Человек не терпит насилия!

.ДФС Украины.

Механізм надання незаконних переваг окремим категорія платників податків органами ДФС (та територіальними підрозділами) за рахунок формування переліків ризикових СГД

Стан ринку «тіньових» послуг до введення у експлуатацію системи електронного адміністрування ПДВ у 2015 році (аналіз станом на 2017 рік)

До липня 2015 року на ринку існували різні схеми незаконної мінімізації об’єктів оподаткування та конвертації грошових коштів, отриманих за рахунок використання вигодонабувачами механізмів «тіньового» сектору, обсяг якого, до речі, протягом тривалого часу залишається незмінно стабільним та становить близько 300-400 мільярдів гривень на рік.
Схеми ухилення полягали в першу чергу у використанні так званих «податкових ям», новостворених або тривалий час непрацюючих суб’єктів господарювання, які за рахунок маніпуляцій з податковою звітністю створювали необхідний реальному сектору податковий кредит з ПДВ (так званий фіктивний ПДВ) у обсягах потрібних замовнику.
Зазвичай, у 99% випадків, суми фіктивного ПДВ створювались «з повітря», тобто за відсутності жодних підстав для його виникнення та без сплати будь яких сум до державного бюджету. Наприклад, за рахунок:
— використання додатків коригування ПДВ (додаток 1) по неіснуючих контрагентах,
— уточнюючих розрахунків (додаток 5) з фактично неіснуючими сумами ПДВ,
— використання сум неіснуючого від’ємного значення.

Обсяг таких маніпуляцій на «тіньовому» ринку послуг мінімізації в масштабах України становив приблизно більше 50-60%, тобто коливався близько рівня 150-250 мільярдів гривень. Основними особами, які виступали організаторами та керівниками міжрегіональних схем ухилення є ті ж самі громадяни України, що й сьогодні активно діють за новими умовами, наприклад: Еппель М. (Донецьк), Юдашкин О. (Дніпропетровськ), Опришко Г. (Дніпропетровськ), Кикирешко О. (Київ), Астіон В. (Дніпропетровськ), Круглов В. (Київ), Карфік Ю. (Київ), Каракат Ю. (Дніпропетровськ), Стрєлковський В. (Київ), Альперін В. (Одеса, Миколаїв), Островський М. (Київ), Слонєвський О. (Харків), Ніконов А. (Харків), Бараннік О. (Харків), Гарібян А. (Харків), Грібков С. (Дніпропетровськ), Негода С. (Дніпропетровськ, Кіровоград), Грушко О. (Дніпропетровськ) та інші.
У інших випадках (40-50%) використовувались більш високі за собівартістю схеми формування податкового кредиту за рахунок придбання споживачем документів прикриття від підприємств реального сектору економіки, імпортерів та виробників, оптових дистриб’юторів та роздрібних мереж реалізації ТМЦ, які реалізовували товари за готівку та мали можливість формувати податкові зобов’язання третім особам, обсяг ринку таких послуг становив приблизно 100-150 млрд. гривень.
За таких умов первинним джерелом незаконного збагачення працівників податкової служби стало отримання грошової винагороди за визнання звітності у статусі «прийнятої» (у подальшому, навіть за підтримання такого статусу актуального терміном до 1 доби). У середньому вартість такої послуги становила близько від 0,5% на районному рівні, та до 1,5% на обласному або центральному. Послуга вважалась комплексною та включала в себе певну недоторканність СГД протягом обмеженого періоду часу.
Податковий кредит сформований від підприємств реального сектору економіки фактично не потребував необхідності фіскального супроводу та коштував значно дорожче.

Протягом 2015-2017 років центральним апаратом податкової служби забезпечено активне складання регіональними підрозділами так званих «податкових інформацій», що є за своїм змістом аналітичними довідками, які надсилались за ланцюгами руху «фіктивного» ПДВ та сприяли активному відпрацюванню податковими органами неконтрольованих різноманітних груп підприємств, які здійснювали протиправну діяльність.
Зазначене ускладнило діяльність ризикових СГД та збільшило обсяг операцій з придбання документів прикриття від суб’єктів реального сектору економіки та імпортерів та у подальшому формування операцій з заміни номенклатури постачання (т.з. «пересорт»).

