В березні місяці цього року відбудеться дуже важлива і показова подія в системі правосуддя нашої країни — XVIІІ черговий з’їзд суддів України. На ньому буде обрано декілька нових членів до складу Вищої ради правосуддя. До цього контролюючого органу інституту судочинства України делегати з’їзду повинні обрати кращих із кращих професіоналів, для яких честь та сумління — основа життя і діяльності.
Серед багатьох кандидатів на вакансії посеред гідних, нових та незаплямованих обличь є декілька таких собі незрозумілих кандидатів. Наприклад, Бутенко Володимир Іванович. Як він туди потрапив, чиє це лобіювання, чи може він з глузду з’їхав, але з його, як то кажуть, «бекграундом» лізти у оновлене суддівське середовище — це вже занадто. Пан Бутенко наразі дуже токсична фігура. Його посадове лихварство та кришування корупціонерів вже досягло такого розголосу, що тільки сліпий та глухий цього не знає. Окрім того за часів праці в ВККСУ його підлабузництво та слухняність до «вовчої зграї» з ОАСК була неодноразово зафіксована НАБУ. Він був присутнім на багатьох заходах, де, за інформацією слідчих органів, Павло Вовк зі своїми підлеглими вирішував, як вплинути на кадровий склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, як уникнути переатестації та звільнення, як сфабрикувати судові рішення в інтересах потрібних людей в обмін на «спонсорство» і які справи потрібно ініціювати самотужки з метою здійснення впливу на державу. Зокрема йдеться про день народженні такого собі «одіозного» заступника голови Окружного адміністративного суду Києва Євгена Аблова. Інформація про цей розважально-діловий захід потрапила до ЗМІ і викликала багато жорстких зауважень. Адже не треба пояснювати , що члени ВККС не можуть відвідувати спільні вечірки з суддями, професійність і доброчесність яких незабаром будуть оцінювати. Крім того, саме в той час ОАСК розглядав кілька позовів, які подавалися проти членів ВККСУ і в яких поставало питання щодо законності їхнього перебування на посадах. Такий собі конфлікт інтересів…,та не в цьому колективі.
Безперечно, що старий та хитрий лихвар Бутенко не посідає якесь важливе місце в ієрархії «вовчої зграї» з ОАСК, але є багато свідчень на користь того, що впродовж тривалого часу він виконував її доручення, захищав «потрібних» людей від невдалої переатестації с подальшим звільненням, просував в судді тих, хто був готовій йому «посівати» і паралельно займався відсівом небажаних суддів різних гілок судочинства.
Така діяльність була дуже прибутковою, але лихвар на то й лихвар, щоб використовувати всі наявні можливості задля збагачення. Тому, окрім відмазування від відповідальності суддівських корупціонерів пан Бутенко завжди охоче брався за справи інших злодіїв. Допомога, звичайно, була не задарма. Тут, передусім, приходить на думку гучний скандал навколо справи черкаського землеміра-здирника Гамана. Йдеться про те, що в 2014-му році очільника Держземагенства в Черкаській області П.І.Гамана затримали співробітники СБУ на передачі частини хабаря у розмірі 57000 доларів США (доречи, за матеріалами слідства вимагав він майже вдвічі більше), який місцевий фермер повинен був сплатити за дозвіл на оренду сільгоспземель. Справи Гаман були кепські. Незважаючи на махінації зі звільненням з посади заднім числом, йому загрожувало до восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, здебільшого награбованого за роки чиновницької кар’єри. Але до справи завзято взявся пан Бутенко і сталося диво! Українські суди, незважаючи на залізні докази і несамовиту боротьбу Черкаської прокуратури за покарання злочинця, один за одним стали виправдовувати корупціонера. Подейкують, шо ця прихильність суддівського високопосадовця з ВККСУ обійшлася Гаману в кругленьку суму – в 200000 доларів США. (Зрозуміло, що воля того коштує… Тим більш, якщо кортить знову повернутися на держслужбу і продовжити грабунок державі і народу.) От так вони і домовились.
