Таємниці успішних людей

Нажаль, в сучасній Україні ця «життєва мудрість» стосується багатьох молодих високопосадовців, які зробили карколомну кар’єру та користуються всіма благами свого службового становища: мільйонними зарплатами, службовими автомобілями, безкоштовним медичним обслуговуванням в клініці Державного управління справами, закордонними відрядженнями та багато чим іншим.

Ці «небожителі» отримали свій статус та високе становище в суспільстві не завдяки своїм талантам або розуму – їм просто пощастило народитися у родині, де батько або мати мають високу посаду, вміють домовлятися та вирішувати питання. Такий собі «Клуб обраних».

Сьогодні хочемо розповісти про таку людину. Знайомтесь: Плачков Григорій Іванович – Голова Державної інспекції ядерного регулювання України – Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України, державний службовець категорії «А».

Народився Григорій Плачков 19 червня 1981 року у м. Києві, навчався в Києво-Печерському ліцеї № 171 «Лідер». Освіта вища – у 2004 році закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» за спеціалізацією «Атомна енергетика» та здобув кваліфікацію інженер-енергетик.

В офіційній біографії Григорія Івановича, яка оприлюднена на державному сайті зазначається, що він, починаючи з 2004 року, працював на різних посадах в енергетичних компаніях України: ПАТ «Київенерго», ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго», ДП «Енергоремонт», ТОВ «ДТЕК»,  з 2014 по 2016 роки обіймав посаду заступника директора по інвестиціям та перспективного розвитку ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Має досвід державної служби: з 2010 по 2013 роки працював в Міністерстві палива та енергетики України, на посаді начальника відділу Департаменту стратегічної політики та перспективного розвитку паливно-енергетичного комплексу, з 2016 року — в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України на посаді начальника Управління атомно-промислового комплексу, а згодом — директора Департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу.

Дуже цікаво, як молода людина, щойно закінчивши університет в 2004 році одразу почала таку стрімку кар’єру? А відповідь дуже проста – треба просто дізнатися хто є батьком нашого персонажу.

Знайомтесь — Іван Васильович Плачков 1957 р.н., батько Григорія. Колишній гендиректор і голова правління «Київенерго». У 1999-2000 і 2005-2006рр. — Міністр палива та енергетики. Потім — губернатор Одеської області. Очолював Бурштинську ТЕС (як і нинішній прем’єр Денис Шмигаль), підконтрольну ДТЕК. Член колегії Мінпалива. З 2012 року — беззмінний глава наглядової ради «Київенерго» (теж ДТЕК). У вільний час розливає вино «Колоніст» на землях Одеської області, які перейшли до нього під час губернаторства.

Г.Плачков з батьком мають успішний бізнес: вони є власниками і співвласниками ТОВ «ВІСПРОМ», ТОВ «РЕСЕТ», ТОВ «ВЕЛЕС», ТОВ «ІМПУЛЬС-Т».

Мають Плачкови і дорогі та прибуткові об’єкти нерухомості. З 2006 року на Трухановому острові за адресою Паркова дорога, 12 без належним чином оформленого договору оренди землі функціонує база відпочинку «Труханів», що належить ВАТ «Київенергоремонт». З 2016 року фірма, співвласником якої є Іван Плачков, намагається орендувати ділянки під базою. У депутатів Київради і громадськості з цього приводу завжди була маса сумнівів, адже фактично ВАТ захопило прибережну зону і самовільно використовує її для здійснення комерційної діяльності. Але більшість членів екологічної комісії Київради це не збентежило.

12 лютого 2020 року комісія Київради з питань екологічної політики погодила проєкт рішення «Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ВАТ» Київенергоремонт » на Парковій дорозі, 12 в Дніпровському районі Києва для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд відпочинку «(08 / 231-1704 / ПР від 7 квітня 2016 року). Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ВАТ «Київенергоремонт» зі статутним капіталом в 238,9 тис. гривень було засновано в 1995 році. Керує компанією Олексій Брусов. Він також є одним з кінцевих бенефіціарів — спільно з Іваном Плачковим і Григорієм Плачковим.

У пересічного громадянина України може виникнути цілком логічне питання – навіщо людині з великими статками, власнику та співвласнику успішних фірм і підприємств йти на цю державну службу, заповнювати електронні декларації, бути під прискіпливою увагою антикорупційних органів. А відповідь дуже проста: по-перше, необхідно, щоб дитина отримала статус; по-друге, допомагала бізнесу заробляти великі гроші; по-третє, «завела» необхідні знайомства, а саме головне – за допомогою офіційної великої зарплати за рахунок держави, могла легалізувати інші «тіньові» гроші.

