Дніпровський районний суд Києва доручив здійснити у п’ятницю, 7 серпня 2020 року, привід народного депутата 7 скликання Ігоря Скосара до відділення поліції для допиту в статусі підозрюваного в кримінальному провадженні про шахрайство (ч.4 ст.190 КК України) та погрозах вбивством (ч.1 ст.129 КК України) на адресу бізнесмена, співвласника мережі фітнес-клубів “Спортлайф” та ресторану “Фелліні” Ігоря Воронова. Відповідне рішення 30 липня поточного року ухвалила слідчий суддя Оксана Бірса.
З матеріалів справи випливає, що заяву про скоєння щодо нього низки злочинів Воронов написав у березні 2019 року. Бізнесмен пожалівся правоохоронцям: мовляв, Скосар, який позиціонував себе достатньо заможною людиною, успішним бізнесменом із серйозними контактами і зв’язками як в політичних колах України так і серед чиновників різних рівнів (у тому числі і серед правоохоронних органів) та з яким він підтримував дружні стосункі з 2000 року, неодноразово ошукав Воронова на загальну суму близько 4 млн. дол., а надалі — погрожував вбивством.
Старт фінансових взаємовідносин достойників припадає на 2011 рік, коли Воронов спокусився на пропозицію Скосара спільно реалізувати інвестиційний проект на території Індії. Йшлося про купівлю в місцевому штаті Орисса родовища руди та подальше будівництво виробничого комплексу з її переробки. Компаньйоном українських бізнесменів тоді мав виступити громадянин Ізраїлю Міхаелі Шай, що буцімто має досвід та навички ведення такого бізнесу.
Згодом Воронов пояснював, що його переконали — він має тільки фінансово забезпечити старт проекту, а операційними та технічними процедурами будуть перейматися Шай та Скосар. Останні зареєстрували офшорну компанію, на рахунки якої київський ресторатор перевів 1 млн. дол., а ще 1,6 млн. дол. — передав готівкою безпосередньо Скосару.
У квітні 2012 року Воронов вирішив перевірити розбудову залізорудного бізнесу та відрядив свого помічника до Індії. Висновок останнього виявився невтішним: “Даний бізнес-проект це лише територія десь в джунглях, яка розташована від “управлінського офісу” на відстані 450 кілометрів, дорога до об’єкту та повернення займає близько 24 годин, на вказаній території дуже багато терористичних груп, переміщення без озброєної охорони неможливо. Ніяких робіт не ведеться, запрошені для проектування інженери ніяких робіт не виконують, постійно перебувають у готелі, величезні затрати на утримання офісів, проблеми з отриманням екологічної ліцензії та інших дозвільних та установчих документів, відсутність електроенергії і води та ін. Одне тільки підведення електроенергії для майбутнього проекту потребує інвестицій у сумі як мінімум 1 млн. дол., а розрахунковий час запуску фабрики не раніше ніж через 18 місяців при відсутності будь-яких інших ускладнень”.
Ймовірно, вже тоді Воронов почав розуміти, що його “взули”. Втім, коли він запросив для пояснень Скосара, той запевнив “компаньйона” — все йде за планом, а певні об’єктивні складнощі пов’язані зі специфікою регіону, проте надалі вони будуть усунуті. Вочевидь, ці аргументи влаштували Воронова, оскільки надалі він неодноразово позичав приятелю грошові кошти.
З судових матеріалів випливає, що загалом йшлося про близько 3 млн. дол., які в грудні 2019 року Голосіївський районний суд Києва постановив стягнути зі Скосара на користь Воронова. На той час останній вже написав заяву про злочин з боку колишнього приятеля за мотивами історії, яка трапилася влітку 2015 року.
Тоді Скосар приїхав для розмови з Вороновим до нього в офіс у БЦ “Парус”, однак у співвласника “Спортлайфу” не виявилося вільного часу. Він пояснив екс-нардепу, мовляв запізнюється на літак за кордон, а крім цього — йому ще потрібно дістати 100 тис. дол. для термінового вирішення бізнес-питання.
Коли про це почув поціновувач хронометрів Скосар, він начебто запропонував другу зняти з руки його коштовний годинник марки “Franck Muller Evolution 9850 3-1”, вартість якого становить понад мільйон доларів. Та пояснив, що може негайно знайти 100 тис. дол., але для цього доведеться здати коштовну річ Воронова в заставу. Очікувалося, що необхідні гроші Скосар того ж дня віддасть водієві ресторатора, однак приніс тільки 80 тис. дол.
Воронову це не сподобалося, тож він вирішив “обнулити” сумнівну угоду: бізнесмен наказав повернути Скосару гроші, натомість — зажадав назад хронометр. Як виявилося, на той час коштовний годинник вже було продано, тож ресторатор залишився ні з чим.
Саме обставини заволодіння годинником “Franck Muller Evolution” Воронова стали початковою фабулою кримінальної справи щодо ймовірного шахрайства з боку Скосара. Коли ж екс-нардеп дізнався про порушення відповідного провадження, то не знайшов нічого кращого, аніж надіслати ресторату в месенджері WhatsApp кілька повідомлень з погрозами фізичної розправи.
Відповідний інцидент було зафіксовано в травні 2019 року, але тільки за рік справа зрушила з місця. У червні поточного року Скосара оголосили в розшук, а згодом вручили йому підозру та повістку з викликом на допит. відповідна слідча дія були призначена на 27 липня 2020 року, однак Косар тоді не з’явився та зник з радарів праовохоронців. З урахуванням цього представник прокуратури вийшов з клопотанням до суду про забезпечення приводу нардепа 7 скликання, яке було задоволено.
