Человек не терпит насилия!

Прокурорский беспредел в Харькове

Форум Сигналы Персоналии Документы Библиотека Привет, Кот2014
Профиль Выйти

RSS Прокурорский беспредел

0 Галаур | 26.11.2014 12:34 | 0 комментариев
Прокурорська каста недоторканна?!
ПРЕСИНГ. Сьогодні за журналістське розслідування можна поплатитися життям
До Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ч.1 статті 129 Кримінального кодексу України ГУМВС України в Харківській області 22.11.2014 р. внесено інформацію про погрозу вбивством власному кореспонденту газети «Урядовий кур’єр». Інцидент, який інакше як кошмаром назвати не можу, стався вранці, коли я зазвичай поспішала на молочну кухню за продуктами для внука. Біля ліфту нашого будинку, на поверсі, де мешкає наша сім’я, невідомі схопили мене зі спини і, виштовхавши на балкон, «попередили», щоб я «не лізла не в свої справи бо інакше закінчу життя самогубством» і красномовно перехилили голову через перила балкону 13 поверху. В які саме «справи» було б зрозуміло без пояснень оскільки вела журналістське розслідування щодо розкрадання державних коштів на Харківському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві (ХКЕПОП) та пов’язаною з цим сфабрикованою Харківською обласною прокуратурою кримінальної справи стосовно працівників міліції, які займалися кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.10.2014 року за № 12014220480005617 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України за фактом привласнення грошових коштів ХКЕПОП.
З інвалідів по гривні – Прудніковим особняк
Про темні оборудки на протезно-ортопедичному заводі чутки докочувалися і раніше, проте коли зять, який працює в міліції, спересердя якось зронив, що наші хлопці в АТО втрачають життя і свої кінцівки, а виробники таких необхідних протезів нахабно крадуть гроші, не відреагувати на це своїм журналістським втручанням стало просто неможливо. Тим паче, що не раз бувала у військовому шпиталі, де проходять лікування поранені на Донбасі бійці, серед яких у багатьох юнаків вибухами мін та снарядів були відірвані кінцівки. Це, як кажуть лікарі, основні поранення нинішньої війни. Вже перші розмови з працівниками ХКЕПОПу, сусідами двоповерхового особняка Пруднікових, який виріс поряд з скромними будиночками простих харків’ян в короткі строки, тих чуток аж ніяк не розвіяли, лише оброси новими подробицями. В ході журналістського розслідування, в якому мені допомагав чоловік Володимир Галаур, мій колега по цеху — член правління Харківської обласної організації Національної Спілки журналістів України (заступник голови комітету з питань юридичного забезпечення журналістської діяльності), заступник голови антикорупційного комітету Громадської ради при Харківській облдержадміністрації, — нам стало відомо, що в провадженні слідчий відділ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області знаходяться матеріали кримінального провадження за фактом розкрадання посадовими особами державних коштів на Харківському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві. Свідчення працівників заводу про «повний дерибан» на підприємстві підтверджувалися. Зокрема, такими фактами, як придбання керівництвом ХКЕПОПу комплектуючих до продукції підприємства за завищеними проти існуючих ринкових цінами. Такі взаємовигідні особисто для себе і для постачальників договори директор протезно-ортопедичного заводу Геннадій Вікторович Прудніков уклав з ТОВ «Промтекс-М» та ТОВ «ТКП «Меркурій». Відповідно до висновків акту документальної бухгалтерської ревізії від 11.09.2014 р. по окремих питаннях ведення фінансово-господарської діяльності ХКЕПОП за певний період було встановлено, що в 2013 року посадовими особами ТОВ «Промтекс-М» та ТОВ «ТКП «Меркурій» було здійснено постачання товарно-матеріальних цінностей на адресу ХКЕПОП за цінами, завищеними від ринкових у понад в 5 разів (!!!). В результаті цих та інших оборудок Харківському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємству завдано збитків на загальну суму понад 194178,00 грн. «Засвітилися» в темних оборудках також ФО-П Мелехін Д.