Стан ринку «тіньових» послуг після введення у експлуатацію системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА)

За рахунок впровадження у липні 2015 році Кабінетом міністрів України системи електронного адміністрування ПДВ та внесенню відповідних змін до Податкового кодексу України ринок тіньових послуг перетерпів кардинальних змін, зокрема в частині повного унеможливлення використання «податкових ям» за рахунок маніпулювання податковою звітністю.
Так, для формування будь-яких сум податкових зобов’язань будь-який платник податків має обов’язково сформувати ліміт ПДВ шляхом його збільшення у відповідності до пункту 200 1.3 статті 200 ПКУ, тобто:
— шляхом оформлення вантажно-митної декларації (імпорт, сплата ПДВ на кордоні);
— шляхом поповнення казначейського рахунку ПДВ особистими коштами;
— шляхом отримання податкової накладної від контрагента-постачальника.
З урахуванням наведеного, єдиним можливим шляхом створення умов для функціонування конвертаційного центру є використання наступної типової схеми формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ:

Таким чином, першочерговим та обов’язковим фактором функціонування схем з формування та постачання сум ризикового ПДВ є — необхідність отримання первинного наповнення сум ліміту у СЕА.
З урахуванням наведеного, широкого загалу набули псевдо-сільськогосподарські підприємства, які користуючись можливістю у пільговому режимі обліковувати операції з ПДВ формують обсяги ліміту третім особам та/або конвертують грошові кошти для третіх осіб, імпортери, які реалізують імпортовані ТМЦ у роздріб (наприклад, ТОВ «Флагман Сіфуд», ТОВ «Айсберг Фіш») підприємства – виробники (наприклад, ПАТ «Миронівський Хлібопродукт», Комплекс Агромарс), оптові дистриб’ютори (наприклад, ТОВ «Теддіс», ПП «Лампочка», ТОВ «Лісса – С»), тощо.
Наприклад, сформовані тільки вищенаведеними підприємствами податкові зобовязання для підприємств транзитерів, що ймовірно входять до складу конвертаційних центрів становлять суму близько 6 мільярдів гривень, при загальних обсягах ринку тіньових послуг за 2016 рік близько 400 мільярдів гривень.
Станом на 2017 рік великий та середній бізнес є зацікавленим у отриманні довготривалих та надійних схем мінімізації, тому представники комерційних підприємств обізнано йдуть на контакт з працівниками податкової служби з метою налагодження взаємодії та створення умов з первинного наповнення сум ліміту, транзиту та «пересорту» з використанням фіктивних СГД.
Зазвичай у функціонуванні схем задіяні найвищі посадові особи регіональних та районних підрозділів, керівники центрального апарату Служби, працівники інших правоохоронних органів та працівники місцевого та регіонального самоуправління у тому числі народні депутати та у окремих випадках учасники ОЗУ.
Так, наприклад з метою створення сприятливих умов експорту та мінімізації об’єктів оподаткування підприємствам ТОВ «Сантрейд» (м. Київ), ТОВ «ТМ Щедро» (м. Дніпропетровськ), та іншим суб’єктам господарювання, невстановленими особами Дніпропетровського регіону* створено та зареєстроване на території регіону ряд суб’єктів господарювання, які протягом періоду 2016-2017 років систематично та безперешкодно здійснюють безтоварні операції з придбання та реалізації товарів сільськогосподарського призначення у обсязі, що перевищує 800 млн. грн. При цьому, оформлення документів прикриття на придбання неіснуючих ТМЦ здійснено за рахунок фіктивних підприємств м. Києва та Київської області, які належать ряду невстановлених осіб.
Слід зазначити, що фіктивні підприємства м. Києва та Київської області (ймовірно відносяться до групи гр. Стакавниченко І., (потребує уточнення)), тільки за декілька місяців 2016 року – початок 2017 року, від суб’єктів реального сектору економіки, придбали та замінили номенклатуру постачання ТМЦ для користувачів конвертаційних центрів на суму близько 1 мільярда гривень.
Безумовно, здійснення такої діяльності міжрегіонального характеру – неможливо без сприяння посадових осіб органів податкової служби, зокрема керівництва регіональних управлінь за місцем реєстрації СГД, зокрема згідно вищенаведеного прикладу – керівний склад управлінь Дніпропетровського регіону та м. Києва, Офісу великих платників податків (м. Київ).
Слід зазначити, що керівниками оперативно-слідчих підрозділів заходи щодо відпрацювання ризикових суб’єктів господарювання виконуються виключно у вибірковому порядку, відверто ігноруючи факти здійснення протиправної діяльності окремих платників податків.
Так, наприклад ризиковими імпортерами Миколаївського, Харківського, Дніпропетровського регіонів за сприяння керівництва податкової міліції зазначених областей, тільки за декілька останніх місяців 2016 та до квітня 2017 року безперешкодно відображено операції з продажу продукції у обсязі більше 900 млн. грн. (у подальшому номенклатура постачання ТМЦ змінена для користувачів конвертаційних центрів)
Аналогічна діяльність з невтручання здійснювалась керівником податкової міліції м. Києва, яким не відпрацьовувались ризикові імпортери, що протягом кількох місяців 2016 року відобразили операції з продажу продукції у обсязі більше 460 млн. грн., з подальшою зміною номенклатурою постачання для користувачів конвертаційних центрів.

