Человек не терпит насилия!

Три місяці до війни. Як і коли Зеленський дізнався про вторгнення? Велике розслідування The Washington Post

fdmrjapxmau0m e.width 1600

Сонячного жовтневого ранку 2021 року керівники вищих розвідувальних служб США, військових і дипломатів зібралися в Овальному кабінеті для термінової зустрічі з президентом Байденом. Вони прибули з високосекретними даними розвідки, складеними на основі нещодавно отриманих супутникових знімків, перехоплених комунікацій і джерел, які всі разом вели до воєнних планів президента Росії Володимира Путіна щодо повномасштабного вторгнення в Україну.

Видання The Washington Post на основі кількох десятків інтерв’ю відтворило, як ця інформація потрапила до Президента України Володимира Зеленського та якими були подальші дії союзників у підготовці до повномасштабного вторгнення, хто і як повідомляв про загрози та якою була реакція. ТЕКСТИ наводять переклад матеріалу з незначними скороченнями.

Місяцями представники адміністрації Байдена насторожено спостерігали, як Путін скупчує десятки тисяч військ і вибудовує танки та ракети вздовж українських кордонів. Коли літо 2021 року закінчувалося, Джейк Салліван, радник з національної безпеки, зосередився на зростанні обсягу розвідданих, пов’язаних з Росією та Україною. Він організував зустріч в Овальному кабінеті, коли його розуміння проблеми змінилося від невпевненості щодо намірів Росії, через занепокоєння, що він надто скептично ставився до перспектив військових дій, до тривоги.

topper-1.png

Усі колажі The Washington Post

Ця жовтнева зустріч була однією з кількох, які офіційні особи мали щодо України тієї осені — інколи збираючись меншими групами. Байден і віцепрезидент Гарріс зайняли свої місця в кріслах перед каміном, а держсекретар Ентоні Блінкен, міністр оборони Ллойд Остін і генерал Марк А. Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, приєдналися до керівників національної розвідки та ЦРУ на диванах навколо журнального столика.

Вони отримали від Саллівана завдання скласти всеосяжний огляд намірів Росії, а тому повідомили Байдену, що розвіддані про оперативні плани Путіна, додані до поточного розгортання сил уздовж кордону з Україною, показали, що тепер усі частини готові до масованого нападу.

За словами офіційних осіб США, розвідувальне співтовариство США проникло в численні точки політичного керівництва Росії, шпигунського апарату й військових, від вищого керівництва й до передової. Значно радикальніші за анексію Криму Москвою у 2014 році та розпалювання сепаратистського руху на сході України, воєнні плани Путіна передбачали захоплення більшої частини країни. Міллі використав мапи на мольбертах і показував позиції російських військ і українську територію, яку вони мали намір завоювати.

ЦЕ БУВ НАДЗВИЧАЙНО ЗУХВАЛИЙ ПЛАН, ЯКИЙ МІГ СТВОРИТИ ПРЯМУ ЗАГРОЗУ ДЛЯ СХІДНОГО ФЛАНГУ НАТО АБО НАВІТЬ ЗРУЙНУВАТИ АРХІТЕКТУРУ БЕЗПЕКИ ЄВРОПИ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.

Коли Байден вислухав доповідь, він був твердо налаштованим, що Путіна потрібно або стримати, або протистояти йому, і що Сполучені Штати не повинні діяти наодинці. Проте НАТО було далеким від єдності щодо того, як мати справу з Москвою, а довіра до США залишалася слабкою. Після катастрофічної окупації Іраку, хаосу, який настав після виведення військ з Афганістану, і чотирьох років, коли президент Дональд Трамп намагався підірвати альянс, залишилося мало впевненості, що Байден зможе ефективно очолити відповідь Заходу на експансію Росію.

Було зрозуміло, що коли почнеться вторгнення, українцям знадобиться багато нової зброї, щоб захиститися. Якби її було надто мало, це могло б гарантувати перемогу Росії. А надто багато може спровокувати прямий конфлікт НАТО з ядерною Росією.

Ця розповідь у деталях, про які раніше не повідомляли, проливає нове світло на шлях, який США пройшли, щоб відновити довіру, збалансувати секретність розвідки з необхідністю переконати інших у її правдивості, а також на те, як найпотужніший у світі військовий альянс допомогтиме недосконалій демократії на кордоні Росії протистояти нападу без жодного пострілу НАТО. Вона базується на глибинних інтерв’ю з понад трьома десятками високопоставлених чиновників США, України, Європи та НАТО про глобальну кризу, яка ще не закінчилася.

Частина 1. Шок і трепет 2.0, у які ніхто не вірив

Коли Міллі того жовтневого ранку складав розклад сил, він та інші підсумували наміри Путіна. «Ми оцінюємо, що вони планують здійснити значну стратегічну атаку на Україну з кількох напрямків одночасно», — сказав Міллі президенту. «Їхня версія «шоку й трепету» (військова доктрина США, яка базується на швидкому досягненні військової переваги під час операцій – прим. пер.)».

За даними розвідки, росіяни мали наступати з півночі, обабіч Києва. Одна частина мала рухатися на схід від столиці через українське місто Чернігів, а інша  оминути Київ із заходу, просуваючись на південь від Білорусі через природний проміжок між «зоною відчуження» на покинутій Чорнобильській АЕС і навколишніми болотами. Атаку планували на зиму, щоб тверда земля зробила місцевість легкопрохідною для танків. Охопивши столицю в кліщі, російські війська планували взяти Київ за три-чотири дні. Спецназ мав зайти й усунути президента Володимира Зеленського  навіть убити його, якщо необхідно,  і встановити маріонетковий уряд, дружній до Кремля.

Окремо російські війська мали прийти зі сходу та пройти через центральну Україну до річки Дніпро, а війська з Криму  захопити південно-східне узбережжя. Ці дії можуть тривати кілька тижнів, передбачали російські плани.

imrs.webp

Генерал Міллі

Після короткої зупинки, щоб перегрупуватися й переозброїтись, далі вони мали просуватися на захід, до лінії з півночі на південь, що тягнеться від Молдови до західної Білорусі. На заході планували залишити українську державу — територію, яку, на думку Путіна, населяють непоправні неонацистські русофоби.

Сполучені Штати отримали «надзвичайні деталі» про таємні плани Кремля щодо війни, яку він і далі заперечував, як пізніше пояснила директор національної розвідки Авріл Хейнс. Вони включали не лише позиціонування військ, озброєння та оперативну стратегію, а й такі нюанси, як «незвичайне та різке збільшення Путіним фінансування військових операцій на випадок непередбачених ситуацій і нарощування резервних сил, коли нагальні проблеми, такі як витрати на пандемію, було недофінансовано». Це не було просто вправою із залякування, на відміну від широкомасштабного російського розгортання у квітні 2021, коли сили Путіна загрожували кордонам України, але не атакували.

ОКРІМ СКУПЧЕННЯ ВІЙСЬК, АМЕРИКАНСЬКА РОЗВІДКА ЗВЕРНУЛА УВАГУ НА НЕДОФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ І ДОДАТКОВІ ГРОШІ НА ВІЙСЬКОВИХ ЩЕ У 2021 РОЦІ

Декому в Білому домі було важко уявити масштаб амбіцій російського лідера. «Здавалося, це не те, на що зважилася б розумна країна«, — сказав пізніше один учасник зустрічі про заплановану окупацію більшості України. Частина країни була глибоко антиросійською, що створювало привид повстання, навіть якщо Путін повалить уряд у Києві. Проте розвідка показала, що дедалі більше військ прибували й розташовувалися для повномасштабної кампанії. У російських таборах зберігалися боєприпаси, продовольство та найважливіші припаси.

Байден тиснув на своїх радників. Невже вони справді думали, що цього разу Путін може завдати удару? Так, вони підтвердили. Це реально. Хоча впродовж наступних кількох місяців адміністрація публічно наполягала, що не вірила, наче Путін ухвалив остаточне рішення, єдине, що його команда не могла сказати президенту, що осінній день – це саме той час, коли російський президент натисне на курок.