Г. , ТОВ «РМП «Максима» та ФО-П Костин А.А., які завдяки старанням Геннадія Пруднікова стали основними постачальниками товарів та комплектуючих і теж за завищеними на 20% цінами. Не гребували ділки й тим, щоб під час постачання шкіри для взуття інвалідів продавати шкіру нижчого сорту за ціною вищого сорту. Цікавим з точки зору місця діяльності є і ще один фігурант справи: ФО-П Журба Ю. О., виробництво якого розташоване в місті Богодухів Харківської області. На цьому виробництві, згідно з показами свідка і виготовлялася частина зазначених вище товарів, а саме: «Комплектуючі для СВ-1» «Комплектуючі к СТДП-1», «Столешница СП-3». Чому ми акцентуємо на місті Богодухів стане зрозумілим дещо пізніше. 19 листопада цього року відповідно до Ухвал Дзержинського районного суду Харкова було проведено обшуки за адресою місця розташування адміністративних, складських та виробничих приміщень Харківського експериментального протезно-ортопедичного підприємства та за адресою фактичного помешкання директора ХКЕПОП — Пруднікова Г. В. з метою вилучення ноутбука Asus, який обліковується на балансі ХКЕПОП. Під час обшуку в особняку Пруднікових, де оперативниками УДСБЕЗ ГУМВС України в Харківській області було знайдено заводський балансовий комп’ютер, з мобільного телефону процесуального керівника — прокурора прокуратури Дзержинсього району Харкова К. Ю. Іщенко, прокурор Дзержинського району дав розпорядження негайно «з етичних міркувань» припинити обшук в домоволодінні Пруднікових та покинути його межі, оскільки там проживає також сім’я його колеги —сина Пруднікова – Віктора Геннадійовича, котрий обіймає посаду прокурора Богодухівського району!!!
Честь мундира вище Закону? Як стверджують працівники міліції, вони знали, що син директора протезного заводу є прокурором Богодухівського району, хоча й не відали про їх спільне тимчасове проживання. Проте, оскільки всі їх дії відповідали букві Закону без якихось вагань пішли на обшук. Вони навіть уявити собі не могли як дружно й завзято прокурорський корпус Харківської прокуратури стане чи ж то на захист честі мундира, чи ж… з інших міркувань. Та і як могли якісь міліціонери посміти посягнути на вищу касту? В день обшуку Харківська обласна прокуратура забрала матеріали ЄРДР № 12014220480005617 стосовно директора ХКЕПОП Г. В. Пруднікова, звідки, як стверджують достовірні джерела нібито викрадені документи, які мають суттєве доказове значення по справі, а саме: акт ревізії, довідка про ринкову вартість товарів, копії накладних та податкових накладних. Однак копії цих документів знаходяться в надійних сховищах, як і інші матеріали журналістського розслідування. Тут же, за заявою Пруднікових про начебто пропажу під час обшуку в їх домоволодінні 40 тисяч грошей (невідомо спочатку було в якій валюті), Харківська обласна прокуратура вносить до ЄРДР за номером 4201410000000000662 за ч. 2 ст. 365 КК України відомості про нібито викрадення грошових коштів в сумі понад 40 тис. доларів США слідчим та співробітниками оперативного підрозділу, які проводили обшук за місцем фактичного місця мешкання Пруднікова Г. В. Нам стало відомо, що слідчі дії співробітниками прокуратури Харківської області проводяться з суттєвими порушеннями процесуального Закону, принижують честь та гідність співробітників ОВС, обмежують конституційні права зазначених співробітників в частині права на захист.
