(Президент України, 7 червня 2014 року).
Початок. У 1993 році, після розвалу СРСР і остаточного виводу радянський військ з Німеччини, перед багатьма офіцерами Радянської Армії стала гостра дилема – де служити або що роботи далі.
Найбільш логічний шлях, а радянські військові офіцери вміли логічно мислити, – у міліцію. Залишаються звання, вислуга, відносно висока зарплата, є перспектива і перевчатися майже непотрібно – все «з коліс». У ті часи про таких говорили: «армійський ідіотизм і міліцейська наглість – ядерно-вибухова суміш, яка призводить до вседозволеності».
І командир мотострілецького взводу 67-го гвардійського мотострілецького полку 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії 1-ї танкової армії Західної Групи Військ старший лейтенант Костянтин Бриль не вагався, а відразу розпочав свою блискавичну кар’єру в правоохоронних органах.
І це не випадково, оскільки найближчий друг сім’ї, який на Кіровоградщині майже з пелюшок пестив Костю, вже обіймав посаду заступника Міністра внутрішніх справ – начальника кримінальної міліції.
Але чомусь друг сім’ї не влаштував колишнього командира взводу на посаду оперуповноваженого карного розшуку або хоча б дільничного інспектора міліції, щоб молодий офіцер пройшов ці важкі, але такі необхідні для становлення, сходинки.
Ні, керівник усього кримінального блоку української міліції направив «свого протеже» працювати інспектором відділення ДАІ в Переяслав-Хмельницькому районі Київської області.
Ні для кого не таємниця, що на теренах колишнього СРСР, у будь-якій державі, при будь-яких урядах, ДАІ – це школа хабарництва, «…це ганьба, це сором. І від цього рівень довіри до ДАІ є особливо низьким. Вам ніхто не довіряє» (Президент України, 12 листопада 2007 року).
І Костя Бриль успішно пройшов початковий курс цієї школи – від інспектора ДАІ до командира полку дорожньо-патрульної служби, де навчився як вимагати і брати по десять, двадцять або сто гривень («Дозвольте представитися інспектор ДАІ, четверо дітей»), так і кому передавати половину грошей із «зароблених» важкою працею на морозі і сонці, у дощ і спеку.
Суми, у зв’язку з посадами, були невеличкі, але беззаперечно і найголовніше – «багаторічний досвід практичної роботи в правоохоронних органів», щоб не червоніти від підборіддя до лоба і щік як «голубий злодюжка» завгосп Олександр Якович з «Дванадцяти стільців».
Після першої сходинки і шестирічної важкої праці «на землі» кар’єра колишнього військового, а тепер полковника ДАІ пішла в гору семимильними кроками.
Крок другий. Зі слів Кості Бриля, у 1999 році він був призначений помічником Міністра внутрішніх справ України – друга сім’ї і тепер свого особистого друга (виникає питання: яка дружба може бути між чоловіками з різницею у віці в 20 років), але згідно з документів він працював помічником заступника Міністра.
Та, як там було, хто вважає, що це не «хлібна» посада – глибоко помиляється. Таких помічників називають «воротарями». Доступ до керівника тільки через нього: захоче – пропустить, захоче – відіб’є. Захоче – папірець зверху покладе і резолюцію необхідну підготовить, а захоче – покладе його далеко в шухляду і забуде.
Сьогодні така посада належить до посад, що знаходяться у сферах підвищеного корупційного ризику, пов’язаного з недоброчесністю, конфліктом інтересів, безконтрольністю з боку керівника або наявністю дискреційних повноважень.
Але наприкінці 90-х років минулого сторіччя ця термінологія лише дискутувалася в наукових колах та не виносилася на розсуд громадськості, особливо з міліцейського середовища.
Тому повернемося на перетин ХХ та ХХІ сторіч.
Крок третій. У грудні 2002 року, коли друга сім’ї і особистого друга призначають головою ДПА України, полковник міліції Костя Бриль почав свою яскраву кар’єру оперативника на поприщі боротьби з корупцією в податкових органах і проходить шлях від начальник відділу до заступника начальника Управління по боротьбі з корупцією та безпеки в органах Державної податкової служби.
«Податкова міліція – це такий собі конвеєр з вибивання грошей. Тільки не до бюджету. А собі в кишеню» (тележурналіст Артем Шевченко, канал ТВі, передача «Знак оклику», 28 серпня 2012 року).
Тобто для колишнього інспектора ДАІ, командира полку ДПС і помічника Міністра внутрішніх справ України вступив у дію відомий з минулого вислів «Корупцію перемогти неможливо – її можливо тільки очолити».
