Начальник финслужбы одной из воинских частей Сумского гарнизона не вышел из отпуска, после чего командир части обратился к военному прокурору гарнизона. В ходе проверки было установлено, что вместе с офицером из счетов военной части «исчезли» 4,3 млн грн бюджетных средств, предназначенных на денежное обеспечение военнослужащих.
По данному факту в Единый реестр досудебных расследований внесены сведения по ч. 2 ст. 410 (завладение военным имуществом военным служебным лицом со злоупотреблением служебным положением, причинившее существенный вред) и по ч. 2 ст. 366 (служебный подлог) УК Украины.
Во время проведения следственных действий было установлено, что начальник финансовой службы подделал подпись командира части и предоставил в органы государственного казначейства первичные финансово-платежные документы, на основании которых на счета одного из банков было перечислено бюджетные средства на указанную сумму.
В дальнейшем эти средства путем подделки поименного банковского реестра были выведены из учреждения банка и зачислены на карточные счета подозреваемого и других лиц, а сам расхититель пересек границу с Россией, где проживают его родственники.
Начальнику финансово-экономической службы воинской части сообщено о подозрении, он объявлен в розыск.
В производстве проводится комплекс следственных (розыскных) действий, направленных на установление местонахождения подозреваемого и выяснения всех обстоятельств совершенных уголовных преступлений.
Наиболее тяжкое из указанных преступлений наказывается лишением свободы от пяти до десяти лет, сообщает управление по связям с общественностью и СМИ Генеральной прокуратуры Украины.
Между тем, как сообщает Данкор, о преступлении заявили активисты еще на прошлой неделе, когда было известно, что подозреваемый был в Киеве.
По утверждения волонтеров, начальник финансовой части Ахтырского инженерно-саперного полка скрылся с 5 миллионами.
Об этом на своей странице в фейсбуке написал волонтер Сергей Супрун.
«Квирель Андрей Александрович, майор ВСУ, начальник финчасти 91-го инженерно-саперного полка, уроженец г. Ахтырка. Эта мразь украла 4,5 млн грн. из полковой кассы — зарплату воинов включая «киборгов» из Донецкого аэропорта. По некоторым данным этот подонок находится в г. Киев. Риторический вопрос к военной контрразведке, прокуратуре, СБУ, командованию части. Квирель, мать которого находится в Москве, продает квартиру в г. Ахтырка, автомобиль, с 11.11.14 не появляется на работе, 18.11.14 и не у кого не возникает любопытства…» — написал он.
20 ответов
вас ничего в этой информации не смущает? похоже на чеченские авизо. с помощью сотрудников банков. предполагаю. что не обошлось и здесь без из помощи. порядок прохождения документов и их согласование делает невозможным осуществление вышеуказанных действий. возвращаются добрые 90-е. когда при осуществлении хищения все зависело от узкого круга лиц.
Если тебе было известно о продаже квартиры,машины и подготовке к отбытию в Россию этого финансиста,-почему ж ты не сообщил об этом в органы,ГЕРОЙ !!!!
А почему он должен сообщать если есть военная контразведка, К СБУ,ревизорский аппарат….Всегда при уходе такого
начальника в отпуск проводится ревизия,снятие остатков по кассе и тд.А где был гл бухгалтер? Он сам переводить средства не мог. Коррупция и организованное преступное сообщество и правильно делает министр внутренних дел вместе с премьером ликвидируя ГУБОЗ,пусть не мешают пилить бюджетные деньги,работе конвертационных площадок,обналичке.
Так он как раз и был главным бух-ром (у военных по другому эта должность называется),а снятие остатка по кассе- это касается работы кассира.Не знаете тему-не пишите
Финчасть включает бухгалтерию как структурное подразделение.Касса тоже структурное подразделение.Он руководитель
но есть еще исполнители и на банковских и иных фин документах всегда две подписи. Некрасиво ответил,но правдиво.
