Резонансні події під Верховною Радою Українв наприкінці літа стали серйозним випробуванням суспільства перед новими викликами. Під час масового мітингу проти ухвалення змін до Конституції пролунав вибух, який забрав життя 4 правоохоронців, чимало з них отримали поранення. Були голосні політичні заяви та коментарі речників МВС і прокуратури, але попри суспільну важливість інформації щодо вибуху, ми й досі позбавлені остаточного висновку про те, що насправді там відбувалося. Більша частина підозрюваних випущена на волю в очікуванні продовження судових дій, але залишається як мінімум 6 українських громадян, які знаходяться в СІЗО.
Вшанування пам’яті чотирьох бійців Національної гвардії, які загинули в результаті сутичок 31 серпня 2015 року біля будівлі Верховної Ради України
Через півстоліття події 2013 – 2015 років будуть екранізовані в серіалах та художніх фільмах. Центральним посланням до глядачів стане демонстрація того, в яких жахливих протиправних, політично отруйних умовах жили українські громадяни за часів президента Леоніда Кучми, Віктора Януковича і, можливо, навіть Петра Порошенка. Героями цих фільмів стануть не політики біля трибуни Верховної Ради, а журналісти, такі як Георгій Гонгадзе, не численні, але принципові автори матеріалів-розслідувань про корупцію та злочини; блоґери і громадські активісти, волонтери та добровольці російсько-української війни. Кожен знатиме ціну, заплачену суспільством за можливість жити в країні без авторитарного режиму та зі справедливим незалежним судочинством.
Серед шести затриманих під вартою учасників протесту проти ухвалення змін до Конституції України наприкінці літа 2015 року перебуває Артем Фурманюк – український журналіст, редактор сайту «Protest», активіст Євромайдану і автор численних публікацій, присвячених донецькому кримінальному клану, корумпованим представникам МВС, СБУ та прокуратури.
Журналіст Артем Фурманюк
Важливо, що свою журналістську діяльність він провадив у Донецьку, розміщуючи доволі резонансні розслідування на власному сайті, який функціонує з 2007 року як незалежне мережеве видання.
Частина його авторського матеріалу була передрукована авторами-упорядниками антології «Донецька мафія» й по праву вважається достатньо зваженим довідником з світу донецьких мафіозі. Те, що один з авторів «Донецької мафії» Борис Пенчук отримав 8 років ув’язнення за «наклеп» на сильних світу цього, нехай не вводить в оману. Ці 8 років ув’язнення належать всім авторам «Донецької мафії», як відповідь тодішньої корумпованої влади на спробу дізнатися правду про Донбас та його кримінальних керівників.
Що спонукало Артема Фурманюка прийти до стін Верховної Ради України та стати поруч із представниками доволі різних політичних рухів та політичних організацій?
Те саме, що і спонукало стати поруч із представниками Самооборони громадянської акції «За Україну» 13 березня 2014 року в місті Донецьку. Прикриваючи відхід основної частини проукраїнськи налаштованих громадян, він лишився разом із побратимами на центральний площі Донецька. Для тих, хто має міцні нерви, рекомендую подивитися це моторошне відео. На ньому не тільки кадри вбивства та каліцтва українських активістів Донецька, але і злочинна бездіяльність представників МВС і пряме потурання російським туристам та місцевому криміналу. Після отриманих поранень, Артем разом з рідним братом вирушив до Києва, оскільки Донецьке МВС почало переслідувати українських активістів.
Можемо заново розпочати тут дискусію про те, наскільки доцільним був запропонований та проголосований Закон про особливості здійснення місцевого самоврядування в частині Донецької та Луганської областей, однак, можу собі уявити, в якому емоційному та фізичному стані відчув себе кожний український активіст з Донбасу.
Якою б мірою політичної доцільності не міряли цей законопроект, він залишиться в пам’яті тих, хто, можливо, назавжди залишив власні домівки під тиском окупантів та їхніх пособників – однозначною поступкою на користь останніх. Не меншим був гнів тих, хто зрозумів, що українська Конституція стає предметом торгу для проведення міжнародних переговорів й можливо, з цього може початися історія капітуляції в російсько-українській війні.