Директор ЦРУ Вільям Дж. Бернс, який працював послом США в Москві й мав найпряміші контакти з Путіним з усіх в адміністрації Байдена, іншим описав російського лідера як зацикленого на Україні. Контроль над країною був синонімом путінської концепції російської ідентичності та влади. Точність планування війни в поєднанні з переконанням Путіна в тому, що Україну «батьківщина» має знову поглинути, не залишили в нього жодних сумнівів щодо того, що Путін був готовим до вторгнення.

1 mPgi7UG.2e16d0ba.fill

Читайте також:Ірпінь-Буча – чи є зв’язок. Життя й евакуація у зоні бойових дій на півночі Києва

Kit i ruini2.2e16d0ba.fill

Читайте також:Як Макарів малими силами вистояв проти ворога та чому деякі захисники міста не можуть отримати статус учасників бойових дій

Kazarma kadetskogo korpusu.2e16d0ba.fill

Читайте також:У перші дні війни влада в Сумах зникла. Місто відстояла тероборона

Частина 2. Можливо не так швидко, але Київ впаде

Розвідка наголосила, що Путін фактично сам розкрив свої плани. За три місяці до цього, у липні, він опублікував есе на 7000 слів «Про історичну єдність між росіянами та українцями», насичене образами та сумнівними твердженнями. Росіяни й українці, стверджував він, були «одним народом» — ідея, яка бере свій початок у твердженнях Путіна про «кровні зв’язки», — нібито хитромудрий Захід «украв» у Москви її територію.

«Я впевнений, що справжній суверенітет України можливий лише в партнерстві з Росією»,  написав Путін.

16 червня, лише за кілька тижнів до появи есе, Байден і Путін провели саміт, який обоє оголосили «конструктивним». Україна тоді викликала занепокоєння, але чиновники Білого дому вважали, що з ним можна впоратися. Коли делегація Білого дому залишала цю зустріч у Женеві, старший помічник Байдена згодом згадував: «Коли ми сіли в літак і повернулися додому, то не думали, що світ був на порозі великої війни в Європі».

Але наступна публікація Путіна «дуже привернула нашу увагу», як сказав пізніше Салліван. «Ми почали дивитися на те, що тут відбувається, яка його кінцева мета? Як сильно він збирається тиснути?» Як запобіжний захід 27 серпня Байден дозволив вилучити на 60 млн доларів оборонної зброї із запасів США та відправити її в Україну.

Наприкінці літа, збираючи воєдино дані розвідки з кордону та з Москви, аналітики, які присвятили свою кар’єру дослідженню Путіна, дедалі більше переконувалися: російський лідер — сам колишній розвідник офіцер — побачив, що вікно можливостей закривається. Українці вже двічі повставали, вимагаючи демократичного майбутнього, вільного від корупції та втручання Москви, під час Помаранчевої революції 2004-2005 років і протестів на Майдані 2013-2014 років, які передували анексії Криму Росією.

ПУТІН, ЯКОМУ МАЛО ВИПОВНИТИСЯ 69, РОЗУМІВ, ЩО ЙОМУ НЕ ВИСТАЧАЄ ЧАСУ, ЩОБ ЗАКРІПИТИ СВОЮ СПАДЩИНУ ЯК ОДНОГО З ВЕЛИКИХ ЛІДЕРІВ — ТОГО, ХТО ВІДНОВИВ ПЕРЕВАГУ РОСІЇ НА ЄВРАЗІЙСЬКОМУ КОНТИНЕНТІ

Україна не була членом НАТО чи Європейського Союзу, але тепер упевнено рухалася до західної політичної, економічної й культурної орбіти. Цей дрейф підживив ширше обурення Путіна через втрату Росією імперії.

У похмурій оцінці аналітики дійшли висновку, що Путін, якому мало виповнитися 69, розумів, що йому не вистачає часу, щоб закріпити свою спадщину як одного з великих лідерів Росії — того, хто відновив перевагу Росії на євразійському континенті.

Аналітики сказали, що Путін підрахував: будь-яка відповідь Заходу на спробу силою повернути Україну викличе велике обурення, але фактичне покарання буде обмеженим. За їхніми словами, російський лідер вважав, що адміністрація Байдена була присоромлена принизливим виведенням США з Афганістану й хотіла уникнути нових війн. Сполучені Штати та Європа досі борються з пандемією коронавірусу. Канцлер Німеччини Ангела Меркель, де-факто європейський лідер, залишала свій пост і передавала владу неперевіреному наступнику. Президент Франції Еммануель Макрон зіткнувся з боротьбою за переобрання проти відроджуваного правого крила, а Британія страждала від економічного спаду після Brexit. Великі частини континенту залежали від російської нафти й природного газу, які, як вважав Путін, він міг би використати як клин, щоб розколоти західний альянс. Він створив резерви готівки на сотні мільярдів доларів і був упевненим, що російська економіка зможе витримати неминучі санкції, як це було раніше.

На жовтневому брифінгу в Байдена представили нові розвідувальні дані й аналіз, на що «загалом було дві реакції», – сказав Салліван. По-перше, щоб спробувати стримати Путіна, їм «потрібно було відправити когось до Москви, щоб поговорити з росіянами на високому рівні й сказати їм: «Якщо ви це зробите, наслідки будуть такими»».

По-друге, потрібно було поінформувати союзників про розвідку США та залучити їх до того, що, на думку адміністрації, має бути єдиною та суворою позицією загрозливих санкцій проти Росії, зміцнення й розширення оборони НАТО та допомоги Україні.

«Як підтримати й забезпечити дотримання міжнародного порядку, заснованого на правилах, проти країни з надзвичайним ядерним потенціалом і водночас не вступити у Третю світову війну?»

№ 1: «Не мати кінетичного конфлікту між армією США та НАТО з Росією».

№ 2: «Стримати війну в межах географічних кордонів України».

№ 3: «Зміцнювати та підтримувати єдність НАТО».

№ 4: «Посильте Україну та дайте їй засоби для боротьби».

Радники Байдена були впевненими, що Україна дасть бій. Сполучені Штати, Великобританія й інші члени НАТО витратили роки на навчання та оснащення українських військових, які були більш професійними та краще організованими, ніж до нападу Росії на Крим і східний регіон Донбасу сім років тому. Але навчання зосереджували майже так само на тому, як створити внутрішній опір після російської окупації, і на тому, як запобігти цьому. Зброя, яку вони постачали, була переважно малокаліберною й оборонною, щоб її не сприймали як провокацію Заходу.

НА ДУМКУ США, 44-РІЧНИЙ КОЛИШНІЙ КОМІК ЗЕЛЕНСЬКИЙ НЕ ЗДАВАВСЯ РІВНИМ БЕЗЖАЛЬНОМУ ПУТІНУ

Адміністрація також мала серйозні занепокоєння щодо молодого президента України, колишнього телевізійного коміка, який прийшов на посаду завдяки величезній народній підтримці та бажанню фундаментальних змін, але втратив громадський авторитет частково тому, що не виконав обіцянки миру з Росією. 44-річний Зеленський не здавався рівним безжальному Путіну.

Математика була не на користь України. Росія мала більше військ, більше танків, більше артилерії, більше винищувачів і керованих ракет, а також продемонструвала в попередніх конфліктах свою готовність підкорити слабших супротивників попри втрати цивільного населення. Можливо, Київ впаде не так швидко, як очікували росіяни, підсумували американці, але він упаде.

Частина 3. Голова ЦРУ в Москві

2 листопада директора ЦРУ Бернса, який поїхав до Москви, супроводили в кремлівський кабінет Юрія Ушакова, радника Путіна з питань зовнішньої політики та колишнього посла в США. Бос Ушакова був на іншому кінці телефонної лінії та спілкувався з Бернсом із курортного міста Сочі, куди переїхав під час чергової хвилі зараження коронавірусом у Москві.

Російський лідер знов цитував свої буденні звичайні скарги на розширення НАТО, загрозу безпеці Росії та нелегітимне керівництво в Україні. «Він дуже зневажливо ставився до президента Зеленського як до політичного лідера«, — згадує Бернс.

imrs (1).webp

Директор ЦРУ Бернс

Натренувавшись слухати тиради Путіна за роки перебування в Москві, Бернс доніс власне переконливе повідомлення: Сполучені Штати знають, що ви задумали, і якщо ви вторгнетеся в Україну, то заплатите величезну ціну. Він сказав, що залишає листа від Байдена, в якому той підтверджує каральні наслідки будь-якого нападу Росії на Україну. Путін, каже Бернс, не заперечував інформацію розвідки, яка вказувала на російське вторгнення в Україну.