Звичайно, не маючи практичного досвіду роботи в галузі ядерної енергетики та відповідно перевірки знань на АЕС, Г.Плачков здійснює безпосереднє (одноосібне) керівництво Державною інспекцією ядерного регулювання України та інспекціями з ядерної та радіаційної безпеки на АЕС України.

Не розуміючи або ігноруючи ступінь відповідальності за стан справ в атомній галузі, Г.Плачков почав «за допомогою» зацікавлених бізнесменів вирішувати дуже важливі питання в галузі ядерної енергетики, не дуже вникаючи в їх суть.

Все це викликало обурення професіоналів в галузі атомної енергетики і, як наслідок, Громадська рада при Державній інспекції ядерного регулювання України в 2019 році оголосила про недовіру голові відомства Григорію Плачкову.

«Громадська рада при Держатомрегулюванні одноголосно вирішила оголосити про недовіру голові Держатомрегулювання Григорію Плачкову і заявила про його не компетентність», — сказано в заяві.

На думку членів Громадської ради, перебування Григорія Плачкова на посаді глави Держатомрегулювання «призводить до руйнування системи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки».

Серед причин такого рішення в заяві вказана видача Держатомрегулюванням дозволів держпідприємству «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на експлуатацію сховища для захоронення радіоактивних відходів, а також на переробку уранових руд в частині припинення діяльності уранових об’єктів колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод», які належать держпідприємству «Бар’єр». При цьому, як зазначено в заяві, ДП «Східний ГЗК» не має фінансових і людських ресурсів для проведення відповідної діяльності.

«Жодна ліцензія в Україні на діяльність з переробки уранових руд не видавалась на об’єкти, які не перебувають на балансі ліцензіата. Цей прецедент вперше створений главою Держатомрегулювання Г.Плачковим», — наголошується в документі.

Громадська рада також заявляє, що ухвалення рішення про внесення відповідних змін до ліцензії «Східного ГЗК» передував ряд порушень, а прийняття самого рішення главою Держатомрегулювання відбувалося з порушенням законодавства.

Крім того, як зазначено в заяві, вказане рішення Держатомрегулювання призвело до припинення Єврокомісією фінансування третьої фази проєкту технічної допомоги для проєкту реабілітації «Придніпровського хімічного заводу».

Для іншої людини така заява мала б дуже серйозні наслідки. Але враховуючи факт особистої дружби Івана Плачкова з тодішнім Президентом України Петром Порошенко, все закінчилося для Григорія благополучно. А Громадську раду при ДІЯР швидко переобрали. В Громадську раду були заведені особи, які повністю контролювалися Плачковими або їх покровителями.

Така сама історія трапилася і з Колегією ДІЯР, рішення про утворення якої приймається особисто Головою Держатомрегулювання – Головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України. Згідно з пунктом 14 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, колегія утворюється для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держатомрегулювання, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Держатомрегулюванні. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання наказу Держатомрегулювання.

Але при утворенні цього органу Г.Плачковим було грубо порушено законодавство України. Мало того, що до складу Колегії було включено низку «експертів», які не мають ні відповідної освіти, ні практичного досвіду у галузі ядерної енергетики, так ще Г.Плачков примудрився включити до складу Колегії народних депутатів України.  Справа в тому, що відповідно до Конституції України законодавча, виконавча та судова гілки державної влади не мають права взаємного делегування своїх функцій і повноважень. Крім того, ст. 78 Конституції України встановлено, що народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата та входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації. Будь-які законодавчі норми не містять положень про можливість ходження народних депутатів України до колегії міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

На сьогодні до складу колегії входить народний депутат України Горобець Олександр Сергійович. Зрозуміло з яких меркантильних міркувань Г.Плачков включив до складу колегії народного депутата: потрібно, в першу чергу, дружити з потрібними людьми (як навчав тато).

Так що тепер Г.Плачкову можна було «чудити» й надалі.

Наступного разу Г.Плачков «відзначився» в 2020 році, коли дуже завзято спільно з батьком відстоював інтереси олігарха Р.Ахметова.

В 2020 році  була опублікована стаття «СХЕМА ПЛАЧКОВИХ». Для того, щоб краще уявити масштаби мислення та відданість служіння самій багатій людині в країні, хочемо навести деякі витяги з цієї статті.

За інформацією офіційного сайту Президента, 10 листопада Володимир Зеленський на самоізоляції провів селекторну нараду з проблем «Енергоатому». Через десять днів Кабмін звільнив Ольгу Буславець від виконання обов’язків міністра енергетики. За кадром залишилися причина звільнення і кілька імен: батько і син Плачкови, Ринат Ахметов, Іван Баканов. А також цифра — 160 млн. грн. збитків. І доручення Президента Службі безпеки — провести розслідування.