Бляха-муха! Вам ничего это не напоминает!? Суммщина…бухгальтерия…махинации… Капать- выкапывать : Ющенком шось пороблэно на этих землях… Тот, козляра — сын предателя, банк Украина “растворил”, учителя по “высшей” бухгальтерии Гетьмана укантрапупил, в Кыеви и под владений намостил, со своей рогатой амэрыканской жабой — наследницей беглых националистов у амэрыце, много миллионную страну слил как помои и сучара в хрен не дует — дальше жирует.
Провернуть нечто подобное с бюджетными деньгами оч.тяжело. казначейство за меньшие суммы кишки на локоть намотает с документами пока перечислит . и дальнейшее движение бабла невозможно без сговора с банком-нашлись же дурни срок себе поднять. А командиру части не мешает печать держать при себе или в сейфе.
Ну вот похоже что “Подпільному мільйонеру в Міністерстві оборони” (читай здесь: http://ord-ua.com/2009/03/30/pidpilnij-miljoner-v-ministerstvi-oboroni/) в пору застрелиться. Ведь именно Директор департамента финансов Минобороны прямо отвечает за подбор финансовых кадров.
Но и здесь видимо все сойдет генералу Марку И.Ю. Разве что этот “непотопляемый” генерал будет все же уволен с занимаемой должности в связи с достижением предельного возраста состояния на военной службе — 65 лет.
Да уж, сумчанин преподнес “шикарный” подарок пану Марку ко дню рождения…(((
Підпільний мільйонер в Міністерстві оборони
Андрей Жиглов | 30.03.2009 6:18 | 73 комментария
Вкотре повертаючись думками до питань обороноздатності нашої країни, згадую відомий вислів першого канцлера Німецької імперії Отто фон Бісмарка: «Якщо народ не хоче годувати чужу армію, він повинен годувати свою». Глибше замислившись над сказаним та переглянувши сторінки історії, очевидним є беззаперечний факт – чужа армія є набагато дорожчою для утримання, аніж своя, як в плані матеріальних витрат, так і в моральному і соціальному вимірі. Однак не буду вдаватися у спогади минулого, аналізувати різноманітні аспекти перебування чужих армій на окупованій території, нещастя та біди для місцевого населення, які приходять разом із завойовниками…відомо ж – переможець отримує все. Натомість виникає логічне запитання, що робиться в Україні для збереження власних Збройних Сил, які залишилися нам у спадок від колись могутньої імперії, що за 17 років незалежності було зроблено керівництвом військового відомства для утримання обороноздатності нашої держави на належному рівні. Повірте, картина на даний час маловтішна – понад 90 відсотків техніки і озброєнь армії вичерпали свій ресурс, на ремонт і заміну грошей катастрофічно не вистачає. На утримання, переоснащення, модернізацію військової техніки впродовж минулих років виділялося трохи більше половини від закладеного у бюджет, якраз стільки, щоб військо виживало, а не розвивалося. При цьому все ж таки виділене фінансування як правило йде не на закупівлю нових видів озброєння та розвиток стратегічно важливих родів військ, а на харчування, іншими словами – проїдання, та мізерне матеріальне забезпечення солдатів. Усе решта, що залишається від злиденного утримання солдатів строкової служби, як правило залишають у своїх кишенях особи, особливо наближені до імператора…себто до самого Міністра оборони…і якщо, за практикою криміналістики, при фінансових махінаціях не вдається довести вину керівника, за все доводиться відповідати головному бухгалтеру. Однак не буду заглиблюватись в алегоричні лабіринти, а спробую навести яскравий приклад повної безвідповідальності перед законом, покривання злочинних механізмів у підконтрольному відомстві, безпосередньої участі у фінансових махінаціях та тотального розкрадання державних коштів Директором департаменту фінансів Міністерства оборони.
Декілька вступних слів про нашого героя — Марко Іван Юрійович, 21.12.1949 року народження, уродженець с. Великі Ком’яти Виноградівського району Закарпатської області (знову ж таки сумнозвісна кузня кадрів для сучасної України), з березня 1997 року — незмінний керівник головного фінансового відомства Міноборони. Так і хочеться вигукнути словами пісні – НАСТОЯЩІЙ ПАЛКОВНІК…от тільки рильце у пана директора таке, ніби об нього розірвали не одну пухову подущину, луплячи з лютої ненависті до ворогів…і якщо наш президент міг із впевненістю сказати сакраментальне «Ці руки нічого не крали», то Іван Юрійович мабуть може спромогтися лише на безневинне – «Ці очі не бачили, як ці руки крали».
