5 січня в.о. начальника Галицької митниці Сергій Корчака звернувся до глави Держмитслужби України з проханням відрядити десант професіоналів на Галицьку митницю «у зв’язку зі службовою необхідністю надання методологічної допомоги». До звернення додавався перелік бажаних кандидатів:
Ілляшевич Ярослав Володимирович, начальник митного поста «Миколаїв-морський» Чорноморської митниці.
Недбай Дмитро Петрович, начальник управління адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів Чорноморської митниці.
Жданович Максим Михайлович, головний державний інспектор відділу по роботі з ціновою інформацією Держмитслужби.
Відомо, що для «підсилення» роботи Галицької митниці до Львова направлено Меньшикова Данііла, начальника відділу моніторингу та аналізу митної вартості управління митної вартості та цінової інформації Держмитслужби.
Меньшиков Данііл та Жданович Максим, що покликані надавати «методологічну допомогу», — насправді займаються чим завгодно, але не методичною роботою. Вільно пересуваються по зонах митного контролю, приймають участь в оглядах транспортних засобів, однак у офіційних актах така інформація ніде не відображається. А з митних постів Шегині, Рава-Руська, Яворів та Львів-поштовий цих заробітчан і палкою не відженеш. З їх появою – почались справжні утиски бізнесменів, що працюють легально.
Додаткові огляди, штучне затягування їх тривалості, блокування декларацій, тримання вантажу, що в кінцевому результаті приносить шалені збитки бізнесу, який звик свої товари розмитнювати, а не давати «на лапу». Зараз під особливою увагою цих «смотрящих» овочі, фрукти, секонд-хенд і господарські товари. Все призводить до того, що «білий» бізнес несе додаткові витрати та змушений платити простої, оплачувати завантаження і розвантаження. Такі «кошмарення» тривають доки бізнесмени не стають на «потоки», які «кришує» «десант професіоналів» Корчака. Ті бізнесмени, що грати за новими правилами не хочуть – для розмитнення своїх товарів обирають інші області. Як от Закарпатську, де ситуація значно адекватніша і прозоріша.
Для Ярослава Ілляшевича «робота» з бізнесом – справа не нова. Він разом з Корчакою фігурували у історії про тиск на експортерів по Чорноморській митниці. Тепер свої навики ця команда демонструє на Галицькій митниці. До слова, офіційний бізнес Ілляшкевича пов’язаний з енергетикою і оформлений на маму, екс-партнерку та батька. Дружина і син є громадянами Російської Федерації, а брат до жовтня 2020 року працював в прокуратурі, у відділі нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України.
Другий «десантик» Корчака – Недбай Дмитро. Його сім’я спеціалізується на страхуванні та брокерських послугах, а переведення на Галицьку митницю відкриває нові горизонти для сімейної справи Дмитра Недбая та Ждановича Максима. Жданович, до речі, один із найактивніших членів команди Корчака. В це не дивно, адже бізнес його сім’ї — автомобілі. Мати Ждановича є співвласницею ТОВ «Глобал Транс Трейдінг». Основним видом діяльності фірми є допомога у сфері транспорту. Іншими словами, фірма може здійснювати як посередник міжнародні вантажні перевезення. Батько — керував ПП «Познер-Експорт-Імпорт», яке займається гуртовим та роздрібним продажем автомобілів. Але про це детальніше згодом.
Останній в списку, але не за рангом – Меньшиков Данііл. На свою посаду в митницю Меньшиков прийшов з Міністерства економічного розвитку, а до того займався автозапчастинами та заснував ТОВ «Авант-Лізинг», яке досі займається фінансовим лізингом. А ще, торгівлею мотоциклами, автомобілями, запчастинами до них і т.д. Усе це може якісно поєднати з роботою на митниці, зокрема тому, що додатковим видом економічної діяльності ТОВ «Авант-Лізинг» є міжнародна діяльність.
Ну і про більш приземлені реформи Сергія Корчака на Галицькій митниці. Він змінив керівника управління тарифів, яке по праву називають «найцікавішим» управлінням на митниці. Ним став одіозний Левус Ігор Дмитрович, до якого є довгий список запитань у місцевих громадських діячів. А призначити Левуса вдалось завдяки тому, що попередній в.о керівника управління відмовився виконувати незаконні вказівки керівництва. Відтак, посада була вакантною, і кого ж на неї призначити, як не Ігора Левуса, старого друга в.о директора департаменту тарифів Войцещука Андрія Дмитровича, якого називають батьком десятка схем на митниці, які працюють досі. А граючи в унісон такій команді Сергія Корчака точно вдасться досягти чудових результатів в частині збору коштів, але не до держбюджету. Питання в тому, як себе поведе «білий» бізнес в регіоні? Варіантів кілька. Мовчки платити данину. Розмитнюватись в інших областях. Або відправити «десантників» разом з Корчаком додому.
“ОРД”