Человек не терпит насилия!

Шепелева засудили на 7 років за втечу з під-варти, а він сказав, що вивів конвоїр

332523

Деснянський районний суд Києва визнав колишнього нардепа Олександра Шепелева винним у наданні неправомірної вигоди конвоїру та втечі з-під варти.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 7 серпня, який постановила суддя Бабайлова.

У грудні 2012 року Шепелева оголосили у міжнародний розшук як підозрюваного у низці злочинів, в тому числі щодо заволодіння коштами «Родовід банку» і організації замаху на вбивство колишнього власника цього банку Сергія Дядечка.

У 2013 Шепелева затримали в Угорщині і екстрадували в Україну. Печерський суд помістив його під варту.

У червні 2014 через необхідність лікування він утримувався у приміщенні Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги по вул. Братиславській, 3 в м. Києві, де його охорону цілодобово здійснювали працівники Київського слідчого ізолятора. Незадовго до цього Шепелеву повідомили про закінчення досудового розслідування і відкрили матеріали справи. Розуміючи, що незабаром справа піде в суді і йому загрожує тюремне покарання, Шепелев, за версією обвинувачення, вирішив втекти.

Щоб реалізувати план втечі, Шепелеву потрібно було користуватися мобільним телефоном, що заборонялося. Відтак він давав неправомірну вигоду інспектору групи з мобілізаційної роботи та цивільної оборони Київського слідчого ізолятору. Двічі по 500 грн і ще 100 доларів. За ці гроші інспектор мав не реагувати на користування мобілкою.

Шепелев начебто розраховував, що його переведуть до Інституту кардіології імені Стражеска і планував втечу звідти. Але коли стало відомо, що цього не буде, і його повернуть в СІЗО, то вирішив не чекати і тікати з лікарні. Він вступив у попередню змову з конвоїром. 6 липня о 5.30 ранку, коли начальник варти заснув, конвоїр під виглядом супроводження Шепелеву у ванну кімнату вивів його з палати, що на 12 поверсі, і через побутові приміщення вивів із лікарні, після чого Шепелев зник у невідомому напрямку, а потім покинув територію України.

Шепелев винним себе не визнав і показав, що він був народним депутатом 5-6 скликання спочатку від БЮТ, потім вимушений був перейти до Партії регіонів. Віктор Янукович та інші його земляки просили його, коли він перебував в БЮТ, щоб він не голосував в парламенті за відставку прем’єр-міністра Януковича , але він проголосував за відставку і за призначення прем’єр-міністром Юлії Тимошенко, після чого йому передали «великий привіт» від Януковича, сказали, що він цього не забуде і знищить його. На початку 2010 року Янукович став президентом України і йому передали, щоб він готувався, що його будуть «рвати». Він посилив охорону, пересів в броньований автомобіль, відчував, що за ним стежать. Янукович дав вказівку арештувати дружину, а потім і його. Син генерального прокурора пропонував йому дати показання про обставини розкрадання «Родовідбанку» Тимошенко та іншими особами, на що він відповів, що йому про ці обставини не відомо. В 2009 р. під час перевірки «Родовідбанку» він познайомився з Сергієм Дядечком – співзасновником банку. Останній просив примирити його з Тимошенко. 25.12.2012 р. закінчилися його повноваження як народного депутата. Він з молодшими дітьми і дружиною перебував в Європі. Наступного дня до будинку, де залишалася його старша дочка і охорона, увірвалися працівники МВС України – приблизно 50 осіб, в масках, і почали проводити обшук. Пізніше він спілкувався по скайпу з Дядечком, який запитував, навіщо він замовив його вбивство. Шепелев вважає, що до замаху на Дядечка причетна інша особа. Після екстрадиції в Україну він перебував у лікарні, але дізнався, що головний лікар отримав команду його виписати, незважаючи на стан здоров’я. Також була оперативна інформація, що його збираються отруїти. Шепелев показав, що один із конвоїрів поводився підозріло, відводив погляд, дивився вниз, був знервований, не спілкувався з ним як інші, більш ретельно перевіряв його продукти, під час спілкування його з адвокатом весь час пильно за ними стежив. Вночі на 6 липня 2014 конвоїр начебто розбудив його і сказав, що є термінова команда про повернення до медчастини СІЗО і  пристебнув його наручниками до своєї правої руки, вивів на сходовий майданчик, сходами вони спустились на перший поверх. На вулиці їх чекав темний позашляховик. Машина виїхала за місто. Вони вийшли десь біля Боярки. Там конвоїр сказав Шепелеву, що повинен був його отруїти і дав мобільний телефон, він зв’язався зі знайомими, які вивезли його за кордон. Через 7-10 днів після приїзду до Москви Шепелев з адвокатами подав заяви до прокуратури, слідчого комітету, в яких повідомили про те, що з ним сталося.

