Центр протидії корупції виявив ще одне ймовірне порушення Олександра Петришина.
Вже будучи призначеним на посаду судді КСУ, він міг залишатися на оплачуваній посаді президента Національної академії правових наук України. А це прямо заборонено законом.
26 листопада 2021 року Президент Зеленський видав указ, яким призначив Петришина на посаду судді КСУ. Згідно із законом, особа набуває статусу судді КСУ з дня, що є наступним за днем призначення на посаду.
Також у законі йдеться про те, що винагорода судді КСУ виплачується з дня, що є наступним за днем його призначення на посаду. Тобто з 27 листопада Петришин отримав не тільки статус судді КСУ, а й право на винагороду судді.
Далі КСУ відмовився приводити Петришина до присяги, оскільки відповідної квоти у суді не було. Через це Петришин не набув повноважень судді КСУ. Однак те, що він не набув повноважень судді КСУ, жодним чином не змінює той факт, що він набув статус судді КСУ і отримав право на винагороду.
Паралельно з цим Петришин продовжував обіймати посаду президента Національної академії правових наук України, яка є бюджетною організацією. І мав право отримувати там зарплату.
У законі йдеться про те, що “суддя КСУ не може обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої”.
Тобто Петришин міг вчинити правопорушення, пов’язане з корупцією, за яке передбачено штраф з конфіскацією доходу від роботи за сумісництвом.
ЦПК вже звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції із відповідною заявою
Усіх подібних проблем можна було б уникнути, якби перед призначенням на посаду судді КСУ кандидати проходили попередню перевірку кваліфікаційною комісією. Така комісія має включати міжнародних експертів та представників громадськості і саме таку процедуру відбору пропонує Венеційська комісія. Заява громадськості з цього приводу тут
Один ответ
Бгг.Да у КСУ 146% злочинцив
Особливо протеже Свиногетьмана #порошенко.Ця свиня пихала своих усюду — и у СБ и у КС и у МВС и у МИД