Для початку трохи теорії. Історично так склалося, що більше половини електроенергії виробляється на АЕС. І ця електроенергія є найдешевшою з усіх видів. Але в квітні 2020 року, практично відразу після призначення Ольги Буславець на посаду в.о. міністра, Міненерго взяло новий енергетичний баланс країни.

Згідно з ним, вироблення електроенергії на всіх чотирьох АЕС (Південній, Хмельницькій, Запорізькій та Рівненській) знижується до половини потужності. Замістити її повинні дорожча теплова генерація і дуже сильно дорога «зелена». За дивовижним збігом, у ДТЕК — 65% теплової генерації і перше місце в країні по вітряним і сонячним станціям.

Чому Буславець провела таке рішення? Адже «Енергоатом» на той момент продавав держпідприємству «Гарантований покупець» 85% своєї електроенергії за фіксованою ціною трохи більше $ 20 за МВт.год, як би виконуючи соціальний обов’язок перед населенням? А «зелений» тариф становив майже $ 160 за МВт.год? Все дуже просто: весна, карантин, повний локдаун, споживання електрики знизилося, і такий перерозподіл врятувало друзів Буславець від великих збитків.

А ось «Енергоатом» не врятувало: у листопаді — тобто до початку детективної історії з участю сім’ї Плачкових, про яку мова піде нижче, йому заборгували 23 млрд. грн. Борг тільки ДП «Гарантований покупець» за період з квітня по жовтень 2020 року перевищує 8,6 млрд. грн. і для його погашення немає ні процедури, ні джерел. Частка атомної енергії в загальному балансі, за деякими оцінками, скоротилася приблизно до 39% (з майже 60%).

Але всього цього зацікавленим гравцям здалося недостатньо. Виникла ідея довше протримати блоки АЕС в ремонті і не вводити в експлуатацію, щоб на час простою компенсувати потужності знову-таки за рахунок тепловиків. І дати їм додатково заробити ще влітку і восени. Сказано зроблено!

Плачкови одностайні в любові не тільки до енергетики та вина, а й до О.Буславець. Коли її не вдалося «впихнути» на посаду з першої спроби, і Володимир Зеленський відкликав з Верховної Ради подання про призначення міністра, Плачков-молодший рвав на собі бороду і писав в Facebook: «Без електроенергії не працюватимуть апарати штучного дихання і допоміжна медична апаратура ! Як можна не призначати міністра критичної галузі?!».

А Плачков-старший і зовсім ставив на місце Президента країни, який посмів запідозрити Буславець в зв’язках з Ахметовим: «Мене дуже сильно обурили слова Президента на прес-конференції про відсутність у нас незалежних енергетиків. Це абсолютно не відповідає дійсності. У нового міністра Ольги Буславець достатньо досвіду і знань, вона повністю розуміє ситуацію. А постановка питання про її залежності — образлива для енергетиків «.

І ось зусиллями цієї трійці на 10 листопада — момент селекторної наради в лікарняній палаті глави держави — з 15 енергоблоків АЕС п’ять знаходяться в ремонті. Причому енергоблок №2 Запорізької АЕС на момент підключення, яке відбулося вже після наради, практично в день відставки Буславець, провів в ремонті 105 діб. А енергоблок №5 стояв на той час вже 222 дні.

Запитайте, що там за супер поломки були? Не було ніяких серйозних проблем! Просто Держатомрегулювання погоджує терміни не тільки виведення блоків з експлуатації, але і введення. Після закінчення ремонту приїжджає комісія з ДІЯРУ і приймає роботи на відремонтованому об’єкті. Або не приймає, виявляючи масу недоліків. І тоді ремонт може тривати до нескінченності.

Плачков-старший тим часом активно роздавав коментарі про те, що ні в якому разі не можна забирати управління «Енергоатомом» у Міністерства енергетики та передавати Кабміну, як цього хоче Президент. Загалом, сімейний підряд працював на повну котушку.

Правда, вони обидва ще не знали, що критикований ними Президент вже обізнаний про схему за участю Плачкова-молодшого і дав доручення СБУ розслідувати «художества» очолюваної ним інспекції, через дії якої, за попередніми підрахунками, втрачено 160 млн. грн. Батько і син все зрозуміли, тільки коли почався скандал.

