Человек не терпит насилия!

Фінансові маневри Рябошапки: і собі, і друзям

Українська прокуратура паралізована, щонайменше, до 1 вересня 2020 року – професійні «громадські активісти», що опинились на чолі Генеральної прокуратури України, знову влаштували переатестацію, яку вони вже проводили 4 роки тому. При цьому результати переатестації оголошені заздалегідь – за її підсумками будуть звільнені 5 тисяч прокурорів з тих 15 тисяч, що працюють зразу. Але найбільше співробітників прокуратури бентежить не перспектива можливого звільнення, а нерозуміння всієї тієї метушні, яку влаштував новий генпрокурор Руслан Рябошапка. Якщо Рябошапці заважають кілька підлеглих, то невже їх не можна було звільнити без влаштування тотального паралічу й фактичного припинення діяльності прокуратури – вони б і самі написали заяви «за власним бажанням», а якби хтось відмовився, на такий випадок існує механізм скорочення посади?

На перший погляд, дії Рябошапки, дійсно, позбавлені будь якої логіки: ну навіщо, питається, вимагати від усіх прокурорів написання заяв про те, що вони добровільно погоджуються на використання в ході переатестації інформації про них з анонімних джерел (на кшталт пліток, що поширюються соціальних мережах)? Навіщо виганяти з роботи тих, хто відмовився подати заяву про «добровільну» згоду – таких у Генеральній прокуратурі виявилось 20% співробітників, а, точніше, 218 прокурорів, яким Рябошапка вказав на двері без жодних законних підстав? Який сенс звільняти найдосвідченіших: наприклад, за відмову дати «добровільну» згоду на використання інформації з анонімних джерел Рябошапка звільнив заступника начальника Управління спеціальних розслідувань Віталія Тарасюка – напевно, єдиного толкового слідчого в богадільні Горбатюка.

Але, насправді, нічого дивного немає й Рябошапка та його команда професійних «громадських активістів» лише зайвий раз довела, що грантожери не здатні до якоїсь продуктивної праці – вони можуть тільки засвоювати гроші іноземних грантодавців і писати красиві фінансові звіти. Власне, саме так трапилось минулого разу, під час переатестації прокурорів у 2015 році. Тоді 2,5 млн. доларів, які Уряд Сполучених Штатів виділив для реформування української прокуратури, потрапили не на рахунок Генеральної прокуратури України, а на рахунки приватної компанії «Центр протидії корупції» (до речі, ця, так би мовити, неприбуткова організація має 20 рахунків в установах банків). Але спроби Генпрокуратури розібратись з крадіями закінчились нічим – у квітні 2016 року посольство США направило в Генеральну прокуратуру України листа за підписом першого заступника посла Джорджа Кента з вимогою закрити кримінальне провадження, зареєстроване у зв’язку з розкраданням американської урядової допомоги (це той випадок, коли на злодії загорілась шапка – можна припускати, що частина вкрадених грошей осіла в кишенях американських дипломатів).

Апетит приходить під час їжі – цього разу грантожери спробують вкрасти вже не 2,5, а 7,5 млн. доларів США. Для цього в кожну кадрову комісію (а всього їх буде шість) Рябошапка включив по три професійних «громадських активісти», які засвоюватимуть кошти американських платників податків. Ось приклад такої комісії на чолі з видатним фахівцем у галузі права Віктором Чумаком:

big pereatttt

А оце – документи на перший транш, який має осісти в кишенях професійних «громадських активістів», на суму в 744 тис. доларів США.

big pereattt1

 big pereatttt2 

big pereatttt3 

big pereatttt4 

big pereatttt5

 big pereattt6 

big pereatttt7 

big pereattt8 

big pereattt9 

big pereattt10 

big pereatttt111 

big pereatt12

Що привертає увагу: бенефіціаром американської допомоги є не тільки Генеральна прокуратура України, але й Міністерство регіонального розвитку, Херсонська обласна державна адміністрація (до речі, у 2014 році для прогону грошей американських платників податків використовувались рахунки очолюваної Саакашвілі Одеської ОДА) та, як не дивно, Національне антикорупційне бюро України, директор якого зараз намагається домовитись з головою Рівненського апеляційного суду Олегом Полюховичем про скасування постанови Сарненського районного суду, якою Артем Ситник був визнаний корупціонером. Втім, нічого дивного немає, враховуючи, що Ситник – це друг, соратник і товариш по пляшці генерального прокурора Рябошапки та його заступника Чумака.

Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Читайте также

«Дело ювелиров». Судья Вовк и следователь ГПУ Безушко хотят «разжиться камушками»

«Дело ювелиров». Судья Вовк и следователь ГПУ Безушко хотят «разжиться...

Недавно сменившееся руководство страны в лице президента Владимира Зеленского и его соратников заявило о том, что украинскому бизнесу, а в…
Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Ирина Долозина -- чемпион по "скруткам". При всех начальниках
НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

Последние российские новости впечатляют. Бывший журналист «Новой газеты» Сергей Канев пишет, что под Питером была обнаружена частная тюрьма с крематорием.…
НОВОСТИ