— Через зв’язки в прокуратурі Харківської області Прудніковим Віктором Геннадійовичем, який обіймає посаду прокурора Богодухівського району Харківської області, здійснюється тиск на слідчого —Петренко О. О, оперативних співробітників –оперуповноважених УДСБЕЗ ГУМВС України в Харківській області Калашника К. В., Мельника Є. О., Ходоровського Р. В. та процесуального керівника – прокурора прокуратури Дзержинсього району. Харкова Іщенко К. Ю, з метою унеможливлення проведення подальшого досудового розслідування стосовно Пруднікова Г. В. та повідомлення останньому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а також документування інших епізодів злочинної діяльності директора ХКЕПОП Пруднікова Г. В., — говорять працівники міліції. Крім цього Г. В. Прудніков погрожував оперуповноваженому Калашнику К.В., (який є нашим зятем і проживає в нашій квартирі з донькою та восьмимісячним сином) по телефону та в своїх погрозах пояснив, якщо від нього не відступляться, бо він начебто вже узгодив з прокурором області питання, то останній пообіцяв Пруднікову Г. В. та Пруднікову В. Г. посадити та «розірвати» співробітників міліції. Більше того, погрожував знайти в квартирах оперативників сорок тисяч сто гривень (?!), які ті нібито вкрали під час обшуку. Виходить, «потерпілі» не домовилися навіть про суму і в якій вавлюті? Запис цієї погрози є в зібраних першоджерелах нашого журналістського розслідування та передано до міліції. Отож сім’ям міліціонерів сьогодні слід сидіти й чекати на прокурорський обшук і підкидання грошей? Наступний епізод тиску навіть не влазить в жоден здоровий глузд. В міліцейських колах говорять, що прокурор Дзержинського району Харкова начебто збирав всіх учасників обшуку будинку Пруднікових і пропонував повернути гроші. До того ж «дозволив» повернути лише 30 тисяч, а десятку поділити на всіх. Наскільки це правда може вияснити лише його керівництво. Якщо захоче. З огляду на лавину такого пресингу ми зверталися до прес-служби Харківської обласної прокуратури з проханням про зустріч з прокурором області, бо віримо (чи вже вірили?), що людина він на Харківщині нова, незаангажована, а інформація про ці взаємопов’язані справи – Пруднікова, міліціонерів, звинувачених у крадіжці, погрозами моєму життю, доносилася йому у викривленому вигляді, після підчищання підлеглими своїх гріхів. Однак ні звернення до прес-служби, ні особиста телефонна розмова з Юрієм Броніславовичем та його обіцянка вислухати наші аргументи, не увінчалися успіхом.
«Прокурорські – люди страшні»
Ми почали частково оприлюднювати зібрані в ході журналістського розслідування факти, оскільки загроза нашому життю, триває. Тут справджується попередження сусідів Пруднікових по вулиці, які дізнавшись, що ми ведемо власне журналістське розслідування, радили нам від нього краще відмовитися, бо «там і гроші, і зв’язки з криміналітетом, і взагалі – прокурорські — люди страшні». Після нападу, який стався 22.11.2014 і , в будинку де ми проживаємо ріжуть дроти, через що зникає світло, Інтернет, не працює домофон і не закриваються вхідні автоматичні двері. Крім цього, барикадуються двері 14 поверху і відбувається проникнення невідомих осіб на технічний поверх будинку і т. д. Нас продовжують залякувати, справу про розкрадання державних коштів—поховати, а міліціонерам, які стали на заваді розкрадачам—слідче управління обласної прокуратури сфабрикувати справу про неіснуюче викрадення неймовірної суми, яку як зазначає у своїх погрозах Прудніков-старший, залишила йому у спадок чи то теща, чи то мама. А чи не пора обласній прокуратурі поцікавитися, на які гроші директор державного підприємства з зарплатою в 12 тисяч гривень, вибудував двоповерховий котедж з червоної цегли з лазнею та багатьма іншими атрибутами багатства, купив дорогущі іномарки, на яких роз’їжджають з сином-прокурором, у якого зарплата 8 тисяч гривень, придбав дорогу нерухомість у вигляді квартир, тощо. Та чому його та його сина улюбленим місцем відпочинку став ресторан-більярдна в районі ХТЗ, власником якого виявився представник кримінального світу, котрий встиг легалізуватися та відкрити «чесний» бізнес.
Світлана Галаур, Заслужений журналіст України, Володимир Галаур, Член правління ХОО НСЖУ, заступник голови антикорупційного комітету Громадської ради при ХОДА