Конвоїр Олег Бондаренко, який у 2014 році вивів Шепелева з лікарні, до сьогодні значиться у загальнонаціональному розшуку і його місцезнаходження невідоме. За версією слідства, за кермом машини, якою втікача везли з лікарні, був двоюрідний брат Шепелева – Олександр Панченко, який також розшукується правоохоронними органами і кілька років тому також був у розшуку Інтерполу.

Колишній інспектор СІЗО у 2014 році уклав з прокурором угоду про визнання винуватості в отриманні неправомірної вигоди від Шепелева. Суд призначив йому 2 роки позбавлення волі із забороною обіймати посади у правоохоронних органах на 2 роки. Його звільнили від тюремного покарання з іспитовим строком.

Даючи показання в суді, він розповів, що чув від співслужбовців, що у Шепелева був платний конвой, кожному конвоїру виплачувалась винагорода за надання привілеїв Шепелеву і була черга щоб потрапити до його складу.

Аналогічно за угодою засуджений до 5 років позбавлення волі і звільнений з іспитовим строком 2 роки ще один інспектор СІЗО, який у ніч втечі чергував по охороні Шепелева. О 3.30 ночі  для створення видимості своєї непричетності до втечі ув’язненого він вийшов з палати Шепелева у сусідню і ліг там відпочивати. Незабаром до нього приєднався ще один вартовий, про якого йшлося вище, що він отримував хабарі від Шепелева. Після цього, залишившись з одним конвоїром, Шепелев зміг вийти з палати і покинути територію лікарні.

Зникнення арештанта і конвоїра помітили ще о 6-7 ранку, коли прийшла медсестра. Але двоє інших конвоїрів вирішили нічого не робити і почекати, бо нібито сподівалися, що ті повернуться. О 10 ранку прибув новий конвой, щоб їх змінити, тоді все і відкрилося. Лише о 12 годині  в.о.начальника Київського слідчого ізолятора повідомив про зникнення ув’язненого.

Лікар-терапевт СІЗО СБУ показав, що з лютого 2018 Шепелев утримувався під вартою. В обвинуваченого стабільно високий артеріальний тиск. Медичні препарати йому призначались за результатами обстеження комісії провідних лікарів медичних закладів імені Амосова та Стражеска. Від ряду запропонованих медичних обстежень обвинувачений відмовився. Під час вимірювання тиску вдавався до напруження верхніх кінцівок, мускулатури скелета, затримував подих з метою підвищення тиску, про що лікар подавав начальнику установи відповідний рапорт. Від огляду членами експертної комісії, які прибули до медичної частини Київського слідчого ізолятора, він відмовився, у зв’язку із чим комісія не могла визначити стан його здоров’я та підтвердити наявність захворювань, що були діагностовані медичними закладами Угорщини, медчастиною Київського СІЗО, інститутом нейрохірургії АМН України, кафедрою нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.

Доводи сторони захисту про те, що у Шепелева в користуванні не було мобільного телефону і грошей, які б він міг надавати вартовим за лояльне ставлення, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються показаннями свідків та іншими доказами, сумніватися в об’єктивності яких у суду немає підстав. В судовому засіданні не встановлено причин, з яких свідки могли б обмовити обвинуваченого. Зізнавальні показання одного зі свідків (колишнього конвоїра) стали однією з підстав притягнення його самого до кримінальної відповідальності.