Формування переліків ризикових СГД
Для узагальнення розуміння масштабів діяльності «тіньового» ринку України та виділення участі посадовців податкової служби у сприянні його розвитку (для забезпечення власного незаконного збагачення), слід розглянути методи та форми впливу податкових органів на діяльність «тіньового» сектору станом на 2016 рік після впровадження СЕА, шляхом формування переліків ризикових підприємств.
У зв’язку з провадженням СЕА у органів податкової служби виникли додаткові вагомі важелі та механізми впливу на учасників фінансово-господарського ринку України у вигляді блокування договорів електронного обслуговування та сум ліміту ПДВ (анулювання свідоцтва платника ПДВ), що фактично унеможливлює діяльність таких суб’єктів господарювання (та створює умови для незаконного збагачення певних категорій державних службовців органів ДФС).
Формування переліків ризикових СГД протягом періоду 2016-2017 років здійснюється як централізовано, так й на регіональному рівні. Зокрема, регіональними управліннями виконується самостійний відбір та формування переліків платників податків у доповнення до інформації отриманої від центрального апарату, з подальшою організацією превентивних заходів з недопущення реєстрації такими підприємствами податкових накладних та, як наслідок, подальшого провадження господарської діяльності. Схематично, формування переліку ризикових СГД виглядає наступним чином.
Основні учасники формування переліків на рівні центрального апарату ДФС України

Департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем:
Директор – Чмерук М.О., 14.10.1972 р.н, уродженець Хмельниччини, виходець з податкових органів Львівської області, є основним користувачем первинної аналітичної інформації, отриманою від Департаменту ІТ офіційно відповідальний за формування переліків ризикових СГД та контроль стану відпрацювання таких платників податків регіональними підрозділами ДФС.

