«Волонтерський десант» в Міноборони зганьбив «проффесіонал» Каськіва

Вчора заступник міністра оборони Юрій Гусєв, що очолював так званий “волонтерський десант” в Міноборони, і керував закупівлі для армії, написав заяву на звільнення. Вважаю, що потрібно пояснити чому знаходження цієї особи на важливій посаді було неприпустимим. Справа в тому, що Юрій Гусєв і ще кілька осіб, які прийшли з ним в Міноборони почали організовувати тендери під конкретного переможця, з яким було домовлено. Зокрема, Комітет нацбезпеки і оборони ВР, весною цього року зловив цих осіб, що прикривалися статусом “волонтерів” на завищенні ціни при закупівлі палива для армії (6 тисяч на тоні). Комітет зупинив “схему” — держава зекономила 130 млн. грн. Зараз, з цього приводу розслідується кримінальна справа.

Тоді ж тендерний комітет, що контролювався Гусєвим в першому кварталі 2015 закупав для армії бензин А-80, по-суті у ДП “Укргазвидобування” проте через мережу посередників, таким чином Міноборони “переплатило” 80 млн. грн. Я особисто “організовувала” Постанову Кабміну, щоб Міноборони закупало бензин у ДП напряму (як зараз відбувається), однак Гусєва і ко. у відповідь почали плести брудні інтриги – звинувачувати Комітет і мене особисто в усіх корупційних гріхах і при цьому продовжили самі ловитися на корупції, дискредитувати достойних людей в складі “волонтерського десанту”, міністерство та міністра. Зокрема, зараз порушена кримінальна справа, щодо закупівлі квартир.

Хоча важливо сказати і про позитив: після скандалу з паливом, з квітня у “волонтерський десант”, зайшло ще кілька нових достойних людей, результат – тендерний комітет Міноборони за півроку зекономив більше півмільярда гривень. Тому звільнення Гусєва назріло давно. Він тримався на посаді, тому що вміло перекладав відповідальність за факти корупції на осіб зі своєї команди, що безпосередньо підписували документи. Однак у мене особисто не має сумнівів, що за схемами, якими зганьбився “волонтерського десант” в Міноборони стояв саме Юрій Гусєв. Тому що у Гусєва великий досвід роботи в мега-системі “дерибану” державних коштів. Я взагалі не розумію, де були наші відомі ЛЮСТРАТОРИ, як можна було допустити на “господарку” армії особу, що працював на чільній посаді…сумнозвісного Нацагенства інвестицій Владислава Каськіва. Юрій Гусєв спочатку був керівником департаменту в скандальному Нацагенстві, а в 2012 році став головою конкурсної комісії, щодо надання держпідтримки для реалізації нацпроектів. Саме він очолював конкурсну комісію, що визнала фірму Каськіва “Боржава резорт” переможцем конкурсу на реалізацію нацпроекту зимової олімпіади “Олімпійська надія-2022” (проект Януковича для розпилу бюджетних коштів аналогічно “Євро-2012) Зараз, до речі, розслідується кримінальна справа, щодо заволодіння Каськівим державними коштами в розмірі 165 млн. грн., що були видані ТОВ “Боржова Резорт” в якості кредиту і виведені на офшори. Гусєв засвітився у ЗМІ, як представник Каськіва на засіданні бюджетного комітету ВР, коли він протягував виділення Держагенству 100 мільйонів бюджетних коштів на GPS для “швидких”, замість придбання самих “швидких”. Це було перед самим Майданом. При чому, я маю всі підстави вважати, що старі зв’язки впливали на роботу Юрія Гусєва в Міноборони.

Це табличка, що показує зв’язок Гусєва з пулом компаній, що харчували і продовжують харчувати армію. Гусєв продовжив лобіював їх інтереси. Наприклад, в квітні мною було з’ясовано, що ціна послуг харчування з найбільшою них ТОВ “Геус-груп” була штучно завищена під час переговорної процедури на 20%. (Зараз ціни вирівняні). Так само мені стало зрозуміло, чому Гусєв довгий час гальмував передачу “палива Курченка” в армію. Справа в тому, що в свій час в схемах Каськіва активно приймала участь юридична фірма “Арцінгер”. Зокрема, вона виграла на тендері 12 млн. грн. на організацію роад-шоу Нацагенства за кордоном. Цитую дослідження Аліни Пастухової та Дмитра Гнапа в “Українському тижні” за 2012 рік: “Адвокатська фірма “Арцінгер”, яка організовувала роуд-шоу, отримала з бюджету мільйони на “джинсу” за кордоном. У цій фірмі так і не показали переліку публікацій, які вони мали розмістити. У самому Держагентстві з інвестицій після тривалих суперечок надали список статей, що ними так вихвалявся Каськів. Яким же було здивування автора, коли більша частина з них виявилася звичайним перекладом українських матеріалів на англомовних версіях вітчизняних інтернет-ресурсів. Чи не єдина публікація в провідному іноземному медіа про українські нацпроекти – на сайті агентства Bloomberg, і йдеться в ній про те, що в України немає грошей на будівництво LNG-термінала”. Я згадала сумнівну співпрацю Каськіва і “Арцінгер”, тому що в часи Іловайської трагедії ця юридична фірма подалася на тендер “Роснафти” і підписала з російським паливним монстром зобов’язання про зняття арешту з “палива Курченка”.

Після цього “Арцінгер” задіяв всі свої важелі та старі зв’язки з часів роботи у Каськіва, зокрема і в тендерному комітеті Міноборони, щоб затримати передачу палива армії. Це пояснює, чому Державне підприємство УТНП, що зберігає арештоване паливо ніяк не могло пробитися на тендер Міноборони. Зараз 17 тисяч тон “палива Курченка” по найнижчій ціні передано Міноборони. Поступово стає зрозуміло, кому і навіщо потрібно було розгорнути брехливу інформаційну кампанія, щодо “палива Курченка” і чому в дискредитації активну участь взяли “святі люди” — волонтери, журналісти, громадськість. Виявляється одні “святі” – клієнти “Роснафти”, другі Каськіва, треті Іванющенка… P.S. А тепер кілька слів про “УП”. Я вже давно думала, чи не відмовитися мені від блогу на “УП”. Особливо, коли з’ясувала, що “УП” свідомо піарить корупціонера. Дійшло навіть до того, що “УП” звинуватило мене… в продажності на моєму блозі.

На тому, де були надруковані документи, що демонструють факти корупції заступника генпрокурора Віталія Каська, якого УП лобіює на ключову посаду в країні задля боротьби з корупцією — антикорупційного прокурора. “УП” не має жодних підстав мене звинувачувати (у них не має жодного доказу і бути не може), зате у мене на блозі наявні всі докази, що свідчать: “УП” покриває корупціонера. Тому, хочу сказати: я не відмовлюсь від свого блогу. Це мій блог, а не блог “УП”. Це мій блог, ще з 2012 року, бо тут я друкувала свої журналістських розслідування про Януковича, Арбузова, Кузміна, Ахметова, тому що перед Майданом редакція, по-суті перестала мене друкувати. Я, туго затягнула пасок – розміщала статті на блозі безкоштовно, бо це була моя боротьба проти Януковича. І, після всього того “УП” говорить, що я продажна? Тільки тому, що пишу про корупціонера, якого “УП” покриває? Не звинувачуйте мене в тому в чому грішите самі.

Тетяна Чорновол