Куда уходит …….. деньги? В какие города? И где найти нам средства?

Щось я давненько не заглядав в інтернет. Так добре мандрувати Україною без усіх цих новинних та навколоновинних хайпів про черговий «путін нападьот», «хто кого поздоровив з важкими днями», «відставками Ради», «корабельними соснами» та іншими закидами. Треба визнати, що вітчизняна онлайн журналістика переживає не найкращі часи. Мабуть справа у глобальному потеплінні.
Повернення з мандрівки знову змусило заринутись у медійний вихор, а там…. І однією з непримітних новин, на яку мало хто звернув увагу, стало повідомлення про те, що офіс вітчизняного омбудсмана «подал челобитную» до Уряду про виділення, на хвилиночку, 14 з половиною мільйонів бюджетних грошей зі спецфонду для боротьби з коронавірусом для офісу головного захисника прав людини. А саме цікаве на що запитуються бюджетні гривні. Десять мільйонів на ремонт, три з хвостиком на створення нового сайту та один на відрядження.
І не було б питань до цієї новини, але…. Але полягає в тому, що ну може все ж таки офіс на розі вулиць Липської та Інститутської трохи зносився. Громадяни приходять та залишають цю історичну будівлю із захищеними правами. Потік великий, зношення стільців, сходинок, дверей, туалетів велике. За «десятку» можна трохи і підновити. Тим більше, що гроші з антикоронавірусного фонду. Навіть аргументувати вийде кошториси використанням при ремонті новітніх нано антивірусних будматеріалів. Принаймні, нові стільці та сходи можна буде помацати. А додати до цього затверджений керівником цієї будівлі кошторис на поточний рік, у якому вже було передбачено 10000000 із загального фонду на ремонт, так і виходити з офісу не захочеться.
Подібна ситуація з відрядженнями. Майже два мільйони, передбачені кошторисом на цей рік, плюс ще один зі спецфонду гарантує знищення біологічної загрози по всім шляхам слідування відряджуваних осіб. Ну і тут, принаймні можна буде помацати продезинфіковані дороги.
А от із 3,5 мільйонами на сайт це, добродії, треба уважно розібратися. Там так не помацаєш. І цікавість автора можна пояснити. Колись він постояв поруч із фірмами, що створюють та промотуюсь веб-сайти. Особисто я до цього моменту на сайт Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не заходив. Просто стало цікаво, що ж воно таке є і що за 130 тисяч доларів вони хочуть отримати.
Нинішній сайт ну таке. Простенько та дуже багато букв. Відвідуваність трохи більше тисячі. Пересічний громадянин стільки читати за раз не буде. Дизайн десь на рівні другого курсу КПІ. Інформативність наближається до нескінченності. Розділ «Соціальні, економічні та гуманітарні права» містить таку ж саму глобальну анотацію. Окремі статті у цьому розділі написано у кращих традиціях радянської звітності часів телепрограми «Врємя». Люди, знайомі із паперовиробництвом у державних органах, змогли дочитати такий контент тільки до третього абзацу. Так що нагальність оновлення веб-ресурсу з захисту прав людини назріла. Тут питання відсутні. Проте лякає затребувана сума. Хоча думки спеціалістів із цього приводу розійшлися. Одні аргументовано доводять, що достатньо буде і 20-50 тисяч доларів в еквіваленті. Інші, занурившись у тенета технічних термінів апелюють до значно більших сум. Може інші знають який секретик, пов’язаний із необхідністю захисту такого сайту від хакерських зазіхань. Моя думка така, що якісний та цікавий для людей сайт можливо зробити «під ключ» максимум за 40-45 тисяч американських доларів. Із достатнім захистом, інтерактивністю, копірайтом та своєчасним оновленням.
Так от, добродії, давайте нарешті будемо формувати громадянське суспільство. У якому і громадяни, і посадовці відповідатимуть за майбутнє себе та наших нащадків. Чи більше немає в Україні проблем, щоби виймати кошти із бюджету, призначені для боротьби із глобальною заразою, для перемалювання сайту, про який загалу майже не відомо. Зрештою я думаю, що у нас є достатня кількість патріотів-програмістів, які для розвитку держави забабахають такий сайт про захист прав людини, що захитаєшся. А мільйони наших гривень доречно витратити й на більш реальні речі.