У розпал подій Євромайдану, під час яких сам Олег Червонюк та працівники Рівненського льонокомбінату займали активну громадянську позицію, а Льонокомбінат був єдиним у Рівному підприємством, яке відкрито виходило на Майдан усім колективом під своїми прапорами, тогочасний начальник обласного управління СБУ раптово зацікавився “громадянином Червонюком”, його майном та способом життя у рамках… контррозвідувальної діяльності. 12 лютого 2014 року до міського Бюро технічної інвентаризації надійшов лист за підписом Козлова, у якому генерал просив надати інформацію про нерухоме майно Олега Червонюка. Зокрема, ставленика Януковича цікавили водонапірні водогони та лінії електропередач Льонокомбінату, які забезпечують життєдіяльність підприємства, а також документи на право власності Олега Червонюка на цілісний майновий комплекс ВАТ “Рівнельон” загалом.

Євромайдан у Рівному. Фото сайту “Четверта влада”

Свою зацікавленість Віктор Козлов обґрунтував вимогами п.5 ст.7 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність”. Вказана норма надає право “витребовувати, збирати і вивчати, за наявності визначених законом   підстав,  документи та  відомості, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб,  джерела і розміри  їх доходів для попередження і припинення розвідувальних,  терористичних  та  інших  протиправних посягань на державну безпеку України“. При цьому визначеними законом підставами є: “наявність достатньої інформації, що потребує перевірки за допомогою спеціальних форм, методів і засобів, про: здійснення розвідувальної діяльності проти України спеціальними службами іноземних держав, а також організаціями, окремими групами і особами; посягання на державний суверенітет,  конституційний  лад  і територіальну цілісність України; терористичні посягання чи  терористичну діяльність, злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку“.

Однак, уже за 10 днів після запиту Революція перемогла і Янукович втік з України, тож Віктору Козлову, вочевидь, довелося призупинити реалізацію своїх планів щодо Рівненського льонокомбінату та Олега Червонюка. Призупинити, але не відмовитися назовсім. У своєму кріслі генерал Януковича залишався ще до жовтня 2014 року і зрештою, схоже, знайшов неабияке порозуміння з представниками ВО “Свобода” на Рівненщині та їхніми кадрами у прокуратурі. Кримінальне провадження, яке  було відкрите 20 серпня 2014 року, практично слово у слово повторює формулювання запиту Козлова і закидає “привласнення шахрайським шляхом” усього, начебто державного, майна Льонокомбінату “невстановленими особами”,. При тому, що у вказаний у провадженні період право власності на цілісний майновий комплекс набув шляхо купівлі з аукціону Олег Червонюк, і станом на 2014 рік це, безумовно, було загальновідомим і документально підтвердженим фактом, не кажучи про те, що державним майно підприємства перестало бути ще у 1994 році, після корпоратизації. А у 2000-му році, крім того, було ще й приватизоване.

Власні джерела у прокуратурі повідомили начальнику юридичного відділу підприємства про те, що ініціатива виходила саме від начальника УСБУ Віктора Козлова. Тож 3 вересня 2014 року головний юрист Льонокомбінату Віталій Бережнюк та прес-секретар підприємства Світлана Сирота вирушають на прийом до генерала, щоб поцікавитися мотивами такої інціативи. Однак, Віктор Козлов упродовж майже годинного спілкування вперто імітує, що навіть не розуміє про що йдеться і ніколи й не чув про якийсь Льонокомбінат, не те щоб давати вказівки. На зауваження, що такі безглузді ініціативи та провадження є нічим іншим, як спробою знищити підприємство, яке на той момент уже тривалий час активно допомагає армії та відновило один із найбільших об’єктів укриття у Рівному, а отже цілеспрямовано шкодять безпеці держави, начальник СБУ раптово втратив самоконтроль і зірвався на крик: мовляв, як йому сміють закидати антидержавницькі дії. Однак, на завершення зустрічі Віктор Козлов раптом каже:

— А якщо це я (ініціював відкриття кримінального провадження — авт.) — то що? 

Втім, тут таки відмахується від своїх слів, мовляв, сказав це просто так. Тож на цьому розмова з Козловим завершилася. Однак, уже за півгодини у прокуратурі м.Рівне Віталій Бережнюк та Світлана Сирота на власні очі бачать офіційний лист, який свідчить саме про ініціативу УСБУ в Рівненській області щодо тиску на підприємство. Його необачно демонструє тогочасний заступник прокурора міста Кирило Фомін, який перед тим намагається переконати візитерів, що перевірка, яка передувала кримінальному провадженню щодо майна Рівненського льонокомбінату, стосувалася багатьох підприємств та установ області. На доказ цьому Фомін піднімає із теки листа, і лише демонструючи його представникам Льонокомбінату, раптом також помічає, що у документі йдеться виключно про одне підприємство. 

Увесь час, доки одне за одним відкриваються кримінальні провадження щодо Олега Червонюка і Рівненського льонокомбінату, УСБУ, прокуратура та міліція продовжують кивати одне на одного, чомусь не бажаючи визнавати за собою першості у боротьбі за “законність і державні інтереси”.

І лише зі зміною керівництва Генеральної прокуратури України цей нищівний мехнізм, запущений ще прислужниками Януковича і успішно продовжений начебто патріотами від ВО “Свобода”, нарешті був зупинений. Кримінальні провадження закриті, а їхні ініціатори та виконавці готуються відповідати за свої дії перед законом. Хіба що колишній начальник УСБУ в Рівненській області  Віктор Козлов нині спокійно живе на свою генеральську пенсію десь у Полтавській області. Однак, тепер відповідні документи за його підписом також будуть долучені до свідчень у рамках кримінального прорвадження, відкритого ГПУ. 

Тож залишається сподіватися, що справа таки буде доведена до свого завершення і Україна матиме прецедент, на який очікувала понад 20 років.

“Голосно”