На днях в інформаційний простір була «вкинута» інформація про начебто мою причетність до «поховання» кримінальної справи, пов’язаної із збутом великої партії наркотиків. У цій інформації, яку радо підхопили деякі інтернет-сайти, стверджується, що я як заступник Генерального прокурора виніс рішення про закриття кримінального провадження стосовно групи осіб, які підозрювались в організації наркотрафіка з Латинської Америки.
Йдеться про канал контрабанди 400 кг колумбійського кокаїну оціночною вартістю понад 60 млн доларів США. Абсолютно неправдива інформація, яку спеціально сфальсифікували і з певною метою подали на «споживання» у ЗМІ. Правда ж полягає у тому, що дійсно у період мого перебування на посаді заступника Генерального прокурора Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000933 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, у якому ще 20 червня 2019 р. було повідомлено п’ятьом особам про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Як заступник Генерального прокурора за розподілом обов’язків я не мав відношення до процесуального керівництва розслідуванням, яке здійснювали слідчі Національної поліції. У зв’язку із тимчасовою відсутністю «профільного» заступника Генпрокурора, до сфери компетенції якого входило процесуальне керівництво розслідуванням слідчими Нацполіції, 18 березня 2020 р. я погодив клопотання про продовження строків досудового розслідування до 12 місяців. Це було єдине процесуальне рішення, яке я як заступник Генпрокурора прийняв у цій справі. І, підкреслюю, воно стосувалося не закриття справи, а продовження строків її розслідування. Як стало відомо наразі, невдовзі після мого рішення про продовження строків розслідування вказаної кримінальної справи було прийнято кардинально інше рішення – про закриття провадження стосовно окремих осіб. У спеціально поширеній фальсифікованій інформації стверджується, що рішення про закриття справи було також прийнято мною. Але це повна, перепрошую, брехня.
По-перше, з мого боку таке рішення було б відвертим свавіллям і юридичним абсурдом – 18 березня 2020 р. продовжувати строки розслідування, а буквально через два тижні – закривати справу. По-друге, я в принципі не міг прийняти таке рішення, оскільки на час його прийняття вже не працював у прокуратурі. Річ у тім, що 27 березня 2020 р. я подав рапорт на звільнення з посади заступника Генерального прокурора і з органів прокуратури, після того як Генпрокурор І.Венедіктова змінила мої функціональні обов’язки і фактично усунула мене від розслідування ключових кримінальних справ, якими я займався. 30 березня 2020 р. нею було видано наказ про моє звільнення. Рішення ж про закриття кримінального провадження у так званій кокаїновій справі було прийнято 31 березня 2020 р. І було воно прийнято відповідним процесуальним керівником у цьому провадженні, про що організаторам фальсифікації вказаної «резонансної» інформації було добре відомо. Як було й відомо, що за фактом закриття зазначеного провадження було проведено службове розслідування, у ході якого встановлено хто, коли і з яких підстав закрив це провадження.
Віктор Трепак, заступник Генерального прокурора (жовтень 2019 р.-березень 2020 р.)
P.S.Як стало відомо «ОРД» з власних джерел рішення про закриття кримінального провадження № 42019000000000933 відносно певних осіб було прийнято 31 березня 2020 р. процесуальним керівником – начальником відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях у справах щодо транснаціональної злочинності Офісу Генерального прокурора Я.Тертичною.