Директор ЦРУ також зустрівся з іншим радником Путіна, Миколою Патрушевим, колишнім офіцером КДБ з рідного міста Путіна Санкт-Петербурга, який керує Радою безпеки Росії. Патрушев думав, що Бернс прилетів до Москви, щоб обговорити наступну зустріч Путіна й Байдена, і був здивований, що глава ЦРУ приїхав з попередженням щодо України. Він майже дослівно повторив фрази Путіна щодо історії та НАТО. Здавалося, місця для значущої взаємодії не було, і це змусило директора ЦРУ задуматися, чи не сформували Путін і його тісне коло помічників власну бульбашку. Путін не ухвалив незворотного рішення розпочати війну, але його погляди на Україну затверділи й апетит до ризику зріс, бо російський лідер вірив, що його час невдовзі мине.

«Рівень мого занепокоєння зріс, а не знизився», — доповів Байдену голова розвідки.

Частина 4. Як про вторгнення дізнався Зеленський

Коли Бернс розмовляв з Путіним, Блінкен сидів із Зеленським у Глазго (Шотландія) на полях міжнародного саміту з питань зміни клімату. Він виклав розвідувальну картину й описав російський шторм, який насувається на Україну. «Ми були лише двоє, за метр один від одного», — згадував Блінкен. Це була «важка розмова».

Блінкен раніше зустрічався з українським президентом і думав, що знає його достатньо добре, щоб поговорити відверто, хоча здавалося сюрреалістичним «сказати комусь, що ти віриш, що його країна зазнає вторгнення». Він вважав Зеленського «серйозним, свідомим, стоїчним», поєднанням віри й недовіри. Сказав, що поінформує свої старші команди. Але українці «бачили кілька російських фінтів у минулому», і Зеленський явно переживав про економічний колапс, якщо його країна запанікує.

Презентація Блінкена та скептицизм Зеленського задали шаблон, який повторюватиметься й приватно, й публічно впродовж кількох наступних місяців. Українці не могли дозволити собі повністю відмовитися від розвідки США. Але з їхньої точки зору інформація була спекулятивною (в цьому значенні – неперевіреною – прим. пер.).

Пізніше він згадав, що Зеленський чув попередження США, але сказав, що американці не пропонували види зброї, потрібні Україні для захисту. «Ви можете сказати мільйон разів: «Слухай, може бути вторгнення». Гаразд, може бути вторгнення — ви дасте нам літаки?» – сказав Зеленський. «Ви дасте нам ППО?»  «Ну, ви ж не член НАТО». – «О, гаразд, то про що ми говоримо?»

За словами Дмитра Кулеби, міністра закордонних справ Зеленського, американці надавали мало конкретних розвідувальних даних на підтримку своїх попереджень аж «до останніх чотирьох-п’яти днів до початку вторгнення».

«ГАРАЗД, МОЖЕ БУТИ ВТОРГНЕННЯ — ВИ ДАСТЕ НАМ ЛІТАКИ?» – СКАЗАВ ЗЕЛЕНСЬКИЙ. «ВИ ДАСТЕ НАМ ППО?» – «НУ, ВИ Ж НЕ ЧЛЕН НАТО». – «О, ГАРАЗД, ТОДІ ПРО ЩО МИ ГОВОРИМО?»

Менш ніж через два тижні після зустрічі в Глазго, коли Кулеба та Андрій Єрмак, керівник апарату Зеленського, відвідали Державний департамент у Вашингтоні, високопоставлений чиновник США зустрів їх чашкою кави й посмішкою. «Хлопці, копайте окопи!» — почав чиновник.

«Коли ми посміхнулися у відповідь, — згадував Кулеба, чиновник сказав: — Я серйозно. Почніть копати траншеї. … На вас нападуть. Масштабна атака, до якої ви повинні підготуватися». Ми запитали деталі, але їх не було».

Якщо американці були розчаровані скептицизмом України щодо планів Росії, то українці  не менше збентежені дедалі більш публічними попередженнями США про наближення вторгнення.

FDMrjAPXMAU0m-e.jpg

Зеленський і Блінкен в Глазго. Фото: Твіттер Президента України

«Нам потрібно було знайти баланс між реалістичною оцінкою ризиків і підготовкою країни до найгіршого… і забезпеченням економічного й фінансового функціонування країни», — сказав Кулеба. «Кожен коментар зі Сполучених Штатів про неминучість війни одразу відбивався на курсі [української] валюти».

КОЖЕН КОМЕНТАР ЗІ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ ПРО НЕМИНУЧІСТЬ ВІЙНИ ОДРАЗУ ВІДБИВАВСЯ НА КУРСІ ГРИВНІ

Низка офіційних осіб США заперечували спогади українців і заявляла, що вони надавали київському уряду конкретні розвіддані на початку й під час підготовки до вторгнення.

Але коли зайшлося про Україну, розвідка США навряд чи була відкритою книжкою. Офіційне керівництво забороняло шпигунським службам ділитися такою інформацією, яку Україна може використати для наступальних атак на дислокацію російських військ у Криму або проти сепаратистів на сході, яких підтримує Кремль.

Власний розвідувальний апарат України також був пронизаний російськими «кротами», а офіційні особи США недовірливо ставилися до конфіденційної інформації, яка в результаті могла потрапити в руки Москви. Після початку війни адміністрація Байдена змінила свою політику та поширювала інформацію про переміщення російських військ по всій Україні, мотивуючи це тим, що країна зараз захищалася від вторгнення.

Частина 5. Тінь невдач в Ірані над дискусіями про вторгнення Росії

На зустрічі під час конференції G20 у Римі наприкінці жовтня Байден поділився деякими новими розвідданими й висновками з найближчими союзниками Америки — лідерами Великобританії, Франції та Німеччини.

У середині листопада директор національної розвідки Авріл Хейнс скористалася попередньо запланованою поїздкою до Брюсселя, щоб поінформувати ширше коло союзників: Північноатлантичну раду НАТО, головний керівний орган альянсу. Коли вона виступала у великій аудиторії, то обмежила свої зауваження тим, що, на думку розвідувального співтовариства, показали докази, і не пропонувала політичних рекомендацій.

imrs (2).webp

Авріл Хейнс, директор національної розвідки США

«Кілька членів порушили питання та скептично поставилися до ідеї, що президент Путін серйозно готувався до можливості широкомасштабного вторгнення», — згадує Хейнс.

Французькі й німецькі офіційні особи не могли зрозуміти, чому Путін намагався вторгнутися та окупувати велику країну лише з від 80 тис. до 90 тис. військових, які, як вважали, скупчилися на кордоні. Супутникові знімки також показали рух військ туди-сюди від кордону. Інші стверджували, що росіяни виконували навчання, як наполягав сам Кремль, або обманні маневри, спрямовані на приховування іншої мети, крім вторгнення.

Більшість сумнівалися й зазначали, що Зеленський, схоже, вважав, наче Росія ніколи не нападе з такими амбіціями й силою, які прогнозували американці. Хіба Україна не найкраще розуміла наміри Росії?

Лише Британія та країни Балтії були повністю на стороні історії про вторгнення. Якоїсь миті чиновник з Лондона встав і жестом показав у бік Хейнс. «Вона має слушність», — сказав він.

АМЕРИКАНСЬКУ РОЗВІДКУ В ЄВРОПІ НЕ ВВАЖАЛИ НАДІЙНИМ ДЖЕРЕЛОМ. ВОНИ ПОСТІЙНО ЩОСЬ ХОВАЛИ З БРИТАНЦЯМИ ВІД ІНШИХ ЄВРОПЕЙЦІВ

Але Париж і Берлін пам’ятають про рішучі заяви США щодо розвідки Іраку. Тінь цього глибоко помилкового аналізу нависла над усіма дискусіями перед вторгненням. Дехто також вважав, що Вашингтон лише за кілька місяців до того сильно переоцінив стійкість уряду Афганістану, коли вивозив військових США. Уряд розпався, щойно таліби зайшли в Кабул.

