Реформа податкової дійсно перезріла, бо проблеми, які створював цей орган, підривали основи державності. Це не робота, це її імітація. А за наслідками «роботи» — малий та середній бізнес просто закривається, тому що не може сплатити штрафи. Є суди, так, але суддям простіше приймати рішення на користь держави, якщо платник податків малий, малозначущий, як кажуть. А якщо ДФС не праві? Були засоби покарання? Ні. Жодного. А зараз ще і юридична особа ДФС у стані ліквідації і стане ДПС. Лячно. Судам та підприємцям від цієї процедури, якщо не будуть врегульовані питання, про які я напишу нижче, настане гаплик.
Прийшли собі такі інспектори ГУ ДФС в Одеській області на перевірку обігу готівки до невеличкої приватної стоматології в Одесі «Дентал комплекс». Шукали порушення. Нічого. І тут, о щастя (!), два однакових прибуткових ордери за одним номером, від однієї дати, на одну й ту ж суму, але проведений лише один. О! Які пояснення? Інспекторам пояснюють, що гад касир зіпсований ордер не закреслив, а по інструкції викидати зіпсовані ордери неможна, але от проводка, от докази, що гроші (поворотна фіндопомога) прийшли лише один раз, от чому, от навіщо. Так, за законодавством за таке штраф на касира адміністративний потрібно накладати. Але… завжди є але, коли це ДФС. Виписують штраф у 140 тис грн. (5-кратний розмір від платежу у прибутковому ордері 26 тис грн.). Маленька стоматологія в Одесі з за цього штрафу може припинити своє існування. Цей «Дентал комплекс» до ДФС Одеської області докази ще письмово подав, серед яких… пояснення самого громадянина, що гроші в касу платив у той день і платив лише один раз, а не два та документ про сплату у нього є. Що ДФС? А ДФС до дідька все це, вони стверджують, що зіпсований ордер ні фіга не зіпсований, а дуже таки справжній і суми було дві, а не одна, а громадянин, що платив… а пішов він. Як це? Ага, отут собаку зарили наші законодавці.
Проблема у тому, що коли скасовували загальний нагляд прокуратури, ніяких запобіжників незаконних дій ДФС не з’явилося. Їх, інспекторів та керівників ДФС, ніхто не міг покарати. Нізащо. А у такому випадку чого боятися? Штраф виписав і, якщо «поділилися», програв у суді, якщо «не поділилися» — виграв, тому що суд навряд чи пропре проти держави. Масштаби зростали. Середній та малий бізнес просто припиняв свою діяльність, тому працівники ДФС виходили на максимальні покажчики стягнень. А інколи просто виставляли штраф попри судовий розгляд (штрафні санкції вважаються не накладеними на час розгляду у суді). Потім казали в суді, що грошей на повернення нема. І так по всій країні. Хтось аналізував? Я не знайшла жодної публікації. Проаналізуємо, як вони діють?
Є такий гарний Наказ Міністерства фінансів України 21.10.2015 № 916 «Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами», де чітко прописані дії ДФС при розгляді скарги на штраф. Якщо цей Наказ виконувати, ДФС України незаконні штрафи скасує. Ну просто тому, що у наказі є чітке зобов’язання при розгляді скарги надавати оцінку усім доводам скаржника. Але… ДФС України надає відповідь в якої жодного слова про доводи скаржника. В них болванка є: таке підприємство подало скаргу на таке-то повідомлення-рішення, потім перелік норм законодавства і висновок – у задоволенні скарги відмовити повністю. До речі, за 20 днів не дадуть, продовжують до 60, тому що не встигають. Статистики про продовження розгляду скарг в них нема. Підприємства запити робили, так їх послали – це не публічна, а аналітична інформація.
Отже, доводи скарги платника податків можна не оцінювати, за це просто нічого не буде. У законі не прописано. Ну подасть платник податків до суду. Знайде десь 1,5% на судовий збір від суми штрафу і подасть. Виграє. Штраф скасують. А працівники ДФС будуть покарані, і місцеві (які штраф накладали) і центрального органу (які скаргу відхиляли)? А для цього платник податків має знайти ще 1921 грн на судовий збір за подання до адмінсуду позову немайнового характеру. Дешево? А то для кого дешево, а для кого й ні. І це просто за те, щоб оскаржити дії працівників ДФС України, які неналежним чином розглянули скаргу. Більшість підприємців просто відсудять штраф та не стануть витрачати ще гроші на доведення у Київському окружному адміністративному суді неправомірності дій працівників ДФС. Але є й такі, що підуть до кінця. Їх мало.
Процес затягується на 3-4 місяці. ДФС тим часом виставляє штрафи в електронних кабінетах і вдає, що й гадки не має про судовий розгляд. Бізнес у людей зупиняється. ДФС звітує про гарні покажчики штрафів, що стягнуті до бюджету. І ця вистава без кінця.
Чи є вихід? Та вихід завжди є. Якщо Міністерство фінансів, до якого відноситься ДФС/ДПС розробить якийсь Порядок притягнення до відповідальності за неправомірні дії, або …ну хоч помріяти… загальний нагляд у якомусь новому вигляді прокуратурі повернути, вони, ці працівники ДФС/ДПС одразу стануть розумними, ретельно будуть перевіряти документи. Відповідальність – вона така, страху наганяє. Але зараз нічого цього нема, а процес ліквідації ДФС йде, і скоро буде ДПС, нова юридична особа. А суди по штрафах йдуть, і скарги до ДФС України подаються. Чи є відповідальна особа у державі, яка візьме на контроль саме ці процеси? У перехідний період забезпечити законне оскарження податкових повідомлень-рішень та дій ДФС?
Ще одна вишня на цей тортик. Подав той нещасний «Центр сучасної стоматології Дентал комплекс» з Одеси запити до ДФС, щоб отримати відповіді та все ж таки подати на цих красенів до Київського окружного адмінсуду. Подав. Штампи у канцелярії отримав на своїх примірниках. Наступного дня телефонують їм з ДФС України та кажуть: «Номери на ваших листах не такі, як на штампі. Виправте на… і диктують інші номери». Так, та сама ДФС, яка два однакових ордери тому ж «Дентал комплексу» не пробачила і штраф влупила у 1000 разів більший, аніж потрібно по закону. Я наводжу приклад маленької стоматології навмисно, щоб не було й гадки про лобіювання. Але скільки таких справ, штрафів по країні? Скільки підприємств б’ються з ДФС просто за право на існування і повагу називатися людьми?
Чи є хто у державі зараз, кому це не байдуже? Подивимось.
Наталя Кашкевич, для “ОРД”
