Депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Медведчука знову опинились у центрі скандалу навколо утисків законного бізнесу. Черговий конфлікт між керівниками комерційних структур, які здійснюють видобуток та реалізацію піску в столичному регіоні розгорнувся 11 листопада у с.Погреби Броварського району.
Представники ПАТ «Київський річковий порт» під виглядом проведенням слідчих дій співробітниками ГУ НП в Київській області, за видуманими звинуваченнями, заблокували роботу місцевого конкурентного підприємства «СОБІ». Координацією цих подій займається протекторат Річкового порту в особі нардепа ОПЗЖ Суто Мамояна, який за сумісництвом є головним пісчаним мафіозі в регіоні.
Блокування виїзду ваговозів з майданчика підприємства у с.Погреби було організовано силами підконтрольної Мамояну громадської організації «Стоп корупції». Формально її очолює Роман Бочкала. З прибуттям наряду поліції та служби охорони «СОБІ» виявилось, що не всі, хто представився учасником цієї ГО насправді мають відношення до мети такої гучної назви. В рядах активістів «Стоп корупції» опинились бійці відомих в кримінальних колах братів Дениса та Олега Потапенків, що фактично складають основу приватної охорони «Київського річкового порту».
Між сторонами відбувся словесний конфлікт, який присутні співробітники поліції врегулювали та з рештою відновили рух вантажного транспорту. Але одразу після відбуття правоохоронців, сторони конфлікту зустрілись на території АЗС «Мокко» де сутичка розгорнулась з новою силою та стріляниною. Охорона «Київського річкового порту» застосувала травматичну зброю.
За даним фактом СВ Броварського ВП ГУ НП в Київській області вже порушено кримінальне провадження. В матеріалах поліції значиться, що зареєстровану травматичну зброю було виявлено у шістьох представників «Київського річкового порту». Поряд з цим, під час опитування очевидців стрілянини виявився ще один цікавий факт — на місце події також були присутні співробітники УСР Київської області, які намагались не допустити затримання активістів ГО «Стоп корупції» та т.зв. «охоронців». За інсайдерськими даними, Геращенко за мовчазної участі Авакова на постійній основі надає «кришу» пісочному бізнесу Мамояна. Саме київський УСР заминав колишнє розслідування обстрілу з РПГ будівлі «Мостобуду», чи блокування бандами Мамояна роботи броварської пісочної фірми «Positive» шляхом розміщення протитанкової міни на її виробничій території.
У відповідь на бандитські дії структур Мамояна громадські активісти на чолі з колишньою керівницею Дніпровської організації «Правий сектор» Ольгою Коцько провели пікетування Офісу Генерального прокурора та Міністерства внутрішніх справ України. Активісти вимагали від керівництва ОГПУ та МВС притягнути до відповідальності власників «Київського річкового порту» та правоохоронців, які виконують замовлення останніх на блокування роботи конкурентів.
На перший погляд може здатися, що це звичайні «розбірки» конкурентів на ринку піску у столиці, проте мова йде про його одноосібну монополізацію.
Новоявлений депутат ОПЗЖ Мамоян, будучи членом Комітету з питань правоохоронної діяльності фактично використовує позиції в відповідних інстанціях як для формування політики на ринку видобутку піску, так і витіснення з нього незгодних з нав’язуваними цінами. Ще у 2019му Мамоян пролобіював підвищення ціни за тону річкового піску на майже 50%, що, між іншим, безпосередньо пов’язано з формуванням цін на столичну нерухомість. Адже зростання цін на будматеріали залежать саме від вартості тони піску, яка за останній рік зросла від 110 до 170 гривень. З цієї суми ще й передбачена «доля» в кишеню самого Мамояна, оскільки саме він вирішує хто, кому та за скільки буде продавати пісок, при цьому залишаючи найбільш вигідні шляхи його реалізації наближеним до себе компаніям.
Звісно, правоохоронці не просто так ігнорують формування будівельної мафії у столиці. Окрім цілковитої підтримки керівництва партії колишніх «регіоналів», які вже давно звикли відбирати та обкладати даниною законні бізнеси українців, Суто Мамоян задіяв у цій схемі ще й рідного брата — Рустама Сутко. Він займає посаду керівника відділу генеральної прокуратури Києва. Того, що координує роботу Державного бюро розслідувань, що, хоч і не напряму, але досить ефективно може формувати політику у сфері видобутку та продажі корисних копалин.