«Американську розвідку не вважають надійним джерелом», — казав Франсуа Гейсбур, експерт з питань безпеки й давній радник французьких чиновників. «Їх вважали схильними до політичних маніпуляцій».

«Думаю, що загалом було три табори», — сказав високопоставлений чиновник адміністрації. Для багатьох у Західній Європі те, що робили росіяни, було «цілою дипломатією примусу, [Путін] просто нарощував сили, щоб побачити, що він може отримати. Він не збирається вторгатися… це божевілля».

Багато нових членів НАТО у Східній та Південно-Східній Європі вважали, що Путін «може щось зробити, але це буде обмежено за масштабом» сказав чиновник. «… ще раз вкусить [українське] яблуко», як тоді, у 2014 році. Але Британія та країни Балтії, які завжди нервували щодо намірів Росії, вірили, що наближається повномасштабне вторгнення. Коли скептично налаштовані країни-члени попросили більше розвідданих, американці надали деякі, але не ділилися всіма.

Історично склалося так, що Сполучені Штати рідко розкривали свої найделікатніші розвідувальні дані такій різношерстній організації, як НАТО,  насамперед через побоювання витоку секретів. Хоча американці та їхні британські партнери дійсно поділилися значною кількістю інформації, вони приховали необроблені перехоплення або характер людських джерел, важливі для визначення планів Путіна. Це особливо розчарувало французьких і німецьких чиновників, які давно підозрювали, що Вашингтон і Лондон іноді приховували основу своїх розвідувальних даних, щоб змусити їх мати більш остаточний вигляд, ніж вони були насправді.

Згодом, згадував один високопоставлений європейський чиновник у НАТО, «розвідувальні дані передавали неодноразово, послідовно, чітко, достовірно, з великою кількістю деталей з дуже хорошим сценарієм і підтверджуючими доказами». «Я не пам’ятаю жодного ключового моменту, коли лампочка згасала» під час багатомісячних спроб переконати союзників, сказав чиновник.

Частина 6. Краще без паніки

Макрон і Меркель роками мали справу з Путіним, тому їмбуло важко повірити, що він був таким ірраціональним, щоб розпочати лиховісну війну. За кілька тижнів після зустрічі Байдена в Женеві були спроби організувати саміт ЄС  Росія, але його зірвали скептично налаштовані члени блоку, які вважали це небезпечною поступкою агресивній позиції Росії.

Через кілька місяців, попри нові дані розвідки США, французи й німці наполягали, що є шанс для дипломатії. Американці та британці мало сподівалися, що будь-які дипломатичні зусилля окупляться, але були готовими тримати двері відкритими — якщо європейці дадуть щось натомість. Кожна сторона була певна, що має слушність, але була готовою діяти так, ніби це могло бути неправильно.

Упродовж кількох наступних місяців американці намагалися показати західноєвропейцям та іншим, що вони досі готові шукати мирне розв’язання, хоча в глибині душі були переконані, що будь-які зусилля Росії щодо переговорів були шарадою.

7 грудня Путін і Байден поспілкувалися по відеозв’язку. Путін стверджував, що розширення Західного альянсу на схід було головним фактором його рішення направити війська до кордону України. Росія просто захищала власні інтереси й територіальну цілісність, стверджував він. Байден відповів, що Україна навряд чи найближчим часом приєднається до НАТО і що Сполучені Штати та Росія можуть дійти згоди з приводу інших занепокоєнь Росії щодо розміщення систем озброєнь США в Європі. Теоретично було місце для компромісу.

Я НЕ МІГ ПОВІРИТИ, ЩО МИ ПОСТАНЕМО ПЕРЕД ВІЙНОЮ ТАКОГО МАСШТАБУ. ЄДИНА КРАЇНА У СВІТІ, ЯКА НАПОЛЕГЛИВО «З ТАКОЮ ВПЕВНЕНІСТЮ» ГОВОРИЛА ПРО РАКЕТНІ УДАРИ, БУЛИ СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ

Деякий час, поки Блінкен очолював дипломатичні зусилля США та неодноразово відвідував столиці НАТО й штаб-квартири альянсу в Брюсселі, українці продовжували свої контакти з європейськими урядами, які досі були значно менш переконаними щодо намірів Путіна, ніж американці.

d85da1216bbe47a69970a2c325169df7.webp

Путін і Байден поговорили 7 грудня 2021 року. Фото: Білий дім

Кулеба та інші в уряді вірили, що війна буде, пізніше заявив міністр закордонних справ України. Але до передодня вторгнення «я не міг повірити, що ми постанемо перед війною такого масштабу. Єдина країна у світі, яка наполегливо «з такою впевненістю» говорила про ракетні удари, були Сполучені Штати Америки. … Кожна інша країна не поділяла цей аналіз і [натомість] говорила, що так, війна можлива, але це буде радше локалізований конфлікт на сході України».

«Поставте себе на наше місце, — сказав Кулеба. — США говорять вам щось абсолютно неймовірне, а всі інші кліпають на вас очима й кажуть, що це не те, що, на нашу думку, станеться».

Насправді британські й деякі балтійські чиновники вважали ймовірним повне вторгнення. Але Кулеба був далеко не самотнім у своєму скепсисі. За словами помічників Зеленського та інших офіційних осіб, які його інформували, вони також сумнівалися.

«Ми серйозно ставилися до всієї інформації, яку нам надавали наші західні партнери, — нагадав Єрмак, глава Офісу Зеленського. — Але будьмо чесними: уявіть, якби вся ця паніка, яку нагнітали так багато людей, підтвердилася. Створювати паніку – метод росіян. … Уявіть, якби ця паніка почалася на три-чотири місяці раніше. Що сталося б з економікою? Чи змогли б ми протриматися так п’ять місяців?»

Частина 7. Куди веде «непровокація» Росії

На початку січня заступник держсекретаря Венді Шерман на чолі дипломатичної делегації відвідала Женеву й зустрілася зі своїм російським колегою Сергієм Рябковим, якого добре знала. Він повторив позицію Москви щодо України, офіційно запропоновану в середині грудня щодо двох договорів, — що НАТО має припинити свої плани розширення та припинити будь-яку діяльність у країнах, які приєдналися до альянсу після 1997 року, до яких належать Польща, Румунія, Болгарія й країни Балтії.

Відкинувши пропозицію закрити двері НАТО та зменшити статус існуючих членів, адміністрація натомість запропонувала переговори та заходи зміцнення довіри в низці сфер безпеки, разом з розгортанням військ і розміщенням зброї на східному фланзі НАТО вздовж кордону з Росією. Пропозицію зумовила ​​деескалація воєнної загрози для України. Рябков сказав Шерман, що Росія розчарована американським ставленням.

Білий дім розглядав зустріч Шерман з Рябковим як «шанс перевірити, чи серйозно росіяни ставляться до суті занепокоєнь… і чи є шлях для будь-якої дипломатії», – сказала Емілі Хорн, тодішній речник Білого дому. «Я думаю, стало досить ясно, досить швидко, що [росіяни] вдавали дипломатію, а не насправді нею займалися».

«Усі західні союзники хотіли донести, що є альтернативний шлях, який передбачає діалог і повагу до Росії як великої держави, — сказав високопоставлений британський урядовець, який брав участь у переговорах. — Що ставало дедалі очевиднішим, то це те, що Росія в цьому не зацікавлена«.

2a0d944c-13a5-452d-b6c7-609227e4a3ca_cx0_cy18_cw0_w1023_r1_s.jpg

Шерман і Рябков в Женеві. Фото: Reuters

Коли Сполучені Штати йшли дипломатичним шляхом, вони також розмістили сили для захисту НАТО, помітні Москві та Європі й демонстрували готовність Америки грати за правилами. І хоча Байден неодноразово заявляв, що американських військ в Україні не буде, Пентагон збільшив заздалегідь розміщені запаси зброї в Польщі та перекинув туди гелікоптерний батальйон з Греції. До країн Балтії було направлено десантників 171-ї повітряно-десантної бригади. Більше військ направили з Італії на схід Румунії, а інші – до Угорщини та Болгарії. Упродовж наступних кількох місяців військова присутність США в Європі зросла від 74 тис. до 100 тис. осіб. Чотири ескадрильї повітряно-десантних винищувачів перетворились на 12, а кількість надводних бойових кораблів у регіоні зросла з п’яти до 26. Бойове повітряне патрулювання та спостереження виконували цілодобові місії над східним флангом альянсу з видимістю в глибині України.