Департамент обслуговування платників:
Директор – Калєніченко Н.Г., 14.09.1971 р.н. уродженка та виходець з податкових органів Кіровоградщини.
гр.. Калєніченко Н.Г. приймає безпосередню участь у негласному контролі за станом активації електронних договорів платників податків, що доводяться у переліках ризикових, контролює блокування сум ліміту у системі електронного адміністрування ПДВ, має вплив на Чмерука М.О. в частині узгодження певних груп СГД, щодо не потрапляння останніх до переліків. Має прямий зв’язок з колишнім керівником Департаменту розвитку ІТ ДФС України гр. Заякіною О.В. (виконувала до 04.2016 обов’язки керівника підрозділу), яка мала безпосереднє відношення до надзвичайної ситуації з втрати ДФС 3 терабайт cлужбової інформації у квітні 2016 року та згідно наявної інформації може здійснювати маніпулювання інформаційними даними та втручатись у діяльність інформаційних систем ДФС України.
Інші підрозділи на рівні центрального апарату ДФС України, які можуть приймати участь у формуванні переліків

Департамент аудиту
Директор – Рубан Н.І., 24.06.1959 р.н., уродженка та виходець Дніпропетровської області, у податкових органах з 05.1998р. Підпорядкований гр.Рубан Н.І. департамент здійснює контроль за станом проведення контрольно-перевірочних заходів підпорядкованими підрозділами у регіонах, крім того Департамент може самостійно направляти переліки ризикових СГД в регіони та контролювати стан їх відпрацювання в межах повноважень. Гр. Рубан Н.І. є тісно пов’язаною з колишніми працівниками керівної ланки податкових органів України, має тісні зв’язки у Адміністрації Президента України та Кабінеті Міністрів України. За рахунок зв’язків з Андрухівом В.М. та Шинкаренко С.В. за рахунок чого отримує адміністративну підтримку у вищезгаданих органах центральної влади. У зв’язку з направленістю діяльності має тісні зв’язки з представниками керівної ланки фінансово-промислових груп, а також співвласниками тощо. Згідно наявної інформації може мати безпосередній вплив на формування переліків СГД, що направляються в регіони Чмеруком М.О., в частині виключення з переліків певних груп підприємств. Контролює формування плану-графіку планових перевірок по усіх регіональних підрозділах податкової служби України (не включення 1 СГД до плану-графіку, або перенос строків проведення перевірки – 3,0 тис. дол.), під час триваючих перевірок може вибірково або повністю контролювати хід проведення таких заходів та безпосередньо впливати на формування сум податкових зобов’язань до донарахування (узгодження донарахованих сум – від 10% до 30% обсягу встановлених порушень). Керівники підрозділів КПР в регіонах призначаються виключно за погодженням гр.. Рубан Н.І. (у колі зв’язків має велику кількість особисто лояльних до неї працівників керівної ланки найбільших регіонів України (Дніпропетровськ, Львів, Харків, Одеса).

Головне оперативне управління
Начальник управління – Александров Г.О., 29.07.1970 р.н., виходець з правоохоронних органів м.Миколаєва та м. Києва. Підпорядкований підрозділ здійснює контроль діяльності регіональних оперативних управлінь, а також у власному складі ініціює та проводить оперативно-розшукову та аналітично-пошукову діяльність. Александров Г.О., здійснює особистий контроль виконання доручень керівним складом управлінь у регіонах. Має повну та всебічну інформацію стосовно учасників «тіньового» ринку України, тісний зв’язок з представниками керівної ланки фінансово-промислових груп, а також співвласниками тощо. Безпосередньо знайомий з організаторами та керівниками найбільших транзитно-конвертаційних груп. Через довірених осіб у складі регіональних управлінь здійснює контроль діяльності транзитно-конвертаційних груп різних регіонів України (приблизно 0,25% від загального обсягу постачання, за рахунок забезпечення (невтручання) у діяльність останніх, щомісячна сума отриманих доходів тільки від зазначеного направлення становить близько 50-70 мільйонів гривень), крім того Лісовим Г.О. контролюється направлення оперативних заходів в митній сфері , має тісні зв’язки представниками митних органів України. Має зв’язки з керівним складом центральних апаратів МВС, СБ України, Генеральної прокуратури України. За рахунок особистих зв’язків з Буряком С. (колишній голова податкової служби України, станом на 2016 рік народний депутат України) отримує адміністративну підтримку за напрямками діяльності**. За період знаходження поза штатом, виконував діяльність у якості платного штатного помічника-консультанта Буряка С. Згідно наявної інформації має безпосередній вплив на формування переліків СГД, що направляються в регіони Чмеруком М.О., в частині виключення з переліків певних груп підприємств. За непідтвердженими даними, може використовувати оперативні можливості підпорядкованих підрозділів, зокрема оперативно-технічного та МУОД для незаконного отримання інформації стосовно певних категорій громадян України шляхом проведення незаконних оперативно-розшукових дій.