Події 31 серпня 2015 року потребують уважного та ретельного розслідування й покарання винних. Не менше, ніж покарання винних у вбивстві Небесної сотні.
Але в який спосіб здійснюється правосуддя над тими, хто був затриманий після подій 31 серпня 2015 року? Якщо звернути увагу на справу Артема Фурманюка, то ми отримуємо чергову сюрреалістичну картину.
Органи інкримінують йому звинувачення одразу по двом статтям Кримінального кодексу України – статті 345 частини 3 «погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) та статті 294 «організація масових заворушень».
Суд не прийняв до уваги аргументів сторони захисту про те, що статті, за якими звинувачений журналіст, не мають доказової бази, і вже більш ніж два місяці утримує його під вартою. Попри спроби народних депутатів України Ігоря Луценка, Тетяни Чорновіл, Наталі Веселової взяти його під власну відповідальність – суд відмовляється змінювати запобіжний захід. Під час останнього судового засідання було ухвалене рішення продовжити термін перебування під вартою.
Співробітники суду не беруть до уваги ані характеристики Артема Фурманюка, ані того, що раніше він не притягався до судової відповідальності. В розрахунок не береться те, що журналіст офіційно мешкає в місті Києві та має сталі соціальні контакти.
Ще цікавішим виглядає той момент, що співробітники Печерського суду вперто ігнорують адвоката Артема Фурманюка, Тетяну Іванову – від першого судового засідання. Про підготовку суддів до засідань не йдеться, в кращому випадку вони або не читали матеріалів справи, в гіршому – свідомо порушують норми та процедури Кримінально-процесуального кодексу України. Дебати як явище відсутні під час судових засідань, а секретарі припускаються помилок (а можливо свідомих фальсифікацій) журналів суду.
Представники МВС не тільки везли Артема Фурманюка в багажнику як вантаж, але й били затриманого. Це було зафіксовано медичним персоналом швидкої, але залишилося поза увагою.
Справа мала розглядатися 9 листопада 2015 року Апеляційним судом міста Києва, але «судді досі не отримали справи» і Артем заново мусить чекати на розгляд своєї справи за ґратами.
Якщо щодо Артема Фурманюка суд має в розпорядженні фото Reuters, на якому видно фрагмент сутички з представниками МВС під Верховною Радою, то щодо підозрюваного Михайла Баліоза немає навіть такого матеріалу. Всі наявні у слідства відео- та фотоматеріали зафіксували, як він стоїть за спинами учасників протесту під Верховною Радою й не бере участі в сутичці. Але йому так само, як і Артему Фурманюку, після двох місяців перебування в СІЗО, наново продовжено перебування за ґратами.
За словами Артема Фурманюка, представники правоохоронних органів спровокували учасників мітингу, розпочавши першими бійку з ними.
Враховуючи багаторічну роботу Артема Фурманюка як журналіста-розслідувача, учасника не одної акції на відновлення правосуддя, впевнений, що він не потребує милості з боку судової влади чи поблажливого ставлення. Єдине, що потрібно Артему Фурманюку та небагатьом його колегам-журналістам та активістам – це справедливий суд та адекватне рішення, ухвалене на підставі Закону.
Для того, щоб поставити крапку в справі про акцію протесту під Верховною Радою від 31 серпня 2015 року, теперішній владі необхідні не слухняні судді та запобігливо вигадливі співробітники прокуратури, а справжні представники Закону. Інакше, ця справа буде і надалі виглядати як спроба залякати суспільство та зробити все можливе, аби кожна акція протесту розглядалася як спроба державного заколоту.