В той час, коли армія рідної держави знаходиться на грані розвалу, на утримання одного солдата строкової служби державою виділяється по 20 гривень щоденно, молоді офіцери із заробітною платою не більше двох тисяч гривень на місяць живуть у переоблаштованих бараках, де вітер – рідний брат, а таргани – дорога родина, більшість підготовлених у військових вузах спеціалістів відмовляються від продовження подальшої служби у збройних силах через мізерне матеріальне забезпечення і безнадію отримати коли-небудь житло, тотальне скорочення особового складу ЗСУ призводить до втрати обороноспроможності країни, пан директор у свої неповних 60 є таким собі військовим олігархом, якого жодним чином не торкаються нагальні проблеми війська, а думка про швидке звільнення у зв’язку із досягненням граничного віку перебування на військовій службі (у грудні виповнюється 60 років) примушує вдаватися до втілення у реальність нових корупційних схем та фінансових махінацій задля власної наживи. При цьому, Марком фактично не здійснюється контроль за станом речей у підконтрольному йому відомстві та виконанням прямих службових обов’язків його підлеглими у Департаменті фінансів МО, які також, за мовчазної згоди і при власних інтересах пана директора, активно беруть участь у розкраданні коштів, виділених на потреби армії. Звичайним явищем у Департаменті стали так звані «земельні та речові аукціони», на яких фактично за безцінь у порівнянні із реальною собівартістю, комерційним структурам з молотка продаються десятки та сотні гектарів землі по всій Україні, яка належала Міноборони, будівлі колишніх військових частин, складів, боєздатна та технічно справна техніка військово-господарського призначення (на складах НЗ останніми роками значно поменшало вантажних військових транспортів, тягачів, іншої автотехніки, яку подають як морально застарілу із списують за собівартістю металобрухту). Прослідкувавши документальні матеріали, згідно яких надаються дозволи на продаж чи оренду військового майна, усе вказує на покровительство багато чисельних злочинних фінансових оборудок з боку керівництва Департаменту фінансів та безпосередньо пана Марка.
Ще одним кричущим фактом повної безкарності та тотального нехтування антикорупційним законодавством з боку директора Департаменту є налагодження ним ефективного механізму відмивання державних коштів та легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом (у КК України читаємо диспозицію ст.209) через можливості фіктивних комерційних структур та підставних осіб з близького оточення пана Марка. Саме такою особливо наближеною до пана головного бухгалтера армії є його вірна соратниця по гламурному життю та заміських фешенебельних готелях і саунах Ващенко Ірина Василівна, 12.08.1969 р.н., що проживає у м.Києві по вул.Драгоманова, 12, кв.67. Будучи заміжньою та працюючи на посаді начальника кафедри економіки Київського військового інституту при Національному університеті ім. Т.Шевченка, при середньомісячній заробітній платі у 2 тис. гривень, Ірина Василівна є повноправною власницею чотирьох квартир у м. Києві, які отримані Марком в якості подяки у формі так званих «відкатів» від фізичних та юридичних осіб за кришування директором Департаменту фінансів різнопланових оборудок при закупівлях в процесі фінансово-господарської діяльності Міноборони. Поруч з цим, пані Ващенко, при «захмарній» викладацькій зарплатні, є власницею двох автомобілів: джип HUNDAI SANTAFE, н.р. АА0232СН, 2007 року випуску, вартістю близько 54 тис. доларів США, а також джип Mercedes ML 500, н.р. АА 0455 іі, 2008 року випуску, вартістю більше 98 тис. доларів. Виникає логічне запитання, звідкіля у середньостатистичної громадянки такі фінанси…одразу ж відкину думки про сприяння з боку чоловіка, який проживає окремо по вул. Жолудєва, – пан Ващенко їздить на чорному ДЕО-Ланосі і не має найменшого бажання фінансувати коханку головного фінансиста армії.
