http://dancor.sumy.ua/blogs/entries/187196
Злочин або бізнес?
Одна справа, коли людина досягає свого стану самостійно та чесно, власним розумом, талантом або здібностями. І зовсім інше, коли фінанси отримуються протизаконним засобом.
Старим як світ є висловлювання, що «гарно жити не заборониш». Але одна справа, коли людина досягає свого стану самостійно та чесно, власним розумом, талантом або здібностями. І зовсім інше, коли фінанси отримуються протизаконним засобом.
Як таке може скластися? Ось, подивиться, добродії. Складна і сумлінна ситуація, що втрапилася з громадянином Юрієм Корабковим. Це насправді так, вже тому що він є громадянином Росії, але поступово перетворюється на кримінального авторитета не території нашої рідної Сумщини. Наявність його міцних зв’язків з кримінальним середовищем та корупційні стосунки з впливовими посадовими особами з числа правоохоронців Сумської області є фактом. А факти, добродії, є річ уперта й сувора.
Згадаємо доречи про його контакти з колишнім службовцем майором Красновим О. Вони багато коштують! Насправді так! Вже зрозуміли чому? Вірна річ. Саме тому, що працював Краснов на посаді керівника прикордонного розшукового відділення у «Краснопіллі». У свою чергу Краснов є кумом Прокіну Едуарду, хто є двоюрідним братом Корабкова. Ось яка складна схема складається. А як працюють всі ланки цієї цепі, ви вже мабуть здогадалися, шановні читачі. На мою думку, це є очевидним. Росіянин Корабков створив на території Сумщини злочинну групу, яка працює винятково на кордоні. Що дивно, злочинці навіть не злякані загостренням
міждержавних стосунків між Україною і Росією. Зараз вони як і раніше абсолютно безкарно тягнуть контрабанду через кордон. Влада розбещує, ще більше розбещує безмежна влада кримінального авторитета. Людина починає відчувати себе як ніби Всевишній, як ніби іі можливості могутні та безмежні. Звиняйте за таку гру слів: можливості злочинців-прикордонників безмежні на межі, тобто на кордоні.
Чи зрозуміли ви, шановні читачі, що потоки контрабандного вивозу українського м’яса, контрольовані громадянином Росії, стали можливі завдяки фінансовому підживленню для розвитку в безпосередній близькості від державного кордону по суті злочинної інфраструктури? Навколо кордону скуповуються занедбані домоволодіння, з’являються нові шикарні будинки, встановлюються сучасні системи відеоспостереження. Торовані польові дороги до таких домівок за своєю якістю перевершують асфальтоване полотно обласних автодоріг. Надійні та швидкі авто Корабкова розсікають українські траси з недійсними реєстраційними знаками.
Кожен знає, що економіка України знаходиться в глибокій кризі, а такі «бізнесмени», як наш Корабків, ще й безмежно поглиблюють кризу, оскільки контрабандна діяльність не передбачає сплати митних зборів. Йде час, зростають та пухнуть гаманці у «Коробка» і його злочинної групи, а також у прикордонників, які дивляться «крізь пальці» на вдале «підприємство». А страждають від цього чесні українські платники податків, з коштів яких отримують офіційну платню наші прикордонники, покликані стежити за порядком на кордоні. І стежать. З одного боку. А з іншого боку підробляють. Так, як можна. Але чи можна так?