Нам від своїх товаришів приховувати нема чого

Маю бажання вставити і свої пару копійок в своє бачення бурхливих подій останніх часів. Численні баталії прихильників та противників всіх і всього затьмарюють важливість й інших, але не менш актуальних питань життєвого простору.
Мається на увазі такий надважливий елемент сучасного світу як кібергігієна. На цій темі мудрі та підприємливі люди заробляють великі гроші, читаючи лекції та продаючи наклади книжок із коміксами. Хоча і книжки, і лекції є просто переказуванням звичайних правил життя.
Коротенько скажу, що більшість люду при користуванні інтернетом навіть і не замислюються в тому, що будь-яка інформація, яка туди попадає, залишається там назавжди. Звісно, маючи дурні гроші та величезні зв’язки можна спробувати її звідти прибрати. Але ж більшість того ніколи не зможе. А потім деякі скаржаться, що «от їхав в Ізраїль, не пустили. І чого це?». Забуваючи при цьому, що самі ж і понаписували в інтернеті про якісь події, що гостро відчуваються на Землі Обітованій. Або прямо вказали, що при відсутності роботи катають по місту на мерседесі, тихенько типу торгуючи «пігулками від голови». А там, в аеропорті Бен-Гуріона, хлопці прості. Побачили у мережі, що людина не та за яку себе вбачає і назад відправили.
Жодним чином я тут не закликаю ділитися в інсті фоточками з пацанських розбірок. Ні. Лише хочу, щоб кожен замислився, що і як стається із особистою інформацією кожного, хто поділився нею із глобальною павутиною.
Також, хай не думають, що усю цю інформацію не збирають всюдисущі нащадки Судоплатова та Штірліца. Мабуть що збирають. Навіть от американці при їхніх технічних і технологічних можливостях визнають, що наші північні сусіди раз по раз використовують інтернет для просування свої інтересів. І іноді напіввдало.
В нашій державі питаннями захисту від безконтрольного поширення даних про особу фактично не займається ніхто. Чинне законодавство у цій сфері вкрай недосконале та повинно бути скореговано. Таке непросте питання як захист персональних даних і досі остаточно не вирішено у повному обсязі. Нині в нашій державі накопичено величезний масив даних стосовно громадян, проте фактичними розпорядниками цієї інформації є і державні органи, і приватні фірми. Проте жодні із них у разі чого не несуть ніякої відповідальності. Ну просто ніхто не відповідатиме за умисне чи необережне розголошення відомостей про особу. І це становить неабияку загрозу, хоча над цією проблемою ніхто особливо не замислюється.
Проблематика збереження у першу чергу державою персональних даних тісно переплетена із відсутністю нормативного регулювання роботи підприємців, що надають послуги із фізичного розміщення інформації в інтернеті. Нині дуже велика кількість інформаційних масивів зберігається на технічних майданчиках приватних компаній, які до того ж використовують російське програмне забезпечення. Специфіка роботи інтернет-бізнесу в Росії передбачає повне сприяння приватними фірмами у наданні правоохоронним органам усієї без винятку інформації у тому числі, що стосуються іноземців. Російська система взаємодії державних контролюючих органів та приватних компаній побудована таким чином, що підприємці повинні безумовно співпрацювати із правоохоронцями, або їх діяльність буде просто припинено. Також, згідно із російським законодавством, особливо після сумнозвісного «пакета Ярової» (охочі можуть ознайомитись із текстом федерального закону № 149-ФЗ) правоохоронні структури сусідньої держави отримують практично безконтрольний доступ до усієї інформації, причому навіть до листування осіб.
І небезпека отримання росіянами величезного масиву інформації про майже усі приватні і публічні сторони життя українців стає реальною, оскільки понад сім тисяч українських сайтів фактично розміщено у Росії. Навіть, супер популярний сайт знайомств «Мамба» зберігає усю інформацію у столиці держави-агресора. Так що фоточки, телефони і листування наших романтиків стають мемасиками та приколюхами для феєсбешників.
До того ж, цікавою компанією виявляється і телеграм. Мабуть усі пам’ятають позаторішній хайп з приводу незламності Павла Дурова та його дітища. Але і тут виявився невеличкий нюанс. Якщо ми глянемо на № 90-РР від 28.06.2017 російського реєстру організаторів розповсюдження інформації в мережі Інтернет то побачимо там месенджер «Telegram». А розміщення компанії у цьому реєстрі автоматично тягне за собою необхідність її повної співпраці із російською правоохоронною системою. Наголошую, повній (федеральний закон № 149-ФЗ у цьому питанні однозначний). Так що мабуть російський «великий брат» іноді перечитує повідомлення у конфіденційному месенджері. І ось останні новини це підтверджують. На сайті «Рамблер» розміщено повідомлення про розблокування Телеграму у Росії.
Підсумовуючи отакі невеселі події хочеться звернутися до небайдужої спільноти із проханням щодо початку кампанії по створенню у нашій державі сприятливих умов для розвитку вітчизняного бізнесу, що займається фізичним розміщенням інформації у глобальній мережі. Та маючи такий потужний потенціал програмістів та технарів може створити свої сервіси обміну інформацією? І тоді не ми будемо тішити росіян, а вони нас.