Человек не терпит насилия!

Свавілля у лавах ДПСУ у Сумській області

p1234

Друзі! Як людина небайдужа, хочу торкнутися дуже хвилюючої, на мій погляд, теми –  свавілля у лавах ДПСУ. Мова про головного оперативника Сумського загону Попова О.І.,
а також про не менш відомих Бахмета Вадима Сергійовича та Заболотного Андрія Вікторовича.

Ці оперативникі, чия діяльність здійснювалась «під прикриттям» ключової фігури, як лакмус уловлювали вигідний прикордонний вектор. Перебуваючи в ейфорії від запаморочливого успіху та невразливості, вони дуже часто нехтують головними запобіжними правилами. Історичні довідки та гарний досвід «сексотів» говорять тільки про одне: провал неминучий, а в сучасному світі  цьому сприяють ще й смартфони.

Працюючи «на землі» варто бути більш передбачливим, даючи свій номер, а коли дав, то пізно виправдовуватися.

         Біда сучасної системи, а для деяких – порятунок, коли «верхи» довіряють міфічним цифрам та словоблуддю, які народжують принцип: де легше, на тому й зароблю показник. Адже простіше підібрати «стукача» (від автора – так називають дійсних патріотів своєї держави працівники пера) категорії звичайного роботяги, який тільки побачивши оперативника готовий бути корисним державі. Але ця думка помилкова! Для них це керуємий баласт, готовий сказати та зробити як треба. На це й хотілося б розкрити очі патріотам України! Будьте обережні, даючи згоду бути корисними державі (рапорт про довіру довіреної особи). Адже ті, хто дійсно контролює ситуацію на кордоні – об’єкти інших інтересів.

«Поповці» не випробують долю з давно «відомими» на Сумщині «патріотами» та зрадниками держави, які набили кишені легкими контрабандними грошима. Ці особи спотворили обличчя дійсного прикордонника. Заведене великим керівником правило: «З такими людьми треба товаришувати!»

 

Бахмет та Заболотний сприймали як спонукання до дії та кидалися в обійми не просто до контрабандистів, а до «ватників». Тільки подумайте, як громадянин країни – агресора на українській землі пан Коробков зміг, без зайвих труднощів, закрити очі офіцерам, які колись присягнули на вірність Батьківщині, на все, що відбувається.

 

Ну а далі, як  у відомій приказці, «рука руку миє» грошики пливли по збудованій Поповим вертикалі угору, «нужденним» керівникам та безбідним чинам. Звичайно ж можно припустити, що не всі такі падкі на гроші, але тоді чому дрімає керівник загону – банальне потурання закону або перебування у невіданні. Навряд чи. Гадаю, час розставить все на свої місця!

 

Оцените материал:
54321
(Всего 5, Балл 4.4 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

Один ответ

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

НОВОСТИ