У жовтні цього року скандально відома столична лікарка-стоматолог Наталя Проценко звернулася зі скаргою до мера Києва Віталія Кличко стосовно поновлення її на роботі та звільнення її колишнього керівника. Хоча, насправді, цей документ більш нагадував ультиматум та персональне звинувачення мера столиці у начебто незаконному звільненню Наталі Проценко директором медичного центру Деснянського району Юрієм Лимарем.
Аналогічний лист із такими ж претензіями отримав і голова деснянської райдержадміністрації Генадій Заболотний.
Не залишила також Наталя Проценко поза увагою і перших осіб держави. Зокрема, на своїй сторінці у соціальній мережі Твіттер, вкрай обурена лікарка розмістила красномовний пост із зображенням Президента України та світлинами свого побитого обличчя, хтозна, на що натякаючи…
Тепер більш детально розповімо про історію Наталі Проценко, її поведінку і тих, кому усе це вигідно.
Отже, Наталя Петрівна Проценко народилася у серпні 1970 року на Донеччині, у невеличкому містечку Сніжне. Після традиційної школи поступила до Дніпропетровської державної медичної академії, яку закінчила у 1996 році, отримавши спеціальність «Стоматологія».
Наступні чотири роки Наталя Проценко працювала у різних медзакладах Дніпропетровська за своїм фахом.
Потім, у 2000 році, раптово звільнившись з роботи, Наталя Петрівна переїхала до Києва та влаштувалася на посаду лікаря-стоматолога у Поліклініку № 2 Ватутінського району столиці.
Пізніше назву Ватутинського району змінили на Деснянський, а районні медичні установи об’єднали у нову медичну структуру — Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району. Саме до цієї установи у 2013 році зарахували Наталю Петрівну Проценко на посаду лікаря-стоматолога-терапевта філії № 3. А вже наступного, 2014 року, вона отримала вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Терапевтична стоматологія».
Здавалося б, про що ще може мріяти звичайний лікар, якому таким чином посміхнулася доля? Звичайний лікар – можливо, але не у випадку із Наталією Проценко.
Весною 2016 року навколо стоматолога Наталі Проценко розгорівся гучний скандал. Одна з її пацієнток звернулася до суду з багатотисячним позовом про відшкодування Наталією Проценко збитків, які остання нанесла пацієнтці під час стоматологічного лікування. Після ретельного службового розслідування, керівництво діагностичного центру звільнило лікаря Проценко. Остання пообіцяла жорстко помститися.
Той час лікарі діагностичного центру згадувати не хочуть. Кажуть, вдосталь наслухалися бруду та образ від Проценко. Аби захистити власну честь та репутацію, лікарям консультативно-діагностичного центру довелося навіть писати численні колективні скарги керівникам контролюючих та правоохоронних установ щодо наклепів та образ з боку колишньої колеги.
Проте, лікарка Проценко наче скаженіла. На своїх сторінках у Фейсбуці, обурена Наталя Петрівна розпочала справжню медійну війну, використовуючи брудні лайки, огидні колажі та прямі погрози.
За її численними скаргами на діагностичний центр, його керівництво та лікарів, медичний заклад на тривалий час став об’єктом прискіпливих перевірок різних служб та установ. За підсумками перевіряючих суттєвих порушень у діяльності діагностичного центру виявлено не було.
У жовтні минулого року, згідно рішення суду, Наталю Проценко поновили на роботі. Проте, виконувати свої обов’язки вона відмовилася. Тому 7 листопада 2017 року лікаря Проценко знову було звільнено вже за прогули без поважних причин.
Через деякий час між Наталією Проценко та однією із її колишніх колег стався конфлікт. Кажуть, сильно Проценко образила колегу і остання не витримала. А за кілька днів столичний інтернет заполонили фото понівеченого обличчя лікаря Проценко в якості жертви боротьби з корупцією у рідному медичному центрі. Так розпочався черговий етап помсти Наталі Проценко. Тепер вже під антикорупційними гаслами і з іншою метою.