РОСІЯНИ ЗБИРАЛИСЯ РОБИТИ ТЕ, ЩО ВОНИ ЗРОБИЛИ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, ЧИ ПІШОВ БИ ЇМ ХТОСЬ НА ПОСТУПКИ

З дозволу Агентства національної безпеки Сполучені Штати встановили пряму лінію зв’язку між українськими військовими та Європейським командуванням військ США. Адміністрація також посилала зброю в Україну. У грудні Байден дозволив отримати додаткові 200 млн доларів зброї зі запасів США — навіть тоді, коли київський уряд, як стверджував багато хто в Конгресі, вважав, що якщо Сполучені Штати справді вірять у повномасштабне вторгнення, то цих поставок недостатньо.

Але кожен крок кампанії ґрунтувався на уникненні прямої участі США у військовому зіткненні. Головне занепокоєння Білого дому щодо провокацій впливало на кожне рішення про те, яку допомогу та яку зброю надати українцям для захисту.

Росіяни збиралися робити те, що вони робили, незалежно від того, що робили союзники, сказав високопоставлений чиновник, який брав участь в ухваленні рішень, і адміністрація визнала «малоймовірною» ідею, що «якби ми тільки дали українцям більше зброї, “нічого цього не сталося б”».

Українські офіційні особи висловили безмежну вдячність Сполученим Штатам, що вони надали з початку війни. «Жодна інша країна у світі не зробила для України більше, щоб отримати необхідну зброю, ніж США від 24 лютого. Жодна інша країна світу», – сказав нещодавно Кулеба. Але з самого початку, за його словами, він та інші українські чиновники вважали, що стратегія «непровокації» була неправильною.

«Куди це нас привело? – сказав Кулеба. — Я думаю, що ця війна — з тисячами вбитих і поранених, втраченими територіями, зруйнованою частиною економіки… — найкраща відповідь тим, хто досі виступає за непровокацію Росії».

Частина 8. Операції під чужим прапором

У рамках своєї кампанії з переконання світу в тому, що насувається вторгнення, Білий дім наприкінці 2021 року вирішив кинути виклик власному небажанню та небажанню розвідувальних служб оприлюднити частину своєї найбільш конфіденційної інформації.

Розвідка США перехопила операції під «фальшивим прапором», заплановані росіянами, під час яких вони хотіли влаштувати напади на власні сили так, ніби ті прийшли з України. Публічне оприлюднення цих планів могло позбавити Путіна можливості вигадати привід для вторгнення, міркували представники адміністрації. Як перший крок Білий дім вирішив розкрити масштаби нарощування військ, які тривають на кордонах України. На початку грудня адміністрація опублікувала супутникові фотографії, а також карту, створену американськими аналітиками, що показує позиції російських військ, і аналіз російського планування розвідувальною спільнотою. В аналізі йшлося про те, що росіяни планували «велике переміщення» 100 батальйонних тактичних груп із залученням до 175 тис. військовослужбовців разом з бронетехнікою, артилерією та обладнанням. Картину, яку чиновники адміністрації потай створювали тижнями, тепер побачив увесь світ.

В очікуванні на вибірковіше розкриття розвідданих Салліван започаткував регулярний процес у Білому домі, під час якого команда визначала, чи може конкретна інформація, якщо її оприлюднити, перешкодити російським планам або пропаганді. Якщо відповідь буде «так», її передадуть розвідувальному співтовариству для отримання рекомендацій щодо того, чи оприлюднити її і як.

Наприкінці січня британський уряд публічно звинуватив Росію у змові встановити в Києві маріонетковий режим. Звинувачення, засноване на даних розвідки США та Великобританії, оприлюднили в дуже незвичайній заяві для преси міністра закордонних справ Ліз Трасс, зробленій пізно ввечері в Лондоні, але якраз вчасно для недільних ранкових газет.

А на початку лютого адміністрація Байдена розкрила, що Москва розглядає можливість зафільмувати фейковий український напад на територію Росії або російськомовне населення. За словами офіційних осіб, пропагандистський фільм буде дуже видовищним, з графічними сценами вибухів, які супроводжуватимуть трупи, видані за жертв, і скорботні люди, які вдаватимуть, що сумують за загиблими.

ПУТІН ЗБИРАВСЯ СФАБРИКУВАТИ ВТОРГНЕННЯ З ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ, ЩОБ МАТИ ЛЕГІТИМНИЙ ПРИВІД ДЛЯ ВТОРГНЕННЯ

Початкове оприлюднення супутникових знімків можна було підтвердити комерційними записами, хоча аналіз був унікальним для розвідувального співтовариства. Але чи повірить громадськість наступним розкриттям інформації, залежало від довіри до уряду. І представники адміністрації Байдена знали, що вони зіткнулися з громадськістю вдома та за кордоном, яка могла глибоко скептично поставитися до «розвідки» після війни в Іраку та захоплення Талібаном влади в Афганістані.

Загалом інформаційна кампанія США спрацювала. Увагу світу прикуто до нарощування російських військ. Ідея про те, що Путін фальсифікує причини свого вторгнення, здавалася правдоподібною, можливо, тому, що у 2014 році він повністю заперечував перебування своїх військ у Криму, і це твердження призвело до описів «зелених чоловічків» у військовій формі без знаків розрізнення, які окупували частину України.

Зважаючи на те, якими скептичними залишалися деякі союзники щодо розвідданих, найпотужнішим ефектом від їх розкриття було формування поведінки Росії та позбавлення Путіна права використовувати дезінформацію, заявили офіційні особи США.

Частина 9. Зеленський залишається в Києві

12 січня Бернс зустрівся в Києві із Зеленським і описав відверту оцінку ситуації. Розвідувальна картина лише прояснила, що Росія мала намір завдати блискавичного удару по Києву й обезголовити центральну владу. Сполучені Штати також виявили ключову частину планування на полі бою: Росія намагатиметься висадити свої сили спочатку в аеропорту в Гостомелі, передмісті столиці, де злітно-посадкові смуги можуть прийняти великі російські транспорти з військами та зброєю. Там почався би штурм Києва.

У якийсь момент їхньої розмови Зеленський запитав, чи не загрожує щось особисто йому або його родині. Бернс сказав, що Зеленському потрібно серйозно поставитися до власної безпеки. Ризики для президента зростали. Розвіддані того часу вказували, що російські групи вбивць могли вже перебувати в Києві та чекати на активізацію.

УКРАЇНА ВТРАЧАЛА Б ПО 7 МЛРД ДОЛАРІВ НА МІСЯЦЬ, ЯКБИ ПАНІКА ПОЧАЛАСЯ ВОСЕНИ

Але Зеленський опирався закликам перемістити свій уряд і був категоричним, щоб не піддавати паніці громадськість. Це могло бути передумовою поразки. «Ви не можете мені просто сказати: «Слухай, ти повинен почати готувати людей зараз і сказати їм, що їм потрібно відкласти гроші, їм потрібно запастися їжею», – згадував Зеленський. – Якби ми це повідомили — а цього хотіли деякі люди, яких я не називатиму, — тоді я втрачав би 7 млрд доларів на місяць з жовтня минулого року, і в той момент, коли росіяни напали, вони забрали б нас через три дні. … Загалом наше внутрішнє відчуття було правильним: якщо перед вторгненням ми посіємо хаос серед людей, росіяни нас зжеруть. Бо під час хаосу люди втікають з країни«.

Для Зеленського рішення залишити людей у країні, де вони могли битися, захищаючи свої домівки, було ключем до відбиття будь-якого вторгнення. «Хоч би як цинічно це звучало, це були люди, які все зупинили», – сказав він. Українські чиновники залишилися роздратовані тим, що американці не ділилися більше даними про свої джерела розвідки. «Інформація, яку ми отримали, була, я її назвав би, викладенням фактів без розкриття їх походження або передісторії», – згадує Кулеба.