Отримання, відпрацювання та коригування переліків.
Надання незаконних переваг

При отриманні переліків ризикових платників податків головні управління здійснюють заходи з відпрацювання таких суб’єктів господарювання шляхом застосування контрольно-перевірочних, оперативних підрозділів, та підрозділів обліку платників (в частині розірвання договорів електронного обслуговування), тощо. За наявною інформацією, переліки, що доводяться центральним апаратом податкової служби за свої обсягом не перевищують приблизно 30% від загальної кількості ризикових підприємств, які фактично знаходяться на обліку в регіональному управлінні, тож залишки таких підприємств шляхом аналітично-пошукових заходів встановлюються працівниками управління та територіальних підрозділів самостійно.
З метою недопущення потрапляння до переліків та з метою забезпечення системного функціонування діючих схем ухилення, представники транзитно-конвертаційних груп за рахунок посередників або особистих контактів встановлюють зв’язок з посадовими особами податкових органів для отримання відповідних умов співпраці.
Метою забезпечення є отримання незаконних переваг збоку податківців в частині:
1. Комплексного контролю Головним управлінням єдиного реєстру податкових накладних, зокрема в частині непотрапляння до переліків; неможливості обнулення лімітів; неможливості скасування свідоцтва ПДВ; забезпечення повного використання ліміту;
2.Сприяння у не проведенні КПР, зокрема в частині не направлення зустрічних звірок; умисної затримки при відпрацюванні (у разі потрапляння до переліків центрального апарату); надання можливості безперешкодної ліквідації; можливості безперешкодного переведення до іншого регіону;
3. Сприяння в частині контрольованих оперативно-пошукових та слідчих дій (або забезпечення їх повної відсутності).

Згідно наявної інформації, умови, що надаються у регіонах для співпраці з комерційними підприємствами, виглядають наступним чином:
1. вартість забезпечення контролю за операціями з заміни номенклатури постачання товарів (робіт/послуг ) т.з. “пересорт”, (комплексний контроль) у обсязі, що зазвичай не перевищує 70/30 відсотків від загального обсягу та транзитними операціями становить = 1,25% (що розподіляється між керівником ГУ (0,25%), першим заступником (0,25%) керівником податкової міліції, районним керівництвом (0,25%), начальником головного оперативного управління центрального апарату (0,25%)
2. проведення операцій з придбання та реалізації однорідних ТМЦ (робіт та послуг) контроль операції транзитного типу = 0,5 — 0,8% від загального обсягу;
3. розблокування заблокованого ліміту ПДВ (повторне укладення договору електронного обслуговування), разова активація = 1,0 — 1,25% від загального обсягу сум ліміту (підпункт 1.2 пропозиції) (у окремих випадку “пересорту” ліміти ПДВ блокуються, проводиться повний комплекс заходів з недопущення діяльності такого СГД).

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Читайте также

ДСНС чи МНС

Шановні рятувальники! Ця тема призначена для комплексного обговорення проблем та пропозицій! Хто на вашу думку був би гідний очолити службу?

ДЛЯ ОКПП

Що еліта мовчите? А де прес-служба, а де ця блядь? Показушно-брехлива зі своїм фотоапаратом? Яка вміє тільки про псів писати……

В Україні обговорюють статтю Путіна

На провідному експертному інтернет-телеканалі «UkrLife.TV» методолог, радник Офісу президента і політолог розповіли, що вони думають про висловлювання російського президента у…
НОВОСТИ