Добігає кінця конкурс на зайняття посади директора Бюро економічної безпеки – чергового мертвонародженого органу, який стане конкурувати з НАБУ та Міністерством молоді та спорту за звання найкорумпованішої державної установи. Втім, слово «конкурс» треба взяти в лапки, оскільки його переможець був відомий ще до того, як перші кандидати подали документи в конкурсну комісію. Це – нинішній виконувач обов’язків голови Державної фіскальної служби Вадим Мельник.
У тому, що саме Вадим Іванович зігрів серце глави держави Андрія Єрмака й саме на нього було вказано монаршим перстом, нема нічого дивного – Мельник є жертвою попереднього злочинного режиму й заслуговує на сатисфакцію тих страждань, які він зазнав за часи Порошенка.
Ще в лютому 2000 року Вадим Іванович пов’язав своє життя з податковою міліцією – найчеснішим правоохоронним органом, яке стало справжнім символом епохи Кучми. У вересні 2014 року Мельник очолив слідство в податковій міліції й став начальником Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України. Але підступи злочинного режиму Порошенка примусили його у вересні 2016 року полишити цю посаду, одну з найприбутковіших у державі (після директора НАБУ, ясна річ).
Як пояснював Мельник колегам, рішення звільнитись з податкової міліції він прийняв тому, що Національна поліція задокументувала його сина при реалізації наркотичних засобів у Національному університеті державної фіскальної служби. Втім, це пояснення не витримує ніякої критики – після свого звільнення Вадим Іванович, якому, начебто, було соромно дивитись колегам в очі за витівки чада, влаштувався доцентом у той самий Національний університет державної фіскальної служби.
Але злі язики брешуть, що, насправді, злочинний режим влітку 2016 року примусив Генеральну прокуратуру України розпочати кримінальне провадження за фактом вимагання Вадимом Мельником, Ігорем Пахолком і слідчим ГСУ ФР 300 тисяч доларів у власниці мережі бутиків Symbol Ольги Федорової за закриття кримінального провадження №32014220000000147, зареєстрованого 22.07.2014 за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205, ч.1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України. Як стверджувала сама Федорова, податкова міліція переслідувала її на замовлення колишнього народного депутата від БЮТ Віталія Данилова (Федорова чомусь називала Віталія Богдановича «бандитом»), який регулярно вимагав з неї гроші.
У 2016 році Федорова поскаржилась у Генпрокуратуру та СБУ, що начальник Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України Мельник, начебто, вимагає з неї 300 тис. доларів. Головне управління «К» СБУ, яке здійснювало оперативний супровід справи за заявою Федорової, підготувало 150 тис. доларів, які Федорова мала під контролем СБУ передати майбутньому директорові БЕБ. Але Вадим Іванович раптом не вийшов на роботу, змінив усі свої телефони й захворів. Однак зібраних на нього матеріалів виявилось так багато, що після того, як раптова хвороба скінчилась (а в цьому житті нема нічого вічного), Вадиму Івановичу довелось піти з Державної фіскальної служби. Більш того, усе ті ж самі злі язики стверджують, що попередив Мельника про негласні слідчі дії щодо нього високопоставлений чин з Генеральної прокуратури.
До речі, після цієї історії гроші з Федорової за закриття кримінального провадження вимагали ще неодноразово, а крапку поставила СБУ 19 травня 2017 року, затримавши при одержанні від Федорової 150 тис. доларів колишнього заступника начальника відділу Оперативно-технічного управління НАБУ Олександра Самкового.
Що ж стосується Мельника, то після звільнення з лав Державної фіскальної служби він зайнявся творчою діяльністю – по-перше, взяв участь у написанні законопроекту «Про Бюро економічної безпеки України», а, по-друге, вигадував, як він буде пояснювати в разі спроби очолити це Бюро наявність у нього 4 квартир, 2 земельних ділянок, 4 нежитлових приміщень та цілого автопарку («Ренж Ровер», «Порш Кайєн», «Хюндай Соната»).
Втім, у здатності Вадима Івановича переконливо розповісти, як йому все це вдалось придбати, перебуваючи на державній службі, ми не сумніваємось – він скаже, що гроші йому позичила Притула…, вибачаюсь, позичив Сергій Петрович Дяговець, брат колишнього співробітника податкової міліції в Сумській області Ігоря Петровича Дяговця, який працював разом з Мельником.
Ну, а якщо серйозно, Мельник на чолі БЕБ – це далеко не гірший варіант. Страшно навіть уявити, що б трапилось, якби Єрмак зупинив свій вибір на Василю Горбалі.