Григорій Іванович в паніці терміново пішов на лікарняний і наказав своєму заступнику нічого не підписувати. Видужав тільки до дня народження Івана Васильовича, коли помилково вирішив, що буря пройшла стороною. Хоча насправді буря навколо цієї історії тільки піднімається. І вона зовсім не в склянці води. Підлеглі Івана Баканова над цим вже працюють … Крім того, в Державне бюро розслідувань надійшов запит депутата фракції «Слуга народу» Сергія Нагорняка про збитки, заподіяні недорослем Плачковим державі. Відповідно до заяви, протягом листопада 2020 року службові особи Державної інспекції ядерного регулювання України, діючи за можливого пособництва невстановлених членів Кабінету Міністрів України, які є державними службовцями категорії «А», всупереч інтересів служби, в інтересах невстановлених осіб, ухилились від вчинення дій по прийняттю в експлуатацію енергоблоків № 2 та № 4 ВП «Запорізька АЕС» НАЕК «Енергоатом», що виключило їх експлуатацію протягом певного періоду часу та реалізацію електричної енергії, та призвело до тяжких наслідків у вигляді недотримання доходу НАЕК «Енергоатом» на суму, що у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

За заявою народного депутата України С.Нагорняка Офісом Генерального прокурора було відкрито кримінальне провадження № 62020000000000977 від 10.12.202010.

Але, як це дуже часто буває у нашій державі, «буря» для Плачкових пройшла осторонь, навіть не зачепивши їх положення у бізнесі та державній службі. Плачков-старший, маючи таких високих покровителів, не тільки зміг вивести свого сина з під удару, а й примудрився отримати для нього ще одну посаду: згідно зі змінами до положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів №652 від 29 липня 2020 року, голова ДІЯРУ за посадою є головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки. Відповідно до цього рішення з 17 серпня 2020 року головою Державної інспекції ядерного регулювання України було призначено Григорія Плачкова.

Але враховуючи повну професійну некомпетентність Г.Плачкова, а також нездатність робити висновки з власних помилок, а ще й постійну готовність вирішувати питання своїх візаві, він й надалі продовжував «розвалювати» ДІЯР та не виконувати покладені на нього функції.

За нинішнього керівництва Держатомрегулювання практично усунулося від регулювання радіаційної безпеки територій та об’єктів колишнього Виробничого об’єднання «Придніпровський хімічний завод» у м. Кам’янське Дніпропетровської області, які в результаті реалізації радянської ядерної програми протягом 1948 – 1991 років мають забруднення природними радіонуклідами уран-торієвого ряду, а також містять значну кількість відходів переробки уранових руд (загалом у хвостосховищах та тимчасових сховищах накопичено більше як 42 млн тон відходів переробки уранових руд). Держатомрегулюванням не створено належних процедур здійснення державного регулювання на цих територіях та об’єктах: – відсутній відповідний вид діяльності, який підлягав би ліцензуванню, –  відсутні та не здійснюються процедури нагляду за діяльністю на радіаційно-забруднених територіях. Стосовно цього об’єкта не створено відповідної нормативно-правової бази, яка відповідала б міжнародним вимогам та підходам.

При цьому, розроблений за сприяння Європейської Комісії та підтриманий рядом народних депутатів України проєкт Закону України «Про управління майданчиками ядерного спадку» (реєстраційний № 4529)  гальмується та не підтримується Держатомрегулюванням. Тоді як прийняття цього закону визнано першочерговим заходом в рамках надання Україні широкомасштабної підтримки Європейської Комісії з вирішення питань реабілітації територій та об’єктів колишнього ВО «ПХЗ» у відповідності до міжнародної практики. Очевидно в умовах дефіциту державного бюджету, отримання міжнародної підтримки з вирішення цих питань є вкрай важливим.

Тобто керівництво Держатомрегулювання з одного боку неспроможне створити належну нормативно-правову базу та систему регулювання успадкованих від колишньої діяльності забруднених територій та об’єктів, а з іншого гальмує європейські ініціативи з вирішення цих питань.

Також зайва бюрократія регулюючого супроводу ДІЯР під керівництвом Григорія Плачкова привела до зриву термінів введення в експлуатацію Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива та збереження монопольної залежності від Російської Федерації. Хоча своєчасне введення в експлуатацію ЦСВЯП надало б можливість зекономити Україні 200 млн дол вже в цьому році.

Але така бездіяльність з боку голови ДІЯР може бути пов’язана зовсім з іншими причинами: як стало відомо із неофіційних джерел, Г.Плачков, перебуваючи у відрядженні 20-23 вересня 2021 року у Відні на чолі української делегації, в супереч затверджених директив, проводив зустрічі з представниками делегації Російської Федерації. Також, за неперевіреною інформацією, Г.Плачков обговорював з представниками РФ серед іншого можливість обійняти посаду віце-прем’єр-міністра в Уряді РФ.