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

4 ответа

  1. Цiкаво, кому заважає мій коментар, адже його вже тричі видаляють!!! Я також журналіст і ні для кого не секрет, що собою представляє Світлана Галаур, яка підписується всюди як заслужений журналіст України. А хто ж їй дав таке високе звання? Сам Віктор Янукович!!! А коли!!! 22 січня 2014 року, коли 16 січня всі ми знаємо, що Януковичем були підписані скандальні закони!
    Це ж за які ж такі заслуги перед Януковичем в такий скрутний для країни час стають заслуженими журналістами?! А тепер вона пише такі сльозні статті про бійців з зони АТО?! Невже в такої людини є совість та чесність?!
    Висновок з її заяв про погрозу вбивства та з статті можна зробити тільки один: зять вкрав та приніс додому 40 тис. дол чи грн., а вона рада й старатися йому допомогти. Хотілось би щоб таких продажних журналістів не тільки позбавляли звань, але й притягали до відповідальності!!!
    Хочеш змінити світ — почни з себе!!! Це беззаперечна істина, яка нагадує такому “чесному заслуженому журналісту України” про себе!

  2. Я не сотрудник правоохранительных органов.
    Моя фамилия не заканчивается на “ов”.
    Хватит выгораживать авторов и заказчиков!
    Почему-то мои комментарии уже 3 раза исчезали. Даже в теме пришлось написать, что опубликовано повторно.
    Не статья, а заказуха Калашника у Галауров.

  3. Колега.
    (Чи) Шановний Романе! Ваше прізвище, випадково, не на «ов» закінчується? З вашого коментаря так несе нафталіном від прокурорського мундиру, що хоч носа закривай. Давайте по порядку. Та спочатку хотілося б дати вам пораду: перш ніж шукати «ошибки у журналистов такого высокого класса» краще б вивчили ви українську мову, бо не гоже працювати в державній та ще й за призначенням – правоохоронній структурі України без знання державної мови. А тепер – по суті. «Корочки» журналіста Світлана і Володимир, яких добре більше 30 років знає весь журналістський цех не лише Харківщини, отримали після закінчення факультету журналістики в Київському державному університеті. Цитуючи «матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Журналі́стське розслі́дування — ексклюзивний журналістський матеріал на суспільно важливу тему, при цьому існують особи або структури, які намагаються приховати інформацію стосовно цієї теми…» та тлумачачи по своєму зміст посилання, ви забуваєте сказати, що журналісти (а про перипетії з журналістським розслідуванням та пов’язаним з цим замахом на життя знає сьогодні більшість наших колег ) зверталися і телефоном, і подаючи в приймальню прокуратури лист з проханням про коментар щодо справи директора протезного заводу, проте відповіді не отримали, так як і не дочекалися обіцяного прийому прокурором області. То ж чи не є це приховуванням інформації? Можливо, не забуваєте, а хочете приховати вуха з під прокурорського кашкета, бо вони вперто вилазять з під нього навіть у твердженні про те, що в справі № 12014220480005617 йдеться «о факте завладения средствами протезного завода должностными лицами ООО “Меркурий” и ООО “Промтекс — М”, а не директором завода и его должными лицами. » Звідки така обізнаність у РоманА (ова?), котрий « по личному опыту» знає Калашник і примазується до нібито постраждалих підприємців. Чомусь мені вже не здається, а виникає цілковита переконаність, що ручки, які писали коментар від імені Романа, тримали оригінал справи по протезному заводу, а можливо, навіть, видаляли звідти доказові матеріали. Кому це під силу, після того як справу з міліції забрали до прокуратури? Відповідь очевидна. Прокол, пане прокурорський, то ж вух своїх ховати не треба.
    Таких недоречностей у коментарі Романа безліч, — практично в кожному абзаці. Але завершу одним: з початку відкриття ЄРДР по фабрикованій проти міліціонерів справі тиск здійснювався на усіх 4 учасників обшуку особняка. Але коли протилежній стороні стало відомо про журналістське розслідування почалося залякування журналістів, погрози життю і основним об’єктом атак «протезників» та прокурорських став зять Світлани і Володимира. Бо дуже не хочеться їм потрапити під прожектор журналістських матеріалів.