Але західна розвідка не єдина вважала, що Зеленський повинен готуватися до повномасштабного вторгнення. Деякі співробітники української розвідки хоч і скептично ставилися до того, що Путін завдасть удару, проте планували найгірше. Керівник військової розвідки України Кирило Буданов заявив, що він вивіз архіви зі свого штабу за три місяці до початку війни й підготував запаси палива та боєприпасів. Американські попередження було повторено 19 січня, коли Блінкен здійснив короткий візит до Києва для очної зустрічі з Зеленським і Кулебою. На розчарування секретаря, Зеленський і далі стверджував, що будь-який публічний заклик до мобілізації спричинить паніку, а також втечу капіталу, що підштовхне до прірви економіку України, яка й так хитається.

Хоча Блінкен, як і в попередніх розмовах, наголошував на важливості зберегти безпеку й недоторканість Зеленського та його уряду, він був одним з кількох високопоставлених чиновників США, які спростували повідомлення, що адміністрація закликала їх евакуюватися зі столиці. «Ми сказали Україні дві речі, — згадував пізніше Блінкен. – Що підтримаємо вас у всьому, що ви захочете зробити. Ми рекомендуємо вам подивитися… на те, як ви можете забезпечити безперервність урядових операцій залежно від того, що відбувається«. Це може означати осідання в Києві, переїзд до заходу України або перенесення уряду до сусідньої Польщі.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ СКАЗАВ БЛІНКЕНУ, ЩО ЗАЛИШАЄТЬСЯ

Він почав підозрювати, що деякі західні офіційні особи хочуть, щоб він утік, щоб Росія могла встановити маріонетковий уряд, який досяг би домовленості з державами НАТО. «Західні партнери хотіли — я впевнений, що хтось дуже переживав, що буде зі мною та моєю родиною, — сказав Зеленський. – Але хтось, мабуть, хотів швидше покінчити з цим. Я думаю, що більшість людей, які мені дзвонили — ну, майже всі — не вірили, що Україна зможе протистояти цьому й вистояти».

Так само, за його словами, попередження українців про те, щоб вони готувалися до війни, як того хотіли деякі партнери, економічно послабило б країну та полегшило б її захоплення росіянам. «Нехай люди й далі дискутують, правильно це було чи ні, — нагадав український лідер, — але я точно знаю і інтуїтивно — ми щодня обговорювали це на РНБО й так далі — у мене було відчуття, що [росіяни] хотіли підготувати нас до м’якої капітуляції країни. І це страшно».

Частина 10. «Ми хотіли допомогти, а він захищав свій політичний бренд»

На прес-конференції 19 січня Байден сказав, що думає, що Росія вторгнеться. Путін зайшов надто далеко, щоб відступити. «Він повинен щось зробити», – сказав президент. Байден пообіцяв, що Захід відповість на атаку Росії. «Наші союзники та партнери готові накласти серйозні витрати та завдати значної шкоди Росії та російській економіці», — сказав він і передбачив, що якщо Путін віддасть наказ про вторгнення, для Росії це стане «катастрофою».

Тоді це було одним з найвагоміших попереджень Байдена. Але президент також напустив туману, коли припустив, що «незначне вторгнення» російських військ, на відміну від повномасштабного вторгнення, може не викликати жорсткої відповіді, якою він і союзники погрожували.

«Одна річ, якщо це незначне вторгнення, і тоді нам доведеться сперечатися про те, що робити, а що не робити тощо», — сказав Байден, сигналізуючи, що НАТО – не єдине у своїй протидії будь-якому застосуванню сили Росією. «Якщо є щось, де російські сили перетинають кордон, убивають українських бійців тощо, я думаю, що це все змінює», — сказав Байден, коли пізніше під час прес-конференції репортер попросив його пояснити, що він мав на увазі під «незначним вторгненням». «Але це залежить від того, що він [Путін] насправді зробить, наскільки ми зможемо досягти повної єдності на фронті НАТО».

Коментарі Байдена виявили тріщини в плануванні його адміністрації, а також у НАТО. Блінкен був у Києві й пообіцяв, що Сполучені Штати підтримають Україну всіма способами, окрім залучення власних сил, у разі нападу на країну. Але в приватному порядку посадовці адміністрації тижнями обмірковували, як вони відповідатимуть на «гібридну» атаку, під час якої Росія може завдати руйнівних кіберударів по Україні та обмежено атакувати східну частину країни.

Зеленський і його помічники, які досі не були впевненими, що Путін піде на війну, відповіли на коментарі Байдена про «незначне вторгнення» їдким твітом. «Ми хочемо нагадати великим державам, що не буває малих вторгнень і малих націй. Так само, як немає дрібних жертв і мало горя від утрати близьких. Я кажу це як президент великої держави».

Наступного дня Байден уточнив, що якщо «будь-які зібрані російські підрозділи перейдуть через український кордон, це є вторгненням», за яке Путін поплатиться. Але офіційні особи Білого дому тихо обурилися, що в той час як адміністрація намагалася згуртувати підтримку України, Зеленський був більше зацікавленим тицьнути президента в очі через незручний коментар.

«Це було розчаруванням, – сказав колишній чиновник Білого дому. – Ми робили кроки, які намагалися допомогти йому, і було відчуття, що він захищав власний політичний бренд, або заперечуючи, або демонструючи впевненість, бо це було йому тоді важливо».

Помічник Зеленського, який допомагав створювати твіт, сказав, що він мав на меті спростувати Байдена, а також бути легким і жартівливим, щоб розрядити напругу, яка зростала. Найближче оточення Зеленського хвилювалося, що прогнози Вашингтона про те, що війна не за горами, матимуть непередбачені наслідки. Як уточнив Байден, команда Зеленського намагалася заспокоїти Вашингтон примирливим повідомленням. «Дякую @POTUS за безпрецедентну дипломатичну та військову допомогу [США] для [України]», — написав Зеленський у твіттері з емодзі прапорів США та України.

Частина 11. Блінкен і Лавров, остання спроба домовитися

21 січня був холодний похмурий день у Женеві, поривчастий вітер шмагав поверхню зазвичай спокійного озера з назвою швейцарського міста. Коли Блінкен і його помічники сиділи навпроти своїх російських колег за столом, накритим у бальній залі прибережного розкішного готелю, секретар запропонував баранці хвиль на озері як метафору. Можливо, як сказав Блінкен міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову, вони зможуть заспокоїти бурхливі води між двома країнами.

Вони обмінялися напруженими люб’язностями й обговорили інші питання — сперечалися про розмір і діяльність їхніх посольств у столиці одне одного, ядерну угоду з Іраном — перш ніж почати розмову про Україну. Блінкен знову виклав позиції США. Якби Путін мав законні занепокоєння щодо безпеки, Сполучені Штати та їхні союзники були готовими про це говорити. Але як тільки почнеться вторгнення в Україну, західні санкції будуть швидкими й безжальними, вони ізолюють Росію й завдадуть шкоди її економіці, а альянс надасть Україні величезну військову допомогу. Якщо один російський солдат або ракета торкнуться одного дюйма території НАТО, Сполучені Штати захистять своїх союзників.

Блінкен вважає відповіді Лаврова різкими та непохитними. Після півторагодинної безрезультатної бесіди здавалося, що більше сказати нічого. Але коли їхні помічники почали виходити з бальної зали, Блінкен затримався й попросив російського міністра поговорити з ним наодинці. Двоє чоловіків зайшли в невелику сусідню конференц-залу й зачинили двері, доки команди США та Росії некомфортно стояли поруч.

08810000-0a00-0242-8692-08d9dd1716a3_cx0_cy7_cw0_w1023_r1_s.jpg

Блінкен і Лавров у Женеві. Фото: Reuters

Упродовж майже 18 років перебування Лаврова на посаді міністра закордонних справ Росії низка американських дипломатів вважала його відвертим і доктриноорієнтованим, але іноді відвертим і реалістичним щодо відносин між їхніми двома країнами. Знову розглянувши ситуацію в Україні, Блінкен зупинився й запитав: «Сергію, скажи мені, що ви насправді намагаєтеся зробити?» Чи справді все це було пов’язано з проблемами безпеки, які Росія порушувала знову й знову — про «зазіхання» НАТО на Росію та уявну військову загрозу? Чи йшлося про майже теологічну віру Путіна в те, що Україна була й завжди буде невіддільною частиною матінки-Росії?