Станіслав Федорчук – політолог, громадський активіст та публіцист
Думки, викладені у рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
8 ответов
Кадровая политика премьер-министра Арсения Яценюка, а именно назначение на должности уровней заместителей министров, директоров департаментов и начальников управлений госпредприятий во многом типичное порождение управленческого «совка». На ключевые во всех сферах должности расставляются люди, запятнанные участием в коррупционных деяниях прошлых властных команд В.Ющенко и В.Януковича. Типичный пример Юрий Юрьевич Васьков, который назначен заместителем Министра инфраструктуры Украины распоряжением Премьер-Министра Украины от 04.03.2015 № 152-р. В министерстве Юрий Юрьевич занимается реформированием морской отрасли и речным судоходством государства. Некоторые детали биографии реформатора Ю.Васькова. депутат Одесского горсовета VI созыва, фракция Партии регионов; 2011-2013 гг – начальник Одесского морского торгового порта. Назначен Борисом Колесниковым, Вице-Премьер-Министром Украины, Министром инфраструктуры Украины, ставленник Рината Ахметова; 2013-2014 гг –глава ГП «Администрация морских портов». Назначен Владимиром Козаком, Министром инфраструктуры Украины, ставленник «семьи» Януковичей. Привожу некоторые факты из деятельности Ю.Васькова во время правления В.Януковича: руководил строительством порта «Карантинный мол» в Одессе. Потратил 2 млрд грн бюджетных средств. Строительство велось с грубыми нарушениями, в итоге часть строений ушла под воду; во времена В.Януковича активно лоббировал сдачу уникального, стратегически важного для Украины МТП «Южный» в концессию Р.Ахметову занимался деятельной подготовкой к приватизации портов Украины в интересах России. Ю.Васьков — в 35 лет получить 4 высших образования (Одесская Национальная Морская Академия, Одесская Национальная Юридическая Академия, Одесский Национальный Морской Университет, Аспирантура Одесской Национальной Морской Академии, Немецкий институт IBR), закончить аспирантуру, защитить кандидатскую и стать членом-корреспондентом Транспортной Академии Украины, попутно возглавляя и самое крупное морское предприятие Украины – полнейшая профанация. Сегодня, ставши заместителем Министра инфраструктуры Украины, в сферу интересов Ю.Васькова попала также и Инспекция по подготовке и дипломированию моряков. Кадровая политика проводимая Ю.Васьковым вызывает неудомевание и не подлежит никакой критике. Заместителем начальника Инспекция по подготовке и дипломированию моряков, который курирует вопросы дипломирования, аттестации и тестирования был назначен Панченко Вячеслав Владимирович. Совсем недавно Панченко В.В. был переведен в Инспекцию из Государственной инспекции Украины по безопасности на морском и речном транспорте, где он прославился как один из главных коррупционеров. Занимался выдачей лицензий на проведение хозяйственной деятельности, а также посредническими услугами связанными с деятельностью департамента административных услуг Укрморречинспекции. Имея образование Киевський национальний университет им. Т.Г.Шевченка, специальность международное право, квалификация юрист-международник, переводчик с испанского языка Панченко В.В активно бросился реформировать Инспекцию по подготовке и дипломированию моряков. С приходом «коррупционного помощника» усилилась работа в регионах особенно в Николаевском и Херсонском, где со слов моряков поборы Инспекции значительно увеличились. Итак, капитану дальнего плавания придется выложить помимо официальных платежей еще и примерно 1000 долларов США за успешное подтверждение квалификации в ГКК. Не обошла стороной коррупция и Измаильский региональный филиал Инспекции по подготовке и дипломированию моряков. Для положительного результата прохождения экзамена на первый диплом судоводителя или судомеханика, в городе Измаил помимо официальных платежей также нужно заплатить 500-600 долларов. Подтверждение звания капитана дальнего плавания обойдется в 1000 долларов. Получение диплома ГМССБ в 500 долларов, а сертификата офицера охраны судна только 200. Если заплатил, то сдал, если нет, то нет. Возглавляет Измаильский региональный филиал Инспекции Петренко И.