  4. Читаю и удивляюсь, с каких это пор у нас журналисты “такого высокого класса” пишут с ошибками. Такое чувство, что получив корочку журналиста, некоторые себя возомнили судьями и прокурорами.
    “Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
    Журналі́стське розслі́дування — ексклюзивний журналістський матеріал на суспільно важливу тему, при цьому існують особи або структури, які намагаються приховати інформацію стосовно цієї теми[1].
    Публікації матеріалу передує ретельна перевірка.
    Журналістське розслідування полягає у здобуванні і використанні незалежних джерел інформації, а також використанні методів, аналогічних тим, які використовуються установами з слідчими повноваженнями”.
    1. Не видно из этой статьи ни объективности, ни проведения проверки изложенных фактов.
    2. Просто возмущает предвзятость автора: уголовные производства, в которых задействован зять автора и о покушении на автора (кстати без номера: может, вообще не существует?), законные, а уголовное производство о краже зятем и компанией во время обыска денег, возбужденное прокуратурой области, — сфабриковано! Чушь полная! Или доказательства в студию, или автора на мыло! Нечего засорять просторы ресурса — не для того создавался.
    3. “виробники таких необхідних протезів нахабно крадуть гроші” — автору надо пообщаться с зятем или пересмотреть свои материалы, т.к. дело № 12014220480005617 о факте завладения средствами протезного завода должностными лицами ООО “Меркурий” и ООО “Промтекс — М”, а не директором завода и его должными лицами.
    4. Не понятно, с кем из работников завода и с кем из соседей автор смог пообщаться: имена, должности, адреса и пр. Или это такой секрет? Или это опять вымыслы автора, который пытается спасти зятя от тюрьмы за кражу?
    5. К слову о зяте — Калашнике К.В. Извините за выражение, пид*с чистой воды по личному опыту. За ним давно кроются грешки, предусмотренные УК Украины. Он, конечно, кормилец всей семьи. Но деньги эти “грязные” и рано или поздно ему придется уйти с милиции из-за своих “заработков”. Слишком многих предпринимателей он обидел еще до этого инцидента, некоторых знаю.
    6. “нам стало відомо” — а кто, скажите, раскрыл тайну следствия для тещи с тестем? Он же милиционер и подчиняется только закону. Мне кажется, что статья попахивает заказухой, а милиционер пусть ответит по закону. Если не виноват, значит не виноват. Других же он накланяет, когда собирает о них и их деятельности информацию, а потом заставляет “выкупать” или передает коллегам. Проверка в отношении него конкретно полностью оправдана.
    Ніхто не має права без дозволу прокурора розголошувати дані перевірок і досудового розслідування до їх закінчення (ст.7 ЗУ “Про прокуратуру”).
    7. И опять, откуда у журналиста данные бухгалтерской экспертизы, показания свидетелей и пр.? Тут, как минимум, на лицо преступление о разглашении тайны следствия, предоставления следователем Петренко носителей информации посторонним людям на основе родственных связей милицоинера и журналиста.
    8. “під час постачання шкіри для взуття інвалідів продавати шкіру нижчого сорту за ціною вищого сорту” — чем подтверждается? Есть ли хоть одно доказательство или жалоба инвалида? Автор же обязан перепроверить всю информацию.
    9. ФЛП Журба — мысль автора не закончена.
    10. Интересно, откуда работники милиции, которые делали обыск, знали что ноутбук АСУС, который числится за заводом, у директора дома? Но даже если они приходили за ним, по правилам обыска они обязаны были попросить его выдать добровольно и, получив ноутбук, удалиться. А они продолжили обыск! Что-то не вяжется…
    11. Если милиция делала обыск законно, то ходатайство на обыск в суд должна была визировать прокуратура того же Дзержинского района, которая потом просила прекратить обыск. Значит, не все там законно. Кроме того, если в этом же доме проживает прокурор другого района, то санкцию на обыск надо согласовать в другом порядке. Тем более, что “Як стверджують працівники міліції, вони знали, що син директора протезного заводу є прокурором Богодухівського району, хоча й не відали про їх спільне тимчасове проживання. Проте, оскільки всі їх дії відповідали букві Закону без якихось вагань пішли на обшук”. За такое их надо люстрировать всех до единого!
    12. Ну, мне кажется вполне закономерным, что, если после обыска дома пропали деньги, пострадавший обратился в милицию/прокуратуру с заявлением на действия милиционеров. Естественно, прокуратура, осуществляя надзор за милицией, заинтересовалась законностью уголовного дела/производства. Просто тут Калашник с тещей и тестем засуетился и написали на троих, где смогли и что сочинили. Как говорится, “на воре и шапка горит”.
    13. “Однак копії цих документів знаходяться в надійних сховищах, як і інші матеріали журналістського розслідування” — золотые слова! А еще судьбоносными могут оказаться:

    Стаття 387. Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування
    1. Розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов’язок не розголошувати такі дані, —
    карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.
    2. Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередню участь в оперативно-розшуковій діяльності, досудовому розслідуванні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність, —
    карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Читайте также

ДСНС чи МНС

Шановні рятувальники! Ця тема призначена для комплексного обговорення проблем та пропозицій! Хто на вашу думку був би гідний очолити службу?

ДЛЯ ОКПП

Що еліта мовчите? А де прес-служба, а де ця блядь? Показушно-брехлива зі своїм фотоапаратом? Яка вміє тільки про псів писати……

В Україні обговорюють статтю Путіна

На провідному експертному інтернет-телеканалі «UkrLife.TV» методолог, радник Офісу президента і політолог розповіли, що вони думають про висловлювання російського президента у…
НОВОСТИ