ЛАВРОВ НІЧОГО НЕ ВІДПОВІВ, А ВІДЧИНИВ ДВЕРІ Й ПІШОВ ГЕТЬ. ЙОГО СУПРОВІД ПОТЯГНУВСЯ ЗА НИМ

Це було востаннє, коли високопосадовці національної безпеки Росії та Сполучених Штатів зустрілися особисто перед вторгненням. Байден знову поговорив з Путіним телефоном. 12 лютого Білий дім заявив, що він сказав російському президенту: «хоча Сполучені Штати залишаються готовими брати участь у дипломатії, у повній координації з нашими союзниками та партнерами, ми однаково готові до інших сценаріїв».

Частина 12. «Я хотів би пограти в хокей»

За день до цього британський міністр оборони Бен Уоллес прилетів до Москви, щоб зустрітися зі своїм російським колегою Сергієм Шойгу, який був довгожителем Кремля і допомагав ліпити образ Путіна як міцного хлопця.

Уоллес хотів ще раз запитати, чи є місце для переговорів з приводу вимог Путіна щодо розширення НАТО та діяльності альянсу в Східній Європі. За його словами, росіяни не виявили жодного інтересу до участі в таких переговорах. Уоллес попередив Шойгу, що на Росію чекає шалений опір, якщо вона вторгнеться в Україну. «Я знаю українців — я був в Україні п’ять разів — і вони воюватимуть». Моя мама українка, нібито відповів Шойгу, маючи на увазі, що він краще знає людей. «Усе це частина нашої країни».

Тоді Уоллес порушив перспективу санкцій. Шойгу відповів: «Ми можемо постраждати як ніхто інший». І я сказав: ««Я не хочу, щоб хтось страждав».

Шойгу висловив довгий і вже відомий список скарг і сказав, що Росія не може терпіти західну траєкторію України.

Коли британські чиновники збиралися йти, Шойгу поговорив безпосередньо з Воллесом. «Він подивився мені в очі й сказав: «Ми не плануємо вторгатися в Україну, — згадує Уоллес. — Це показує, наскільки все було брехнею»».

Через тиждень, 18 лютого, Байден зателефонував лідерам кількох союзників по НАТО і розповів їм про останній аналіз з боку США. Пізніше того самого дня Байден сказав журналістам у залі Рузвельта в Білому домі: «На цей момент я переконаний, що він ухвалив рішення» вторгнутися. «У нас є підстави так вважати».

Французи, однак, і далі шукали вихід з кризи. 20 лютого Макрон подзвонив Путіну й попросив його погодитися на зустріч у Женеві з Байденом. Ця розмова змусила президента Франції повірити, що Путін нарешті готовий до врегулювання. «Це пропозиція, яка заслуговує на те, щоб її взяти до уваги», — сказав Путін, згідно із записом розмови, який вийшов через кілька місяців у документальному фільмі французького телебачення «Президент, Європа і війна«.

09dd0000-0a00-0242-17bf-08d9ea568c72_w1023_r1_s.jpg

Путін і Макрон. Фото: AFP

Макрон дотис російського лідера. «Але чи можна сьогодні, наприкінці цієї розмови, сказати, що ми принципово згодні? Я хотів би отримати від вас чітку відповідь щодо цього. Я розумію ваш опір призначити дату. Але чи готові ви піти вперед і сказати сьогодні: «Я хотів би зустрітися [віч-на-віч] з американцями, а потім розширити це на європейців»? Чи ні?»

ЧУТИ, ЯК МАКРОН СМІЄТЬСЯ ВІД ЗАХВАТУ, КОЛИ КЛАДЕ ТРУБКУ. ПРЕЗИДЕНТ ФРАНЦІЇ ТА ЙОГО РАДНИКИ ВВАЖАЛИ, ЩО ВОНИ ЗРОБИЛИ ПРОРИВ. ДИПЛОМАТИЧНИЙ РАДНИК МАКРОНА ЕММАНУЕЛЬ БОННЕ НАВІТЬ СТАНЦЮВАВ

Путін не взяв на себе зобов’язань і, здавалося, мав під рукою нагальніші справи. «Якщо бути відвертим, я хотів піти [пограти] в хокей, бо зараз я в спортзалі. Але перш ніж розпочати тренування, запевняю вас, я спершу зателефоную своїм консультантам«.

«Je vous remercie, Monsieur le President», — підсумував Путін і подякував французькою мовою.

Чути, як Макрон сміється від захвату, коли кладе трубку. Президент Франції та його радники вважали, що вони зробили прорив. Дипломатичний радник Макрона Еммануель Бонне навіть станцював.

Але наступного дня в телезверненні Путін офіційно визнав дві сепаратистські українські області на Донбасі, зокрема й територію, контрольовану Києвом, незалежними державами. Це був яскравий знак того, що Путін — якщо не брати до уваги його франкомовних люб’язностей — має намір розчленувати Україну.

Частина 13. Останні приготування

Поки Британія та Франція доклали останніх зусиль у дипломатії, світові лідери зібралися в Мюнхені на щорічну конференцію з безпеки. Зеленський був присутнім, що викликало занепокоєння в деяких американських чиновників — мовляв, його відсутність може дати Росії ідеальний момент для удару. Інших цікавило, чи вірив український лідер, що Росія нападе, і чи скористався можливістю покинути країну до того, як почали падати бомби.

У своїй промові Зеленський нагадав присутнім, що його країна вже перебуває у стані війни з Росією, а українські війська воюють проти східних сепаратистів з 2014 року. «Щоб реально допомогти Україні, не потрібно постійно говорити лише про дати ймовірного вторгнення», – сказав Зеленський. Натомість Європейський Союз і НАТО мають прийняти Україну до своїх організацій.

Деякі європейські чиновники досі не були впевненими, що напад має бути. Один з них сказав репортеру: «Ми самі не маємо чітких доказів того, що Путін вирішив, і ми не бачили нічого, що свідчило б про протилежне».

«Це було відчуття потойбічного», — сказав британський чиновник. Під час кулуарних розмов офіційні особи США та Великобританії були переконані в неминучому вторгненні, але «у залі просто не було настрою». Деякі в Лондоні почали сумніватися в собі, сказав британський чиновник. «Люди казали, що [ми] помилилися щодо Афганістану. Ми повернулися й знову відчистили [українську] розвідку». Вони дійшли такого самого висновку — Росія вторгнеться. Але попри дипломатичну й розвідувальну кампанію США, її висновки було важко «продати». «Якщо ви дізнаєтеся про плани когось напасти на країну, і ці плани здаються абсолютно безглуздими, дуже ймовірно, що ви відреагуєте раціонально та подумаєте, що це так божевільно, що цього не станеться«, — сказав Хейсбург, французький експерт з безпеки.

ЯКЩО ВИ ДІЗНАЄТЕСЯ ПРО ПЛАНИ КОГОСЬ НАПАСТИ НА КРАЇНУ, І ЦІ ПЛАНИ ЗДАЮТЬСЯ АБСОЛЮТНО БЕЗГЛУЗДИМИ, ДУЖЕ ЙМОВІРНО, ЩО ВИ ВІДРЕАГУЄТЕ РАЦІОНАЛЬНО Й ПОДУМАЄТЕ, ЩО ЦЕ ТАК БОЖЕВІЛЬНО, ЩО ЦЬОГО НЕ СТАНЕТЬСЯ

«Європейці переоцінили своє розуміння Путіна, – сказав він. — Я припускаю, що американці … замість того, щоб спробувати ввійти в голову Путіна, вирішили, що вони діятимцть на основі даних і не хвилюватимуться про те, чи має це сенс, чи ні».

Розвідка США показала, що воєнні плани Кремля не дійшли до командувачів на полі бою, які мали б їх виконувати. Офіцери не знали своїх наказів. Війська з’являлися на кордоні, не розуміючи, що вони йдуть на війну. Деякі урядові аналітики США були здивовані відсутністю комунікації в російській армії. Аналітики вважали, що все було так погано, що плани Росії могли зазнати краху. Але це залишилося явною точкою зору меншості.

Для Кулеби переломний момент настав у дні після Мюнхенської конференції 18-20 лютого, коли він знову поїхав до Вашингтона. «Це були дні, коли я отримав конкретнішу інформацію», — згадував він. Вони сказали йому, що в конкретному аеропорту А в Росії п’ять транспортних літаків уже перебувають у повній бойовій готовності, готові будь-якої миті взяти десант і відправити його в напрямку конкретного аеропорту в Україні.

