнида все життя

Бажаю йому на свободі

Не бути більше за півдня. 

Немає прізвища у тексті

Но всі все знають, ржуть з нього

Секрета нету, просто ФІО 

Римується в «воно пішло» 

Прощаємося з негативом

Прийшов-пішов, забули всі

Ти проїзжаєшь крізь будівлі —

Не зупиняйся, як гімно. 

І «кадри» вже печатку ставлять

І «трудова» вже на руках

Но запах баксів так чарує

Що сльози на його очах 

Прощай Давидік понтовитий

Ти злився з соромом як раз

Твоє життя — валіза з діркой

Пусте, тупе г…но для нас