Може тому Г.Плачков повністю ігнорує свою участь в спільному з США пілотному проекті Westinghouse AP-1000, який надасть можливість побудувати нові сучасні ядерні блоки для наших АЕС.

Але всі наведені вище факти не стають на заваді Г.Плачкову й надалі працювати на дуже відповідальній державній посаді. І зрозуміло чому і за чиєю допомогою.

На сьогоднішній день все в родині Плачкових складається добре, але є одна слабкість у Григорія Івановича, яка може звести на нівець всі потуги рідного батька – і це алкозалежність.

Останній, а вірніше буде сказано – крайній такий випадок стався 7 жовтня 2021 року під час проведення інспекційної перевірки, яку проводив Г.Плачков як Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України на Рівненській АЕС. Прибувши на РАЕС, Г.Плачков зранку зайшов до кабінету генерального директора РАЕС П.Павлишина, а … винесли його звідси пізно в ночі п’яного як чип.

Можливо тому, після таких «оригінальних» перевірок, з’явились випадки приховування порушень в роботі РАЕС, про які вже неодноразово писали ЗМІ: падіння 5-ти тонного редуктора з машинному залі РАЕС при роботі ядерних блоків; приховування керівником РАЕС факту спрацювання системи захисту від перевищення тиску, що відкривала запобіжний клапан на енергоблоці №1 РАЕС, який в цей момент працював на номінальній потужності 420 МВт на годину (так система захисту спрацьовує в результаті серйозних порушень експлуатації блоку або аварії) тощо. Необхідно зазначити, що навіть після розголошення цих фактів, керівництвом ДІЯР не було проведено жодного розслідування, хоча це їх прямий обов’язок.

Найприкріше, що Григорій зірвався саме в той момент, коли вирішується питання його подальшої кар’єри і коли його покровителі зможуть підім’яти під себе ще одну енергетичну галузь – атомну.

Спостерігаючи за рухами на енергоринку, де розгорнулося протистояння Ахметова і Пінчука, Ахметов хоче після запеклих боїв за «Укрзалізницю»  отримати «компенсацію», а саме фактичний контроль над НАЕК «Енергоатом». Через призначення своєї людини на пост президента підприємства.

З урахуванням «фактора Ахметова» новим главою національної енергокомпанії активно просувають Григорія Плачкова.

Заручившись підтримкою високих покровителів, які дуже зацікавлені взяти під контроль атомну галузь, та за їх вказівкою, Г.Плачков спільно з батьком почав кампанію щодо зайняття посади президента ДП «НАЕК «Енергоатом».

На сьогоднішній день Г.Плачков досить активний медійно. Так Г.Плачковим було направлено листа до Прем’єр-міністра України, в якому він повідомляє про своє занепокоєння станом справ у ДП «НАЕК «Енергоатом». Причому матеріал, який був викладений в листі, м’яко кажучи, жодним чином не відповідав дійсності. Але ж треба було запустити «пробний шар».

Плачков-старший теж останнім часом активно просуває в «медійку» інтереси Ахметова в енергетиці. Наприклад, просуває ідею відкласти заходи щодо декарбонізації української економіки (що позбавить олігарха від необхідності інвестувати мільярди в модернізацію своїх підприємств).

На знак подяки за відданість, очевидно, І.Плачков якраз і розраховує на підтримку Ахметова і Шмигаля в питанні призначення свого сина президентом НАЕК «Енергоатом».

Ймовірно, як тільки визначяться з кандидатом від ДТЕК, «прем’єр-міністр від ДТЕК» Денис Шмигаль відразу ж і оголосить конкурс. І з фактичним приходом Ахметова в «Енергоатом» у держпідприємства почнеться новий період роботи. Підлеглий інтересам олігарха.

ГРОМАДЯНСТВО?

Ст. 66 Закону України «Про державну службу» ч 5, Ст. 65 Закону України «Про державну службу» ч 2 п 10 (подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації що перешкоджає реалізації права на державну службу а також неподання інформації про такі обставини що виникли під час проходження державної служби – громадянство Республіки Болгарія)

Підводячи підсумки, хотілось б сподіватися, що діюча влада та компетентні органи зрештою звернуть увагу на діяльність Голови ДІЯР Григорія Плачкова та дадуть відповідну оцінку його діям. При цьому ніякі впливові та добрі знайомі його батька не зможуть вплинути на проведення об’єктивного та неупередженого розслідування.