На цьому досягнення пана Марка не завершуються. Ще одним ефективним та фактично безпрограшним варіантом власної наживи є фінансові махінації по виплаті неаргументованих грошових компенсацій військовослужбовцям, значна частина яких повертається доброму «благодєтєлю» готівкою. Для прикладу, у минулому році військовослужбовцям різних рангів військової частини А 0799, яка належить до Повітряних Сил ЗС МО України та дислокована у м.Києві по вул. Фучика, за невідомих підстав та формальної аргументації, за фіктивними рішеннями судів різних інстанцій, за сприяння І.Марка було виплачено понад 19, 5 млн. гривень в якості компенсацій, в результаті чого 50 відсотків від вказаної суми виплат було повернуто особисто Івану Юрійовичу в якості щирої подяки від вдячних підлеглих. Такий собі відкат на злиднях особового складу. Мабуть саме на ці кошти паном Марком було придбано дві квартири у столиці та збудовано приватний котеджик – таку собі хатинку для відпочинку у Гореничах, що під Києвом.
Це тільки незначна верхівка айсбергу, ім’я якому – фінансова імперія Івана Юрійовича Марка. Усе решту знаходиться під холодною і темною водою, проте становить таку величезну масу зловживань та фінансових махінацій, що крижина, з якою зіткнувся Титанік, це просто льодова скалка в оці хлопчика на ім’я Кай з казки про снігову королеву. І коли на часі постало питання про швидке звільнення пана Марка із займаної посади за віком, він, відчуваючи кінець безкарній наживі за рахунок держави, тільки активізував свою бурхливу діяльність по власному збагаченню. При цьому пан Марко, заручившись підтримкою своїх товаришів по «щастю» — начальника Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України, державного радника юстиції 3 класу Війтєва Юрія Миколайовича та начальника одного з підконтрольних Вітєєву відділів – Дубця Ю.Ю., відчуває повну власну недоторканість і безкарність. При цьому усі фінансові махінації покриваються такими собі показовими процесами над нижчою ланкою у Департаменті фінансів, офіцерами та державними службовцями, які виконують волю Марка і за це несуть суто формальну відповідальність. Тільки за 2007 рік за розкрадання військового майна у великих та особливо великих розмірах до АДМІНІСТРТИВНОЇ відповідальності наказами Міністра оборони було притягнуто понад 40 державних службовців та військовослужбовців-офіцерів. Пояснення цьому доволі просте – видимість боротьби з корупцією у Збройних силах робиться, а орденоносний верховний БУРЯТ на посаді Міністра оборони отримує свої дивіденди від свого головного бухгалтера Марка, одним словом – і вовки ситі, і вівці цілі, щоправда трохи пожовані, і верховний пастух-оленєвод задоволений.
От тільки виникає логічне запитання…якщо факти корупційних дій у вищих командних ешелонах ЗС України мають місце бути, кому ж тоді здійснювати контроль та карати винних. Якщо верховний головнокомандувач, яким за Конституцією є Президент України, зайнятий справами міжнародними, приймає послів із вірчими грамотами та проектує чергові будови століття, Прем’єр-міністр займається газовими «проблемами» і захистом власних шкурних інтересів, крайньою залишається Генеральна прокуратура України і сам пан Єхануров як очільник військового відомства. От тільки, згадуючи відому байку Крилова, кожен тягне у свій бік, у власну кишеню, абсолютно не зважаючи на можливість кримінальної відповідальності та всяко приховуючи свої істині злочинні наміри, а в той час коли віз національної обороноздатності та безпеки народу, який годує поки що власну армію, залишається на старому місці у дуже плачевному стані…
Країна, переповнена власними геніями інженерної та фінансової думки на вищих керівних посадах, впевнено рухається у прірву, і саме тому дуже хочеться простому пересічному громадянину, який щоденно живе думкою про те, що їсти завтра, впасти на коліна і вигукнути – «Позбав, Боже, Україну від таких геніїв, а з дурнями українці розберуться самі».