Суд критично поситавився до показань Шепелева про те, що він не знав і не розумів, що фактично вчиняє втечу з-під варти, оскільки вони є нелогічними. Шепелев говорив, що виконував вказівки вартового Бондаренка і не розумів що відбувається, при цьому, послідовно, детально повідомив і навіть заявив, що може показати, яким чином покинув лікарню, подальший маршрут слідування.

У суду викликало сумніви те, що Шепелев, який має дві вищі освіти, працював народним депутатом, міг підкоритися вартовому, який за складом характеру, як розповів начальник СІЗО, не той, хто може повести за собою.

Суд вважає, що працівник Київського СІЗО Бондаренко був обраний Шепелевим як співучасник втечі з-під варти, виходячи з рис характеру Бондаренка, а також зважаючи на відсутність в останнього міцних соціальних зв’язків.

До втечі з-під варти Шепелев вже переховувався від кримінального переслідування в іншому кримінальному провадженні за межами України і оголошувався у міжнародний розшук, в подальшому був затриманий на території Угорщини та екстрадований до України, а тому, залишаючи лікарню, де перебував під вартою, розумів значення своїх дій та їх наслідки.

Також необгрунтованими визнані посилання обвинуваченого на те, що на момент залишення лікарні його життю і здоров’ю загрожувала небезпека. Шепелев, родичі, численні адвокати, які по декілька разів на день відвідували його в лікарні, не повідомляли відповідні органи про загрози здоров’ю, життю обвинуваченого або членам його сім’ї.

Тільки після затримання 19.03.2015 р. на території Російської Федерації, через досить тривалий час Шепелев повідомив правоохоронні органи України про те, що знаходиться на території Росії та бажає дати показання про обставини інкримінованих йому злочинів. Факт перебування Шепелева у лікарні у палаті № 1201, розташованій на 12 поверсі, яка спеціально не обладнана для знаходження в ній осіб, що перебувають під вартою, не може свідчити про відсутність в його діях ознак злочину, передбаченого ст. 393 КК України. Шепелев перебував у вказаній палаті під цілодобовою охороною конвою, варта складалася із трьох осіб, обвинувачений усвідомлював, що в лікарні перебуває під вартою, оскільки сам заявляв в суді, що він перебував в лікарні в таких умовах, що «миша туди не проскочить», майже постійно був пристебнутий до ліжка кайданками, порушень умов тримання під вартою у нього не було.

Доводи обвинуваченого про тиск на нього з боку працівників прокуратури та окремих осіб з метою заволодіння його майном і переслідування «кривавим режимом», суд розцінює як бажання уникнути кримінальної відповідальності, оскільки вони не підтвердженими будь-якими доказами.

За одним епізодом суд Шепелева виправдав. Йшлося про пропонування неправомірної вигоди начальнику арештного дому Київського слідчого ізолятора за організацію переводу Шепелева в Інститут кардіології імені Стражеска, який не входив до переліку закладів для надання медичної допомоги особам, які перебувають під вартою.

Свідок розповів, що за кілька днів до втечі Шепелева перевіряв несення служби особовим складом СІЗО по охороні обвинуваченого в лікарні і під час бесіди Шепелев наодинці запропонував йому винагороду за переведення його до іншої лікарні, яка не входить до переліку медустанов, що обслуговують СІЗО, але в чому полягала винагорода і її розмір не називав, просто казав, що все буде добре, і він, і його діти будуть забезпечені. Також обвинувачений пропонував йому дати дані особи, на яку можна буде щось оформити, як він зрозумів, нерухомість або відсоток у бізнесі. Від цієї пропозиції він відмовився.