Тепер про найцікавіше. Вірніше, про найпотаємніше, що увесь цей час переховувала від сторонніх лікар вищої кваліфікації Наталя Петрівна Проценко. І стосується це часів її навчання у медичній академії Дніпропетровська.
Справа у тім, що під час навчання у Дніпропетровську, у студентки Проценко були численні психічні напади, які, врешті решт, змусили її звернутися за допомогою до фахових психіатрів.
За свідченням тодішніх знайомих Наталі Проценко, її психічні вади стали наслідком невизнаного кохання та нестримної пристрасті до міцного алкоголю. Одна з колишніх подруг Наталі Петрівни стверджувала, що одного разу психічний напад Проценко ледве не коштував їй життя. Проте, цю історію Наталя Проценко ретельно приховувала. Їй навіть вдалося видалити майже усю офіційну інформацію про своє лікування у тамтешній психіатричній лікарні. Але, як відомо, усе таємне колись стає відомим. Щоправда, будь-які розмови про її психічне минуле та психіатричне лікування Наталя Петрівна називає брехнею та суцільною маячнею.
Повертаючись до столичного періоду життя Наталі Проценко і так званій її боротьби з колективом консультативно-діагностичного центру, стає цілком зрозумілим справжні мотиви більшості кроків та дій лікаря Проценко.
Єдине, що викликає запитання – чому колишні колеги Наталі Петрівни раніше не розпізнали прогресуючі ознаки хвороби та своєчасно не надали їй лікарняну допомогу. Адже усі симптоми були на поверхні! Починаючи від стилю її скарг та заяв, і закінчуючи вкрай агресивними дописами на її персональній сторінці у Фейсбуці, без жодних правил моралі, правопису та пунктуації.
Схаменувшись вчасно, більшості прикрих подій можна було б уникнути і врятувати від каліцтва десятки пацієнтів хворого лікаря Проценко та завадити численним чварам між лікарями медичного закладу.
Сьогодні Наталя Петрівна Проценко продовжує писати, вимагати та погрожувати. Усім, про кого згадає. На щастя, більшість її нотаток залишається без адекватної уваги та викликає лише роздратування. І не лише тих, на кого пише Проценко. Нервуються й ті, хто підштовхує Наталю Петрівну до протистояння. Адже головної мети – змінити керівництво та захопити консультативно-діагностичний центр — діяльність Наталі Проценко, на їх превеликий жаль, так і не досягла. Так хто ж стоїть за спиною скандального стоматолога?
Перш, ніж відповісти на це запитання, згадаємо ще кілька колег лікаря Проценко, без активної участі яких історія з Наталією Петрівною не набула б такого розголосу.
Тож, знайомтеся: Олена Самисько – колишній лікар-гінеколог КНП КДЦ Деснянського району і колишній лікар-стоматолог того ж закладу — Юрій Лиска. До речі, останнього – Юрія Лиска, також побили. Щоправда, за борги та шахрайство. Хоча він стверджував численним журналістам, що отримав по пиці за боротьбу з корупційним керівництвом. Що ж стосується першої згаданої особи – Олени Самисько, то тут дещо інша історія.
Згідно офіційним даним, громадянка України Олега Самисько у 2016 році за власним бажанням зареєструвала Незалежну первинну профспілкову організацію КНП КДЦ Деснянського району м. Києва та стала її одноосібним керівником. Через певний час новостворена профспілка Олени Самисько увійшла до складу Вільної профспілки медичних працівників України, головою якої є колишній помічник головного профспілкового діяча України Михайла Волинця – Олег Панасенко.
Цікаво, що протягом останніх років лікар Самисько досить активно мріяла про численні керівні посади у столичних медустановах, але й потрапити у столичну політику в якості депутата київської міської влади. Задля цього Олена Вікторівна намагалася створити бодай якусь біографію такзваної громадської активістки. Звісно, на прохідній сьогодні, темі боротьби з корупцією. І звісно, там, де працювала. Тому й виникла незалежна профспілка Самисько, а пізніше — реальні жертви так званої антикорупційної боротьби в особі «обурених» керівництвом медзакладу лікарів Проценко та Лиска.
Про подальші події цієї історії та справжню роль головних персонажів розповімо згодом…