Які грошові потоки перехрещувалися на головному податковому борці з корупцією — можна лише здогадуватися, але про їх масштаби свідчать останні розслідування, що проводяться в Міністерстві доходів і зборів України.
Вершиною цієї кар’єри стала генеральська посада заступника начальника Головного управління податкової міліції ДПА України і присвоєння полковнику податкової міліції Брилю Костянтину Івановичу спеціального звання генерал-майор податкової міліції (Указ Президента України від 23 серпня 2003 року № 892/2003).
Трагедія, яка 4 березня 2005 року, без перебільшення, потрясла всю Україну, безпосередньо вплинула на безхмарну кар’єру генерала Костянтина Бриля і йому довелося попрацювати в Апараті Ради національної безпеки і оборони України на посаді експерта відділу проблем державної безпеки (2006 рік) і деякий час перебувати в розпорядженні МВС та ДПА України.
Однак, за цей час генерал податкової спромігся одержати почесне звання Заслужений юрист України «за вагомий внесок у боротьбу зі злочинністю, зміцнення законності та правопорядку, бездоганне виконання службового обов’язку, високий професіоналізм» та з нагоди Дня міліції (Указ Президента України від 15 грудня 2007 року № 1224) – яке відношення у 2007 році до міліції мав Костя Бриль, можна тільки здогадуватися, але корумповані зв’язки допомогли йому дістатися «нагороди для непричетних».
Крім того, у 2006 році Кості Брилю дарують велику ділянку на 11-й вулиці у Пущі-Водиці, а також він розширює свою власну ділянку площею 0,1 га по вул. Лісна, 55а, яку раніше одержав у власність (п. 45 рішення Київської міськради від 27 травня 2004 року № 279/1489).
Крок четвертий. «На жаль, для більшості при слові «митник» виникає асоціація – хабарник, завжди голодний митар, який використовує будь-яку можливість, щоб наповнити власні кишені» (Олександр Турчинов, Міжнародний день митника, 26 січня 2012 року).
Можна по-різному ставитися до О.Турчинова, однак зазначена цитата повністю характеризує період роботи Кості Бриля на посаді директора Департаменту власної безпеки Держмитслужби України, на яку його запросив Голова служби В.І. Хорошковський і яку він обіймав із січня по листопад 2008 року.
За цей невеличкий час Костянтин Бриль не тільки одержав друге генеральське звання – державний радник митної служби 3-го рангу (Указ Президента України від 20 серпня 2008 року № 743/2008), але й узяв під свій контроль корупційні схеми переміщення контрабандних товарів.
Апогей діяльності державного радника митною служби прийшовся на 21 жовтня 2008 року під час засідання колегії Держмитслужби України, де «заступник начальника Південної митниці О.В.Бондаренко проінформував керівництво Держмитслужби України та всіх присутніх про те, що за безпосередньої участі директора Департаменту власної безпеки Державної митної служби України Бриля Костянтина Івановича створено корупційну схему по отриманню Брилем К.І. від підприємницьких структур та посадових осіб Південної митниці грошової винагороди у розмірі 200 дол. США за 1 оформлений у митному відношенні контейнер у портах Південного регіону (м. Одеса та м. Іллічівськ).
О.В.Бондаренко повідомив, що хабар сплачується Брилю Костянтину Івановичу за кожний оформлений у митному відношенні контейнер за безперешкодне його випуск у вільний обіг.
Також О.В.Бондаренком було повідомлено про те, що після проведення численних перевірок портів Південного регіону силами підрозділів власної безпеки Державної митної служби України, Брилем К.І. та підпорядкованими йому посадовими особами було проведено ряд зустрічей з керівниками підприємницьких структур.
Метою даних зустрічей було встановлення «плану» (200 дол. США за 1 контейнер) по сплаті хабарів директору Департаменту власної безпеки Державної митної служби України Брилю К.І. за відсутність перешкод з його боку (відсутність переоглядів, митних оглядів контейнерів тощо) у діяльності підприємницьких структур, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю у портах м. Одеси та м. Іллічівська.
Враховуючи обсяги контейнерного вантажообігу в портах м. Одеси та м. Іллічівська, йдеться про систематичне отримання хабарів директором Департаменту власної безпеки Державної митної служби України Брилем К.І. у розмірі не менш ніж 100 тис. дол. США кожного дня, що становить, з моменту його призначення на посаду, понад 25 млн. дол. США» (депутатське звернення народного депутата України від 21.10.2008 № 429-VІ/647 на ім’я Прем’єр-міністра України Тимошенко Ю.В.).
