Кадри «вирішують» все або кого призначають на керівні посади в природоохоронній сфері

В даній статті мова піде про недолугу кадрову політику представників нової влади, точніше про її відсутність, у галузі екології та природних ресурсів. Ця сфера для Закарпаття як туристичного краю мала б бути приорітетною. Із зміною влади з’явилася надія, що названий приорітет не залишиться на рівні декларацій. Але…
Отже, знайомтесь, Ужанський національний природний парк. Основним завданням діяльності є збереження, відтворення та ефективне використання типових та унікальних природних комплексів Східних Карпат, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.
Створений на базі регіонального ландшафтного парку «Стужиця» у 1999 році, Ужанський національний природний парк під незмінним керівництвом Василя Копача за свою коротку історію мав як невдачі так і досягнення. Зокрема, став членом Європейської федерації природо-заповідних територій «Європарк», увійшовши в липні 2007 року до списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат». Зрозуміло, що до керівництва парку виникало багато запитань, але ніхто не зміг би звинуватити його в некомпетентності.
Тим не менше, в кінці 2013 року директора УНПП Копача В.О. було звільнено з посади у зв’язку із не продовженням контракту.
Ось тут на сцену виходить наш «герой». Наказом міністра екології та природних ресурсів України з 15 травня 2014 року призначений виконуючим обов’язки директора Ужанського НПП громадянин Биркович Віктор Іванович, 01.08.1970 року народження.
Вказане призначення вже з самого початку було сумнівним, оскільки згідно затвердженого Мінприроди Положення про УНПП, у разі відсутності директора виконання його обов’язків здійснюється заступником директора, яких в УНПП є два. Але комусь у міністерстві був потрібен саме «незамінний спеціаліст широкого профілю» Биркович В.І.
Більше того, за свідченням працівників парку, незважаючи на те, що Биркович В.І. був призначений на посаду з 15 травня 2014 року, однак реально вийшов на роботу та вперше з’явився в адмінбудівлі УНПП лише 29 травня 2014 року. У цей же день, 29 травня 2014 року, він «заднім числом» підписав наказ, що приступив до виконання своїх функціональних обов’язків з 15 травня 2014 року, тоді як до 29.05.2014 року виконувала обов’язки директора інша особа. Але Бирковича В.І. це анітрохи не бентежило. Він дав пряму вказівку бухгалтерії УНПП нарахувати йому зарплату з 15.05.2014 року, що вже містить ознаки протиправної діяльності і мало б викликати зацікавленість у відповідних органів.
Хто ж такий цей «незамінний спеціаліст у природоохоронній галузі» п. Биркович В.І.?
Зі слів самого героя під час службових нарад з керівниками підрозділів УНПП та в ході особистих бесід з його працівниками він «є бізнесменом, володіє лісопилкою та заводом брикетного палива й прийшов в Ужанський нацпарк заробляти гроші».
І дійсно, у відкритому доступі в мережі Інтернет (електронні ресурси з базами даних ЄДРПОУ) міститься інформація, що близьким родичам Бирковича В.І., у тому числі йому, належить кілька суб’єктів господарювання. Зокрема безпосередньо Биркович В.І. є співзасновником ТОВ «Абієс інвест» (ідентифікаційний код юридичної особи 35718538) з вкладом до статутного фонду у розмірі 272 000 грн. Його видом діяльності зазначене: ЛІСОПИЛЬНЕ ТА СТРУГАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО; ПРОСОЧУВАННЯ ДЕРЕВИНИ.
Цікаво, що про це думає його роботодавець, Міністерство екології та природних ресурсів? А прокуратура? Адже, тут як мінімум присутній конфлікт інтересів!
Саме тому, Биркович В.І. всіляко сприяє в оформленні дозвільних документів на вирубку деревини в Ужанському НПП. Зокрема, ним свідомо нанесено значної матеріальної шкоди державі (кілька мільйонів гривень) бездіяльністю та затягуванням розробки букових буреломів, які сталися на території Ужанського НПП ще в травні цього року. У результаті вся, найвищої якості (віком понад 80 років), букова деревина втратила свої ділові властивості та придатна лише для палива.