Ф. Личность известная тем, что придя на работу в Инспекцию в 2009 году в должности механика третьего разряда умудрился дослужиться до механика первого разряда. Неоднократные жалобы на «деятельность» Петренко И.Ф. остаются без должного внимания руководства Министерства инфраструктуры Украины, Укрморречинспекции, правоохранительных органов, СБУ. На сегодняшний день человек с документами полученными незаконным путем продолжает работать на своей должности, более того при содействии Ю.Ю. Васькова и работников СБУ Жилейко Сергея Сергеевича, Швыдкого Вадима Викторовича за денежное вознаграждение, планирует в ближайшее время занять место заместителя начальника Инспекции. С таким подбором кадров и политикой Министерства инфраструктуры Украины в отношении Инспекции по подготовке и дипломированию моряков, а именно заместителя Министра инфраструктуры Ю. Васькова, председателя Укрморречинспекции Н. Горбахи, С. Жилейко и других работников вышеупомянутого министерства принимавших участие в согласовании Панченко В.В., Петренко И.Ф. Украину могут исключить из “белых списков” International Maritime Organization (IMO) и украинские моряки не смогут работать на европейских судах. Несколько лет назад в «черный список» Евросоюза попала Грузия, морским специалистам которой закрыт теперь доступ к работе на его судах. Под эту санкцию может попасть и Украина, если будет продолжать «убивать» систему подготовки и дипломирования моряков. Не хотелось бы завершать банальными словами надежды на победу здравого смысла и торжество главенства Закона. Но все-таки, она есть. А оферист и жулик Моргуненко чего стоит? А ведь трудиться в Николаевском филиале инспекции замом, и в хрен не дует! Охуенные у нешей страны чекисты, бляди воровитые! Вор вора кроет! И
Почему Президент Корбана посадил, а Шульмейстера нет? Шульмейстер и Пивоварский ворюги ( Пивоварский просто недоумок и дебил, дегенерат). Но Шульмейстер на свободе, а Корбан в тюрьме ?! Гниды, Саакашвилли Круку сбивает, а дебил Пивоварский берет его радником, еще радник министра судимый за разглашение гос тайны Работнев Владимир ( числиться радником министра, а зарплату получает у Голодницкого в Дельта-Лоцман). А это не коррупция? И все это происходит под руководством Шульмейстера и Пивоварского. Бляди, заебали в конец. Если власти и Президенту нужны Шульмейстеры — тогда мы пойдем а Корбану. А лечше — всех блядей зажравшихся под нож !!!!!!!!!!! Суки!
Почему Президент Корбана посадил, а Шульмейстера нет? Шульмейстер и Пивоварский ворюги ( Пивоварский просто недоумок и дебил, дегенерат). Но Шульмейстер на свободе, а Корбан в тюрьме ?! Гниды, Саакашвилли Круку сбивает, а дебил Пивоварский берет его радником, еще радник министра судимый за разглашение гос тайны Работнев Владимир ( числиться радником министра, а зарплату получает у Голодницкого в Дельта-Лоцман). А это не коррупция? И все это происходит под руководством Шульмейстера и Пивоварского. Бляди, заебали в конец. Если власти и Президенту нужны Шульмейстеры — тогда мы пойдем а Корбану. А лечше — всех блядей зажравшихся под нож !!!!!!!!!!! Суки!
Яркое видео из Донецка. Прекрасный пример результата попыток госдепа США навязать правила демократического развития другому государству. Там где появляются америкосы везде смерть и разруха. ЯНКИ ГОУ ХОУМ.
Вся, бля, “палитические”, гонимые “злочинной владою” за убеждения.
Виноватых суд определит. Только в любом случае не могли 30 подозреваемых одну гранату кидать.
Так и я про тоже
Кидайте, блин, гранаты за свои гребаные убеждения в СВОЮ родню, в СВОИХ детей.
Если прямо сей час провести опрос как украинцы отреагируют если участники АТО закидают гранатами Администрацию Президента, Кабмин и парламент, то думаю, что многие воспримут это позитивно. И это еще они не получили платежек за газ по 3,6 грн. куб, и 7,188. Сегодня радикальные настроения в обществе сильнее чем в ноябре 2013 г. Если только появиться настоящий лидер, или власть совершит очередную глупость и разгонит какой нибудь митинг, все может вспыхнуть с новой силой . 31.08.15 никакого организованного сговора и пр. не было. Была обычная ненависть к власти. Но, уже не мирных студентов, а студента прошедшего войну.