Вимушену перерву у служінні державі Костя Бриль знов-таки використав на свою користь та присвятив її бізнесовій діяльності, захисту кандидатської дисертації у Київському національному університеті внутрішніх справ та одержанню вченого звання кандидат юридичних наук (2009 рік). Дійсно, геніальний учень свого вчителя – друга сім’ї, який формував його як особистість та професіонала.
Крок п’ятий. Лише ледачий не обговорював у соціальних мережах наказ СБУ від 23 січня 2010 року № 52-ОС про призначення Бриля І.К. на посаду головного консультанта Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави наказом СБУ (у подальшому – на посаду офіцера з особливих доручень цього ж Департаменту) і присвоєння йому в порядку переатестування звання генерал-майор (Указ Президента України від 24 лютого 2010 року № 261/2010).
Уже в день призначення Костя Бриль, після зустрічі з першим заступником Голови СБУ Хорошковським В.І., розпочав дзвонити своїм людям у митній службі та поновлювати передачу «цікавих папірців».
Але прослужив Костя Бриль у таємній службі теж недовго – лише вісім місяців.
Подальші півроку (вересень 2010 року – квітень 2011 року) він вимушений був передавати свій накопичений досвід студентам інституту права ім. Князя Володимира Міжрегіональної академії управління персоналом, перебуваючи на посаді професора кафедри правоохоронної діяльності (може як одіозний ректор Національного університету Державної податкової служби України Мельник П.В.).
А потім, ще три роки (квітень 2011 року – березень 2014 року), Костя Бриль «радив» Голові Київської обласної державної адміністрації на посаді заступника начальника управління внутрішньої політики.
Крок п’ять-прим, який не вдався. У 2012 році Бриль К.І. встиг взяти участь у виборчій кампанії та балотувався у народні депутати України по 93-му виборчому округу (Київська обл.) від політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка», але був знятий з перегонів на користь іншого кандидата.
І цікаво в цій ситуації те, що переміг у цьому окрузі кандидат від «Партії Регіонів» Олександр Онищенко.
Крок шостий, сподіваємося — останній. І ось несподіванка, у березні 2014 року генерал-майор Бриль К.І. призначається на посаду першого заступника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю (ГУ «К») СБУ.
І знов таки, майже в день призначення Костя Бриль був помічений на неформальних перемовинах з громадянином Ізраїлю Альперіним В.О. – власником судна Faina, яке 25.09.2008 із вантажем озброєння було захоплено піратами, а потім – ще з одним одеським контрабандистом.
Сподіваємося, що ці та інші зустрічі викликані службовою необхідністю одного з керівників ГУ «К», однак, уся його кар’єра, усі шість кроків, чомусь свідчать про протилежне.
«Блажен, хто вірує…»
Заради справедливості необхідно зазначити, що це – лише одне з призначень нової влади, яке стало шоком для суспільства, і розмови про квоти (Бриль К.І. призначений за квотою партії «УДАР») тільки загострюють суспільну думку.
Резюме. Не претендуємо на безперечну істину, але напрошується думка, що впродовж всієї своєї блискавичної кар’єри Костя Бриль чомусь був проблематичним для своїх покровителів: колишній Міністр внутрішніх справ України, колишній Голова ДПА, друг сім’ї і особистий друг – трагічно загинув, бізнесмен і політик Хорошковський В.І. – у бігах. Список можна продовжити.
А сьогодні він створює проблеми вже для «своїх однодумців» з партії «УДАР».
Зокрема, це стосується намагань Кості Бриля повернути корупційні контрабандні схеми («чорні», «сірі», «білі», плата з кожного розмитненого контейнера тощо) до Дніпропетровщини та поставити свого «смотрящего» над митницею Ярошенка Г.А. (№ 36 у списку партії «УДАР» на виборах у Київраду, депутат міськради, директор ПП «Південний», власником якого є народний депутат України, член фракції «УДАР», а тепер й депутат Київської міськради міліонер Іщенко В.О.).
У зв’язку з чим 14 червня 2014 року Іщенко В.О. і Палатний А.Л. (заступник голови партії «УДАР», народний депутат України, з яким Костя Бриль проводив благодійні акції і перевиборчу кампанію 2012 року), мали дуже неприємну розмову «на високих тонах» із заступником губернатора Дніпропетровської обл. Корбаном Г.О. До цієї розмови також підключився губернатор області Коломойський І.В.
Крапка. Наразі слово «генерал» по відношенню до тричі генерала Бриля Костянтина Івановича асоціюється не зі словом «герой», а зі словом «корупція», а точніше – «потрійна корупція».
Сподіваємося, що промова Президента України під час інавгурації 7 червня 2014 року – це не тільки слова і вони не будуть розходитися із справою.