У своїх діях Биркович В.І. всіляко покладається на колишнього начальника Головного управління юстиції в Закарпатській області Ільницького Петра Михайловича. Вказана особа не має жодного відношення до Ужанського НПП, не є його посадовою особою, однак з дозволу Бирковича В.І. приймає активну участь у службових нарадах парку. За відсутності директора сам їх проводить, здійснює морально-психологічний тиск на працівників, які висловлюють незадоволення новим керівництвом. За словами Бирковича В.І., Ільницький П.М. вже тривалий час «здійснює юридичне забезпечення його бізнесу, а тепер буде допомагати йому в нацпарку».
Биркович В.І. та Ільницький П.М. не приховують, що основною функцією останнього в Ужанському національному природному парку є «кришування нового директора» перед правоохоронними органами, зокрема, місцевою СБУ, міліцією та природоохоронною прокуратурою, з керівниками яких в Ільницького «ще з минулих часів склалися дружні взаємини».
Биркович В.І. та Ільницький П.М. протиправно, в особистих цілях, використовують службовий транспорт Ужанського НПП. Зокрема на автомобілі ВАЗ 2110 «Пріора» кожного дня їздять з Ужгороду на роботу до смт. Великий Березний та назад додому (понад 100 км). В умовах кризового фінансування вони лише за один місяць «наїздили» стільки бензину, скільки службі державної охорони природно-заповідного фонду Ужанського НПП вистачило б на 3-4 місяці, що є злочинним під час літнього пожежонебезпечного періоду. Автомобілі парку не матимуть змоги у разі лісових пожеж виїхати в гори для їх ліквідації. І знову виникає питання: чому не реагує міліція та СБУ?
До речі, в буремних 90-тих наш герой був відомий серед кримінальних елементів під псевдо «Француз». Так, що у оперативних підрозділів МВС та СБУ мало б зберегтися чимало цікавого на цю особу.
Як наслідок, нездоровий морально-психологічний клімат в колективі. Постійні погрози та тиск в.о. директора та його поплічників по відношенню до працівників парку призвели до саботажу останніми будь-яких вказівок керівництва. Невдоволення колективу знайшло свій прояв у письмовому зверненні останнього від 14.07.2014 року до міністра екології та природних ресурсів України, голови СБУ та генерального прокурора України. Дивно, але реакція на нього на сьогодні відсутня.
Наш герой встиг проявити себе і на міжнародному рівні, паралізувавши будь-яку співпрацю в даній сфері. Зокрема, відомо що Биркович В.І. робив спроби організувати «робочу» поїздку в Словаччину з візитом до керівництва Народного Парку Полоніни, який є частиною трилатерального українсько-польсько-словацького біосферного резервату «Східні Карпати». Але директор словацького парку Міро Бураль офіційно відмовив колезі. Причиною відмови зазначено «відсутність спільних програм». Це є щонайменше дивним, адже біосферний резерват «Східні Карпати» – це перший в світі неподільний природний комплекс, невід’ємними частинами якого є три національні парки. Справжньою ж причиною відмови став склад делегації, куди особисто Бирковичем В.І. були включені особи, що проходять по оперативним базам словацької поліції як члени організованих злочинних угрупувань у сфері нелегальної міграції та контрабанди тютюнових виробів, а отже, не мають ніякого відношення до природоохоронної сфери.
Насамкінець, хотілося б дати пораду новій владі: при призначенні на посади в державні органи та установи організовуйте для претендентів хоча б диктанти! Адже не дивлячись на дві вищі освіти та кандидатську дисертацію наш герой ідіотично неграмотний!!! Резолюції на документах пише Ільницький П.М., а Биркович В.І. їх просто підписує.
Беручи до уваги вищенаведене, виникає логічне запитання до нової влади: невже ви вважаєте, що з такими кадрами можна щось реформувати, покращити?!

Олег Осадчий