Андрій Жиглов, спеціально для ОРД
ОСОБЕННО ИНТЕРЕСНЫ КОММЕНТАРИИ К СТАТЬЕ.
Может воришка-финансист пребывая в Киеве докладывал верхнему начальству?
Вот у Директора департамента Минобороны закупок в банковском сейфе лежали такие доклады в виде 420 тыс зеленых…(((
А чем хуже руководство Департамента финансов. Судя по статье “Підпільний мільйонер в Міністерстві оборони” ничем не хуже…(((
280 тыс $! Украл! Нищебродская страна! Красть так миллион, ебать так королеву
Именно там ваши херои!
По Марку старая многолетней давности публикация в копии.Что автору написать нечего …,а потому только переписывает старую информацию…ДОВБЕНЬ
А что, уважаемый “за правду”, правда глаза колет?
Ворье среди военных финансистов это же пусть и косвенная, но прямая вина руководства Департамента финансов Министерства обороны Украины, которое занимается подбором и расстановкой кадров финансовой службы.
А что может сделать руководитель Департамента, о котором пишут такие статьи, и который почему-то до сих пор не опротестовал напечатанную информацию. Раз нечего сказать в защиту значит рыльце в пушку…
Вот и вся правда, даже правильнее будет сказать НЕ ВСЯ ПРАВДА!
ВСЮ ПРАВДУ ОБЩЕСТВЕННОСТЬ УЗНАЕТ ПОСЛЕ УВОЛЬНЕНИЯ МАРКА С ДОЛЖНОСТИ.
НИЧТО НЕ ЗАБЫТО, НИКТО НЕ ЗАБЫТ!!! СЛАВА УКРАИНЕ!
А чем же в это время занималась военная контрразведка регионального СБУ? Какое наказание получили опер, начальник, начальник начальника? Взыскать с их охеренно неадекватных зарплат потерянные деньги!
А при чем здесь СБУшники? У них совсем иные задачи.
А вот вина “верхних” финансистов прямая. Тем более, что воровство произошло у них “под носом” — от Киева до Сум не так уже и далеко.
Этот факт показывает что у Департамента финансов МОУ напрочь отсутствует оперативный контроль за использованием финансовых средств, перечисленных нижним распорядителям. Засели финики в теплых кабинетах в Киеве и растерялись от обилия миллионных сумм гривен, который вдруг поперли на их счета от народа, из бюджета и т.д.
Одни воруют по 420 тыс. дол. и более, другие обходятся 4,3 млн. грн.
А сколько фиников ворует понемногу: по 10,0-20,0 тыс.
Да уж, постарел пан Марко, постарел. 65 лет все же возраст для офицера. Раньше на погонах вышивались чужие генеральские звезды, а теперь полная растерянность в финансах … Это результат ненасытности и изобилия… Но, как говориться, всему приходит КОНЕЦ. Вот он и подкрался незаметно…)))
ну и правильно сделал, что сбежал… не завидуйте.
Уволился, в связи резко изменившемся жизненными обстоятельствами …
Это их непосредственные обязанности, для знающих дебилов не в теме!
«Их нет! Не красота душами там владеет:
Ее плохие барыши!
И ловко взятки брать с души
Один подьячий дар имеет!». П.А.Вяземский.,
Керівники Міністерства оборони та Збройних Сил України пройдуть позачергову переатестацію.
Про це заявив міністр оборони Степан Полторак в ефірі телеканалу ICTV, пише “Українська правда”.
“Ми проведемо позачергову переатестацію всього керівного складу Міністерства оборони, починаючи з заступника міністра оборони, керівників департаментів, тих людей, які приймають рішення, керівників Збройних Сил України на ефективність їх роботи”, — розповів він.
“Після цього ми приймемо відповідне рішення щодо їх подальшої роботи і служби”, — зазначив Полторак.
І враз багато з цих керівників почали відвідувати центральний шпиталь. Як розповідають очевидці серед інших до лікарських кабінетів зачастив і Директор департаменту фінансів МОУ пан Марко І.Ю.