Сам Шепелев це заперечував. Суд же зазначив, що суть пропозиції надання неправомірної вигоди повинна бути викладена зрозуміло. А з показань свідка не вбачається, в чому конкретно полягала пропозиція надати неправомірну вигоду, в чому будуть полягати ці матеріальні блага та ін. Свідок не повідомив відповідні органи про пропозицію надання йому неправомірної вигоди, що свідчить про те, що пропозиція була не конкретною і він не усвідомив повною мірою її суть.

Суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини вчинених злочинів, особу винного, стан здоров’я обвинуваченого. На думку органу пробації, виправлення Шепелева без позбавлення або обмеження волі, ймовірно, може становити небезпеку для суспільства, у тому числі окремих осіб. Пом’якшуючих обставин не встановлено.

За сукупністю злочинів суд дав Шепелеву 7 років позбавлення волі. Також призначено додаткові покарання у вигляді 8500 грн штрафу та конфіскації всього майна.

Суд не зарахував у строк відбуття покарання Шепелева термін його перебування під вартою на території Російської Федерації з 19.03.2015 р. по 8.07.2016 р.

Шепелев не був виданий Україні компетентним органом РФ. Відповідно до листа заступника генерального прокурора Російської Федерації від 7.07.2016 р. задовольнити запит Генеральної прокуратури України про видачу Шепелева не представилось можливим. Шепелева було затримано за підозрою у вчиненні ряду злочинів 18.02.2018 р. на території України. Таким чином, Шепелев не є виданою запитуваною державою особою в розумінні ст. 577 КПК України, а тому норми вказаного закону до нього не можуть бути застосовані.

Також, суд не зараховує термін перебування Шепелева під екстрадиційним арештом в Угорщині у період з 4.07.2013 р. по 26.03.2014 р., оскільки інкриміновані злочини у кримінальному провадженні, що розглядається, вчинено Шепелевим після цього екстрадиційного арешту.

Обвинувальний акт щодо Шепелева у справі підкуп конвоїра і втечу з-під варти надійшов до Деснянського суду ще в січні 2017 року. Понад рік справа розглядалась заочно, а після затримання Шепелева справу почали слухати спочатку в його присутності. За цей час призначено понад 160 засідань, але значна їх частина не відбулися через неявку адвокатів або починалися із суттєвим запізненням, тому що Шепелев, зі слів конвою, не бажав виходити з камери. Суддя Бабайлова стверджувала, що захист Шепелева зловживав процесуальними правами, подаючи невмотивановані, повторні клопотанні і необгрунтовані заяви про відвід.

Суд перейшов до дебатів ще 24 грудня 2019 року і ця стадія затягнулась на понад пів року через систематичну неявку адвокатів. Так, не відбулися засідання 17 лютого, 18 березня, 6 квітня, 12 і 29 травня, 1, 2, 5, 15, 17 червня.

30 липня Дисциплінарна палата адвокатів Полтавської області за скаргою судді Бабайлової призупинила дію адвокатського посвідчення одного із захисників Шепелева за порушення своїх процесуальних прав.

Наразі це перший вирок Шепелеву. У Святошинському, Дарницькому, Києво-Святошинському і Шевченківському судах розглядаються також інші справи Шепелева щодо розтрати коштів «Родовід Банку», організації двох замахів на вбивство банкіра Дядечка, замовлення умисного вбивства банкіра Сергія Кириченка у 2003 році і  вбивства у 2006 році полковника УБОЗ Романа Єрохіна.

«Судовий репортер» 

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Читайте также

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Ирина Долозина -- чемпион по "скруткам". При всех начальниках
НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

Последние российские новости впечатляют. Бывший журналист «Новой газеты» Сергей Канев пишет, что под Питером была обнаружена частная тюрьма с крематорием.…
Большая фармацевтическая афера: «фуфло» и ценовой сговор

Большая фармацевтическая афера: «фуфло» и ценовой сговор

  Почему крупные дистрибьюторы лекарств и торговцы «самопальными» медпрепаратами попали в одно уголовное дело. Весной этого года, 25 марта, федеральный суд…
НОВОСТИ