«Тут ви бачите послідовність подій і логіку того, що відбувається», – сказав він. Офіцери західної розвідки, оглядаючись на те, що виявилося хаосом, на напад Росії на Київ, визнають, що вони переоцінили ефективність російської армії.

Частина остання. Вторгнення

Раннім вечором 23 лютого (в Україні це була 4-та ранку 24 лютого – прим. пер.) Білий дім отримав термінову розвідувальну інформацію. Була «висока ймовірність», що вторгнення почалося. Війська рухалися, і росіяни обстріляли ракетами цілі в Україні. Головні радники президента зібралися; деякі зустрілися в ситуаційній кімнаті, а інші приєдналися по безпечній лінії.

Салліван поспілкувався з Єрмаком, главою Офісу Зеленського. У Києві був «надзвичайно високий рівень ажіотажу», сказав співрозмовник, який знав про дзвінок. «Вони не виходили з-під контролю. Просто надзвичайно емоційно, але так, як можна було б очікувати».

Єрмак сказав Саллівану почекати — він хотів привести Зеленського до телефону, щоб поговорити безпосередньо з Байденом. Салліван підключив дзвінок до кімнати договорів, частини другого поверху резиденції Білого дому, яку використовували як робочий кабінет, і підключив президента.

Зеленський закликав Байдена негайно зв’язатися з якомога більшою кількістю інших світових лідерів і дипломатів. Він повинен попросити їх висловитися публічно, зателефонувати Путіну безпосередньо та сказати йому «вимкнути це».

«Зеленський був стривоженим», – згадує співрозмовник. Він попросив Байдена «отримати всю розвідану інформацію, яку ви зараз можете». «Ми боротимемося, ми захищатимемося, ми можемо втриматися, але нам потрібна ваша допомога».

Оцените материал:
54321
(Всего 6, Балл 5 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

10 ответов

  1. Все вроді по хронологіі правильно-але не врахували людского фактору а саме що Зеленьский не втече а де хто (вічно занепокоених) західних партнерів на це надіявся щоб умити руки як із Кримом і лугандоніею. І ніколи неочікували на збройний опір украінського народу всіх громадян незалежно від національності і віроісповідання. Нам нема страху перед московітами наша перемога на довгій дистанціі і ми немаем право програти в цій війні. Попізділи посиділи розійшлись а нам свое робить до нового року бажано звільнити Херсон- Запоріжья -деблокувати Крим- потопити весь черноморський флот -а те що залишиться поставити на кільблоки. Висновок війна для украіців це вже звична работа і звитяга незважаючи на втрати- давай зброю бажану саму найкращу-давайте все необхідне для ССО- діліться агентурною інформаціею- спостереженням із спутників- а ми будем воювати і переможемо. Давайте не мусольте якби-чи як би все треба дивитися на сьогодення і перспективу. Слава Украіні. Смерть московським окупантам.

  2. И жидам не выгодно ее заканчивать, а потом всплывут факты как ВСУ било точкой У по Краматорску, Еленовке, как сдали Херсон, Мариуполь, Бердянск, как бьют по Ново Каховской ГЕС которая охлаждает Запорожскую АЭС, про то как ВСУ било по Ирпеню из Каллибров когда там стояли орки, а теперь кричат что бучанцам негде жить, про заминированные поля в Черниговской области, где раз в неделю гибнут дети, и ещё много разных побшек, ой Вэй Вэй Вэй

  3. 25 лет назад а точнее 18 августа 1997 было совершенно заказное убийство вице-губернатора Санкт Петербурга Маневича. Очень интересная история где хуйла можна было стреножить еще на заре его кровавых преступлений -можна вспомнить и Романа Цепова и М. Салье и много других отравленных новичком и ликвидированых на пути продвижения окурка к власти. Западные политики уже меньшая часть но большинство считали московию государством и госинститутами а реально ето бандитское сообщество захватившее власть ввергла всю рф в пучину криминала. С ним хуйлом ненадо ни очем говорить и переговариваться а действовать всеми доступными и возможными средствами для его уничтожения как самого кровавого преступника в мировом сообществе за всю историю после 2-й мировой войны. И ету войну нам братья украинцы нам следует не пережить а ПРОЖИТЬ как один из периодов нашей жизни-подумать где каждый из нас может быть наиболее полезным и у кого на ето хватит сил и ресурсов. Слава Украине.

  4. Ну якщо разматывать весь причинно-следственный клубок подий,закономерно приведших к войне с путинской росией,то точкой отсчёта треба брати зовсим не 24.02.22г
    Десятки рокив послидовно на Донбасси создавали почву для сепаратизма,нагнетая истерию,вбивая в пустые головы донбассян кричалки накшталт «Донбасс порожняк не гонит»,»Эти казлы мешают нам жить»,»Хватит кормить Украину» и т.п. Кто це робыв вы чудово знаете — криминальный ублюдок и агент влияния РФ #Ахметов,вскормивший карманный политикум,давший старт януковичу и сколотивший в Раде Партию Регионов (ОПЗЖ+БПП). Небулоб нагнетания #Ахметов-ым антиукраинской истерии — небулоб Януковича при владе — небулоб Майдана —небулоб войны
    Так что вешайте за яйца #Ахметова — он виновен не меньше нежели #путин

  5. Разборки-копання у минулому нас ні до чого не доведуть.Треба жити сьогодні і думати про майбутнє. Підприємства оборонного комплексу (власного) треба терміново створювати у Західній Україні. Енергоресурси (сверловини газу, електростанції ) брати під щільний захист усіма засобами. Колишні радянські літовища треба відновлювати для базування хоч і невеликої авіації (разом з ємностями для зберігання палива, ППО, під»їздними шляхами, РЛС тощо). Без захисту з повітря нам капець. Ремонт броні з фронту також треба розпочинати негайно. Зберігання зерна, молочні підприємства, залізниця — мусять бути пріоритетними для економіки країни. Поки що рухів у цьому напрямку не помітно. Бачимо лише торгівлю, інфляцію. Щодо окремих фрагменів типу 12-51 (особливо про ВСУ і Каллибри) — треба ігнорувати їх.

  6. Нікому і ніщо не потрібно прощати хто був чи е зараз при владі -це обула одною із основних причин чому московіти напали на Украіну. Спитати в Ахметова- Пінчука- Тимошенко- Порошенка- Суркісів- найти всіх хто втік .- затримати і привести в наручниках батальйон» Манако» інакше діла не буде. Бо з такою десятилітями корумповонаю владою Украіна сама скоро попаде під санкціі. -все це результатом того що в антикорупційні органи і праохороні відомства розтавляли своіх людей а деякі просто іх купляли в ЕРМОБЕНІ- і продовжуть працювати на своі кишені. Якщо ВСУ-ССП працють на фронті гинуть то в тилу повина бути зразкова дисципліна- кожен злочин в війсковий час чиновником розглядати як зраду Батьківщині(формувати штрафні роти разом із батальйонами МАНАКО і гнати сук на передок- якщо і посічуть іх там то великой втрати небуде. Нема чого на горбу простого народу наживатися і кожен день нам показувати побрехеньки.

  7. Так майбутне як побудувати с оперативной памятью яка тривае как у курицы—3 хвилины?
    Интеллектуально незрела нация не зрозумие що и другий и пьятий и десятий Майдан буде рухом по кругу бо тусуеться одна и таж клептократоолигархична колода карт.Очередной майдан по черге возглавить знов олигарх
    Социально несправедливе устройство держави, колы один кварталами скупае житло у Лондони а другий экономить на еде
    И чому?Тому що в 90-х ловко приХватизирував те,що будували поколения,поливали потом и кровью

  8. olek: 100 пудов. как мы выиграем войну, если мрази под боком? да никак!

  9. В Украіні ще з радянских часів діе кадровий резрв СБУ-іх би спочатку всіх облікувати-прогнати через поліграф-та провести перевірку украінською контррозвідкою на іх лояльніть до Украіни- дуже багато того смітя і ніхто його довгий час неприбирае-вже смердить і таргани можуть скоро завестися.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

НОВОСТИ