Згодом й на черкаську прокуратуру пан Бутенко отримав гачок впливу. Не на керівника — той йому не по зубах, а на безпосереднього виконавця, таку собі пані Остапенко Ю А. Вона якраз мріяла поміняти посаду простого прокурора на суддівське крісло. І документи всі збирати почала, і необхідні процедури потроху проходити (зокрема, конкурсну процедуру до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України). А тут така нагода: сам дійсний член ВККСУ опікується справою підсудного Гамана! До того ж виявилося, що і робити пані Остапенко нічого такого не потрібно, лише трохи саботажу та дурня клеїти в суді. Ну ще папірці якісь загубити (з ким не буває!), клопотання чи скаргу вчасно не подати тощо. За руку не вхопиш. Звинуватити за такі дії складно. А за це пан Бутенко гарантує допомогу в призначенні суддею, покровительство в майбутньому і багато коштовних судових процесів. Ну то таке, «людям треба допомагати», як сам Володимир Іванович Бутенко сформулював своє кредо перед поданням документів на посаду члена Вищої ради правосуддя України.
До того ж пан Бутенко інколи свої обіцянки виконує. От і колишній суддя Черкаського апеляційного суду Іваненко І. В., який в 2017 р. брав участь у виправдуванні Гамана, згодом став суддею кримінальної палати Верховного Суду. І таке іноді трапляється, хоча компетентні люди брешуть, шо зазвичай пан Бутенко частіше обіцяє, ніж виконує. Точніше — обіцяє, бере гроші чи на заміну ще якісь зобов’язання, а потім взагалі нічого не робить, вичікує. Якщо справа сама пройде-пролізе, то й гроші собі забирає, та ще й винного собі ж має, а якщо ні — бідкується, на обставини скаржиться, але гроші все одне не віддає. Ну не задарма ж… Мовляв зустрічі та перемовини — самі ж по собі речі коштовні. Такий собі прибуток лихваря на посадовий капітал.
А от коли посади нема, то й не до жартів. Пенсіонерів від суддівства клієнти-казнокради не дуже вшановують. От і рветься лихвар від правосуддя Бутенко до складу Вищої ради правосуддя. Це ж який посадовий капітал, а яку ж лихву він встановить! Те, що треба буде ще й «відробити» на посаді на користь власних лобістів його нітрохи не бентежить, бо теж не задарма…
От і Гаман, якого в минулому році вдруге виправдали судді Черкаського Апеляційного Суду Поєдинок І. А., Ятченко М. О. і Соломка І. А. (мабуть, вслід за Іваненко, це нові «кандидати» до ВСУ), знову молить допомогти, бо прокуратура, хоч і в останній термін, але ж подала нову касаційну скаргу. І тепер потрапила вона на розгляд до Антикорупційної палати Верховного Суду, а судді там завзяті. От і як пенсіонеру з ними домовлятися? А гроші, за те щоб його відмазали від тюрми, Гаман дає великі… От якби його обрали до складу Вищої ради правосуддя, то тоді він би вже розгулявся. І Гамана доїти можна, і суддів Верховного Суду на авторитеті розвести чи кинути.
От такі серед кандидатів до складу Вищої ради правосуддя є персонажі. Тим, що саме вони завдяки корупції опиняться на високих посадах, обурюється не лише українська громадськість, але й спостерігачі з ЕС. Як нам повідомили з інформованих джерел, «зашкварні» кандидати до ВРП розізлили європейців «до нестями». І така реакція зрозуміла: нещодавно наші західні партнери спільними зусиллями спроміглися розігнати корумповану та прогнилу Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а тут таргани з неї лізуть до Вищої ради правосуддя. Може тому Європейський Союз і рекомендує відкласти обрання нових членів ВРП до прийняття комплексної реформи цього закладу. Як заявив посол ЄС в Україні Матті Маасікас у коментарі «Судово-юридичній газеті»: «Призначення членів ВРП за старими процедурами суперечило б духу важливої реформи, яку взяла на себе українська влада. Тому ми рекомендуємо відкласти призначення членів ВРП доти, доки не буде створено нову нормативно-правову базу, включно з Етичною комісією». Зрозуміло, що для таких діячів як Володимир Бутенко Етична комісія – це як ладан для чорта. Вони і їхні покровителі докладуть всіх зусиль, щоб реформа українського судочинства вже в котре зазнала поразки.
І шо з цім буде робити XVIІІ черговий з’їзд суддів України, як буде розглядати, що ухвалить? На нашу думку таким лихварям від правосуддя не місце в оновленому, реформованому суддівському середовищі, тим паче у контролюючих органах правосуддя України. Нацарювалися вже вони!
Олег Панов, для ”ОРД”
